До Другої світової війни сочевиця була досить поширеною в Україні, яка тоді славилася як одна з найбільших виробників і споживачів цієї культури у світі. Нині вона поступово відновлює популярність у харчовому раціоні українців, тому дедалі ширше культивується на присадибних ділянках в усіх кліматичних умовах України.
За поживністю сочевиця посідає одне з провідних місць серед бобових культур. Сочевиця дуже смачна, поживна і корисна, тому її використовують у здоровому харчуванні та вегетаріанських дієтах. Сочевиця містить вітаміни В1 (тіамін), В2 (рибофлавін), В3 (ніацин), А1, РР, Е, бета-каротин і фолієву кислоту, яка є одним із важливих компонентів регуляції вироблення енергії в організмі. Порція сочевиці задовольняє добову потребу дорослої людини у фолієвій кислоті на 90%.
Вміст жиру в 100 грамах сочевиці не перевищує грама, тож, не накопичуючи зайві кілограми, нею можна швидко насититися, крім того, вона забезпечить здоров’я і красу. Адже в бобах сочевиці міститься багато макро- і мікроелементів (мідь, кобальт, кальцій, магній, натрій, фосфор, хлор, сірка, залізо, алюміній, цинк, хром, йод, бор, кремній, титан, нікель).
Перед посівом насіння бажано його продезінфікувати, помістивши у однопроцентний розчин мідного купоросу (або розведіть столову ложку попелу в літру води). Вегетаційний період сочевиці — 75–115 днів, тож, аби «вміститися» у світловий день, перед висіванням насіння сочевиці його краще проростити, що дасть змогу скоротити досходовий період. Для цього візьміть водопоглинальний матеріал, зволожте його теплою водою, розсипте насіння, зверху накрийте тканиною, помістіть у тепле місце на дві-три доби (помірно зволожуйте два-три рази на добу, поки не проросте насіння).
⌂ Фото: Важно купити насіння сочевиці хорошої якості
Сочевиця добре росте не лише на чорноземах, багатих на сполуки кальцію, а й на середніх за родючістю ґрунтах, каштанових, легких підзолистих, суглинних, супіщаних. Ділянки для вирощування сочевиці найкраще розміщувати на південних і південно-західних схилах у добре освітлених місцях. Не годиться висівати культуру на важких ущільнених ґрунтах, кислих, солонцюватих, з високим заляганням ґрунтових вод.
Якщо на присадибній ділянці ґрунт кислий, восени його вапнують під час перекопування або ж вносять доломітове борошно. Єдина вимога до ґрунту для сочевиці — нейтральна кислотність. Не слід вносити свинячий, коров’ячий або кінський гній, оскільки активні сполуки органіки стимулюють нарощування зеленої маси, що знижує плодоношення бобів.
Після внесення гною сочевицю можна сіяти лише через 2–3 роки. До того ж ділянка має бути чистою від бур’янів, оскільки сочевиця на початку вегетації росте дуже повільно й не витримує забур’яненості.
Щоб уникнути ураження та накопичення нематод у ґрунті, на попереднє місце сочевицю краще повертати через 5–6 років. Сочевиця є добрим попередником для овочевих культур (картопля, буряк, морква, перець, баклажани та інші).
Ґрунт восени перекопують на глибину 25–30 см і вносять на 1 м2 35–45 грамів фосфорних і 20–30 грамів калійних добрив. Навесні перед посівом можна додати по 20 грамів на 1 м2 фосфорних і калійних добрив.
Навесні підготовлену восени ділянку неглибоко перекопують, вирівнюють граблями, потім роблять рядочки для посіву. На відміну від інших бобових культур, сочевиця не дуже вибаглива до тепла, тож її можна висівати у квітні, коли температура ґрунту на глибині закладання насіння підвищиться до плюс 5–6С0. Це можна робити рядковим способом — міжряддя — 10–15 см, у рядку — 5–8 см, на глибину 5–6 см (за браку вологи — на 7–8 см). Норма висіву на 1 м2 — 250–320 шт., залежно від розміру зерен. Після посіву рядочки присипаємо землею і прикотковуємо – так отримаємо дружні сходи, які мають з’явитися зазвичай на сьомий-восьмий день. До речі, вони можуть витримувати заморозки до мінус 3–5С0.
⌂ Фото: Сочевиця — невибаглива рослина
Упродовж вегетаційного періоду утримуйте грядку чистою від бур’янів.
Щойно з’явилися сходи — зробіть боронування (граблями), після чого прополювати грядку доведеться два-три рази.
Поливаємо сочевицю за таким графіком: до цвітіння — лише за потреби, у період масового цвітіння забезпечуємо достатньою кількістю вологи, але в жодному разі не перезволожуємо, оскільки це може призвести до грибкових та бактеріальних захворювань кореневої системи і бобів.
Урожай сочевиці збирають поетапно, оскільки вона достигає нерівномірно. Починаємо це робити, коли нижні боби пожовтіють на 60–70%. Кущі зрізують на рівні землі, залишаючи корінці в ґрунті (для його збагачення азотом).
Найкраще це робити вранці, щоб боби не розтріскувалися, після цього зв’язуємо рослини у снопики й підвішуємо для підсушування. Через 3–5 днів обмолочуємо, очищене зерно підсушуємо й одразу висипаємо у скляні банки, щільно закриваючи, щоб не було доступу вологи. Також зерно сочевиці можна зберігати в полотняних мішечках або картонних коробках, у прохолодному темному місці з доброю вентиляцією.
⌂ Фото: Блюда з сочевиці дуже корисні
Зерна сочевиці розварюються краще, ніж інших бобових, і мають витонченіший смак. Із них виробляють борошно, крупи, також використовують у виробництві ковбас, консервів, кондитерських виробів, а борошно застосовують у хлібопекарській промисловості для підвищення білковості хлібних виробів.
Спеціально для «СонцеСаду» матеріал підготувала Єва Тернова
Рекомендовані товари!
У наявності
Лобода салатна за 10 нас. (ЕЛП-121)
12грн.
У наявності
Вівсяний корінь за 0,1 г (ЕЛП-40)
58грн.
У наявності
Фенхель за 0,5 г (ЕЛП-9)
12грн.
У наявності
Сочевиця (ЕСЧ-1)
28грн.
У наявності
Арахіс за 15 г (ЕРХ-1)
32грн.
У наявності
Щавнат за 20 нас. (ЕШП-7)
19грн.
У наявності
Артишок зелений Грін Глоуб за 0,5 г (ЕРШ-1)
24грн.
У наявності
Цикорій Цезар за 0,25 г (ЕЦК-4)
16грн.
У наявності
Шпинат Новозеландський за 2 г (ЕШП-8)
12грн.
У наявності
Монарда Бергамот за 0,1 г (ЕЛП-87)
10грн.