
Коли осіннє сонце вже не гріє, томати пізні дарують городникам останні свіжі овочі. Міцні рослини тішать високою врожайністю та забезпечують соковитими, м'ясистими плодами до самих зимових свят.
Ці рослини — справжні марафонці на городі. Обираючи пізньостиглі томати, насіння яких має високу якість, ви отримаєте кущі з потужним корінням. Рослини формують міцне стебло, здатне витримати велику вагу плодів. Головна перевага, яку мають томати пізні, — це неймовірна лежкість. Їхня щільна шкірка захищає м’якуш від розтріскування, тому зібрані плоди відмінно зберігаються.
Планувати роботу на городі потрібно заздалегідь, адже пізньостиглі помідори розвиваються досить повільно. Зазвичай від появи перших зелених сходів до збору врожаю минає 120–140 днів. Масове дозрівання плодів припадає на вересень.
Багатьом відомо, що корисні речовини, які містяться у томатах, запобігають утворенню тромбів. Завдяки томатам судини зміцнюються, а еластичність їх стінок покращується.
Ще одна малознана властивість томатів – це нормалізація метаболізму. Також томати усувають темний зубний наліт і роблять дихання свіжішим.
Пізні сорти томатів мають розтягнутий в часі вегетаційний період і стійкість до фітофторозу. Їх головна особливість — здатність стабільно зав'язувати плоди за зниження нічної температури до +10–12 °C.
Овочівники намагаються купити насіння пізніх томатів, щоб в сезон отримати овочі з лежкістю від 30 до 90 днів. Їх збирають ще зеленими або в стадії бланжевої стиглості. Для цього спеціально підбирають лежкі сорти томатів. Завдяки високому вмісту сухої речовини томати для зимового зберігання довго не втрачають смакових якостей.
Аксіома — як тільки закінчується овочевий сезон, дуже хочеться свіжих помідорів. Але, обираючи пізньостиглі томати, насіння яких має високий потенціал, городники забезпечать родинний стіл помідорчиками восени, та навіть взимку. На міцних кущах пізньостиглих помідорів нерідко виростають справжні томати-гіганти масою від 300 до 700 г, як у сорту Зимове серце. Окрім великоплідних сортів існує багато помідорів для консервації з пізнім терміном достигання, таких як Жираф чи Колядник.
Томати пізні ідеально підходять для тривалого консервування та ферментації. Завдяки щільності м'якоті та цукристості, вищій за 4%, плоди пізньостиглих помідорів не розтріскуються під час термічної обробки. Лежкі сорти томатів містять значно менше соку, ніж літні середньостиглі помідори.
Для отримання гарного врожаю важливо правильно підібрати пізні сорти томатів для теплиці чи відкритого ґрунту відповідно до кліматичних умов. Ці рослини потребують достатньої кількості тепла та сонця, особливо в другій половині літа. У більшості випадків пізні томати для теплиці вирощують через розсаду. Це дозволяє прискорити розвиток помідорів та отримати стабільне плодоношення навіть у регіонах із коротшим теплим сезоном.
У південних регіонах та в центральній Україні (Одещина, Полтавщина) через довге літо лежкі сорти томатів сіють безпосередньо в ґрунт або висаджують у відкриті грядки. Проте на Поліссі та в західних областях навіть літня погода може бути занадто дощовою та прохолодною для пасльонових культур. Тому місцеві городники вирощують самі стійкі пізні томати для тривалого зберігання.
Щоб захистити пізні сорти томатів від ранніх осінніх заморозків, городники нерідко висаджують їх під плівку. Укриття рятує грядки від холодних ночей та затяжних дощів. У закритому ґрунті томати пізні зрітимуть у повній безпеці до самих холодів, набираючи цукристості. Пізньостиглі помідори, що ростуть просто неба, з першої декади вересня звільняють від плодів, що набули хоча б молочної стиглості та відправляють їх на поступове дозарювання.
Популярні пізні сорти томатів з каталогу «СонцеСаду»:
- Жираф — жовто-помаранчеві круглі плоди важать 100–130 г, потужний кущ заввишки 1,6–2 м;
- Лонг Кіпер — округлі білувато-рожеві помідорчики мають масу до 150 г, висота рослини сягає 1–1,5 м;
- Де Барао — овальні червоні, помаранчеві, рожеві, смугасті або чорні сливки важать 70–90 г, міцне стебло росте понад 2 м;
- Зимове серце — серцеподібні лимонно-жовті томати досягають 200–300 г, компактний кущ виростає до 70 см;
- Австралієць — великі плоскато-округлі червоні біф-томати мають масу 400–600 г, індетермінантне стебло витягується до 1,8–2 м;
- Колядник — округло-серцеподібні помаранчево-червоні плоди мають вагу 80–100 г, розлогий кущ росте в межах 1,2–1,6 м;
- Скеля — круглий яскраво-золотий «новорічний томат» від селекціонера М. В. Гуріна важить до 100 г, низькорослий кущ до 60 см;
- Титан — плескато-округлі червоні помідори мають масу 90–140 г, низькорослий кущ заввишки 50–60 см.
Для отримання максимального врожаю восени, агротехніка вирощування пізніх сортів томатів для зимового зберігання має суворі правила. Оскільки ці рослини мають довгий вегетаційний період, кожен етап — від підготовки субстрату до формування куща — вимагає від городника чіткого дотримання термінів і розрахунку схеми підживлень.
Пізньостиглими називають ті сорти томатів, чий вегетаційний період з моменту посадки становить 120 і більше днів. Тому розсаду пізніх сортів томатів можна вирощувати вже наприкінці лютого.
Пропонуємо купити насіння пізніх томатів від інтернет-магазину «СонцеСад», щоб розпочати посів з 10 по 20 березня. Більш ранні терміни призведуть до витягування сіянців. Сіючи пізньостиглі томати, насіння закладають у ґрунт в розсадних ящичках на глибину 1,5 см. Посівам забезпечують температуру +22…+25 °C, для розсади температурний режим витримують в діапазоні +18…+20 °C вночі та +20…+22 °C вдень.
У відкритий ґрунт розсаду пізніх сортів томатів для зимового зберігання переносять після 20 травня за схемою 50×70 см. Такий простір необхідний, адже ці різновиди нарощують потужні та розлогі кущі. Загущення грядок призведе до появи фітофтори, тому в городі лежкі сорти томатів висаджують виключно на сонячних, добре провітрюваних ділянках.
Мають пізні сорти томатів свою унікальну особливість — їх можна вирощувати навіть безрозсадним способом. Ґрунт на момент висівання достатньо прогрівається.
Кущі обов’язково ведуть 1–2 стебла, регулярно видаляючи бічні пасинки, що ростуть з пазухи кожного листка. Для стимуляції плодоношення під рослини вносять калій та фосфор, з липня повністю виключаючи азот. У серпні зволоження грядок припиняють. За такої агротехніки томати пізні встигнуть повністю визріти.
Плоди часто збирають у стадії технічної стиглості (бурими). Це дозволяє транспортувати пізні томати без пошкоджень та поступово дозарювати їх у приміщенні. Для зберігання пізньостиглих помідорів найкраще підходять сухі прохолодні кімнати з хорошою вентиляцією. Завдяки щільній шкірці та правильному догляду пізньостиглі томати, насіння яких не має вірусних та бактеріозних збудників, можуть залишатися свіжими дуже довго.
Пізні сорти частіше контактують із прохолодною та вологою погодою, тому потребують захисту від грибкових інфекцій. Особливу увагу слід приділяти профілактиці фітофторозу. Для зменшення ризику захворювань важливо забезпечити посадкам хороше провітрювання, не перезволожувати ґрунт і дотримуватись сівозміни.
Порада від практика-томатовода:
Починаючи з моменту, коли останній плід у черговій китиці пізнього високорослого тепличного помідора матиме розмір з горіх, видаляйте все листя на цій висоті стебла. І робіть так для кожного грона плодів (1, 2,3,4,5, 6 тощо). Виняток тільки для рослин, що вегетують у відкритій грядці, тоді над плодовим гроном потрібно залишити 1–2 листки для затінення від сонячних опіків.
Інтернет-магазин «СонцеСад» пропонує томати пізні з високою лежкістю та хорошими смаковими якостями. Маємо широкий вибір врожайних гібридів та сортів помідорів для різних умов вирощування, та можемо відправити їх замовнику у будь-який регіон України. Найкращі пізньостиглі томати, насіння яких доступне у нашому каталозі, добре адаптовані до українського клімату. Запрошуємо по вигідній ціні замовити пізні томати в Україні з асортименту інтернет-магазину насіння «СонцеСад».
