Саджанці сосни

Сосна звичайна найкраще росте на добре освітлених ділянках, адже в тіні її крона стає рідшою, а пагони витягуються. До ґрунту вона невибаглива, але краще розвивається на легких, дренованих, помірно вологих ґрунтах без застою води. Важкі перезволожені ділянки для сосни небажані.

Під час вибору сорту важливо враховувати розмір ділянки, форму крони та темпи росту рослини. Для компактних садів підходять карликові сорти, а для створення виразних ландшафтних композицій — більші декоративні форми.

Сосну можуть уражувати грибкові хвороби хвої, іржа, шютте, кореневі гнилі, а також шкідники: попелиця, хермеси, щитівки, павутинний кліщ, пильщики та короїди. Частіше проблеми виникають у загущених посадках, при перезволоженні або ослабленні рослин. Регулярний огляд хвої та пагонів допомагає вчасно помітити ураження.

У перший рік після посадки сосну краще не перевантажувати добривами. Якщо посадкова яма була підготовлена правильно, рослині достатньо поживних речовин із ґрунту. Надалі можна використовувати спеціальні добрива для хвойних із помірним вмістом азоту. Наприкінці літа азотні підживлення не застосовують, щоб пагони встигли визріти до зими.

Сосна не потребує сильної обрізки. Для формування крони зазвичай вкорочують молоді прирости, так звані “свічки”, навесні або на початку літа. Це стимулює загущення крони та стримує ріст. Сухі, зламані чи хворі гілки можна видаляти протягом сезону. Не варто обрізати стару деревину без хвої, бо вона погано відновлюється.

Хлороз у сосни проявляється пожовтінням хвої, слабким ростом і пригніченим виглядом рослини. Причиною можуть бути лужний ґрунт, нестача заліза чи магнію, а також перезволоження. Для усунення проблеми важливо забезпечити хороший дренаж, використовувати добрива для хвойних із мікроелементами та за потреби підкислити ґрунт.