Зайшовши на подвір’я, одразу помічаєш біля будинку пишні кущі овальної форми, які ледь колишуться від вітру. Видовище дуже красиве – мовби гойдаються зелені хвилі! «Моя кохія щороку ось так буйно розростається, – каже господиня, пенсіонерка Ніна Сінько. – І мені навіть не доводиться її щороку садити – вона все за мене робить сама!»
⌂ Ніна Сінько вирощує кохію
Ніна Іванівна мешкає самотньо в селищі Іванополі на Житомирщині. Чимало часу приділяє городу, а також невеликому садку біля хати. А ще любить прикрашати обійстя різноманітними квітами та декоративними рослинами. Тож невипадково на її подвір’ї з’явилася кохія.
«Насіння цього однорічного декоративного куща мені подарувала подруга, – пояснює пані Ніна. – До цього я ніколи не стикалася з кохією, але тепер уже знаю, що батьківщиною цього куща є Китай. Я вичитала, що цю цікаву рослину в народі ще називають «літнім кипарисом», бо вона дійсно схожа на нього».
Але насправді кохія не має до кипариса жодного стосунку. Вона походить із родини маревих і є однорічною рослиною. Пік її цвітіння починається в середині літа й триває до пізньої осені. Квіти рослини не показні. Але не вони є її окрасою, а розкішне м’яке листя. Воно в кохії дрібне, довгеньке, численне, тож укупі з прямостоячими та густо розгалуженими стеблами робить кущі схожими на святкову пухнасту ялинку.
«Доглядати за кохією нескладно, якщо дотримуватися простих сезонних правил, – каже Ніна Іванівна. – Насінини зазвичай садять у ґрунт наприкінці квітня. Посів кохії є поверхневим – без заглиблення насіння. Запитаєте, чому так? Бо для проростання насіння треба вдосталь світла, тож насінини варто не закидати землею, а злегка втиснути в ґрунт. Поміж кущами необхідно лишати відстань 50–60 сантиметрів, а згодом треба проріджувати насадження. Ось і весь догляд!»
Улітку з кохією фактично нема жодних клопотів. Тільки слід час від часу поливати кущики. Кохія загалом є дуже невибагливою культурою: кущі ростуть швидко й розложисто, полюбляють сонячні місця, а також є посухостійкими. Тому посушливі літні місяці для цієї рослини не загрозливі. Навіть за умов посухи кохія виростає заввишки до 120–150 сантиметрів.
⌂ Восени кущі кохії змінюють колір із зеленого на червоний
«А з настанням осені кущі поступово змінюватимуть колір – із яскраво-зеленого її листя стане червонувато-фіолетовим, – каже Ніна Іванівна. – Тоді ж на жіночих рослинах формуватимуться маленькі кошики з насінням, яке висипатиметься додолу. Тому наступного року садити кохію не треба. Це зробить вітерець та пташки. Саме так я отримала цьогорічні кущі».
Восени господиня знаходить цілком практичне застосування декоративній рослині. Вона робить із кущів кохії… віники! Не для продажу, а для свого господарського використання. Виявляється, навіть назва цього виду куща свідчить про таке застосування – кохія віникова!
⌂ Із кохії можна робити вінити
«Виготовляти з куща віник дуже просто, – каже пані Ніна. – У жовтні я вибираю кущі, які дуже червоні. Це означає, що вони вже відцвітають. Вириваю три-чотири кущі з коренем, складаю докупи та міцно обв’язую мотузкою. Стеблинки та гіллячки всихають, твердіють, і в результаті виходить міцний віник. У мене на подвір’ї є бетонні доріжки, тож завдяки вінику кохії вони завжди чисті. Такі віники метуть дуже щільно, а гіллячки та прутики всередині зовсім не ламаються».
Господиня демонструє два віники з кохії. Один свіжий, щойно зв’язаний, зелений і м’якенький. А інший – торішній, уже сухий та пожовклий. Але кожним із них підмітати дуже зручно. Господиня демонструє це прямісінько тут, на доріжці біля будинку.
«Декоративна кохія має на моєму обійсті два призначення, – підсумовує Ніна Сінько. – Влітку милує око як окраса подвір’я, а восени перетворюється на віник, таку потрібну в господарстві річ».
Сергій БОВКУН
Купити насіння кохії тут
Акція!. Як виняток ми відкрили Вам доступ до журналу "СонцеСад" і запрошуємо передплатити його тут
Скачати електронний варіант журналу тут
Зміст статей журналу СонцеСад №4/2020
Овочеві ідеї від Тетяни Сус (журнал СонцеСад №4/2020)
Подяка від шанувальниці за урожайні помідори (журнал СонцеСад №4/2020)
Поспішайте не кваплячись (журнал СонцеСад №4/2020)
Паприка - смак Закарпаття (журнал СонцеСад №4/2020)
Органічне вирощування овочів - сімейна справа (журнал СонцеСад №4/2020)
Рецепт консервованої Діадеми (журнал СонцеСад №4/2020)
Користь у квадраті (журнал СонцеСад №4/2020)
Карамелізована «зірочка» в меді (журнал СонцеСад №4/2020)
Лузаєте, як завжди, – і молодієте (журнал СонцеСад №4/2020)
Надсолодка кукурудза – вибух емоцій у роті (журнал СонцеСад №4/2020)
«З любові – кожна насінина кукурудзи!» (журнал СонцеСад №4/2020)
Китайські огірки на вашому городі (журнал СонцеСад №4/2020)
Які сидерати забезпечать високий урожай картоплі (журнал СонцеСад №4/2020)
Кавуни на вашому городі (журнал СонцеСад №4/2020)
Новорічний салат із свіжої домашньої редиски - це реально (журнал СонцеСад №4/2020)
Жовтий кавун за свій смак не «червоніє» (журнал СонцеСад №4/2020)
Коли гарбуз дорожчий за оливки (журнал СонцеСад №4/2020)
Амарант – ліки та цінний продукт харчування (журнал СонцеСад №4/2020)
Овочева дієта для шкіри (журнал СонцеСад №4/2020)
