У наших любих родичів гарбузових тепер з’явилося поповнення. Зустрічайте: радичіо – італійський цикорій; кервель – французька петрушка; комацуна й броколіні – японські овочі!
Салат радичіо
Ця рослина схожа на білокачанну капусту, яка немовби збентежилась, тому почервоніла, а краєчки її листя розфарбувалися в пурпурово-калиновий колір. Листочки хрумкі, ніжно-пікантні, з ледь відчутною гірчинкою, як у цикорію.
Листовий овоч прикрасить свіжі екзотичні салати. Його використовують як чашу для смачної начинки. Під час приготування змінює колір на коричневий, а смак із гіркого перетворюється на м’якший, ще й із солоденькою ноткою. Радичіо можна смажити, готувати на грилі, поєднувати з томатами, цитрусами, гранатом, хурмою, авокадо, журавлиною, малиною, полуницею та грушею. Смакує з куркою. Овоч також додають до рагу та ризото.
Рецепт: салат із радичіо й авокадо
Інгредієнти:
- 1 авокадо;
- пів лимона;
- 100 г салату (поєднати радичіо з руколою та ескаріолом);
- 3 ст. л. кедрових горішків;
- зубчик часнику;
- 2 ст. л. рослинної олії;
- 1/3 ч. л. солі;
- 1 ч. л. цукру.
Подрібнюємо часник, вичавлюємо пів лимона, додаємо олії, цукру, солі й перемішуємо. Чистимо авокадо та нарізаємо шматочками. Кладемо до салатниці суміш салатів. Висипаємо авокадо. Поливаємо підливкою. Перемішуємо та присипаємо горішками.
⌂ Фото: Салат із радічіо, груші, мигдалю, пекінки, сира з пліснявою і заправлений оливковою олією
Користь італійського цикорію
Яскрава капустка радичіо багата на вітаміни: А, Е, К, В1, В2, В5, В9, РР. Містить цінні для організму речовини: аскорбінову кислоту, кальцій, селен, залізо, магній, цинк, мідь, калій, натрій, марганець, фосфор.
Нормалізує роботу печінки, жовчного міхура й сечовидільної системи. Підвищує гемоглобін, очищає кров, зміцнює імунітет і сприяє поліпшенню функцій серця та судин.
⌂ Фото: Паста з беконом і салатом радічіо підкорить серце любителів поїсти
Салат радичіо: особливості вирощування
Сіють радичіо наприкінці липня – на початку вересня. Збирають урожай із вересня до грудня. Рослина добре росте навіть при +2 °С та не боїться легких приморозків.
Яскравішого кольору й пікантнішого смаку можна досягнути за умови різкого коливання температури. Радимо за два або три тижні перед збиранням урожаю вкривати рослини агроволокном чи іншим способом створювати для них темряву.
Броколіні
На струнких довгеньких стеблах, усіяних листям, ростуть маленькі зелені суцвіття. Листочки й стебла броколіні їстівні як свіжі, так і термічно оброблені. Стебла солодкуваті, схожі на спаржу. Смак суцвіть ніжніший за броколі.
Броколіні запікають, обсмажують, готують на пару. Додають до овочевих салатів або рибних страв. Якщо запекти, додаючи кунжуту та часнику, броколіні чудово поєднається зі стравами з курки. Якщо їсти свіжим, то краще додати до нього лимонного соку.
Рецепт з броколіні. Броколіні в сметанному соусі
Броколіні помити, впродовж хвилини бланшувати та відразу викласти на лід, щоб спинити процес приготування і надати яскравішого кольору. Потім кілька хвилин потримати в гарячій духовці.
Готуємо соус: сметана, кефір, часник, зелень.
⌂ Фото: Броколіні з лимоном створює неймовірно смачне поєднання
Броколіні: їмо та отримуємо користь
Поліпшує пам’ять та роботу мозку, гальмує запальні процеси, лікує серце, судини, очі та зміцнює нервову систему. Омолоджує шкіру, нормалізує рівень холестерину й посилює захисні функції організму. До того ж покращує роботу кишківника й дарує тривалу насиченість.
⌂ Фото: Броколіні можна споживати із м'ясом, як і спаржу
Броколіні: особливості вирощування
Броколіні легко вирощувати. Треба лишень поливати та підживлювати. Зривати можна на п’ятдесятий день після висаджування розсади, що найчастіше припадає на серпень. Сезон збирання врожаю триває півтора місяця. Пагінці відрізаєш, а поруч з’являються нові. Зрізати стебла варто тоді, коли їхня довжина становить 15 см.
⌂ Фото: Броколіні підійте і для морепродуктів, наприклад креветок
Кервель
Ця французька петрушка підкорила серденька найвибагливіших гурманів світу. Вона схожа на ажурну петрушку. Її пряний смак подібний до кінзи. Кервель ще й обдаровує страви анісовим ароматом. Але споживати його можна лише молоденьким.
Кервелем приправляють рибні й м’ясні страви. З нього готують смачний соус. Додають до зеленого борщу та салатів.
Інгредієнти:
- 7 трав (петрушка, кервель, щавель, крес-салат, огірковик, мала кровохлібка, шніт-цибуля);
- 1 яйце або 1 варена картопля;
- 1 ст. л. рослинної олії;
- 1 ч. л. лимонного соку;
- 0,5 склянки сметани;
- склянка йогурту;
- зубчик часнику;
- 1 ч. л. гірчиці.
Зелень подрібнити та всипати до сметани, йогурту, помеленого часнику, гірчиці, лимонного соку, а також додати вичавлену через сито варену картоплю чи яйце. Полити олією, поперчити та посолити. Смакує з вареною картоплею і кунжутом.
Кервель підвищує імунітет, поліпшує процеси кровотворення, омолоджує, заспокоює, нормалізує сон, долає тривожність і стрес. Пречудовий відхаркувальний засіб. Застосовують у профілактиці інфаркту, інсульту, варикозу. Допомагає схуднути та позбутися набряків м’яких тканин.
⌂ Фото: Кервель часто використовують і для декорування страв
Особливості вирощування французької петрушки
Зазвичай кервель сіють пророщеним з інтервалами 10-15 днів до спеки, а першу зелень зривають за сім днів після сходів. Увесь урожай збирають четвертого, п’ятого або шостого тижня. Кервель висушують та зберігають у скляному, щільно закритому посуді.
Комацуна
Любителі пікантної зелені оцінять цей японський гірчичний шпинат, який дуже швидко виростає. Молоденьке зелене або пурпурове листя має аромат гірчиці. Величезні достиглі соковиті листки – з більш вираженим капустяним смаком.
Це чудовий кулінарний лист й інгредієнт салатів. До страв додають листя і стебла. Споживають сирими й вареними.
Молоденьке листя – чудовий складник салатів. Достиглі великі листки готують у пароварці та додають соєвого соусу, апельсинового соку, кунжуту чи обсмажують із грибами. Стебла смачні, коли замариновані. Мають неперевершений смак і в супах.
⌂ Фото: Найпростіший рецепт - подрібнити комацуна і 2 зубчики часнику та обсмажити із беконом на пательні
Рослина вирізняється високим вмістом кальцію, вітамінів А та С. У ній набагато більше заліза, ніж у шпинаті.
⌂ Фото: Зелень комацуна рекомендують додавати омлетів, якщо ви сидите на дієті
Особливості вирощування японського шпинату
Комацуна витримує посуху й холод до -12°C. Під накриттям чи мульчею її можна вирощувати весь рік і радіти вітамінному врожаю будь-якої пори року. Перші молоденькі листки з’являться за 30 днів, а повноцінні – завдовжки 25 см – за 70.
⌂ Фото: Стебло комацуна вмочіть у підсмажений кунжутний соус, аби відчути гармонійне поєднання гострого і солодкого
Сіють культуру, тільки-но мине загроза весняних приморозків, а вдруге – улітку чи з інтервалами 14 діб. Віддає перевагу ажурному затінку, зрошенню й азотному підживленню.
Не вагайтесь, а вирощуйте ці унікальні рослини, щоб отримати екзотичний калейдоскоп яскравих смаків!
Спеціально для «СонцеСаду» матеріал підготувала Світлана Гончаренко
Купити насіння екзотичних рослин
Переглянути повний зміст статей журналу «СонцеСад» 4/2024
_190x190_c8c.jpeg)
_190x190_c8c.jpeg)