Як виростити хурму

LinkedIn
WhatsApp
Telegram
11.12.2020

⌂ Цінна властивість хурми – високий вміст йоду

Повну версію статті читайте в номері журналу «Нескучный сад» № 12, грудень 2010

  Хто хоча б раз відвідував осінній сад, де серед оголених гілок дерев золотисто-оранжевим блиском горять плоди хурми, хто насолоджувався їх незабутнім смаком, хто бачив квітучі дерева в зимовому саду, той обов’язково захоче виростити цю культуру в домашніх умовах.
  Рід діоспірос (Diospiros), або хурма, відноситься до сімейства ебенових (Ebenaceae) та об’єднує близько 450 видів. Один з найбільш розповсюджених видів хурми (дикоростучий) росте на Кавказі та в Середній Азії – хурма кавказька (Diospiros lotus), інший мешкає в Вірджинії (Північна Америка) – хурма віргінська (D. virginia), третій в дикому стані зустрічається в Китаї та вирощується як на батьківщині, так і в інших країнах – хурма субтропічна, або східна (D. kaki).

Хурма віргінська (D. virginia)

  Вирощують хурму заради смачних та поживних плодів. Вони багаті на вітаміни та поліфенольні речовини, каротиноїди, лейкоантоціани, а також органічні сполуки калію, кальцію, заліза та йоду. Цінна властивість хурми – високий вміст йоду.
  Ботанічна «біографія» хурми
  Хурма східна – листопадне дерево, що досягає в висоту 6-8 м. В залежності від сорту крона може бути кулястою або пірамідальною. Листки овальні або еліптичні, перед опаданням набувають яскраво-червоного, рідше жовтуватого забарвлення, яке надає рослинам особливої ошатності.
  Квіти у хурми трьох видів: чоловічі, жіночі та двостатеві. Жіночі квіти крупні, поодинокі. Чоловічі квітки дещо менші, ніж жіночі, зібрані по 3 штуки на тонких гілочках, кожна квітка має від 15 до 24 вільних тичинок.

Відео «Хурма. 3.Коли будуть плоди?». Пояснює Михайло ЖУРБА, провідний інженер відділу акліматизації плодових рослин Національного ботанічного саду ім.М.М.Гришка НАН України:

Це відео можете подивитися на YouTube-СонцеСад у гарній якості! Тисніть на відео!
Підпишіться на наш YouTube-СонцеСад! Будьте у курсі наших відео-новин!

  Плід хурми – крупна ягода. У деяких сортів маса плоду досягає 150-200 г, у окремих – 400-500 г. За формою в залежності від сорту плоди бувають конічними, циліндричними, кулястими і навіть пласкими. Плоди деяких сортів мають на своїй поверхні 4-8 повздовжніх жолобків, які надають їм своєрідної форми. Колір шкірки недозрілих плодів – зелений, по мірі достигання переходить у жовтий та темно-коричневий. М’якуш у різних сортів – від світло-жовтого до червоного або шоколадного кольору. Плодоносити хурма починає у віці 3-4 років.
Сортова палітра
Сорти хурми за ознаками запилення поділяються на 3 групи:

  1. сорти, що потребують запилення для зав’язування плодів: «Хіакуме», «Гошоакі», «Зенджимару», «Гейлі» та ін.
  2. сорти, що плодоносять без запилення, зав’язують плоди партенокарпічно: «Сидлес», «Гошо», «Тамопан великий» та ін.
  3. проміжні: «Хачіа», «Костата» та ін.

⌂ Вирощують хурму заради смачних та поживних плодів

  За біологічними особливостями, а також за можливістю вживання плодів у свіжому вигляді хурму поділяють на дві групи – константна та варіююча. До константних відносяться ті сорти, плоди яких при запиленні не змінюють забарвлення м’якоті, а їх терпкість зникає лише після повного достигання («Хачіа», «Сидлес», «Костата», «Гошо»), а також сорти, нетерпкі в будь-якій фазі розвитку, що зберігають світле забарвлення («Чінеулі», «Фуйю», «ХХ вік»). Сорти з м’якушем плодів, що після запилення забарвлюється в темно-коричневий колір та без терпкості в незрілому вигляді, відносяться до групи варіюючих («Хіакуме», «Зенджимару», «Гейлі», «Гошоакі»).
  В умовах субтропіків плоди хурми достигають в основному в жовтні-листопаді.
  «Хіакуме» («корольок») – стародавній японський сорт. Дерево сильноросле. Квіти лише жіночі, численні. Плоди оранжеві, округлі, крупні (200-400 г). Забарвлення м’якуша у насінних екземплярів – буре, у безнасінних – жовте. М’якоть соковита, желеподібна, чудового смаку. За ознакою морозостійкості перспективні гібриди східної хурми з хурмою віргінською. Один з них – сорт «Росіянка» - отриманий А.К. Пасенковим в Криму. Витримує заморозки до -30°С. Особливо хочеться відмітити сорти Нікітського ботанічного саду – «Нікітська бордова», «Мрія», «Українка», та «Нікітський прекрасний».
  «Нікітська бордова». Дерево середньоросле. Плоди пласко-овальні, масою 70-130 г, тверді, забарвлення червоно-оранжеве, з восковим нальотом. М’якуш дуже солодкий, ароматний. Може плодоносити без запилення. Плодоношення щорічне. Пожовтіння плодів відбувається на початку листопада.
  «Мрія». Сорт з групи константних. Однодомна форма з переважанням жіночих квіток, завдяки чому не потребує запилення. Плоди овально-пласкі, середня маса – 187 г. М’якоть зрілого плоду червоно-оранжева, дуже солодка, джемоподібної консистенції, без волокнистості. Пожовтіння плодів відмічається наприкінці жовтня.
  «Українка». Однодомна рослина. Плоди циліндричні з конічною верхівкою, середня маса 100 г. М’якоть достиглих плодів соковита, дуже солодка, відмінних смакових якостей.
  «Нікітський прекрасний». Найбільш ранній сорт для Криму. Плоди округло-пласкі, середня маса – 91 г. Плоди солодкі в твердому вигляді, жовтіють наприкінці жовтня.

⌂ Хурма витримує морози -21-22°С

  Вимоги хурми: дрібні капризи та необхідність
  Хурма – доволі невибаглива культура. Її морозостійкість вища, ніж у багатьох субтропічних культур: витримує морози -21-22°С, весняні заморозки для неї не страшні, оскільки цвіте рослина пізно.
  Хурма – світлолюбна порода. При нестачі освітлення деформуються листкові пластинки, плоди опадають. В затінених місцях спостерігається витягнута рідка крона, знижується врожай. Проріджування гілок – основний прийом створення достатньо розрідженої крони, рівномірного розподілу нового приросту всередині неї, покращення умов плодоношення. При проріджуванні вирізають зазвичай пагони, що відплодоносили разом з несучими їх 2 та 3-річними гілками, що сприяє посиленню росту пагонів та наближенню зони плодоношення до основних скелетних гілок. В залежності від загального розвитку дерева таку обрізку гілок до 3 і 4-річної деревини проводять один раз на 2-3 роки.
  Часткової омолоджуючої обрізки дерева потребують вже у віці 15-20 років. Основну обрізку проводять рано навесні. Влітку обрізають ті гілки, ріст яких ослаблено.
  Хурма – рослина вологих субтропіків, тому потребує великої кількості вологи. Один з основних заходів по догляду за рослиною – полив. Зрошення необхідно починати наприкінці травня – на початку червня та продовжувати до достигання плодів (вересень-жовтень).
  До ґрунтів хурма невибаглива. Краще всього росте на родючих, вологоємких та добре дренованих ґрунтах.

Купити саджанці хурми можна тут

Читайте ще:
Хурма – досить легка культура для вашого саду!
Вирощування хурми
Кизил — лікар на всі сто

 

LinkedIn
WhatsApp
Telegram