Азиміна, хурма, зізіфус — нові плодові культури в Україні

02.10.2021

⌂ Ольга ГРАБОВЕЦЬКА, кандидат біологічних наук, спеціаліст з інтродукції, вивчення, селекції та вирощування нових малопоширених культур на базі ДП «ДГ «Новокаховське» ІРису НААН»

Державне підприємство «Дослідне господарство «Новокаховське» Інституту рису НААН» вирощує зернові, соняшник тощо, а також саджанці нових малопоширених плодових (азиміна, хурма, зізіфус, кизил), декоративних та ароматичних культур.

Особливості екзотичних рослин

✔ Через глобальну зміну клімату, що спостерігається в останні десятиріччя, особливо актуальним є питання введення в культуру та освоєння нових видів рослин, а плодових — особливо. Зусилля інтродукторів і селекціонерів в Україні та за кордоном завжди були спрямовані на впровадження нетрадиційних рослин та їхніх сортів.

Раніше такі види колекціонували в ботанічних садах, дендропарках, але вони мало поширювалися. Останнім часом завдяки зусиллям науковців малопоширені рослини мають попит. До перспективних нових плодових рослин для Степу України належать хурма, азиміна, зизифус. Високі харчові й лікарські властивості їхніх плодів зумовлені вмістом пектинових речовин, вітамінів, мінеральних солей.

✔ Малопоширені плодові дерева, про які йтиметься далі, не витримують низької зимової температури, тому вирощувати їх рекомендовано в південних і близьких, за погодно-кліматичними до них умовами, областях України, окрім азиміни, яка може рости і плодоносити на всій території нашої країни. Для цих культур характерні: висока врожайність, поживні та цінні властивості плодів, незначне ураження шкідниками та хворобами в умовах південного регіону.

Масове їх вирощування дало б можливість отримувати у великій кількості екологічно чисту продукцію з цінними властивостями за значно меншими затратами, ніж у традиційних плодових культур. Щоправда, наразі всі саджанці, які вирощуємо в дослідному господарстві, закуповують для приватних садів. Ще не знайшовся ентузіаст, який почав би вирощувати в Україні хурму, зізіфус чи азиміну на плантації у промислових масштабах.

✔ Перший досвід вирощування хурми, азиміни і зізіфусу (Diospyros L., Asimina triloba (L.) Dunal, Ziziphus jujuba Mill) за межами Південного берега Криму свідчить про те, що погодно-кліматичні умови Степу України цілком відповідають їхнім біологічним особливостям і вони за належної агротехніки придатні для культивування на цій території.

✔ Зібраний у господарстві «Новокаховське» генофонд — це унікальні колекції, які використовуватимуться для виведення нових сортів, впровадження у практику садівництва найцінніших адаптованих сортів і форм.

ХУРМА

Рід хурма належить до родини Ебенових й, за літературними даними, має 160–500 видів. В Україні рід Diospyros L. представлено в культурі трьома видами: східна, кавказька, віргінська, має своє місце і хурма гібридна. Культура хурми як плодової рослини відома в Україні з минулого століття. Її дерева, дводомні або полігамні, створюють квітки трьох типів (чоловічі, жіночі та двостатеві).

Хурма східна та гібридна

✔ Хурму східну культивують із давнини. Вона містить у кілька разів більше корисних мікроелементів і харчових волокон, ніж яблуко. Хурма може похвалитися і великою кількістю антиоксидантів, цукрів, вуглеводів, білків, дубильних речовин, органічних кислот. Це чудове джерело калію, заліза, кальцію, магнію, фосфору, вітамінів Р, А, С. Яскраво-оранжевий колір зумовлений вмістом бета-каротину, тому чим яскравіші плоди, тим вони корисніші.

⌂ Плоди хурми Роман Кош

✔ Плоди хурми як дієтичний продукт використовують свіжими та сушеними, також із них виготовляють пастилу, варення, джеми, сиропи. Її плоди лікарі рекомендують вживати при захворюваннях серцево-судинної системи, органів травлення, печінки, щитоподібної залози, при недокрів’ї. На жаль, погодно-кліматичні умови Степу України не дуже підходять для вирощування тут різноманіття сортів хурми східної. Хурма гібридна більш пристосована до наших умов і також цінна. У степовій зоні України переважно вирощують гібриди між східною та віргінською хурмою, а також гібриди, отримані в результаті схрещування сорту Нікітська бордова. Плоди хурми гібридної за смаковими та поживними властивостями не поступаються хурмі східній, навіть мають більш насичений смак. У результаті багаторічної селекційної роботи, яка ведеться в господарстві та скерована на отримання нових крупноплідних і зимостійких сортів, виділено декілька перспективних зразків. Значного поширення вони ще не мають, оскільки потребують детальнішого вивчення.

⌂ Сорт хурми Нікітська бордова

Хурма віргінська

✔ Природний ареал виду охоплює східну частину Північної Америки. Плоди — соковиті ягоди округлої, конічної форми (2–5 см). Цей вид має неабиякий практичний інтерес для плодівництва. За останні роки виведено добрі сорти хурми віргінської, у плодах яких нема терпкості. Завдяки поєднанню різних біологічно активних речовин їх рекомендують застосовувати в медицині. Корисні речовини містяться і в листі, стеблі, квітках, чашечках, корінні рослини. За біохімічним складом листя хурми віргінської, порівняно з іншими видами, має найбільший вміст вітаміну С і мінеральних речовин.

⌂ Хурма віргінська

✔ Сьогодні в результаті багаторічної роботи в дослідному господарстві зібрано близько 30 зразків хурми. Господарство є заявником чотирьох її сортів. Також вирощує та реалізовує саджанці перспективних сортів хурми. Ця культура потребує подальшого розширення ареалу вирощування в Україні. В Європі є насадження хурми площею до 1 гектара.

ЗІЗІФУС (Zizyphus jujube)

✔ Давня культура, яка походить із двох центрів: Північного Китаю та Афганістану. У Китаї її вирощують уже понад шість тисяч років, займає вона більше 200 тисяч гектарів, а це більше ніж усі плодові культури в Україні. Перші саджанці сортового зізіфусу, отримані з Нікітського ботанічного саду, з’явилися в нашому господарстві на початку 1990-х років. Сьогодні в Україні зізіфус не вирощують у промислових насадженнях, він має попит серед дачників, любителів екзотики, фермерів.

✔ Це листопадне з опадаючими гілками дерево–кущ заввишки три–вісім метрів. Рослини зізіфусу живуть у середньому до 150 років. Це – перехреснозапильна рослина, самостійно плодоносити не здатна, щоб отримати урожай, треба посадити як мінімум дві рослини. У пору плодоношення вступає на другий–третій рік після садіння. Зізіфус не є вимогливий до складу ґрунту, але не слід садити його на дуже засолених землях із близьким заляганням ґрунтових вод. Загущення насаджень неприпустиме: при затіненні рослина припиняє ріст пагонів і утворення плодів. Доцільно висаджувати рослини за схемою 5x4 м у шаховому порядку (для кращого освітлення крони). Урожайність залежить від сорту й може коливатися від 40–80 кг із дерева.

✔ Плід — кістянка різної форми, частіше яйцеподібної або злегка грушоподібної, завдовжки два-шість сантиметрів, діаметром один–три сантиметри. Плоди за смаком і кольором нагадують яблучну сушку, використовують свіжими, для приготування узварів, мармеладу, пюре, цукатів. Сушеними зберігаються понад рік, не втрачаючи якості. Оскільки плоди не мають воскового нальоту, то їх легко висушити на сонці без додаткової підготовки.

⌂ Сорти зізіфусу

✔ В Україні зізіфус успішно вирощують в Одеській, Херсонській і Запорізькій областях. Багаторічні результати дослідження дають можливість стверджувати, що рослини добре адаптуються до наших кліматичних умов.

⌂ Плодоношення зізіфусу

✔ Українських дачників зізіфус зацікавив насамперед як рослина, що допомагає гіпертонікам. У лікувальних цілях рекомендується споживати свіжі або сушені плоди тричі на день по 20 штук. Тримісячний курс лікування допоможе не тільки позбутися гіпертонії, а й підлікувати серце, підвищити гемоглобін та імунітет. У Китаї, на батьківщині зізіфусу, дуже популярними є копчені та солоні плоди. Для нас вони більш звичні як варення або узвар. Та все ж найчастіше їх просто висушують. Цукати із зізіфусу дуже нагадують за смаком фініки. Висушені й розмелені плоди застосовують у кулінарії. Хліб, до якого додають порошок з них, довго не черствіє.

АЗИМІНА ТРИЛОПАТЕВ (Asimina L.)

Є представником малопоширеної в Україні родини Аннонових. Asimina triloba — єдиний холодостійкий вид роду. Це плодова культура, яка має неабиякий практичний інтерес для садівництва. В Україні азиміну можна вирощувати майже на всій території.

⌂ Грона азиміни

✔ Азиміна трилопатева — листопадне, перехреснозапильне дерево, в умовах регіону 20-тирічні дерева сягають 7–8 м. Плоди — багатонасінні крупні ягоди завдовжки 5–15 см та масою 100–400 г. Вони ароматні, смачні, соковиті, солодкі, поживні, з високим вмістом цукрів, вітамінів А і С. За вмістом калію азиміна подібна до абрикосів, тоді як магнію, заліза, міді та марганцю в ній більше, ніж у бананах, яблуках або цитрусових, має високу калорійність.
Аналіз зимостійкості сортів та форм азиміни показав, що вона значно перевищує традиційні плодові культури: персик, абрикос, теплолюбні сорти сливи китайської та черешні. Її зимостійкість така, як у яблуні та аличі. Росте на легких, добре дренованих, родючих, слабо кислих, нейтральних або лужних ґрунтах. Азиміна трилопатева – світлолюбна, вологолюбна рослина, але не витримує тривалого перезволоження ґрунту та застою ґрунтових вод.
Оптимальна схема садіння рослин — 4x4, тобто площа живлення має бути не менше 16 м². Для фермерського господарства, закладаючи невеликий сад площею один гектар, враховуючи механізований обробіток ґрунту, оптимальна схема садіння рослин — 5x4, тобто 500 рослин на гектар.