⌂ Фото: Михайло Журба, провідний інженер відділу акліматизації плодових рослин Національного ботанічного саду ім. М.М.Гришка НАН України
Ще одна екзотична цікавинка — азиміна трилопатева. Її батьківщина — Північна Америка, але культура вже підкорила багато країн завдяки красі та унікальному смаку плодів. Повірте, це чи не найсмачніший екзотичний плід, який можна виростити в наших кліматичних умовах.
Про цю культуру розповідає Михайло Журба
Плоди азиміни великі — 300–400 г, а іноді й більші. Вони надзвичайно ароматні, з м’яким кремоподібним м’якушем. На смак — як манго в поєднанні з тропічними фруктами, зокрема має цитрусові нотки. М’якоть плодів м’яка, соковита, ніжна, її також можна їсти ложкою. До того ж плоди азиміни надзвичайно корисні: містять багато біологічно активних речовин (антоціани, антиоксиданти, флавоноїди, вітаміни, цукри).
Азиміна має свій секрет: дає багато кореневої порослі, яку можете або видалити, або залишити, тоді матимете справжній азиміновий гай.
Висаджувати азиміну можна в жовтні або навесні, коли ще або вже тепло, оскільки це теплолюбна рослина. Першого року після висадження рослину треба обов’язково регулярно поливати. Тоді вже через рік починає активно й швидко рости.
У наших умовах дерево виростає до 5–7 м заввишки. Переважно має вузькоконічну крону, надзвичайно гарне, як тропічне, з великими красивими листками. Квітує навесні, зазвичай — на початку травня (ще до розпускання листків на дереві), квітки дуже незвичного червоно-коричневого кольору. Однак якщо хочете отримати плоди, то висаджуйте декілька дерев азиміни, найкраще — три, недалеко одне від одного, оскільки ця культура перехреснозапильна. Тоді щороку отримуватимете щедрий урожай. До того ж кожен сорт азиміни має різні на смак плоди та терміни достигання, тому рекомендую вирощувати декілька сортів.
⌂ Фото: Плоди азиміни, які вирощені в Україні
Азиміна надзвичайно невибаглива, не уражується шкідниками, не потребує додаткових агротехнічних заходів, окрім притінення в перші роки після висаджування та регулярного поливання. У природі росте на узбережжях річок, тому її найкраще висаджувати в низинах, де ближче ґрунтові води, а також на суглинках. На піщаних ґрунтах рослина потребуватиме додаткового поливання. Зрештою, у затяжну засуху слід поливати всі, навіть дорослі дерева, на яких ґрунтах вони не росли б. Тому прикореневу зону рекомендовано мульчувати, аби утримати додаткову вологу.