⌂ Зеновій Сич займається селекцією не лише традиційних, а й не типових для нашої країни рослин
Про поки що екзотичні для українців рослини — трихозант та момордику — знають не всі городники. Проте ті, хто таки спробував вирощувати ці овочі, стверджують, що їхній оригінальний вигляд та смак варті уваги.
Чому для цих овочевих культур таки доцільно виділити грядки на присадибних ділянках, нині розповідає професор кафедри генетики, селекції і насінництва Білоцерківського аграрного національного університету, селекціонер Зеновій Сич. Він — автор низки книг, присвячених овочівництву, займається селекцією не лише традиційних, а й не типових для нашої країни рослин. Як стверджує науковець, йому це приносить задоволення, а тим, хто захоче виростити екзотичні рослини на продаж, — успіх та прибуток. Тому радить городникам цікавитися новинками.
Особливості трихозанту
Трихозант змієподібний (українською його ще називають волосицвіт) — тропічна та субтропічна овочева й лікарська рослина, яка належить до родини гарбузових. Плоди її у певний період достигання дещо схожі на кабачок. Нині трихозант повсюдно вирощують в Індії, Пакистані, Китаї. Проте й серед прогресивних українських городників він поступово набуває популярності, впевнено поширюючись із Півдня на Північ.
⌂ Так виглядає плід трихозанта
— Трихозант вартий уваги не лише як овочева, а й як декоративна культура з неймовірно витонченими квітами. Вони розкриваються звечора, квітнуть уночі, а вранці, після запилення нічними метеликами, закриваються. Квіти різних сортів цієї рослини відрізняються за розміром. Але їхня «конструкція» завжди дуже оригінальна, — запевняє Зеновій Сич.
У наших кліматичних умовах трихозант оптимально вирощувати з розсади, висіваючи у розсадні горщики чи касети насіння, яке, до речі, має дуже екзотичний вигляд. Оскільки ж рослина любить тепло, висаджувати її треба лише наприкінці травня, вирощувати — із застосуванням опор, за які під час розвитку трихозант чіпляється вусиками. На Півдні потребує регулярного поливання, а також мульчування.
⌂ Трихозант ще й декоративна культура з неймовірно витонченими квітами
Плоди трихозанта їстівні у фазі зеленця та корнішона, коли їхній розмір становить 30–40 см. Натомість стиглі плоди, які набули помаранчево-червоного або жовтого кольору, стають гіркими на смак.
Завдяки вживанню трихозанта вилікуєте хронічні закрепи й позбудетеся гельмінтів.
Особливості момордики
До родини гарбузових належить ще одна екзотична культура — момордика. Це витка трав’яна рослина, яку легко виростити, забезпечивши елементарний догляд. Під час цвітіння вона тішить яскраво-жовтими квітами з ароматом жасмину, виконуючи й декоративну функцію.
Вирощують момордику в парниках чи теплицях або ж висівають насіння у торф’яні горщечки. Ця рослина тепло- та вологовимогливаа, тому регулярно підливайте насадження теплою водою, щоб запобігти негативному впливові низької температури. Момордику висаджують у відкритий ґрунт не раніше ніж наприкінці травня.
⌂ Момордика
Згодом після цвітіння на стеблах формуються плоди подовжено-овальної форми з гострим кінчиком, шкірка яких подібна до крокодилячої, завдовжки вони можуть досягати 20 см. Поступово плоди момордики набувають жовтого або помаранчево-жовтого кольору.
Момордика також має лікувальні властивості. Її плоди рекомендують вживати для підвищення імунітету, поліпшення обміну речовин, зору й стану судин. Отже, спробувати збагатити свій раціон екзотичними овочами власного виробництва таки варто.
Спеціально для СонцеСад матеріал підготувала Марина Степанюк
✔ Зміст статей журналу СонцеСад №4/2021
