Про забуті, а інколи й далеко не всім відомі культури розповіли заступник директора Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка, завідувач відділу культурної флори доктор сільськогосподарських наук, професор Джамал Рахметов та старший науковий співробітник відділу, кандидат сільськогосподарських наук Ольга Корабльова.

⌂ Фото: Старший науковий співробітник відділу, кандидат сільськогосподарських наук Ольга Корабльова

Фізаліс

Журналісти «СонцеСаду» запитали фахівців, що вони порадять садити тим, хто хоче оновити асортимент та спробувати незвичні культури. І ми отримали неочікувані рекомендації.

⌂ Фото: Фізаліс

Готуючи консерви, ми звикли використовувати звичайні традиційні овочі: томати, огірки, кабачки, але науковці ботанічного саду спробували консервувати й інші рослини, зокрема фізаліс овочевий та ягідний.

— У нашому відділі створено два сорти: фізаліс овочевий (Ліхтарик), плоди якого схожі на зелені помідорчики, та фізаліс суничний (Жаринка)— дрібніший, але солодший, його ще називають ягідним, — розповідає кандидат сільськогосподарських наук Ольга Корабльова. — Із суничного варять компоти та джеми, можна робити й маринади, овочевий — маринують як томати. Є також декоративний фізаліс із яскравими червоними коробочками-листянками, але плоди його неїстівні.

Як зауважує науковиця, споживаючи фізаліс, можна поєднувати його з пряними травами. Для солодких страв більше підійдуть лофант, шавлія, васильки, змієголовник молдавський, меліса лимонна. До фізалісу овочевого краще додавати трави з гіркуватим перцевим смаком або ароматом, притаманним чорному перцю. Наприклад, вітекс, чабер садовий та гірський, гісоп, монарду. Усі ці рослини містять чимало ефірних олій, тому є водночас як харчовими так і лікарськими та декоративними.

— Ми свого часу досліджували можливість замінити у фруктових та овочевих консервах імпортні прянощі (перець, гвоздику, кардамон, ганус) на наші місцеві. Експериментували з різними травами. Нам удалося створити цікаві композиції, які в Україні офіційно затверджені у нормативно-технічній документації для використання на консервних заводах.

Фізаліс може замінити томати. На відміну від них, не ушкоджується фітофторою. Тому свого часу його й пропонували вирощувати як альтернативу томатам у зонах, де помідори дуже уражує фітофтора. Плоди овочевого фізалісу після приготування дуже важко відрізнити від зелених томатів.
Ще одна розробка нашого відділу — фізаліс ягідний з айвою із солодкою заливкою, до якої додано один-два листочки або меліси, або котячої м’яти лимонної, або васильків. Отож, закликаю читачів експериментувати, коли консервуєте, бо під час цього процесу кожен сам винаходить свої найкращі рецепти, рецептури та технології, — рекомендує Ольга Корабльова.

Лофант ганусовий

Нині дедалі більше зацікавлюються лофантом ганусовим (Agastache foeniculum).

— Його інколи ще називають «північним женьшенем», — зауважує Ольга Корабльова. — Деякі поціновувачі використовують цю незвичну для нашої місцевості культуру як лікарську рослину. Зокрема, з неї готують настої для інгаляцій та полоскання горла при ГРЗ, ангіні, тонзиліті, пневмонії, а також для лікувально-оздоровчих ванн. Вживають настої з лофанту ганусового і внутрішньо. З нього навіть виготовляють лікарські препарати з імуностимулюючими властивостями та здатністю виводити з організму радіонукліди, — каже Ольга Корабльова. — Цій рослині приписують навіть лікування ракових захворювань і припинення старіння… Проте перед тим, як використовувати лікарські рослини такого широкого спектру дії, звичайно, порадьтеся з лікарем.

⌂ Фото: Лофант

Лофант має приємний смак, з нього готують чай. Завдяки його присмаку страви з риби та морепродуктів неповторні. Також лофант можна додавати до м’ясних страв, салатів, киселів, випічки.

Відео: Про лофант розповідає пасічниця Леонора Адамчук

Окрім перелічених переваг, ця багаторічна трав’яниста рослина — чудовий медонос. Але й це ще не всі причини звернути увагу на лофант ганусовий. Рослини заввишки 60-160 см, з колосовидними суцвіттями, мають дуже декоративний вигляд на клумбах та балконах. Для використання у зимових букетах рослини висушують у темних приміщеннях для кращого збереження природного забарвлення.

— До речі, кілька років тому ботаніки офіційно перейменували його з Lophanthus anisatus на Agastache foeniculum, тобто лофант фенхельний, хоча він має аромат не фенхелю, а саме ганусу, — додає Ольга Корабльова.

Запашна рута та інші…

Якою є оспівана міфічна рута, огорнена ореолом таємничості? Є дві різні версії. Припускають, що популярна рослина — це або запашна рута, хоча вона й жовтого кольору, або червона монарда. Обидві — ароматні, зачаровують не тільки красою, а й запахом.

⌂ Фото: Монарда

— Монарда, декоративна та водночас лікарська й ароматична рослина, також варта уваги, — розповідає Ольга Корабльова. — Монарда трубчаста і двійчаста — багаторічні рослини, дуже схожі зовні. А монарда лимонна — однорічна, яка відрізняється за формою суцвіття, має дуже приємний лимонний аромат, схожий на бергамотовий. Суцвіття її складається з окремих ярусів, яких може бути аж до дванадцяти, — зазначає Ольга Корабльова.

Монарда двійчаста виростає до 0,7-1,5 м. Її суцвіття бузкового або червоного кольору, діаметром 3-4 см. Забарвлення квіток монарди трубчастої — від білого до лілового. Різні види і сорти монарди квітують від середини червня до середини серпня. З  трави монарди  отримують цілющу ефірну олію. Листки й стебла сушать і використовують в якості прянощів у кулінарії, а також як лікарську рослину.

Відео: МОНАРДА — природний антибіотик!

Розповідає Ольга КОРАБЛЬОВА

Досить популярна й однорічна рослина чабер садовий, який використовують в овочевих маринадах замість чорного перцю. Є ще чабер гірський — ароматна та декоративна багаторічна рослина з дерев’янистим кущем, не дуже висока (максимум 90 сантиметрів). Її можна підстригати, формуючи гарні фігурні кущики: кульки або кубики на клумбах.

⌂ Фото: Чабер гірський

—  Про цілющі властивості шавлії лікарської, мабуть, чули всі, але вирощують її одиниці, хоча вона добре росте в наших широтах, — продовжує оповідати про цікавинки науковиця ботсаду. — На нашій ділянці «Сад ароматів» є шавлія кільчаста, шавлія лікарська, шавлія мускатна, шавлія чубата. Сюди можна прийти, доторкнутися до рослин рукою, відчути їх надзвичайний аромат. А можна також виростити цю культуру власноруч на своєму городі.

Відео: Про шавлію мускатну розповідає Леонора Адамчук

Відео: Про шавлію дібровну розповідає Леонора Адамчук

Майоран дуже популярний у Європі й на Кавказі. У Франції його називають ковбасною травою і додають до м’яса. Українські науковці використовували його як замінник чорного перцю в овочевих маринадах та під час виготовлення ковбас. Майоран має дуже приємний аромат, походить із Середземномор’я. Там він — багаторічна рослина з дерев’янистим стеблом. В Україні майоран — це тільки однорічна культура, насіння якої визріває не щороку, як зазначає Ольга Корабльова.

Ельсгольція війчаста — однорічна рослина, заввишки 40— 70 см, з ліловими квітками, зібраними в густе колосоподібне одностороннє суцвіття 2— 6 см завдовжки, 1 см завширшки. Вирощують як декоративну та пряну культуру, додають до м’ясних і рибних страв, ефірну олію з рослин використовують також у парфумерній промисловості й народній медицині.

— До класичних прянощів належить неперевершена фітонцидна рослина — розмарин, — ділиться досвідом Ольга Корабльова. — Але в  Україні у відкритому ґрунті він зимує лише у Криму. Тому в нашій зоні можна влітку висаджувати кущик у саду чи на городі, а восени пересаджувати в горщик і забирати у приміщення.

Чуфа. Горіх чи кава?

Якщо любите щось оригінальне, спробуйте рослину, яка має багато назв. Про неї нам розповів заступник директора Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка, завідувач відділу культурної флори доктор сільськогосподарських наук  професор Джамал Рахметов.

— Чуфа або смикавець їстівний — культура для України порівняно нова. Її активно досліджують на теренах нашої держави останні 50-60 років. Рослина має багато назв — земляний мигдаль, тигровий горіх, земляний горіх.

⌂ Фото: Чуфа

У ботанічному саду створено декілька сортів чуфи, зареєстрованих у Державному реєстрі сортів рослин України. Плоди чуфи — бульбочки, що ростуть у ґрунті просто на корінцях рослин, за розміром вони майже такі, як  арахіс. Але ця культура в наших умовах значно продуктивніша за арахіс. Насамперед бульбочки чуфи містять 20-30% жирної олії. Також це — високобілкова культура. З неї роблять борошно, готують різні напої, зокрема кавовий, використовують у кондитерських виробах. Адже чуфу можна використовувати як замінник волоського горіха, додавати до тортів та цукерок, — розповідає Джамал Рахметов.

Культура дуже продуктивна: на одному кущі формується 200-300 бульбочок. Середня урожайність чуфи в Україні — 5-6 т/га, на поливних ґрунтах можна отримати до 10-12 т/га. Якщо підрахувати, то за мінімальної олійності (20%) отримаємо до 2000 літрів олії з гектара.

— Порівняно з ріпаком та іншими капустяними культурами, з насіння яких отримують у середньому 800-1000 л олії з гектара, чуфа має набагато більшу олійну продуктивність, — підкреслює Джамал Рахметов.

Справді, розмаїття рослин, яких ми ще не випробували на своїх ділянках та у побуті, вражає. «СонцеСад» ділиться новою інформацією, пропонує нове насіння і дарує нові можливості. Живімо смачно!

Купити насіння пряних трав