Врожай залежить від того, що посієш, як і де. Про підготовку ґрунту для висівання насіння різних овочевих культур, як правильно проростити його для дружніх сходів, і як за розсадою доглядати розповідає експерт «СонцеСаду».
Майбутній урожай овочів закладається восени, бо його якість і кількість багато в чому залежить від правильного обробітку ґрунту, який проводять одразу після збирання попереднього врожаю.
Насамперед із ділянки видаляють усі рослинні рештки. Потім вносять органічні добрива (гній, перегній, пташиний послід, торф та ін.).
Які органічні добрива вносити в ґрунт перед посівом овочів?
Найпоширеніший із них — гній. На тяжких ґрунтах його вносять по 30-35 кг на 10 м², на легких — 40-60 кг на 10 м². Якщо є можливість вносити більше, то норми можна збільшити удвічі чи утричі.
✔ Увага!
Під культури, які не люблять свіжого гною (ранні овочі, коренеплоди, кавун, диня та ін.), найкраще додавати перегній. Крім того, норми його внесення втричі менші.
Восени можна використовувати і пташиний послід (20-50 кг/10 м²), однак його варто приберегти для підживлення навесні. Це поживне і швидкодіюче добриво застосовують на будь-яких ґрунтах і для усіх культур.
Торф використовують після компостування упродовж року разом із гноєм та пташиним послідом, додаючи для зниження кислотності ґрунту на 100 кг торфу 2-3 кг вапна або 3-4 кг попелу.
⌂ Фото: Для зниження кислотності ґрунту додають вапно або попелу
За крайньої потреби можна застосовувати компост, який готують із багатьох відходів, у тому числі і з рослинних решток.
Донині спеціалісти не дійшли згоди, коли і як найкраще перекопувати ґрунт. Тому, враховуючи склад і структуру ґрунту, погодні умови, культуру посіву, зрештою, практичний досвід, ви можете вирішити це питання на власний розсуд.
Проте зовсім без перекопування вам не обійтися, особливо на тяжких суглинкових ґрунтах. На піщаних ґрунтах перекопування можна замінити накриттям грядок товстим шаром листя, змішаного з напівперепрілим компостом.
✔ Важливо!
Не варто перекопувати восени торф’яні ґрунти, оскільки вони легко змиваються навесні талими водами. Але дуже забур’янені ділянки треба перекопувати восени.
Три правила лопати.
✔ Перше. Перекопуючи ділянку, не розбивайте грудки землі — тоді ґрунт більше промерзатиме і краще накопичуватиме вологу.
✔ Друге. Перекопуйте ґрунт на глибину родючого шару: торф’яні тяжкі ґрунти — 30-35 см, чорноземні або суглинкові — 27-30 см, легкі піщані та супіщані — не менше ніж 25 см.
✔ Трете. Під час перекопування восени всі рослинні рештки слід глибоко закопувати у ґрунт. Однак коріння багаторічних бур’янів (пирій кореневищний, осот польовий, в’юнок польовий, молочай та ін.) треба видаляти.
⌂ Фото: Під час перекопування восени дотримуйтесь трьох основних правил
Навесні проводять рихлення ґрунту граблями, щоб поліпшити його аерацію і затримати вологу. Передпосівне рихлення проводять завглибшки 4-6 см не пізніше ніж за 2 години до сівби.
Для передпосівного удобрення ґрунту використовують перегній, органо-мінеральні суміші, гранульований суперфосфат, нітроамофоску та інші легкорозчинні форми добрив (15-20% основної норми). Після сівби важливо утрамбувати ґрунт (або провести коткування), щоб сходи були більш рівними І дружніми.
Відео: Фахівчиня Оксана Олейнюк-Пухняк поділилась практичними порадами для городників
З відео ви дізнаєтесь про таке: як легко запам’ятати сівозміну для свого городу, чому не потрібно позбуватися равликів у саду, як правильно проводити органічне підживлення грядки, що за «чарівна бочка», яка виручає городників і як виглядає здоровий ґрунт.
Щоб насіння швидше і дружніше сходило, а отже, щоб і врожай овочів отримати якомога раніше, його намочують і пророщують. Намочують за температури 18-20°С у дерев’яному, скляному, емальованому посуді або на розстеленому брезенті чи мішковині.
Для насіння моркви, петрушки, селери, пастернаку, цибулі, ревеню, щавлю досить 48 годин, для помідора, перцю, баклажана, буряка столового, салату — 24 години, а для гарбузових (огірка, кабачка, патисона, дині, кавуна, гарбуза) та капусти — лише 12 годин.
Після намочування насіння пророщують. Для цього набубнявіле насіння розстилають тонким шаром у приміщенні, де температура повітря становить 15-20°С, і прикривають його зволоженою мішковиною. Можна пророщувати насіння в тарілках чи іншому посуді на вологому фільтрувальному папері чи тканині.
⌂ Фото: Насіння овочів перед посівом краще замочити та проростити
Висівати його треба після того, як «наклюнеться» 3-5% насіння. Спочатку таке насіння злегка просушують у затіненому місці, а потім висівають у вологий ґрунт.
Однак якщо в майбутньому насіння не поливатимуть, найкраще його висівати сухим, щоб не було пророщеним, оскільки пророщене насіння у не досить вологому ґрунті швидко втрачає схожість.
Після пророщування насіння важливо загартувати, щоб отримати більш ранні та дружні сходи. Якщо це зробити, поява ранньої продукції пришвидшиться на 10-15 днів, а загальний врожай збільшиться.
Найпростіший спосіб загартування — короткочасна дія низької температури на пророщене насіння — його тримають у холодильнику при температурі 0-30°С протягом 2-3 діб, періодично перемішуючи. Або ж використовують змінну температуру. Наприклад, насіння огірка доцільно загартовувати 5 діб, з них 6 годин — за температури 18-20°С і 18 годин — за 2-3°С.
⌂ Фото: Загартування насіння у холодильнику
Розсаду овочевих культур для відкритого ґрунту найкраще вирощувати у плівкових теплицях, парниках і в утепленому ґрунті (розсадниках).
У домашніх умовах розсаду виростити не так уже й просто, бо для цього треба підтримувати оптимальну температуру та вологість повітря і ґрунту, забезпечити інтенсивне освітлення та мінеральне живлення.
Розсаду вирощують двома способами — у ящиках із ґрунтом або в горщечках (кубиках, касетах, склянках).
⌂ Фото: Зручно вирощувати розсаду в торф’яних горщиках
Для цього використовують ґрунтосуміші, основним компонентом яких є дернова земля. Її заготовляють заздалегідь - у першій половині літа.
На ділянках із бобовими і злаковими травами дернину нарізають лопатою на глибину 10-12 см і складають у бурти (травою до трави). Через кожні два шари дернини кладуть шар гною товщиною 15-20 см. Упродовж літа цю землю двічі чи тричі перемішують. Процес її повного розкладання триває 1-2 роки.
Дернову землю з важких, засолених і кислих ґрунтів не використовують. Можна використовувати й городню землю, змішавши її з торфом, торфокомпостами або перегноєм. Співвідношення перегною і дернової землі у ґрунтосумішах має становити 75%:25% або 80%:20%, а торфу, перегною і дернової землі — 70%:20%:10%.
Розсаду в ящиках із ґрунтом можна вирощувати з подальшим пікіруванням (пересаджуванням) або розріджено (без пікірування). Пікірування - це економія насіння плюс можливість отримати розсаду з добре розвиненою кореневою системою. Здебільшого пікірують розсаду ранньої та цвітної капусти, помідорів.
✔ Важливо!
Останнім часом не рекомендують пікірувати розсаду перцю, оскільки вона погано приживається. Така ж вередлива і розсада огірка, кавуна, дині, баклажана, тому її вирощують у горщиках або касетах (без пікірування).
У ящиках насіння висівають на глибину до 2 см із шириною міжрядь 3-4 см.
Пікірують сіянці у фазі сім’ядольних листочків або на початку утворення першого справжнього листка.
Під час пікірування кінець стрижневого корінця прищипують, потім сіянці висаджують, заглиблюючи до сім’ядоль, злегка ущільнюють біля них ґрунт і поливають.
⌂ Фото: Пікірування — це економія насіння плюс можливість отримати розсаду з добре розвиненою кореневою системою
Після висівання насіння ящики накривають плівкою, агроволокном, фанерою або картоном. Під час його проростання підтримують температуру на рівні 25-30°С. Після появи поодиноких сходів покриття з ящиків знімають та виставляють їх на світло, щоб рослини не «витягувалися».
Водночас температуру зменшують до 16-18°С упродовж 3-4 діб, а потім підтримують оптимальну температуру (вдень — 20-25°С, вночі — 16-18°С). У домашніх умовах ящики з розсадою тримають на підвіконні, що «на південь». У теплі й сонячні дні її можна виносити на балкони, сонячні місця, захищені від вітру.
Якщо листя розсади забарвлюється у темно-зелений колір, а на нижньому його боці з’являється пурпуровий відтінок - це ознака порушення мінерального живлення рослин (передусім, фосфорного). Тому їх треба підживлювати органічними й мінеральними добривами.
Уперше — за 7-10 діб після пікірування або проріджування рослин (5 г аміачної селітри, 3О г суперфосфату, 15 г сірчанокислого калію на 10 л води). Удруге — за 10-14 діб після першого підживлення, збільшуючи дозу добрив удвічі.
⌂ Фото: Підживлення розсади проводять двічі
Підживлення можна проводити й органічними добривами - гноївкою або пташиним послідом (1 частина на 10-12 частин води). Для цього слід використати відро такого розчину, до якого слід додати 20 г суперфосфату та склянку попелу. Цю корисну для рослин процедуру найкраще проводити вранці в сонячні дні.
✔ Увага!
Після кожного підживлення рослини поливають теплою водою крізь ситечко, щоб змити з листя залишки розчину добрив, і відразу провітрюють приміщення.
Ексклюзивно для «СонцеСаду» розповіла Ірина Бобось,кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри овочівництва Національного університету біоресурсів і природокористування України
Рекомендовані товари!
У наявності
Баклажан Алмаз (ЕБЛ-3)
12грн.
У наявності
Кабачок Золотинка (ЕКЧ-9)
10грн.
У наявності
Кавун Сніжок за 2 г (ЕКВ-18)
18грн.
У наявності
Огірок Бетіна F1 (ЕОГ-241)
38грн.
У наявності
Борщовий набір (АЦ-8-Б)
У наявності
Набір овочів (АЦ-10-ОВ)
У наявності
Цибуля ріпчаста Глобус (ЕЦБ-3)
12грн.
У наявності
Патисон Малахіт за 1 г (ЕПТ-8)
12грн.
У наявності
Морква Ням-ням за 20 г (ЕМР-104)
38грн.