Розсаду овочевих культур для відкритого ґрунту краще вирощувати у плівкових теплицях, парниках і в утепленому ґрунті (розсадниках). У «кімнатних» умовах це зробити непросто, адже розсада потребує оптимальної температури та вологості повітря й ґрунту, інтенсивного освітлення й мінерального живлення. Однак спробуймо!
У ящиках чи горщиках? Можна й так, й так. А ще нині популярним стало вирощування розсади в касетах — така розсада міцніша, майже вся приживається після висаджування в ґрунт, не потребує пікірування, менш схильна до хвороб. До того ж касети економлять корисну площу підвіконня, тому досвідчені городники радять діяти так.
1. Використовуйте касети з кількістю комірок 21–32 шт. та об'ємом 128–100 см³ для капусти середньостиглої, селери, огірка, помідора, суниці, декоративних рослин.
2. Застосовуйте касети на 50–72 комірки об'ємом 40–55 см' для капусти пізньої, перцю, ароматичних рослин.
3. Запам'ятайте, що вирощування розсади касетним способом має певні особливості: 3 огляду на те, що ємність для розвитку кореневої системи невелика, у ній треба постійно підтримувати водний та поживний режими. Тобто в міру підсихання субстрату в касетах зволожуйте його водою з поживним розчином відповідного хімічного складу.
Готуйте сани влітку!
Для заповнення касет зазвичай використовують універсальний торфоцеолітовий субстрат, який готують на основі торфу, перліту, цеоліту і заправляють елементами живлення. А для традиційного вирощування розсади в ящиках, горщиках тощо знадобляться ґрунтосуміші на основі дернової землі. Даємо три ексклюзивні поради щодо ґрунту.
4. Підготуйте дернову землю заздалегідь — у першій половині літа. На ділянках із бобовими і злаковими травами наріжте дернину лопатою на глибину 10–12 см і складіть у бурти (травинка до травинки). Через кожні два шари дернини покладіть шар гною завтовшки 15–20 см, перемішуйте цю землю двічі-тричі впродовж літа (процес її повного розкладання триває один-два роки).
Можна використати й городню землю, змішавши її з торфом, торфокомпостами або перегноєм.
5. Пропорції перегною і дернової землі у грунтосумішах мають становити 75:25% або 80:20%, а торфу, перегною і дернової землі — 70:20:10%.
⌂ Підготуйте дернову землю заздалегідь
Пікірування: за і проти
Висіваючи в ящики, розсаду можна вирощувати спочатку загущено (сіянці), а потім пікірувати (пересаджувати) або одразу розріджувати (без пікірування). Пікірування — трудомісткий процес, однак він дає можливість економніше витрачати насіння, та й розсада від того «вирівнюється», як напоказ, її коренева система добре розвивається, а отже:
6. Насіння на сіянці висівайте в ящики на глибину до 2 см із шириною міжрядь 3–4 см і пікіруйте їх у фазі сім'ядольних листочків або на початку утворення першого справжнього листка.
7. Обов'язково пікіруйте розсаду ранньої та цвітної капусти, помідора. А ось розсада перцю, огірка, кавуна, дині, баклажана дуже «ніжна» — погано приживається, тому дослухайтеся до останніх порад агрономічної науки й вирощуйте ці рослини в горщечках або касетах без пікірування.
8. Під час пікірування кінець стрижневого корінця прищипуйте, щоб бічні корені краще розгалужувалися і розросталися, збільшуючись в об'ємі. Після цього висадіть сіянці, заглиблюючи їх до сім'ядоль, ґрунт біля них злегка ущільніть і полийте, що сприяє швидкому утворенню додаткових коренів.
⌂ Розсаду перцю краще сіяти в окремі горшочки
Штучне літо на підвіконні
Як доглядати за насінням після висівання на розсаду? Про це і не тільки — у таких порадах.
9. Після висівання насіння на розсаду накрийте ящики плівкою, Агро волокном, фанерою або картоном. Доки воно проростатиме, забезпечте у приміщенні температуру повітря плюс 25–30°С.
10. Після появи поодиноких сходів покриття з ящиків зніміть і виставте їх на світло, щоб рослини не витягувалися. Але при цьому температуру треба знизити до плюс 16–18°С (на три-чотири доби), а надалі стежте, аби вдень вона була плюс 20-25°С, вночі — плюс 16–18°С.
11. Ящики з розсадою завжди виставляйте на південному підвіконні й не забувайте про штучне доосвітлення розсади.
12. У теплі й сонячні дні виносьте розсаду на балкон чи в інше сонячне й затишне місце, захищене від вітру й протягів.
Холодно й голодно?
У похмурі й прохолодні дні у рослин на підвіконні швидко порушується мінеральне живлення, внаслідок чого виникають відхилення у рості та розвитку розсади. І це помітно неозброєним оком. Рослини ніби «синіють», а на нижньому боці листків з'являється пурпуровий відтінок. Крім того, через брак фосфору стебла рослин стають тонкими, дерев'янистими і швидко відмирають. Зверніть увагу на такі особливості цього періоду вирощування.
13. Якщо помітили, що розсада погано росте й розвивається, підживлюйте її органічними й мінеральними добривами. Вперше — через 7–10 діб після пікірування або проріджування рослин (5 г аміачної селітри, 30 г суперфосфату,15 г сірчанокислого калію на 10 л води). Вдруге — через 10–14 діб після першого підживлення (дозу добрив збільшують удвічі).
14. Щоб посилити стійкість рослин проти несприятливих умов, полийте розчином 10 г аміачної селітри, 50 г суперфосфату, 20 г сірчанокислого калію на 10 л води. Оскільки суперфосфат погано розчиняється, краще використайте його добову витяжку. Склянку вказаного розчину витрачайте на дві рослини або 8–10 л на квадратний метр площі.
Підживлення
Підживлення можна проводити й органічними добривами.
15. Замініть аміачну селітру гноївкою або пташиним послідом (частина на 10–12 частин води). На відро такого розчину — 20 г суперфосфату та склянка попелу.
16. Не викидайте яєчну шкаралупу, використайте її для забезпечення розсади кальцієм. Цей елемент стимулює ріст і розвиток рослин, їхньої кореневої системи, підсилює обмін речовин, підвищує стійкість рослин проти хвороб. Брак кальцію може призвести до захворювання і навіть загибелі рослин.
Рецепт: спорошкуйте висушену яєчну шкаралупу й посипте нею між рослинами. Або залийте сухі потовчені шкарлупки 4–5 яєць окропом і настоюйте протягом 5–7 днів, щодня перемішуючи. Потім цю рідину розведіть водою (1:3) і поливайте рослини.
17. Поливайте розсаду овочевих культур, додавши до 10 л робочого розчину 1–2 г борної кислоти,1,5–2,0 г сульфату міді, по 0,5–1,5 г сульфату цинку і сульфату марганцю.
19. Найкраще подавати добрива рослинам «на сніданок» — вранці та в сонячні дні. Після кожного підживлення полийте їх теплою водою крізь ситечко, щоб змити з листків залишки розчину добрив, і одразу провітріть приміщення для зниження відносної вологості повітря.
⌂ Чорна ніжка помідорів
Управа для «чорної ніжки»
Пригадуєте дитячу страшилку про чорну руку, яка знищує все на своєму шляху? Для розсади такою ж загрозою е реальна хвороба — «чорна ніжка», яка може враз знищити всі рослини. Хвороба спочатку вражає розсаду на рівні ґрунту, потім ніби обхоплює шийку чорним кільцем, стебло падає, мов підкошене, легко виривається з ґрунту. Що робити, аби цього не сталося?
20. Вчасно проріджуйте посіви, поливайте розсаду тільки теплою водою і лише за потреби, розпушуйте ґрунт, забезпечте достатній світловий режим, не допускайте різких коливань температури ґрунту та повітря.
21. Мульчуйте ряди з висіяним насінням нагрітим піском, краще в суміші з попелом (склянка на квадратний метр).
22. Використовуйте препарат Превікур — системний фунгіцид із властивостями стимулятора росту. 15 мл розчиніть у 10 л води кімнатної температури й полийте ґрунт під час висівання насіння або із появою сходів (2–4 л на 1 м²). Ще раз полийте через 4–6 тижнів, не чекайте, поки хвороба завдасть підступного удару.
23. Якщо ж не зробили такої профілактики й помітили ознаки хвороби на розсаді, а Превікуру під рукою нема, то негайно обприскайте рослини однопроцентною бордоською рідиною або слабким розчином марганцевокислого калію (малинового забарвлення), витрачаючи не більше ніж літр на квадратний метр.
