Як правильно поводитися з насінням для посіву

Кожен городник має свої звички та переваги. Один збирає власне насіння або обмінюється таким самим з аматорами, другий купує в наукових закладах, третій не жалкує грошей на солідні упаковки відомих закордонних фірм. Але звідки насіння не взяли б, як по нотах не виходить ніколи

Проконсультувати, як правильно поводитися із посівним матеріалом, ми попросили науковця Інституту овочівництва і баштанництва НААН України (м. Харків) Євгена Духіна.

⌂ Фото: Євген Духін

Види запилення овочів

За словами Євгена Олександровича, овочеві умовно можна поділити на дві групи:

• самозапильні,
• перехреснозапильні.

Якщо маєте справу із самозапильними (йдеться про бобові, перець, томат, баклажани), то зіпсування сорту боятися не варто. Приміром, на одній ділянці росте кілька сортів томатів. Кожна рослина запилить себе й передасть насінню властивості свого сорту. Та якщо вкрай важлива чистота, деяку відстань витримати все ж таки можна.

При розмноженні насінням перехреснозапильних рослин (це гарбузові — огірки, кабачки, гарбузи, кавуни, дині, а також дворічні рослини — капуста, морква, буряк, петрушка, пастернак, селера) квіточки треба ізолювати. Важливо також витримати чималу відстань між насадженнями різних сортів, інакше втрати сорту не уникнути, адже ці рослини запилюються комахами та вітром.

На одній ділянці висаджують лише один сорт. Ще й пильнують, аби сусід не висадив поряд інший, який може зіпсувати весь задум. Як згадує науковець, колись Інститут, аби зберегти чистоту сортів, навіть роздавав власникам сусідніх ділянок для вирощування таке саме насіння. Якщо зберегти сорт рослини з роду гарбузових для городника дуже важливо, він повинен рано-вранці запилити вручну тільки-но відкриту квіточку, обірвати пильовики та ізолювати її ковпачком від зазіхань усяких комах.

Для розмноження дворічних рослин — моркви, буряку, цибулі чи капусти — вибирають найрозкішніші плоди. Перед закладанням на зберігання в погріб на коренеплодах залишають підрізану гичку, капусту — із коренем, а навесні обрізують до серцевини. Капустину зберігають, нічим не накриваючи, а коренеплоди заглиблюють у пісок або кладуть у поліетиленовий пакет із дірками для циркуляції повітря (цибулі це не стосується). Другого року висаджують у ґрунт якнайраніше. Перед цвітінням роблять ізолятор — каркас, обтягнений спанбондом.

Євген Духін також нагадав, що не варто збирати насіння від гібридів. Вони наступного сезону врожай дадуть, але властивості рослини, яка так сподобалася городнику, найімовірніше, не повторять. Якщо ви все ж вдалися до експерименту, методом селекції можна відібрати найкращий екземпляр і, повторюючи так щороку, спробувати вивести навіть власний сорт.

Як заготовляти насіння

Для розмноження завжди вибирають найкращих представників сорту. Стиглі томати й баштанні подрібнюють і залишають насіння у власній м’якоті для зброджування на кілька днів. Потім промивають. Таким чином руйнується плівочка, яка навесні заважатиме диханню, зволоженню й проростанню.

Насінники дворічних рослин зрізають, коли насіння дозріло не остаточно, інакше воно може висипатися. Кладуть на горище досохнути й обмолочують.

Перед закладанням на зберігання варто вибракувати пусті насінини. Для цього роблять сольовий розчин: на літр води — одну столову ложку кухонної солі. Занурюють на кілька хвилин. Неякісне насіння спливає.

Як і скільки зберігається насіння

Бобові можна проморозити, щоб убити можливих шкідників. Далі їх, як і решту насіння, треба зберігати за стабільних умов, без різкого перепаду вологості й температури. В Інституті овочівництва і баштанництва дотримуються вологості 40–60% і температури 12 градусів. Не можна допустити ані цвілі, ані потрапляння прямих сонячних променів. Такі умови впродовж двох-трьох років гарантують стовідсоткову якість насіння. Для бобових, томатів і гарбузових нормальним терміном зберігання вважають й 10 років. Ба більше, чим довше зберігаються (за стабільних умов!) гарбузові, тим вища їхня схожість.

Позначки на пакетиках «до певного терміну» Євген Олександрович радить сприймати спокійно. Адже сертифікат на партію виробникові, як правило, дають лише на рік. Тому й така «конкретика».

⌂ Фото: Якщо «прокинулися» всі насінини, то схожість вашого посівного матеріалу 100%

Передпосівна підготовка насіння

Якщо не впевнені в насінні, перед посівом перевірте його на схожість. Для цього відберіть до десяти насінин. Покладіть на блюдце марлю, зверху насіння, зволожте його й накрийте чимось темним. За тиждень-два воно проросте. Якщо «прокинулися» всі насінини, то схожість вашого посівного матеріалу 100%, якщо п’ять — 50%.

За допомогою сольового розчину можна відкалібрувати насіння, відокремивши розвинене від слабкішого. Це важливо для одночасності сходів і рівномірності розвитку рослин на одній ділянці. Розвинене насіння відразу потоне. Таке калібрування можна провести ще восени, відразу після збирання.

З огляду на те, що 80% хвороб рослина отримує від насіння, його передусім треба знезаразити. Найпростіший засіб — прогрівання в гарячій воді при температурі 50–60 градусів упродовж 30 хвилин. Перед тим насіння насипають у марлевий мішечок.

Припустімо, що ваше насіння знезаражене, адже куплене у виробника, який це гарантує. Але не зашкодить передпосівне намочування. Для цього насіння в марлевому мішечку занурюють на годину в теплу (20 градусів) воду. Потім просушують і висівають. Повторити годинне занурення варто для насіння моркви, селери, пастернаку, що містить ефірні олії, які ускладнюють проростання.

Під час замочування у воду можна додавати магазинні стимулятори росту або використовувати народні засоби. Приміром, у літрі води розчинити чайну ложку меду. Найпоширеніший засіб — витримати насіння в соці алое. Листки алое кладуть на тиждень у холодильник, потім подрібнюють, додають води (1:1) і занурюють у рідину насіння. Використовують розчин перекису водню (чайна ложка — на літр води) для активізації схожості. З такою самою метою можна провести барботування – обробку насіння повітрям у воді. У домашніх умовах для цього використовують компресор для акваріумів. Термін обробки — 12–18 годин. Намочування в поживній рідині та барботування можна поєднати.

Спеціально для «СонцеСаду» матеріал підготувала Олена СУХОРУКОВА

Поради від 

Коли сіяти на розсаду

(За інформацією Інституту овочівництва і баштанництва НААН України)

Цю таблицю не треба сприймати дослівно. Так, вік розсади, приміром, баклажану, може бути й 100 днів, якщо його висіяли в кінці лютого. Тут немає жодних обмежень. Головне, щоб розсада не була надто витягнута. Аби цього не сталося, її слід на підвіконні досвічувати.

Терміни висадки розсади у відкритий грунт можуть змінюватися в залежності від погоди навесні. Перці і баклажани можна висадити і раніше ІІІ декади травня, головне щоб вони не потрапили під весняні заморозки, які можуть трапитися на початку травня. 

Купити якісні насіння овочів