За даними Інституту харчування, людині на рік потрібно: 110 кг картоплі, 122 кг овочів, 31 кг баштанних культур, 106 кг плодів та ягід. Тож важливо не лише виростити щедрі запаси, а й успішно їх зберегти до нового врожаю. Як саме? Треба правильно зібрати врожай, добре його відсортувати (хворі й пошкоджені плоди видаляють), підготувати до зимівлі й «персонально» зберігати. Бо кожний овоч має свою таємницю.
Картопля – насипом чи у ящики?
Оскільки бульби містять значну кількість води, найкраще їх зберігати при відносній вологості повітря 90–95%. Температура у перші два-три тижні після збирання («лікувальний період») має бути доволі високою – від +12 до +18 ºС (вона сприяє найкращому заживленню механічних пошкоджень). У бульбах, призначених для тривалого зберігання, такі пошкодження мають бути не більше ніж 4–6 мм. Наприкінці «лікувального періоду» температуру повітря знижують спочатку до +10 ºС, потім поступово – до температури від +1 до +5 ºС. За такої температури картоплю зберігають узимку, найкраще це робити у погребах чи підвалах, ящиках чи насипом (не вище ніж 150 см).
⌂ Найкраще зберігати картоплю у невеликих ящиках
Часто на верхньому шарі картоплі в погребах з’являється волога. Щоб уникнути цього, його «обпудрюють» крейдою або вкривають соломою (стару солому не використовуйте!). Або ж зверху на картоплю кладуть столовий буряк.
Найкраще зберігати картоплю у невеликих ящиках. Їх ставлять на підставки (15–20 см над підлогою) і не притуляють до стіни. Відстань між картоплею та дном верхнього ящика має бути не меншою, ніж 6–7 см. Зручною тарою для зберігання картоплі є сітчасті мішки, в яких бульби добре провітрюються. Їх укладають штабелями висотою 1,0–1,5 м.
Піраміда з капусти
Велике значення має те, при якій температурі повітря ви збирали врожай капусти. Рекомендують робити це при температурі від 0 до +2 ºС. Також досліджено, що найкраще зберігається капуста, вирвана з корінням. Для зберігання головки зачищають, залишаючи 4–6 покривних листків, щоб на них не було надлишку вологи (якщо потрібно, то трохи підсушіть).
⌂ При зберіганні капусти у підвалі найкраще використовувати стелажі
Оптимальна температура зберігання капусти – від 0 до +1 ºС (для деяких сортів – від -2 до 0 ºС). При цьому важливо, щоб не було різких її коливань. Сховища мають добре провітрюватися, при відносній вологості повітря 90–95%.
При зберіганні капусти у підвалі найкраще використовувати стелажі. Головки можна викласти і на підлогу, однак при цьому спочатку стелять тонкий шар соломи, очерету чи ялинового гілля, на нього щільно укладають (корінням догори) найбільш об’ємний шар капусти. На цей ряд розміщують наступні ряди, щоб кожна головка лежала на чотирьох головках попереднього ряду. Таким чином викладають специфічну піраміду. Верхній шар розміщують корінням донизу.
Хоч у пісок, хоч у глину
Коренеплоди перед закладанням на зберігання потрібно охолодити, інакше вони швидко в’януть і стають непридатними для вживання. Першою збирають моркву. Морквиння одразу обрізають. Моркву найчастіше зберігають, перешаровуючи піском (його вологість – 45–50%, тобто сформована кулька при стисканні в руці не розпадається і вільна вода не з’являється). Спочатку насипають 2–3 см піску, на нього кладуть шар коренеплодів, потім знову 2–3 см піску (плоди не треба вкладати надто щільно). Невеликі партії моркви можна зберігати, застосовуючи спосіб «глинування» – кожний коренеплід занурюють у глиняну бовтанку сметаноподібної консистенції, потім добре просушують.
Столові буряки, бруква, редька, пастернак зберігаються добре, бо мають міцну шкірку. Моркву, петрушку, селеру, хрін зберігати важче, бо шкірка ніжніша. Оптимальна температура зберігання для всіх коренеплодів – від 0 до +1 ºС, вологість повітря – 90–95% (для буряка – 85–90%). Пам’ятайте: навіть незначні коливання температури (у межах 0,5 ºС) часто бувають згубними для коренеплодів.
⌂ Моркву найчастіше зберігають, перешаровуючи піском
Буряк досить лежкий, зберігати його можна невеликими партіями окремо чи з картоплею, однак йому потрібний вільний доступ повітря – насип не має перевищувати 1,3 м.
«Дідух» для цибулі
На тривалість зберігання цибулі значно впливає її сорт: чим більше у ній сухих речовин та ефірної олії, тим краща лежкість. На зберігання найкраще закладати гостру, а не солодку цибулю. Щодо часнику, то найкраще зберігатиметься його яра форма. Не можна витоптувати листки цибулі, оскільки це призводить до пошкодження шийки та у майбутньому під час зберігання – до масового розвитку шийкової гнилі. Важливо також якісно просушити цибулю і часник. Спочатку цибулю сушать повітрям, температура якого становить 30–35 ºС. Наприкінці – до 45 ºС (упродовж 8–10 год.). Небезпечно пересушувати цибулини. Зберігати цибулю слід при -1 до +2 ºС або плюс 18–22 ºС (але не вище ніж 25 ºС). Часник – при +1 до +3 ºС (при вологості повітря не більше ніж 70%).
⌂ Зараз найкраще зберігати цибулини в дерев’яних ящиках
Цибулю та часник у великих кількостях найкраще зберігати в підвалах на полицях шаром не більше ніж 50 см. Головне – доступ повітря, тому борти полиць слід робити не із суцільного матеріалу, інакше швидко з’явиться вільна волога і виникнуть хвороби. У давнину для запобігання виникненню зайвої вологи посередині насипу ставили добре висушений сніп соломи. Зараз найкраще зберігати цибулини в дерев’яних ящиках ємністю не більше ніж 25–30 кг. Часник (якщо його небагато) для зберігання парафінують. Цілі головки вкладають у сітки, які потім на 2–3 с занурюють у розплавлений парафін. Коли парафін прохолоне, головки складають у полотняні мішечки і підвішують у сухому місці. Є ще один перевірений спосіб зберігання часнику. Його тримають у скляних банках із борошном, яким пересипають головки, при цьому верхній шар має бути вкритий шаром борошна не менше ніж 2 см.
Варто знати!
Надлишок поживних речовин і їхня нестача негативно впливають на лежкість овочів при їх зберіганні. Так, при надлишку в ґрунті азотних добрив овочі виростають водянистими, містять мало сухої речовини і вуглеводів. Внаслідок цього вони не можуть довго зберігатися. Внесення калійних добрив у другій половині вегетації сприятиме накопиченню більшої кількості поживних речовин у плодах та покращенню їх зберігання.
Картопля і коренеплоди, вирощені на піщаному чи суглинному ґрунті, зберігаються краще, ніж ті, що вирощені на важких глинистих ґрунтах. Тому найкраще висаджувати ці овочі в легкі структурні ґрунти з високим вмістом кисню (не менше ніж 16%).
Автор: Оксана ЗАВАДСЬКА, кандидат сільськогосподарських наук, Національний університет біоресурсів і природокористування України
