⌂ Фото: Фундук на терасах на схилі
У Давній Греції жезл бога торгівлі Гермеса був зроблений саме з ліщини. Увінчаний парою священних змій, він одним дотиком перетворював будь-що на золото. Нехай же ліщина, якою Ви займатиметеся, озолотить Ваше життя, зробить Вас багатшими та успішнішими.
Фундук для України не є чимось новим, незнайомим. Адже це просто культурна (сортова) ліщина. А вона ще з прадавніх часів поширена на нашій території. Вчені знайшли викопні рештки ліщини, що росла на нашій землі мільйони років тому. Що ж до сортової крупноплідної ліщини, то науковці ще за радянських часів на своїх експериментальних плантаціях у різних регіонах України довели можливість та доцільність її вирощування як на присадибних ділянках, так і на великих промислових плантаціях.
На жаль, у кризові часи розпаду Радянського Союзу, фінансування розвитку цієї галузі садівництва припинилося. Вже настали кращі часи для ліщини. І очевидною ознакою цього є закладання фермерами нових плантацій, ріст кількості сортів фундука у Реєстрі сортів України. Гарної якості купити саджанці фундука можна замовив з каталогу «СонцеСад».
⌂ Фото: Нова плантація фундука на місці викорчуваного лісу
Відео: Ігор Цибенко, селекціонер і садівник із великим досвідом поділився найпопулярнішими типами формування крони фундука
Садівники все частіше садять фундук: вирощування в Україні є перспективним як для присадибних ділянок, так і для промислових насаджень. Завдяки високій врожайності, довговічності кущів і стабільному попиту на горіхи фундук вважається однією з найвигідніших плодових культур, що поєднує відносно невибагливий догляд із високою економічною цінністю. Ось чому вигідний фундук:
По-перше, щедрим урожаєм: з одного куща можна мати в середньому 6-7 кг великих смачних горіхів. П’ять-сім кущів повністю задовольнять потреби сім’ї у поживних горішках. Надлишок можна ж і на базарі продати. Зверніть увагу: у магазині фундук продають по 300 гривень за кілограм, а то і дорожче.
По-друге, фундук оздоровлює: часте споживання горішків допомагає при хронічній втомі, неврозах, захворюваннях серцево-судинної системи, недокрів’ї, діабеті, ожирінні. Бо у цих горішках аж двадцять амінокислот, необхідних людському організму, дев’ять вітамінів та багато макро- і мікроелементів. А в олії фундука знайшли дуже цінну речовину: токоферол (вітамін Е), який називають вітаміном молодості. Цей сильний антиоксидант значно подовжує життя, особливо важливий він для людей літнього віку. Лікувальні властивості мають і листя, кора та шкаралупа.
По-третє, довговічністю: ця проста у догляді рослина годуватиме Вас, Ваших дітей, внуків і правнуків. Її життєва сила полягає також і у потужному утворенні прикореневих пагонів, з допомогою чого її можна омолоджувати, зрізаючи старі стовбурці і даючи можливості росту новим, молодим.
⌂ Фото: Старий фундуковий сад в Італії з потужними деревами, які все ще дають високі врожаї
По-четверте, невибагливістю до ґрунтів та рельєфу площі.
Фундук можна вирощувати на майже усіх видах ґрунтів, крім засолених, дуже важких глинистих та сухих піщаних. Під фундук можна відвести незручні для вирощування інших культур нерівні ділянки, де він, до того ж, зупинить ерозію ґрунту.
⌂ Фото: Квіти фундука
По-п’яте, довгим терміном і простотою зберігання. Головне — помістити горіхи у сухе приміщення без сторонніх запахів, де, його можна зберігати хоч до наступного урожаю (а за потреби і аж до трьох років), і він не втратить смакових якостей і поживних властивостей. Однак, майте на увазі: у полущених горіхів через кілька тижнів погіршується смак, вони стають гіркими.
Та й зрештою, ліщина просто красива. Взимку її сережки виділяються на снігу своїми рожевими, зеленуватими, чи навіть помаранчевими відтінками.
Ранньою весною вони жовтіють і пускають пилок. Листя різних сортів буває від темно- та світло-зеленого, до жовтуватого та різних відтінків червоного. Особливо ефектно, якщо в одному ряду поєднати кущі різних кольорів.
⌂ Фото: Жіноча квітка фундука
Вирощування фундука не є складним, проте для отримання щедрих і стабільних урожаїв важливо враховувати біологічні особливості культури. Правильний вибір місця, дотримання агротехніки та своєчасний догляд допоможуть рослинам добре розвиватися й рясно плодоносити протягом багатьох років.
Ліщина (фундук — це сортова культурна ліщина) — однодомна рослина: на кожному деревці чи кущику є і чоловічі, і жіночі квіти. А отже, вона запилюється вітром. Однак, майже усі сорти самі себе запліднити не можуть, тому обов’язково треба посадити і сортизапилювачі. У нетипові за погодними умовами роки є ймовірність зсуву періодів цвітіння сортів і час цвітіння основного сорту та сорту-запилювача можуть не співпадати. Тому бажано, щоб для основного сорту було 2-3 сорти-запилювачі.
Відео: Інтенсивна технологія вирощування фундука: отримаєте втричі більше врожаю
Розповідає селекціонер і саідвник із великим досвідом Ігор Цибенко
На великих плантаціях запилювачі повинні становити не менше 10% від усіх дерев (кущів). Для присадибних ділянок дійсне правило: чим більше різних сортів посадите, тим краще буде запилення, а, отже, і врожай. А щоб поліпшити запилення та зекономити площу під запилювачі, на окремі гілки основного сорту прищеплюють сорти-запилювачі. Таким чином, на окремому дереві чи кущі може бути ряд гілок різних сортів-запилювачів.
Плодоносити фундук починає на третій — четвертий рік, однак справжні врожаї отримуємо з шостого року.
Правильне формування куща фундука є запорукою його здорового розвитку, гарного освітлення крони та стабільного плодоношення. Починати формування слід уже з перших років після посадки, поступово створюючи міцний і добре провітрюваний кущ.
Природна форма ліщини — кущ. Проте можна вирощувати і як дерево. Тоді доведеться регулярно вирізати усі прикореневі пагони. Цей вид робіт потрібно виконувати і при вирощуванні у формі куща, щоб не допустити загущення. Рекомендують обмежити кількість скелетних гілок до 5-9, бо при сильному загущенні падає врожайність
Найчастіше фундук вирощують у кущовій формі, залишаючи 8–12 сильних скелетних пагонів різного віку. Решту слабких, пошкоджених або загущуючих пагонів регулярно видаляють. Особливу увагу приділяють кореневій порослі: її вирізають біля самої основи, не залишаючи пеньків, оскільки вона відбирає в рослини поживні речовини та загущує посадки.
Щороку проводять санітарне проріджування, видаляючи сухі, підмерзлі, поламані та ті гілки, що ростуть усередину куща або перехрещуються між собою. У дорослих рослин поступово вирізають найстаріші малопродуктивні пагони, замінюючи їх молодими. Таке омолодження підтримує високу врожайність фундука, покращує якість горіхів і полегшує догляд та збирання врожаю.
Врожайність у обох варіантах приблизно однакова. Фундук любить сонце, при загущенні плодоносять тільки ті гілки, що добре освітлені сонцем. Зважаючи на це, найчастіше фундук садять на наступних відстанях між деревами (кущами): 5х5, 5х6, 6х6. Високорослі сорти садять на більшій відстані один від одного і навпаки. Відстань між деревами залежить також від родючості ґрунту. Чим вона вища, тим більші відстані між рослинами.
⌂ Фото: Потужний маточний кущ на місці зрізаного дерева фундука
Для того, щоб швидше отримувати хороші врожаї, висаджують подвійну кількість рослин в ряду, створюючи загущені плантації з такими відстанями між кущами: 5х2,5, 5х3, 6х3. Тоді, на 6-й рік, можна вийти на повну врожайність і в наступні кілька років отримувати максимальні врожаї. Коли крони зімкнуться, врожайність почне падати і доведеться кожне друге дерево активно обрізати, а потім (приблизно на десятий рік) це кожне друге дерево – видалити. Видалені дерева — пересадити на нове місце (але це досить важко) або зрізати і певний час ще використовувати як маточні кущі для отримання саджанців, шляхом вкорінення прикореневих пагонів.
Правильно підібрана схема посадки фундука забезпечує рослинам достатню площу живлення, хороше освітлення та вільну циркуляцію повітря, що позитивно впливає на ріст, врожайність і спрощує догляд за насадженнями.
Для присадибних ділянок найчастіше використовують схему 4 × 4 м або 5 × 4 м, яка дозволяє кущам повноцінно розвиватися без надмірного загущення. Якщо планується вирощування сильнорослих сортів, відстань між рослинами доцільно збільшити до 5 × 5 м.
Під час планування саду також важливо передбачити висаджування кількох взаємозапильних сортів, розміщуючи їх рівномірно по ділянці. Це сприяє кращому запиленню, підвищує зав'язування плодів і дозволяє отримувати стабільно високі врожаї щороку.
⌂ Фото: Овочі в міжряддях фундука
Ширина міжрядь фундука залежить від схеми посадки, сили росту сорту та способу догляду за насадженнями. На присадибних ділянках міжряддя зазвичай становить 4–5 м, що забезпечує достатнє освітлення кущів і зручний доступ для поливу, обрізування та збирання врожаю.
Міжряддя рекомендується підтримувати чистими від бур'янів або засівати газонними травами чи сидератами. Такий підхід зменшує ерозію ґрунту, покращує його структуру, сприяє накопиченню органічної речовини та створює комфортні умови для догляду за фундуковим садом.
Для більш ефективного використання вашої ділянки у перші 5 років уміжряддях можна вирощувати різні овочеві або ягідні культури.
Промислове вирощування фундука є одним із найперспективніших напрямків сучасного садівництва завдяки стабільному попиту на горіхи як в Україні, так і за кордоном. За умови правильного закладання плантації, використання високоврожайних сортів і дотримання сучасної агротехніки фундукові насадження здатні приносити високий урожай і залишатися продуктивними протягом кількох десятиліть.
У промислових насадженнях схему посадки підбирають залежно від сорту, сили росту та способу формування кущів. Найпоширенішими є схеми 5 × 4 м, 6 × 4 м або 6 × 5 м, які забезпечують достатній простір для розвитку рослин і проходу сільськогосподарської техніки. А міжряддя найчастіше роблять 5–6 м, щоб забезпечити вільний проїзд сільськогосподарської техніки для обробітку ґрунту, внесення добрив і механізованого догляду. Водночас відстань між рослинами в ряду зазвичай становить 4–5 м, залежно від сили росту сорту.
Відео: Найпопулярніші питання, які стосуються фундука:
Розповідає селекціонер і саідвник із великим досвідом Ігор Цибенко
⌂ Фото: Особливості вирощування фундука
Сонцелюбний фундук потребує і достатнього зволоження. Це пов’язано з поверхневою кореневою системою: більшість його коріння знаходиться у верхніх 50 см ґрунту. Тому у степовій зоні його треба поливати регулярно. У Лісостеповій та на Поліссі рослина може добре плодоносити і без поливу. Однак, полив збільшить урожайність і там. Особливо чутливі до браку вологи саджанці у перші роки після посадки. Не забувайте їх поливати!
Коли фундук добре вкоріниться, літня спека не загрожуватиме йому, проте для хорошого плодоношення треба забезпечити йому достатньою кількістю води.
Французькі вчені встановили, що для отримання максимальних врожаїв фундука потрібно забезпечити у бездощовий період наступні норми подачі води (у літрах на день для одного дерева при краплинному зрошенні):
⌂ Фото: Таблиця норми поливу фундука
Ці цифри відносні, бо чимало залежить від багатьох факторів, у тому числі:
В умовах степової зони максимальні врожаї фундука отримують, якщо вологість ґрунтів постійно забезпечують у межах 70-80% повної вологоємності.
Потреба фундука у поливі значною мірою залежить від кліматичних умов, кількості природних опадів і типу ґрунту. У південних регіонах України, де літо спекотне та посушливе, регулярне зволоження є обов'язковою умовою для нормального росту кущів, формування зав'язі та наливу горіхів. Найефективнішим вважається краплинний полив, який підтримує рівномірну вологість ґрунту без його перезволоження.
У центральних областях частоту поливів визначають залежно від погодних умов. За тривалої відсутності дощів фундук поливають у найважливіші фази розвитку: після цвітіння, під час інтенсивного росту пагонів і наливу плодів. У північних і західних регіонах, де природних опадів зазвичай більше, додатковий полив потрібен переважно в періоди літньої посухи або в перші роки після посадки.
Незалежно від регіону, важливо підтримувати помірну вологість ґрунту, не допускаючи ні його пересихання, ні застою води. Особливо чутливими до нестачі вологи є молоді саджанці, які ще формують кореневу систему, тому в перші роки після посадки поливам приділяють особливу увагу.
Останніми роками через зміну клімату в Україні дедалі частіше спостерігаються тривалі періоди спеки та посухи, які можуть негативно впливати на ріст фундука, формування зав'язі та якість урожаю. Саме тому під час вирощування культури особливого значення набувають регулярний полив, мульчування, збереження вологи в ґрунті та правильний вибір ділянки для посадки, що допомагають рослинам легше переносити несприятливі погодні умови.
Для кращого збереження вологи в ґрунті !!! рекомендуємо мульчувати землю довкола кущів, а при можливості і повністю по всіх міжряддях. Для мульчування можна використовувати як натуральні матеріали (перегній, тирсу, солому або сіно), так і штучні (спанбонд, поліетиленову плівку та інше мульчингове покриття).
Для мульчування фундука можна використовувати різні органічні та неорганічні матеріали. Найкраще себе зарекомендували:
Шар мульчі зазвичай становить 5–10 см. Її укладають навколо куща, залишаючи невеликий вільний простір біля основи пагонів, щоб уникнути випрівання кори. Мульча допомагає зберігати вологу, стримує ріст бур'янів, захищає кореневу систему від перегрівання влітку та промерзання взимку, а органічні матеріали, поступово розкладаючись, додатково покращують структуру й родючість ґрунту.
Один фермер мульчував пристовбурові кола свіжо-скошеною травою, добре обкладаючи нею стовбурці фундука. Однак невдовзі на стовбурцях при землі з’явились чорні плями — очевидно, поширювались бактеріальні хвороби, а там, де трава не торкалась стовбурців почорніння не було. Отож, використовуючи свіжий матеріал для мульчі, слід простежити, щоб він не вкривав самого стовбурця саджанця фундука.
МУЛЬЧУВАННЯ САДЖАНЦІВ ФУНДУКА ТИРСОЮ. Воно особливо цікаве, якщо поруч є пилорами, які віддають тирсу безкоштовно.
Тирса з дуба не підходить. Тирсу з хвойних порід слід промити, щоб вивести з неї фенольні сполуки, які стримують ріст рослин. Промивати тирсу (заливаючи її водою) слід аж поки та не перестане бухтіти. Після того варто залити її закваскою бактерій, які її розкладають («Байкал» та подібні засоби). Через кілька місяців розкладання тирса потемніє, покоричневіє і її можна вносити як мульчу. З часом вона розкладеться повністю, ставши цінним добривом. Краще заготовляти тирсу після сезону парування травневих хрущів, бо вони люблять відкладати в неї яйця. Тирса є також прекрасним матеріалом для вкорінення відводків.
Висаджувати саджанець фундука треба на тій же глибині, на якій він ріс у розсаднику, лише на пухких ґрунтах можна садити на кілька сантиметрів глибше. При більш заглибленій посадці корені можуть «задихатись», що серйозно загрожуватиме подальшому розвитку рослини.
⌂ Фото: Розмноження фундука горизонтальними відводками на тирсі
Правильна посадка фундука — це перший і найважливіший крок до вирощування здорового, довговічного та врожайного куща. Незалежно від того, чи обираєте ви осінню, чи весняну посадку, важливо враховувати терміни, підготувати ґрунт і забезпечити саджанцю оптимальні умови для швидкого вкорінення. Дотримання основних рекомендацій допоможе рослині легко прижитися та вже через кілька років розпочатИ стабільне плодоношення.
►Осіння посадка фундука
Осіння посадка фундука вважається найкращим варіантом для більшості регіонів України. Її проводять після завершення листопаду, коли рослина переходить у стан спокою, але ґрунт ще не промерз. Залежно від погодних умов оптимальний період триває з кінця вересня до початку листопада.
За осінньої посадки саджанець встигає добре вкоренитися до настання морозів, а навесні одразу починає активно рости. Саме тому такі рослини зазвичай швидше розвиваються, легше переносять літню спеку та краще використовують запаси весняної вологи.
Перед посадкою обирають добре освітлену ділянку, захищену від сильних вітрів. Посадкову яму готують заздалегідь, додаючи до родючого шару ґрунту перегній або компост, деревний попіл і за потреби фосфорно-калійні добрива. Кореневу шийку розміщують на рівні поверхні ґрунту або заглиблюють лише на кілька сантиметрів. Після посадки фундук рясно поливають, ущільнюють землю навколо саджанця та мульчують пристовбурне коло шаром органічної мульчі для збереження вологи й захисту коріння від різких перепадів температур.
►Весняна посадка фундука
Весняну посадку фундука проводять до початку активного сокоруху, коли ґрунт уже достатньо прогрівся, але бруньки ще не розпустилися. Найчастіше це період із кінця березня до другої половини квітня, залежно від кліматичних умов регіону.
Такий спосіб посадки особливо підходить для місцевостей із суворими зимами або якщо саджанці були придбані навесні. Головною умовою успішного приживлення є достатній полив, адже навесні рослина швидко починає нарощувати пагони та листя, а коренева система ще тільки освоює нове місце.
Перед висаджуванням уважно оглядають коріння, видаляють пошкоджені або підсохлі частини, а за необхідності замочують його у воді чи бовтанці з глини на кілька годин. Після посадки ґрунт добре ущільнюють, рясно поливають і мульчують. У перший сезон особливо важливо стежити за вологістю ґрунту, регулярно поливати саджанці за відсутності опадів і видаляти бур'яни, щоб молодий фундук швидше укорінився та активно розпочав ріст.
ПЕРІОД ПОСАДКИ САДЖАНЦІВ ФУНДУКА залежить від регіону України. У південних та східних областях найкраще висаджувати його восени, за 2-3 тижні до морозів: за цей час він встигає вкоренитися, набратися за осінь-зиму вологи і ранньою весною добре піти в ріст. У північних та центральних областях можна висаджувати як весною, так і восени. Навесні період посадки значно коротший і треба встигнути до повної вегетації (а фундук дуже рано йде в ріст) висадити його в ґрунт.
Сорти фундука слід обирати з урахуванням кліматичних особливостей регіону: для північних і західних областей краще підходять морозостійкі різновиди з раннім або середнім строком достигання, тоді як у центральних і південних регіонах можна успішно вирощувати також більш теплолюбні та пізньостиглі сорти, які повністю реалізують свій потенціал урожайності.
ПІДҐРУНТОВІ ВОДИ мають бути не ближче, ніж 120 см. Виділяйте для вирощування фундука ділянки, що не затоплюються водою. Якщо є такий ризик, то можна зробити, як один наш знайомий: він посадив фундук на штучно насипаних пагорбах (курганчиках), які під час весняної повені вода не затоплює.
CАДИВНІ ЯМИ ДЛЯ САДЖАНЦІВ ФУНДУКА. Краще викопувати заздалегідь. При садінні весною ямки варто викопувати ще восени. Саджанці у цьому випадку приживаються на 5-7% краще. Завдяки тривалішому провітрюванню покращується санітарний стан ґрунту, зменшується кількість деяких шкідників. До того ж, весняний період садіння коротший від осіннього, і економія часу весною важлива. При осінньому садінні радять викопувати садивні ямки за 20-40 днів до посадки.
Рекомендуємо садивні ямки копати розміром 50х50х50 см. На пухких ґрунтах ямки роблять меншими, а на важких — більшими, бажано, щоб розмір садивної ямки був більшим від розміру кореневої системи. При викопуванні ямок радять верхній (родючіший) шар ґрунту викидати на одну сторону, а нижній — на іншу. При посадці роблять навпаки: наниз кидають верхній шар землі, а зверху насипають ту землю, що була викопана знизу. При посадці в ямку бажано налити кілька відер води, щоб земля була насичена вологою.
На дно ямки насипати шар перегною (але не свіжого гною!), потім засипати землю, притому так, щоб висипати горбик, і зверху на нього поставити саджанець і розправити коріння так, щоб воно сходило вниз в різні сторони. Потім присипати саджанець ґрунтом, утрамбувати і ще раз добре полити.
⌂ Фото: Один з фермерів мульчує фундук травою, яку йому звозить комунальне підприємство після викошування парків і газонів у сусідньому місті
Запам’ятаймо італійську приказку: «Коріння фундука хоче чути церковний дзвін».
НА СХИЛАХ ямки для фундука роблять трохи інакше (див. малюнок). Їх варто вирити більшими, навіть метр на метр на метр і з дна ямки відвести дренажний рівчак в напрямку схилу (з нахилом у цьому ж напрямку). Дно ями і рівчака засипають шаром дренажного матеріалу (гравій, бита цегла і т.п.), потім насипають шар родючої землі, змішаної з перегноєм, а пізніше шар менш родючої (однак, якщо із дна ями викопувалась зовсім неродюча земля, її слід замінити на кращу). Схил землі ями має бути протилежний до схилу пагорба (щоб там затримувалась вода).
Для посадки саджанця фундука підходять усі схили, крім південного, де фундук зацвітає найраніше і тому наражається на небезпеку ранніх заморозків, що можуть пошкодити квіти.
Однак, північний схил не підходить для деяких сортів, які можуть недостатньо підготовленими вступати в зимування, що збільшує ризик підмерзання.
Обрізування фундука
При посадці слід дещо скоротити саджанець фундука, щоб компенсувати втрати кореневого апарату при пересадці. Перші роки фундук росте відносно повільно і практично не потребує обрізання. У перші 3-4 роки після посадки формування спрямоване на утворення сильної системи скелетних гілок крони. При цьому усувають пошкоджені гілки та гілки, що спрямовані до середини крони чи взаємно перехрещуються.
Вирощування фундука у формі дерева спрощує догляд за плантацією і краще для механізації. При формуванні деревця слід вибрати висоту, на якій починатиметься крона. Як правило, це 40-60 см. Усі пагони нижче вибраної висоти вирізаються.
У наступні 3-4 роки можна обмежитися санітарним обрізанням та регулярним вирізанням на рівні землі прикореневих пагонів. Для боротьби з прикореневими пагонами можна вистеляти землю довкола деревця чорною плівкою так, щоб світло не попадало на землю біля стовбура.
Захист від вітру
Садячи фундук, бажано уникати місць, де він буде на сильних вітрах чи протягах. На більших плантаціях варто подбати про вітрозахисні смуги.
Перші два–три роки після посадки є найважливішими для успішного вирощування фундука, адже саме в цей період формується потужна коренева система та закладається основа майбутньої крони. Від правильного догляду залежить швидкість росту рослини, її здоров'я та майбутня врожайність.
Молоді саджанці потребують регулярного поливу, особливо в посушливі періоди. Ґрунт навколо куща підтримують помірно вологим, не допускаючи ні пересихання, ні застою води. Для збереження вологи та пригнічення бур'янів пристовбурне коло рекомендується мульчувати шаром органічних матеріалів.
Протягом перших років необхідно регулярно розпушувати ґрунт, видаляти бур'яни та контролювати появу кореневої порослі, своєчасно вирізаючи зайві пагони. Якщо під час посадки було внесено достатню кількість поживних речовин, інтенсивних підживлень у перший рік зазвичай не проводять. Надалі добрива вносять відповідно до потреб рослини та родючості ґрунту.
Не менш важливими є формування майбутнього куща, санітарне обрізування пошкоджених пагонів і захист молодих рослин від сильних морозів у регіонах із суворими зимами. За належного догляду саджанці швидко приживаються, активно нарощують вегетативну масу та вже через кілька років вступають у період плодоношення.
ТРАВНЕВИЙ ХРУЩ. Личинки травневого хруща полюбляють ласувати корінцями фундука (як і корінцями полуниць, малини та багатьох інших садових культур). Поріг небезпеки — дві личинки на квадратний метр. Якщо їх більше, доки не поборете, нема сенсу висаджувати.
Рекомендуємо за рік наперед висіяти як сидеральну культуру гречку або люпин (для личинок хруща вони отруйні), або використати хімічні препарати, які вам порадять у магазинах із засобами захисту рослин. На промислових плантаціях можна заздалегідь внести в землю рідкий аміак або аміачну воду (у період, коли тепло і личинки знаходяться біля поверхні ґрунту).
До речі, хорошим попередниками для фундука є також горох, ріпак, ячмінь, пшениця, а небажаними – соя, кукурудза і соняшник.
Для отримання високих врожаїв, у фундуковий сад обов’язково вносити добрива, бо дерева забирають з ґрунту велику кількість поживних речовин. Найкраще вносити перегній та компост. При закладці великих плантацій рекомендуємо зробити аналізи ґрунту в спеціалізованих агролабораторіях, де фахівці порадять Вам, які мінеральні добрива слід застосовувати на ваших ґрунтах.
⌂ Фото: Стовбур фундука, обгризений сарнами
САРНИ ТА ЗАЙЦІ можуть обгризати кору фундука. Найкращий захист — огорожа з сітки. Огорожа не завадить і для захисту від найбільшого шкідника — двоногого homo sapiens. В перші роки весною та осінню цей шкідник краде саджанці (для базару або власного садка, проте найчастіше — для обміну на пляшку горілки), у дорослому саду — краде горіхи. Ще шкоду можуть нанести дикі свині, які також люблять поласувати горішками. Приваблять їх і трюфелі, якщо ви мікоризуєте ними ваш сад.
У більшості європейських сортів, у тому числі тих, які внесені до нашого Реєстру, горіхи самі випадають з обгортки і їх збирають з землі. Не слід затягувати зі збором, особливо, коли висока ймовірність дощів. Якщо горіхи довго перебувають у волозі, то починають пліснявіти. Тому слід якнайшвидше їх зібрати і поставити просушуватись у сухому місці, де вони могли б продуватися для прискорення підсушення.
Для промислових плантацій випускаються спеціальні комбайни, які круглими щітками згортають горіхи в рядок, з якого вони своєрідним пилососом втягуються вверх по трубі, а пізніше продуваються і проходять через відповідне сито, де вони відділяються від сторонніх домішок і потім висипаються у спеціальний бункер або у мішок.
| Помилка | До чого призводить | Як уникнути |
| Загущення посадок | Недостатнє освітлення кущів, погана вентиляція, розвиток хвороб, зниження врожайності | Дотримуватися рекомендованої схеми посадки та регулярно проріджувати кущі |
| Нестача поливу | Уповільнення росту, осипання зав'язі, дрібні горіхи, зниження врожаю | Забезпечувати регулярний полив, особливо молодих рослин і в період формування плодів |
| Неправильне мульчування | Пересихання ґрунту або випрівання кореневої шийки й основи пагонів | Використовувати шар мульчі 5–10 см і не насипати її впритул до стовбурів |
| Відсутність сортів-запилювачів | Пересихання ґрунту або випрівання кореневої шийки й основи пагонів | Використовувати шар мульчі 5–10 см і не насипати її впритул до стовбурів |
Рекомендовані товари!
(067) 409-80-90
