В Україні на плодових культу­рах зафіксовано грибкові, вірусні, фітоплазмові та неінфекційні хвороби.

Парша яблуні і парша груші

Хвороби, збудниками яких є гри­би, уражують плоди, листя, у гру­ші — пагони. Проявляються округ­лими плямами, що у вологу пого­ду вкриваються оливково-зеле­ним нальотом спор. Плоди під плямою парші розтріскуються, через тріщини проникають збуд­ники інших хвороб, зокрема пеніцилінової, сірої, моніліальної гни­лі, що розвиваються у сховищі. На пагонах виникають пухлини. Збуд­ники парші зберігаються в обпалому листі, спори утворюються внаслідок дії низької температури. Упродовж вологого і спекотного літа хвороба розвивається дуже стрімко, і листя стає коричневим, особливо між жилками, спороношення майже непомітне.

⌂ Парша яблуні

✔ Захисні заходи. Видалення і знищення обпалого листя і плодів, у груші — вирізування пагонів із пухлинами парші. Антракол, 70% з.п. — 1,5 кг\га, Купроксат, к.с. — 5 л\га (не більше ніж чотири обприс­кування за період вегетації).

Борошниста роса яблуні

Дуже шкідливою є борошниста роса яблуні. Вона розвивається як наліт на молодих органах: лис­ті, зав’язях, квітках, нездерев’янілих пагонах. При ранньому ура­женні квітки засихають, зав’язі об­сипаються. При пізнішому на пло­дах залишається сіточка відмер­лих тканин, що псує товарний ви­гляд плодів. Уражені молоді паго­ни із вкороченими міжвузлями та шкірястим листям, що скручуєть­ся у формі човника.

⌂ Борошниста роса яблуні

✔ Захисні заходи. Під час плано­вого обрізування слід видалити уражені пагони. їх можна розріз­нити за вкороченими міжвузлями. В період вегетації застосовують Кумулюс ДФ, в.г. — 6 кг\га (не бі­льше ніж два рази за період веге­тації).

Моніліоз, або плодова гниль

Хвороба зерняткових культур спричиняє гниль плодів як на дереві, так і в сховищі. Плоди спочатку загнива­ють, а згодом згнивають повністю, перетворюються на «мумію», мо­жуть і далі висіти на дереві (особ­ливо груші) та бути джерелом інфекції наступного року.

⌂ Моніліоз 

✔ Захисні заходи. Збір і знищен­ня уражених плодів. У період ве­гетації чи перед збиранням плодів пізніх термінів дозрівання застосо­вують Світч 62,5 \МЗ, в.г — 0,75-1,0 кг\га (один раз за період вегетації).

Хвороби листя груші

Бура плямистість (бурі невеликі плями, що зливаються), септоріоз, або біла плямистість (невеликі світлі плями, можуть покривати всю листкову пластинку), буруватість листя груші (з нижнього боку на листі, ближчому до центральної жилки, — бурі лусочки, схожі на екскременти комах). Ці хвороби спричиняють передчасне обпа­дання листя, невизрівання дере­вини, погане формування генера­тивних бруньок.

На листі яблуні і груші розвива­ється іржа — хвороба, спільна для зерняткових плодових та ялівців.

⌂ Іржа груші 

Із верхнього боку листя утворю­ється яскрава червоно-оранжева пляма, з нижнього боку — соско­подібний виріст. Листя передчас­но обпадає.

✔ Захисні заходи. Зрізування чи заробляння у ґрунт ураженого ли­стя. Віддаленість від ялівців не менше ніж 500 м. Для обприску­вання застосовують Топсин-М (1-2 кг\га)  — не більше ніж три обприскування за період вегета­ції; Медян Екстра (1,5-2 кг\га) — не більше ніж чотири обприску­вання за період вегетації.

Хвороби гілок та стовбурів

Дуже небезпечними є хвороби гілок та стовбурів: цитоспороз, звичайний (європейський) та чорний рак (антонів вогонь). Це грибкові хвороби, що уражують дерево через місця механічних по­шкоджень, морозобійних та со­нячних опіків. Цитоспороз викли­кає загибель камбію, і частини ро­слини, вищі за місце ураження, відмирають. Звичайний, або євро­пейський, рак спричиняє відшару­вання кори, оголення деревини і виразки (відкрита форма) та трі­щини і напливи (закрита форма). Чорний рак, крім руйнування кори та утворення виразок, характери­зується чорним забарвленням спороношення, що разом із пасо­кою стікає по стовбуру.

⌂ Рак стовбура

✔ Захисні заходи. зачищення місць ураження за допомогою са­дового ножа разом із 1-2 см жи­вої тканини; рештки після зачи­щення спалюють, а виразки замащують водоемульсійною фар­бою з додаванням 2% препарату Топсин - М. Для запобігання со­нячним і морозобійним опікам во­сени слід побілити штамби і ске­летні гілки розчином вапна. За­стосування цього методу навесні — малоефективне.

Застосування хімічних засобів захисту має бути регламентова­ним, тобто з дотриманням реко­мендованих виробником способів і термінів застосування та норм витрати. Слід чергувати препара­ти із різними діючими речовинами для запобігання формуванню стій­кості у збудників хвороб та забру­дненню довкілля.

Автор: Мостов’я С. М., к. с-г. наук, доцент кафедри захисту і карантину рослин Уманського національного університету садівництва

Купити саджанці плодових

Купити засоби захисту від хвороб плодових