В Україні на плодових культурах зафіксовано грибкові, вірусні, фітоплазмові та неінфекційні хвороби. Поради фахівця про захисні заходи від хвороб плодових
Хвороби, збудниками яких є гриби, уражують плоди, листя, у груші — пагони. Проявляються округлими плямами, що у вологу погоду вкриваються оливково-зеленим нальотом спор. Плоди під плямою парші розтріскуються, через тріщини проникають збудники інших хвороб, зокрема пеніцилінової, сірої, моніліальної гнилі, що розвиваються у сховищі. На пагонах виникають пухлини. Збудники парші зберігаються в обпалому листі, спори утворюються внаслідок дії низької температури. Упродовж вологого і спекотного літа хвороба розвивається дуже стрімко, і листя стає коричневим, особливо між жилками, спороношення майже непомітне.
⌂ Парша яблуні
✔ Захисні заходи. Видалення і знищення обпалого листя і плодів, у груші — вирізування пагонів із пухлинами парші. Антракол, 70% з.п. — 1,5 кг\га, Купроксат, к.с. — 5 л\га (не більше ніж чотири обприскування за період вегетації).
Дуже шкідливою є борошниста роса яблуні. Вона розвивається як наліт на молодих органах: листі, зав’язях, квітках, нездерев’янілих пагонах. При ранньому ураженні квітки засихають, зав’язі обсипаються. При пізнішому на плодах залишається сіточка відмерлих тканин, що псує товарний вигляд плодів. Уражені молоді пагони із вкороченими міжвузлями та шкірястим листям, що скручується у формі човника.
⌂ Борошниста роса яблуні
✔ Захисні заходи. Під час планового обрізування слід видалити уражені пагони. їх можна розрізнити за вкороченими міжвузлями. В період вегетації застосовують Кумулюс ДФ, в.г. — 6 кг\га (не більше ніж два рази за період вегетації).
Хвороба зерняткових культур спричиняє гниль плодів як на дереві, так і в сховищі. Плоди спочатку загнивають, а згодом згнивають повністю, перетворюються на «мумію», можуть і далі висіти на дереві (особливо груші) та бути джерелом інфекції наступного року.
⌂ Моніліоз
✔ Захисні заходи. Збір і знищення уражених плодів. У період вегетації чи перед збиранням плодів пізніх термінів дозрівання застосовують Світч 62,5 \МЗ, в.г — 0,75-1,0 кг\га (один раз за період вегетації).
Бура плямистість (бурі невеликі плями, що зливаються), септоріоз, або біла плямистість (невеликі світлі плями, можуть покривати всю листкову пластинку), буруватість листя груші (з нижнього боку на листі, ближчому до центральної жилки, — бурі лусочки, схожі на екскременти комах). Ці хвороби спричиняють передчасне обпадання листя, невизрівання деревини, погане формування генеративних бруньок.
На листі яблуні і груші розвивається іржа — хвороба, спільна для зерняткових плодових та ялівців.
⌂ Іржа груші
Із верхнього боку листя утворюється яскрава червоно-оранжева пляма, з нижнього боку — соскоподібний виріст. Листя передчасно обпадає.
✔ Захисні заходи. Зрізування чи заробляння у ґрунт ураженого листя. Віддаленість від ялівців не менше ніж 500 м. Для обприскування застосовують Топсин-М (1-2 кг\га) — не більше ніж три обприскування за період вегетації; Медян Екстра (1,5-2 кг\га) — не більше ніж чотири обприскування за період вегетації.
Дуже небезпечними є хвороби гілок та стовбурів: цитоспороз, звичайний (європейський) та чорний рак (антонів вогонь). Це грибкові хвороби, що уражують дерево через місця механічних пошкоджень, морозобійних та сонячних опіків. Цитоспороз викликає загибель камбію, і частини рослини, вищі за місце ураження, відмирають. Звичайний, або європейський, рак спричиняє відшарування кори, оголення деревини і виразки (відкрита форма) та тріщини і напливи (закрита форма). Чорний рак, крім руйнування кори та утворення виразок, характеризується чорним забарвленням спороношення, що разом із пасокою стікає по стовбуру.
⌂ Рак стовбура
✔ Захисні заходи. зачищення місць ураження за допомогою садового ножа разом із 1-2 см живої тканини; рештки після зачищення спалюють, а виразки замащують водоемульсійною фарбою з додаванням 2% препарату Топсин - М. Для запобігання сонячним і морозобійним опікам восени слід побілити штамби і скелетні гілки розчином вапна. Застосування цього методу навесні — малоефективне.
Застосування хімічних засобів захисту має бути регламентованим, тобто з дотриманням рекомендованих виробником способів і термінів застосування та норм витрати. Слід чергувати препарати із різними діючими речовинами для запобігання формуванню стійкості у збудників хвороб та забрудненню довкілля.