Наш експерт Леонора Адамчук, кандидатка сільськогосподарських наук, доцентка кафедри стандартизації та сертифікації сільськогосподарської продукції Національного університету біоресурсів і природокористування України, науковиця ННЦ «Інститут бджільництва імені П. І. Прокоповича», засновниця громадської організації «Фундація жінок-пасічниць» в інтерв'ю для аудиторії «СонцеСаду» розповіла про рослини-медоноси, які найпоширеніші в Україні.
— Які рослини є чудовими медоносами серед тих, що вирощуєте на Вашій ділянці?
— Наша ділянка біля будинку щедро всіяна неймовірно запашними рослинами-медоносами й пилконосами. Як шкода, що читачі не можуть відчути всю палітру ароматів! Передусім розповім про п’ять найцікавіших медоносних рослин.
Орегано (материнка)
Орегано — духмяна рослина. Гляньте: вона ж «рухається»! Це бджоли так інтенсивно працюють на ній, збираючи нектар і пилок із ранку до пізнього вечора. Чому так? По-перше, бджоли полюбляють ефірно-олійні рослини, серед яких і материнка. По-друге, вона посухостійка, тому нектар виділяється весь день. Бджоли так обожнюють аромат, що для приваблення роїв використовують квіти й листя цієї рослини.
Про орегано розповідає Леонора Адамчук:
Материнка належить до багаторічників: другого року утворюється невеликий кущ, третього — уже повноцінний. Особливого догляду не потребує. Варто лише восени або рано навесні обрізувати суху частину рослини — максимум 20-30 см. Якщо хочете мати влітку повноцінні кущі, то обрізайте якнайнижче. Бажаєте створити компактну квіткову композицію — проводьте мінімальне обрізування.
З материнки не лише готують надзвичайно пахучу ефірну олію, а й додають до чаїв та приправляють салати, м’ясні й рибні страви. Славнозвісна приправа орегано — саме із цієї рослини. Завдяки насиченому аромату її можна використовувати як лаванду, тобто як природний освіжувач. Усе: і квіточки, і листочки материнки — ароматна сировина. Якщо зрізати, вона даватиме стійкий приємний аромат. Але щоб це було не лише корисно, а й красиво, рослину зрізають на стадії цвітіння, зв’язують у невеликі сніпки й підвішують донизу квітами. Потім зберігають як звичайні чаї або тримають у кімнаті для ароматизації.
Материнку вважають жіночою травою, яка містить біологічно активні речовини: феноли, органічні кислоти, незамінні амінокислоти, чим і цінна її ефірна олія. Цю рослину називають жіночою завдяки потужному цілющому впливу на жіноче здоров’я. Тому вона й материнка, бо піклується, як матір. Чоловікам також корисно пити чай і споживати мед із материнки, який має бурштиновий колір і виходить густий, темний, з насиченим ароматом та ніжним присмаком квітів орегано. Кристалізується повільно. Зазвичай мед споживають сирим, тобто без термічної обробки. Медопродуктивність — у середньому 85 кг/га, може сягати 300 кг/га.
⌂ Фото: Орегано
Гісоп лікарський — рекордсмен за медопродуктивністю
Гісоп лікарський— декоративна, медоносна, пряна рослина, яка має широке застосування і гучне звання — перлина середземноморської флори. Схожий на лаванду, але стійкіший і потребує менше догляду. Тому зможете легко й недорого створити атмосферу прованського саду на вашій ділянці.
З середини липня в очі впадають чарівні суцвіття яскравих квітів. Ця багаторічна культура росте на одному місці близько 40 років. Квітує з червня до жовтня, дає багато пилочку для бджіл, а меду — аж до 800 кг/га. Рослина-рекордсменка!
Про гісоп лікарський розповідає Леонора Адамчук:
Пасічники вирощують гісоп не лише для отримання одного з найкращих видів меду, а також натирають рослиною вулики для приваблення роїв бджіл. Хочете отримати багато молодих пагонів і компактний кущик — обрізайте кущ пізно восени або рано навесні до 10 см. Щоб мати високу й розлогу рослину — залишайте старі пагони до 20 см.
З гісопу виготовляють чаї, додають до м’ясних страв. Він поліпшує імунітет, виводить вільні радикали, містить багато вітамінів, мінеральних речовин, зокрема есенціальних, антиоксидантів.
Усі частини гісопу лікують, навіть коріння. У народній медицині його широко використовують проти застуди й кашлю. Для чаїв — верхні пагони із квітками, для м’ясних страв — молоді пагони без цвіту. Мед із гісопу — ароматний, в’язкий, темно-бурштиновий. Кристалізується за три місяці.
⌂ Фото: Гісоп лікарський
Собача кропива
Цей чудовий літній медонос і пилконос відоміший у народі як пустирник. Латиною має красиву назву — Leonurus L, яка мені дуже подобається, бо співзвучна моєму імені. Вона витримує посуху. Квітування розтягнуте в часі, оскільки на кожному пагінці утворюються кільця із квіточок, які цвітуть із центрального пагона й доверху, а потім — ще й бокові. Цвіте в червні та липні. Нектар загустий для бджіл, але вони його збирають через корисні речовини. Медопродуктивність — близько 300 кг/га.
⌂ Фото: Собача кропива є чудовим пилконосом і медоносом
Про собачу кропиву розповідає Леонора Адамчук:
Шавлія мускатна — для краси й користі
Шавлія дворічна — дворічна рослина, яка утворює розлогі кущі. Квітує в червні-липні, має насичений аромат. Тому так і називається. Містить багато ефірної олії.
Сушені листки й квіти використовують у кулінарії і для приготування запашних чаїв. У народній медицині настій застосовують при лихоманці й виразці шлунка, а також для поліпшення травлення. Має велику квітку, тому бджолам нелегко дістатися до нектарників.
Ми вирощуємо шавлію мускатну заради аромату, краси і, звичайно, задля диких комах. Її полюбляють бджоли-теслі. Це — великі сині комахи, які живуть у старій деревині лісосмуг. Бджоли відкладають яйця, з яких виростають нові покоління в наступному сезоні.
Про шавлію мускатну розповідає Леонора Адамчук:
Шавлія дібровна — ще один символ Провансу
Її величезні колоски квітують від червня аж до серпня! А якщо обрізати наполовину, то друга хвиля цвітіння триватиме до глибокої осені. Витримує різні кліматичні умови. Збирати траву й листя треба в суху погоду, вибравши для заготівлі ранкові години, найкраще — до початку цвітіння.
Шавлія дібровна має заспокійливу й бактерицидну дію. Її використовують і як протизапальний засіб. Вона містить антибіотик сальвін, який діє згубно на бактерії і нейтралізує їхні токсини. Шавлія пригнічує потовиділення, послаблює діяльність молочних залоз. Настій зі свіжої або сухої трави вживають, коли нема апетиту, при болю в шлунку, нудоті, шлунково-кишкових недугах, хворобах горла, неврозі серця. Медопродуктивність усіх шавлій — 250-350 кг/га.
⌂ Фото: Медопродуктивність шавлії дібровни становить 250-350 кг з 1 га
Про шавлію дібровну розповідає Леонора Адамчук:
Лофант: нектар — увесь день і за будь-якої погоди
Ми вирощуємо два види лофанту: тибетський та анісовий. Якщо рослина росте на сонці, то досягає висоти до 1,5 м, а в тіні — до 1,2 м. Її листки додають до чаїв. Також застосовують у різних десертних композиціях — кладуть гілочку до морозива, ягідної страви.
Про лофант розповідає пасічниця Леонора Адамчук:
Лофант, як медоносна рослина, цінна тим, що на одному місці може рости до 20 років. Конкурує з бур’янами, тому не потребує додаткового обробітку. Мед із лофанту виходить блідо-жовтий, запашний, в’язкий. Кристалізується повільно, утворюючи масу, подібну до смальцю.
Нектар виділяють навіть приквітки, тому бджоли також збирають його після завершення цвітіння та опадання квітів. Квітує від червня до перших приморозків. Чудовий медонос — 300 кг/га.
⌂ Фото: Лофант анісовий
Спеціально для «СонцеСаду» матеріал підготувала Анна Калініченко
Переглянути повний зміст статей журналу «СонцеСад» 4/2023
Купити насіння рослин-медоносів
