⌂ Фото: Зінаїда Андріївна Шестопал — відомий український селекціонер і фітопатолог
Зінаїда Андріївна разом з донькою Галиною створила перші вітчизняні сорти порічки, а також унікальні сорти смородини та агрусу, тож знає про ці культури все. Тому «СонцеСад» звернувся за порадами саме до неї.
– Зінаїдо Андріївно, розкажіть про своїх первістків.
– Це були перші вітчизняні сорти порічок білого, рожевого, червоного й вишневого кольорів — приблизно десять сортів різних термінів достигання. Наприклад, сорт Росинка не має аналогів, тобто таких сортів надпізнього терміну достигання більше нема. До того ж кущі утворюють довгі грона, на яких вміщується понад 30 великоплідних ягід. Сорт Сніжанка — з білими ягодами. Ще одна моя улюблениця – сорт Любава (з рожевими ягодами), ми назвали її на честь доньки лісника, у яку закохався Ярослав Мудрий, коли приїжджав до нього на полювання.
Серед первістків був і сорт із ягодами вишневого кольору (такої дивини тоді ще не бачили!). Ми назвали його порічка Святкова, бо навіть зовнішній вигляд дарував відчуття свята. А ще й тому, що це ранній сорт, тож скуштувати його також своєрідне свято. Ягоди не лише красиві, а й дуже смачні.
Неперевершений смак у ягід порічок Львівської солодкої та Львів'янки. Вони напрочуд солодкі, також рано достигають і красою лише трохи поступаються порічці Святковій.
⌂ Фото: Порічка Святкова — перспективна красива і напрочуд смачна
– Які ці сорти у вирощуванні? Чи вразливі до хвороб, чи потребують підв’язування?
– Ні. На відміну від давнього голландського сорту з розлогими кущами Ровада, який уражується борошнистою росою, порічки Світлиця, Святкова та Сніжанка прямостоячі, тому мають значний попит.
Щодо хвороб, то останніми роками це стало загальною проблемою, пов’язаною зі зміною клімату. Раніше на кущах порічок рідко можна було побачити борошнисту росу, а нині цим, на жаль, нікого не здивуєш. Але більшість наших сортів, особливо Світлиця, Любава, Ярославна, Сніжанка, Львівська солодка, Оксамит, не вразлива до цієї хвороби. Святкова — трохи ніжніша, але, як і попередні сорти, також не уражується плямистістю (ще одна ахіллесова п’ята порічок).
⌂ Фото: Борошниста роса все частіше з'являєтся на порічках
Загалом сучасні фермери (зрештою, як і власники присадибних ділянок) мають докладати чимало зусиль до вирощування плодово-ягідних культур, передусім щодо підвищення стійкості рослин. Бо їм важко витримати перепади температури, які вже стали традицією в Україні, коли після + 25–30°С настає стрімке зниження до + 2–3°С або й до -1°С. Наприклад, цьогоріч невчасні й несподівані приморозки майже знищили кісточкові культури більшості сортів. Ті, що вижили, ослаблені після такого стресу й можуть хворіти. Тому в таких випадках обов’язково потрібно використовувати препарати-антистресанти. Ті, хто обприскав ними рослини до приморозків, однозначно врятували свій урожай і рослини загалом. Рекомендують обприскувати культури такими засобами двічі — напередодні цвітіння й одразу після нього.
– Що це за препарати і які з них підходять для порічки,смородини?
– Вони містять амінокислоти та інші речовини, які підвищують опірність рослини. На сьогодні їх вибір досить великий. Наприклад, ефективними є препарати італійської фірми «Плантафол». Але втішу наших садівників. Останніми роками такі засоби почали виробляти і в Україні, зокрема в Харкові (антистресанти «Квантум Аміномакс» і «Квантум Амінофрост»). Останній допомагає рослинам встояти саме проти морозу. Ці препарати значно дешевші за імпортні аналоги, до того ж розраховані на використання в наших умовах, тому багато в чому ефективніші. Вони надійніше захищають рослини від різних стресів: приморозків, ураження градом, навіть таких раптових перепадів, які ми сьогодні спостерігаємо, – від затяжних дощів до справжньої спеки. Це теж значний стрес для рослин, адже їм потрібно одразу ж перебудувати обмін речовин, що дуже складно, бо знижується їхня опірність, а відповідно й урожайність.
Добре зарекомендували себе препарати, які містять витяжку з морських водоростей (гліцин бетаїн), серед них – «Інтермакс» польського виробництва, але в Україні його поки що, на жаль, нема.
– Чи часто можна обприскувати рослини такими засобами, аби не нашкодити ні їм, ні своєму організму?
– Часто й не потрібно, адже такі стреси трапляються лише іноді. Тоді й дія препаратів буде цілком безпечною — подібною до впливу мікродобрив. Сьогодні без застосування мікроелементів якісних урожаїв не отримаєте. Тобто вже замало звичайних підживлень мінеральними добривами, маємо використовувати ще й мікроелементи. Наприклад, ефективним у цьому плані є препарат «Чистий лист», який містить широкий спектр таких елементів, тож добре впливає на стійкість і продуктивність рослин. Можна ним проводити обприскування (двічі-тричі впродовж вегетаційного періоду: уперше — рано навесні, удруге — після цвітіння, утретє — після збирання урожаю).
Азотні добрива бажано додавати навесні, нітроамофоску – восени, а також обов’язково перед закладкою насаджень. Якщо говорити про стимулятори росту, можна використовувати й вітчизняні препарати — «Оракул», «Вимпел» та інші.
Дуже важливий для смородини магній. Коли його бракує, на кущах починає опадати листя. А якщо в ґрунті є дисбаланс калію та кальцію, то магній вимивається і листя жовтіє. Отож, треба дотримуватися правильних дозувань і не передозовувати елементи.
.jpg)
⌂ Фото: Обробка рослин від хвороб і шкідників має проходити вчасно
– Що робити, коли стресу не вдалося запобігти? Як рятувати порічку й смородину від хвороб?
– Для цього є препарати — «Топсин- М», «Сігнум», «Топаз» та інші. Проти різних плямистостей та борошнистої роси допоможуть препарати «Луна Сенсейшн» та «Луна Експіріенс». Це найпотужніші засоби і проти гнилей, навіть при зберіганні врожаю плодових культур.
– Завдяки Вам з’явилися ще й нові вітчизняні сорти смородини. Розкажіть про них.
– Однією з найперших великоплідних сортів смородини чорної була Краса Львова. Багато хто не вірив, що ягоди смородини можуть бути завбільшки з вишню. Доки не побачили на власні очі цей сорт у всій його красі! До того таких гігантів дійсно не було. «Батьком» цього сорту є смородина Лінтяй (від нього — великоплідність, а його недоліків завдяки селекції вдалося уникнути), «матір’ю» — смородина Загадка, що подарувала спадкоємцю прямостоячий кущ, надзвичайно красиві матові ягоди, які ще й легко відриваються. Ягоди дуже привабливі — на ринку відбою нема! Нині Краса Львова підкорила й Польщу, й Росію, й інші країни, де цей сорт вирощують.
Також мені дуже подобається сорт Українка, який хвалять усі. Він має блискучі ягоди, темне листя, гарну форму куща, дає високі врожаї. Останніми роками мою справу продовжувала донька. Сімейна селекція вже дала свої результати — з’явився сорт смородини Сержик, який донька назвала на честь сина Сергійка. Ягоди дуже щільні, тому їх можна транспортувати на далекі відстані. Водночас смачні й мають цікаву форму — не круглі, як зазвичай, а еліптичні. Покупців це дуже приваблює.
Останній свій сорт ми назвали Роксолана — також на честь моєї онучки. Він уже «помандрував» Україною. Це сорт середнього терміну достигання, дуже врожайний, форма куща також надзвичайно красива.
– Сьогодні багато садівників скаржиться на те, що впоратися з бруньковим кліщем не до снаги. Що їм порадите?
– Це величезна проблема. По-перше, на присадибних ділянках потрібно навесні вишукувати уражені кліщем бруньки (вони мають специфічний вигляд, круглі, нагадують капусту, бо «роздуваються» від заселення шкідників), зривати їх і знищувати. На великих площах цього зробити неможливо. По-друге, міграція кліща триває довго, майже доки достигають ягоди, тоді, як відомо, не можна проводити обприскування. Тож і заходи боротьби з кліщем є малоефективні. Найкраще купувати стійкі до нього сорти.
⌂ Фото: Бруньки пошкоджені бруньковим кліщем
У Європі розробили спеціальну програму «Копернікус» щодо створення сортів, стійких до брунькового кліща. До цієї програми ввійшли Німеччина, Польща, Шотландія, низка інших країн. Ми також хотіли ввійти до неї, але в Україні науку недостатньо фінансують. Тож можемо сподіватися тільки на профілактичні заходи — з цією метою використовують рекомендовані в Європі препарати, зокрема «Енвідор», «Ортус» та інші. Ними обприскують кущі рано навесні до цвітіння а також після збирання врожаю.
– Якими надбаннями колег пишаєтеся?
– Дуже пишаюся роботою професора Володимира Копаня та його дружини, які створили унікальні сорти смородини, суниці, порічки, агрусу. Серед них на особливу увагу заслуговує десертний ранньостиглий сорт смородини Софіївська, який має великі й дуже солодкі ягоди, тому їх можна їсти пригоршнями. За смаком це – один із найкращих десертних сортів.
Ювілейна Копаня – також чудовий сорт. Він з’явився завдяки схрещуванню трьох видів смородини. Кущі мають темне листя, високоврожайні й родять щороку, термін достигання – середній. Дуже гарний сорт селекціонера Копаня — Вернісаж, ранньосереднього терміну достигання (достигає на тиждень раніше, ніж смородини Ювілейна Копаня). Гордістю нашої спільної роботи є сорти агрусу Каменяр, Златогор, Карпати, Карат.
Сьогодні успішну селекційну роботу проводить Олександр Ярещенко, який створив сорти смородини чорної Дебют, Чорний десерт, Оріана. Вони дуже перспективні.
– Є сорт смородини, стиглі ягоди якого зеленого кольору! Він має якісь переваги чи просто красивий вигляд?
– Ми створили сорт смородини Львівська зеленоплідна, який не змінює кольору ягід навіть тоді, коли достигає. Їх широко використовують у дитячому харчуванні, оскільки споживання таких ягідок у жодному разі не спричиняє алергії та діатезів. Однак ягоди зеленої смородини за своїм біохімічним складом не відрізняються від чорноплідних сортів. Тому нашим фермерам та садівникам-аматорам і справді є з чого вибирати.
Секрети догляду за порічкою і смородиною від Зінаїди Шестопал
– Як правильно висадити кущі?
– Обов’язково додайте в посадкову ямку перегною (5-6 кг) та 20-30 г фосфорних і калійних добрив, усе змішайте.
Кущі висаджуйте на відстані 70 см один від одного, заглиблюючи в землю стеблову частину саджанця на 8 см. Можна утворювати цілий ряд, як огорожу.
Коли кущі стали великими, під ними росте мало бур’янів, тоді обкопувати кущі не обов’язково — достатньо виполоти.
Бур’ян після прополювання не викидайте, залиште його під кущами, як мульчу, завдяки якій збережеться додаткова волога, стримуватиметься ріст нових бур’янів і підвищиться продуктивність самих рослин.
– Коли проводити обрізування?
– Щороку. Перші три роки після висаджування можна лише проріджувати кущі, наприклад, якщо виростає багато дрібних прикореневих пагонів. Тобто в кущі залишають не більше чотирьох однорічних пагонів, які ростуть знизу від землі.
⌂ Фото: Обрізка важлива складова щедрого і якісного врожаю
Далі треба ретельніше обрізувати. Але уважно стежте за тим, що саме видаляєте. У смородини чорної це мають бути продуктивні гілки 3-4 річного віку, у порічки — шести-семирічні. Саме такий термін їх найбільшого плодоношення. Якщо зберігати ці гілки й надалі, вони будуть менш продуктивними, а плоди — дрібними. Помітити такі гілки не складно — вони потовщені й зеленкуваті. На третій рік у кущі залишають по 2-4 дворічні та 2-4 трирічні гілки а також 1-3 однорічні. Усі зайві гілки видаляють.
Кущі смородини обрізають восени. Навесні цього робити не бажано, бо біологічний мінімум у смородини чорної настає при температурі +5°С. Після цього вона виходить зі стану спокою, іноді це трапляється ще в лютому, дуже часто — на початку березня.
Під час весняного обрізування ми пошкоджуємо бруньки, обламуємо їх. Тож краще проводити цю роботу восени. Зрештою, це стосується всіх кущових ягідних культур.
Купити порічку, смородину, агрус та інші ягідні можна тут
