Баклажани. Від розсади до врожаю

LinkedIn
WhatsApp
Telegram
18.01.2021

⌂ Баклажан — овоч вередливий, однак завдяки особливим флюїдам любові може вирости до кілограма й більше.

  До успішного вирощування «синеньких», як їх ласкаво називають на півдні України, я йшла довгим шляхом. Стверджувати, що розгадала всі секрети цієї непростої культури, ще не можу. Але за час пильного спостереження за розвитком рослин, аналізу свого і чужого досвіду таки, вважаю, майже досягла мети.
  Для ближчого знайомства з баклажанами дізнаймося про його родовід. Сімейство — пасльонові. Родичі — картопля, тютюн, перець, томати. Звідси випливає, що садити баклажан треба подалі від них і точно не садити після них, адже мають однакову потребу в живленні, їх уражають ті самі шкідники і хвороби.
  Які ж умови треба створити для повноцінного життя і процвітання баклажанів? Ця культура — виходець із тропічної Індії, де була відома ще в першому тисячолітті до нашої ери. Потім овоч завоював Японію і Китай, Іран, Туркестан, країни Північної Африки. Відома нам назва, найімовірніше, походить від турецького слова «патлиджан». До Туреччини, своєю чергою, баклажан потрапив із Персії разом із назвою «бадиджан». Європейці познайомилися з ним у середині XV століття, але, вважаючи неїстівним, розводили як декоративну рослину. Додавали до меню лише в XIX сторіччі.
  Тож, з огляду на походження баклажанів, основне завдання під час вирощування — створення тропічних умов на окремо виділеному городі. Тобто має бути тепло, волого й ситно. До того ж ця культура в усьому любить стабільність. Якщо тепло, то 25–28 градусів на всіх етапах розвитку (звісно, крім осінніх негод, коли вже й жити несила, але й помирати ще не хочеш). Стабільність має бути й у зволоженні. Вода повинна просочуватися в ґрунт на глибину залягання коренів, проте поливати треба без фанатизму, щоб коріння, напившись, дихало. Найважливіше поливання — у період утворення зав’язі й росту плодів.
  Баклажан — самозапильна рослина, але, вирощуючи в теплицях, із запиленням можуть виникнути проблеми. Доведеться вранці струшувати кущі. Вологість повітря теж важлива, бо потрібна для проростання важкого пилку.
  Ґрунти овоч любить легкі, багаті на поживні речовини, із нейтральною реакцією. Чудово росте на теплих грядках під укриттям із нетканого матеріалу (до речі, тоді можна обійтися й без теплиці). Добрива — компост, перегній, попіл — краще вносити восени.
  Баклажан — непроста рослина. Йому не досить лише тепла й турботи. Він бажає, щоб ним милувалися. І я милуюся, бо ж є чим! Хіба не чудове його ворсисте, широке листя, великі фіолетові та білі квітки, розлогі, пишні кущі? А плоди? Це шедеври селекціонерів! Крім традиційних синіх і темно-фіолетових, городники прикрасили грядки рожевими, ліловими, помаранчевими, коричневими, зеленими, червоно-фіолетовими, білими і смугастими плодами. Змінилася і їхня форма. Маленькі малоїстівні, непримітні плоди диких колючих рослин за останнє століття перетворилися на м’ячики, еліпси, яйця, змійки, мечі, великі краплі. Їхня вага, залежно від сорту, коливається від сто грамів до двох кілограмів.

⌂ Баклажани можна вирощувати в таких тепличках

Вибір місця

Спочатку ми спробували вирощувати баклажани в маленькій теплиці. Але вона затінювалася старим абрикосом, тому на кущах виросло більше листя, ніж плодів. Пересадили їх у відкритий ґрунт. Для баклажанів виділяємо найкомфортніші місця: світлі й теплі — біля будинку та теплиці.

Підготовка ґрунту

Наша ділянка не велика, дотримуватися сівозміни на ній майже неможливо. Рядки не перекопуємо, а тільки розпушуємо й збагачуємо різноманітною органікою. Останнім часом ще додаємо кінську підстилку, перемішану з тирсою і вівсяною соломою. Таким чином ми допомагаємо міському поні-клубу позбутися використаного. Щасливі всі: господарі клубу, коні, ми й рослини.
Дуже важливе питання — прогрівання ґрунту навесні. Для цього згрібаємо осінню мульчу, поверхню грядок розрівнюємо і накриваємо поліетиленовою плівкою.

⌂ Висаджуємо розсаду, коли ґрунт прогріється до 15 градусів

Висаджування розсади баклажанів

Навіть незначно пошкоджена коренева система баклажанів важко відновлюється. З огляду на це, раджу вирощувати розсаду в контейнерах. Найкращі — розміром 10 х 10 см, але не менші. Під час пересаджування використовуйте метод перевалювання. Вік розсади — 60–65 днів. Не варто перетримувати її, бо тоді коріння закручується і відмирає.
Висаджуємо розсаду, коли ґрунт прогріється до 15 градусів. У лунки вносимо компост, попіл. Намагаємося не загущувати. Оптимальна відстань між рослинами — 40 х 50 см. Іноді ущільнюємо насадження, розташувавши вздовж бордюрів спаржеву квасолю.

Укриття

Баклажан – рослина короткого світлового дня (позначається тропічне походження), тому бажано від вісімнадцятої години вечора до шостої ранку його притінювати. На грядках встановлюємо дротяні дуги й накриваємо щільним агроволокном. Знімати укриття не поспішаємо. Якщо припече травневе сонечко, знімаємо агроволокно з південного боку, закріпивши на дугах простими прищіпками. Такий захист створює своєрідний мікроклімат без негативних наслідків, яке дає укриття плівкою. Крім того, прискорюється процес приживлюваності розсади.
Відомо, що баклажани — улюблена страва для колорадських жуків. Укриття врятують рослини хоча б на початку розвитку. Ми вирощуємо баклажани біля будинку, картоплі поруч нема, тому неважко розправитися зі шкідниками вручну. Найважче господарям, які мають город далеко від дому, а близько є картопляне поле. Допоможе лише замочування коренів розсади в засобі «Актара» або застосування біопрепаратів.

Догляд за баклажанами

Коли прогріється ґрунт, застосовуємо крапельне поливання. Грядки мульчуємо, що полегшує боротьбу з бур’янами. Мульча також захищає коріння від перегрівання і випаровування вологи, слугує живленням найкращим землеробам — черв’якам і мікроорганізмам.
Баклажани дуже чутливі до підживлення. Його можна починати через два-три тижні після висаджування рослин на постійне місце, коли розсада добре приживеться. Підживлення (три за сезон) вносимо тільки під корінь, чергуючи органічні та мінеральні добрива. Під час плодоношення ще й посипаємо ґрунт золою.

⌂ Щоб не перевантажувати рослини, нормуємо урожай

Достигання і збирання урожаю

Щоб не перевантажувати рослини, нормуємо урожай. Обов’язково видаляємо королівську квітку (махрову), зайве листя, слабкі пагони, пасинки, а наприкінці сезону й квітки. Збираємо плоди вибірково, коли досягнуть потрібного розміру у фазі технічної стиглості. Темно-сині плоди мають набути глянцевого блиску, білі — стати білосніжними, а не жовтуватими. Не варто перетримувати плоди, бо тоді м’якуш грубшає, достигає насіння, з’являється гіркота (багато соланіну). Зберігаються недовго, в теплому приміщенні швидко в’януть, у холодильнику витримують приблизно місяць.

Що баклажану не до вподоби?

Ольга БУРМІСТРОВА,

учений секретар клубу «Садівник», м. Вінниця

Купити насіння баклажанів тут

Читайте ще:
Тушковані баклажани, як гриби
Як вирощувати баклажани
Як врятувати картоплю від жука надійно й без хімії?

LinkedIn
WhatsApp
Telegram