Виноград — вологолюбна рослина, яка в пошуках води за глиблюється коренями в землю іноді на 10–20 метрів. Виноград добре росте на піщаних і кам'янистих ґрунтах, а іноді і на скелях саме завдяки такій «пошуковій» здатності
ПРАВИЛА ПОЛИВУ ВИНОГРАДУ
Водночас виноград є посухостійким і може витримувати без поливання і дощу кілька місяців поспіль, однак це йому не на користь — листки випаровують більше вологи, ніж поглинають, тому втрачають тургор і в'януть, пагони сповільнюють ріст, ягоди погано зав'язуються. У заболочених місцях виноград також почувається недобре — коріння загниває, кущі не розвиваються і погано витримують зиму.
Тож, дотримуймося правил золотої середини:
1. Поливайте виноград приблизно раз на місяць, але рясно (10–20 л на один кущ). Обов'язковим є поливання наприкінці поливання за два–три тижні перед збором врожаю.
2. Під час поливання можна підживлювати рослину добривами, мінеральними або органічними.
3. Для збереження вологи в зоні розміщення коренів куща у спеку ґрунт навколо штамба можна замульчувати соломою, скошеною травою, листям або підручним матеріалом: плівкою, руберойдом, шифером тощо.
4. Найкраще для поливання використовувати заздалегідь вкопані шурфи — труби з отворами. Коли кущі винограду вступлять у пору рясного плодоношення, можна провести систему крапельного зрошення, хоча для присадибного садівництва це може бути дорого і невигідно.
КАТАРУВАННЯ РОСЯНИХ КОРЕНІВ ВИНОГРАДУ
Протягом усього сезону навколо штамба куща має бути лунка, яка закопується тільки на зиму, що не дасть можливості розвиватися поверхневим росяним кореням. Упродовж перших 2–4 років життя куща їх треба мінімум два рази на рік видаляти секатором. Тоді глибоке коріння розвиватиметься краще, а кущ стане міцним і витривалим. Ця процедура називається катаруванням. Видалення поверхневих росяних коренів, які наростають протягом сезону вегетації від головки куща, проводять так: відкопуємо головку куща і секатором обрізаємо верхні корінці. Обробляємо зрізи трипроцентним розчином мідного або залізного купоросу і чекаємо, щоб підсохнули. Аби не повторювати цю процедуру щорічно і зайвий раз не ранити кущ, можна залишати під ним ямку завглибшки 10–20 см, звільняючи головку куща від землі. Однак на зиму слід насипати пагорб землі та ретельно вкрити основу куща. Так само можна обмотати основу куща (головку і нижню частину штамба) плівкою або руберойдом, щоб ізолювати це місце від вологи і ґрунту, запобігаючи наростанню в цьому місці коренів. Навіщо це робити? При сильних морозах і промерзанні ґрунту верхня коренева система гине. Тому треба всіляко стимулювати ріст і розвиток основних нижніх коренів винограду.
⌂ Фото: КАТАРУВАННЯ РОСЯНИХ КОРЕНІВ
ЯКІ МІНЕРАЛЬНІ РЕЧОВИНИ ТРЕБА ДЛЯ ГАРНОГО РОСТУ ВИНОГРАДУ
Для підживлення винограду можна використовувати як мінеральні, так і органічні добрива. Один дорослий кущ винограду вбирає з ґрунту 100–150 г азоту, 150–200 г калію і 50–100 г фосфору. Важливими для нього єй мікроелементи: цинк, бор, марганець, мідь, магній, молібден, кальцій, кобальт, йод, ванадій, залізо.
АЗОТ
Ознаки дефіциту: запізніле і повільне розпускання бруньок, слабкий розвиток суцвіть, осипання зав'язі, розпушення і передчасне дозрівання грон.
Ознаки надлишку: надмірний ріст пагонів і листя, сповільнення визрівання пагонів і ягід, які хоч і стають великими, але мають водянистий смак, легко уражаються хворобами і шкідниками.
Рекомендовані добрива: аміачна селітра, сечовина або рідкі азотні добрива. Серед органічних добривгній, курячий послід, перегній.
КАЛІЙ
Його дуже потребує виноград. Оптимізація калійного живлення підвищує цукристість ягід, сприяє дозріванню лози, підвищенню зимостійкості та стійкості проти хвороб, посухи.
Рекомендовані добрива: калійна сіль, сульфат калію, каліймагнезія. Хлористий калій краще не використовувати, щоб хлор не накопичувався в ґрунті. Багато калію міститься в попелі, особливо після спалювання обрізків лози і листя винограду.
Ознаки дефіциту: слабке утворення коренів, тривалий дефіцит може призвести до загибелі кущів.
Ознаки надлишку: порушується метаболізм заліза, що призводить до хлорозу.
Рекомендовані добрива: суперфосфат, подвійний суперфосфат.
ФОСФОР
При оптимальному надходженні фосфору скорочується вегетаційний період, підвищується стійкість куща проти посухи й умов зими, поліпшується зав'язування ягід, у них накопичується більше цукру.
Ознаки дефіциту: слабке утворення коренів, тривалий дефіцит може призвести до загибелі кущів.
Ознаки надлишку: порушується метаболізм заліза, що призводить до хлорозу.
Рекомендовані добрива: суперфосфат, подвійний суперфосфат.
ПРАВИЛА ПІДЖИВЛЕННЯ ВИНОГРАДУ
Нині існує багато комплексних добрив, що містять різні пропорції азоту, фосфору і калію, з додаванням мікроелементів. Розрахувати необхідну кількість потрібних мікроелементів дуже важко, тому варто використовувати саме такі засоби.
ЯК ВНОСИТИ ДОБРИВА
1. Основну масу фосфорних і калійних добрив можна вносити з осені, азотні - найкраще рано навесні, на початку вегетації винограду.
2. Під час першого весняного поливання додають 100 г азотних, по 50 г калійних і фосфорних добрив на 10-20 л води. Під час другого — 50 г азоту, 60–100 г калію, 60–100 г фосфору.
3. У другій половині вегетації (від початку липня) азотні добрива не застосовують, натомість збільшують дозу калію і фосфору.
4. Третє поливання з добривами: 100 грамів калію і 50 грамів фосфору.
Увага!
Жодна схема підживлення не є суворою інструкцією. Передусім стежте за станом виноградної рослини і коригуйте схему, залежно від нього.
Купити саджанці винограду
