Більшість садівників вважає виноград винятково південною культурою. Але виноградар-аматор із села Смолянки, що на Чернігівщині, спростував цю необачну думку. Наразі в колекції Миколи Польгуя понад 200 сортів винограду.
Виноградарством аматор-садівник займається вже 35 років, протягом яких у своєму винограднику випробував понад 500 сортів винограду, а сьогодні вирощує понад 200.
⌂ Фото: Виноградник влітку
Сорти для північного виноградарства
«Для свого виноградника я беру тільки перевірені сорти, які за характеристиками підходять для північного виноградарства, а потім перевіряю їх у наших умовах», – розповідає Микола Григорович.
«З-поміж усіх сортів, які вирощував у своєму винограднику, понад 20 ідеально підходять для нашого північного виноградарства. Їх можу порекомендувати навіть виноградарям-початківцям. Серед суперранніх рекомендую Мускат суперранній, який достигає на початку серпня; Російський ранній і Російський бурштин із терміном достигання 15 серпня. Трохи пізніше дозріває ціла група сортів раннього терміну дозрівання з великими ягодами, яким непогано в наших поліських умовах: Тимур, Р-66, Мускат альтанковий, Дружба, Аркадія; серед середньостиглих – Надєжда АЗОС. Це старі й перевірені часом сорти. З-поміж нових за смаковими властивостями виділю Розалінду, Ксенію, Самбу, Румбу, Казковий, Лівію, Парижанку», – ділиться досвідом виноградар.
Добре себе зарекомендували в наших північних широтах і такі південні болгарські сорти, як Болгарія та Плевен Євростандарт. Серед нових сортів виноградар відзначає мускат Софія, безкісточкові сорти – кишмиш Юпітер, Червоний, Велес. Вони найкращі для нашого регіону: і солодкі, і рано достигають.
Для любителів великоплідних ягід Микола Польгуй рекомендує сорти: Преображення, Велетень, Афганець, Фурор, Еверест, Руслан.
⌂ Фото: Микола Григорович Польгуй - аматор садівник, який вирощує понад 200 сортів винограду
Готуємо яму для садіння саджанця винограду
«Виноград — культура теплолюбна, тому найкраще росте на сонячних, закритих від вітру ділянках. Рядки треба орієнтувати з півночі на південь. За такого розміщення рядів кущі й грона рівномірно освітлюватимуться сонцем, урожай буде кращим, та й виноград – набагато солодшим», — пояснює Микола Польгуй.
Відстані між рядами рекомендує робити не менше ніж 2,5 м, між кущами — два метри.
Виноград досить невибаглива культура, яка може рости майже на всіх ґрунтах. Йому підходять навіть наші бідні поліські. Єдине, що винограднику категорично протипоказано, — це глина і торф. Якщо на вашій ділянці під шаром перегною і піску є шар глини, то його треба забрати.
Глибина й ширина ями залежить від родючості ґрунту. Що бідніший ґрунт, то більша має бути яма, бо виноград може рости 15 і більше років на одному місці, й мусимо потурбуватися, щоб мав запас поживних речовин на ці довгі роки життя. На слабких поліських ґрунтах Микола Григорович рекомендує робити ями діаметром 1–1,5 м і завглибшки не менше метра. На саме дно ями закладаємо 5–10-сантиметровий шар глини (той, який відклали під час викопування), на який викладаємо 10–15-сантиметровий шар соломи (солому можна перемішати з іншими неперепрілими органічними залишками: сіном, сухою травою, дрібними тонкими гілочками, дерев’яною стружкою, корою), на нього насипаємо 10–15-сантиметровий шар гною, далі – шар родючої землі.
Потім чергуємо шари перегною і родючої землі. Нагорі має бути шар родючого ґрунту. Все це добре утрамбовуємо, даємо час ґрунту осісти й ще підсипаємо зверху родючого ґрунту. Потім у посадковій ямі на глибині 50 см від поверхні землі насипаємо горбок із родючого шару ґрунту заввишки 10–15 см. Тепер наша яма готова до садіння.
⌂ Фото: Посадка саджанця винограду
Висаджування винограду
Стандартний саджанець повинен мати не менше чотирьох корінців завдовжки понад 12 см і діаметром не менше 2 мм та 5–10-сантиметровий приріст лози. Перед висаджуванням чистим гострим ножем оновлюємо зрізи на кожному корені й вимочуємо кущ протягом півгодини в ємності з водою кімнатної температури.
Висаджуючи, п’ятку саджанця ставимо на вершину земляного горбика так, щоб одне або два вічка на молодій лозі були розташовані нижче від рівня землі. Корені рівномірно розподіляємо по колу, скеровуючи їх униз по горбку й присипаючи родючим ґрунтом. Саджанець засипаємо землею до половини його висоти й поливаємо 3–5 відрами води. Коли ґрунт повністю вбере воду, яму засипаємо до рівня землі. Якщо садимо восени, то в такому вигляді виноград залишиться до осінніх холодів.
А перед настанням морозу молоду лозу, як і дорослі кущі винограду, треба прикопати 15–20-сантиметровим шаром ґрунту. Якщо садимо навесні, то надземну частину рослини прикопують вологою пухкою землею. Такий же тимчасовий земляний горбик заввишки 10–15 сантиметрів і діаметром 20 см насипаємо навесні й над саджанцями, посадженими минулої осені. Цей агротехнічний прийом застосовуємо для того, щоб ослаблена після пересаджування лоза не висохла під дією сонця та вітру ще до того, як прогріється земля і саджанці зможуть поглинати воду.
⌂ Фото: Молода виноградна лоза
Укорінення винограду
Виноградник не мульчуйте. Перші три-чотири роки треба змусити його запустити глибинні корені. Для цього обрізаємо всі бічні корені, залишаємо тільки нижні шпори. Коли кущ запустить глибинне коріння, йому вже не страшні мороз і посуха, він не вимерзне, навіть у посушливе літо не страждатиме внаслідок нестачі води. Для цього в травні розкопуємо приямок майже до коренів, його глибина – приблизно 30 сантиметрів, діаметр — 50 см. Відкритим приямок стоятиме все літо. Ця яма служить як для поливання рослини, так і для внесення добрив.
⌂ Фото: Виноградник підготовлений до зими
Поливання та підживлення винограду
Виноград поливають у середньому раз на два тижні. «Вношу під кожен кущ два-три відра добре перепрілого гною або ж компосту. Роблю канавки посередині міжряддя на глибину 35–45 см, у які засипаю перегною, і відразу ж закриваю його землею», — радить Микола Григорович.
Підгодовувати виноградник садівник радить у кінці листопада вже після обрізування. Під час плодоношення підживлює виноград по листі, поєднуючи підживлення з обприскуванням проти шкідників і хвороб. «Під час кожного обприскування винограду проти хвороб і шкідників додаю на відро розчину столову ложку калійної селітри чи комплексного мінерального добрива або ж купую спеціальні добрива для позакореневого підживлення і розводжу їх, чітко дотримуючись інструкції», — розповідає виноградар.
Як боротися зі шкідниками та хворобами винограду
Проти хвороб та шкідників виноград обробляють упродовж усього вегетативного сезону, як мінімум — раз на три тижні. Через велику цукристість соку на нього нападають виноградні гриби (оїдіум, мілдью, антракноз), з якими неможливо впоратися без профілактичної обробки.
Восени після обрізування кущі обробляють 3% розчином залізного купоросу (300 грамів залізного купоросу на 10 літрів води). Навесні, після відкопування кущів, ще раз повторюємо обробку залізним купоросом, але вже меншої концентрації (100 грамів на 10 літрів води). Коли пагін виростає на 10 см, лозу обприскують препаратами Стробі або Топаз. «Топаз добре діє, коли прохолодна погода, тому ним зазвичай проводять обробку рано навесні, а коли температура вже перевищує 22ºС, то переходимо на Стробі», – пояснює виноградар.
Улітку застосовуємо для обприскування Тіовіт і Ридоміл Голд МЦ, а наприкінці проводимо подвійну обробку Квадрісом. Через десять днів після обробки Квадрісом ягоди можна їсти. Стробі обробляємо востаннє за 50 днів до достигання ягід, Тіовітом і Ридомілом — за 30.
Відео: Хвороби ВИНОГРАДУ. Засоби захисту
Розповідає Василь БОНДАРЧУК, представник компанії «Бадваси»
Обрізка винограду влітку
Влітку постійно проводяться «зелені операції». Раз у 2-3 тижні потрібно обламувати пасинки — бічні пагони. На них залишаємо 2-3 листочки, решту видаляємо, щоб не було загущення. Там де виноградник не провітрюється, він обов'язково захворіє, і загине весь урожай. Наприкінці серпня (20-25 серпня) прищипуємо все кущі (робимо обрізку десь на метр). Це необхідно зробити, щоб припинити зростання куща і забезпечити краще дозрівання ягід. Восени проводимо глибоку обрізку куща.
Обрізка винограду восени
Глибоку обрізку винограднику Микола Польгуй рекомендує починати через 2-3 тижні після повного опадання листя. Як правило, це середина-кінець листопада. «На Поліссі в умовах північного виноградарства проводимо віялову безштамбову обрізку. Штамбову обрізку можна проводити тільки на неукривному винограді, — пояснює Микола Польгуй. — Формування кущів за типом безштамбового віяла проводиться кілька років шляхом правильної обрізки різновікових кущів».
У нульових кущів, що посаджені навесні, до осені, як правило, розвивається два пагони. Ми їх обрізуємо, залишаючи 3-4 вічка на кожному пагоні. Якщо сформувався тільки один пагін, то також його обрізаємо до 3-4 вічок.
У кущів другого року життя при глибокій осінній обрізці залишаємо також два найкращих пагони, але вже з 5-6 вічками. У кущів третього року життя — два найкращих пагони з 6-7 вічками на кожній лозині.
У кущів четвертого року життя залишаємо дві найкраще розвинених лозини по 7-8 вічок на кожній. Якщо кущ добре розвинений, сильний, здоровий, то можна на ньому залишити 4 плодових лози з 7-8 вічками на кожній.
Такий принцип обрізки лози повторюють і в наступні роки. З кожним роком рукава подовжуються, і через 5-7 років їх потрібно замінювати на нові, або ж плодоносні лози повертати назад до середини куща. Щоб замінити рукава в один з років потрібно «недовантажити» кущ урожаєм (просто обрізати більшу частину грон ще в період формування), щоб викликати ріст пагонів зі «сплячих» вічок в центрі куща або на рукавах. Восени вибирають найкращий молодий пагін, який знаходиться найближче до штамба куща, і обрізають його, так щоб залишилося 4-6 вічок. На наступний рік з цього пагону у нас розвивається 4 добре розвинених лозини. На наступний рік старі рукава вирізаються повністю, а з чотирьох нових лоз формується новий кущ.
⌂ Фото: Схема обрізки винограду на другий рік
⌂ Фото: Схема обрізки винограду на третій рік
⌂ Фото: Схема обрізки винограду на четвертий рік
Санітарна обрізка винограду
Часто, купуючи дачу або будиночок у селі, початківець виноградар від колишніх господарів отримує абсолютно запущений виноградник. Що ж робити в цьому випадку: безжально викорчовувати або ж спробувати реанімувати. «Звичайно реанімувати», — каже Микола Польгуй. — Але щоб придати кущам, які кілька років не обрізалися або ж обрізалися неправильно, форму безштамбового віяла піде кілька років. Восени очищаємо рукава від слабкого приросту в нижній частині куща. У середній частині кожного рукава вибираємо один однорічний пагін, зрізуємо над ним весь приріст, який утворився за ті роки, коли кущ не обрізався. Якщо кущ добре розвинений, здоровий і сильний, то можна на кожному рукаві залишати по два однорічних пагони, з яких формуємо плодову ланку, залишаючи на плодових стрілах по 7-8 вічок.
Якщо на якомусь рукаві в середній його частині немає нормального однорічного пагона, і рукав став дуже довгим, то зрізаємо його до нормальної довжини, тобто до 50-60 см і чекаємо, коли на ньому зі сплячих вічок виростуть пагони, з яких ми й сформуємо плодову ланку. Старі рукава вже не потрібні для формування нового куща, тому всі торцеві пагони вирізаємо повністю.
Заготівля живців
Під час обрізки кущів винограду проводять заготівлю живців для розмноження.
«Після осінньої обрізки однорічні відведення зв'язую в пучки, вішаю етикетки з назвою сорту і закладаю на зберігання. Саджанці повинні бути не менше 30 см, з 3-4 бруньками. Перед закладанням на зберігання живці обробляю розчином залізного купоросу (400 г на 10 л води). Зберігаю їх до весни в ямі глибиною метр, яку прикопую землею. Навесні дістаю саджанці з ями й відразу прикопую їх в землю. Висаджую живці під кутом 45º, одну верхню бруньку залишаю, всі інші видаляю. Восени викопую, дивлюся, яка у нього коренева система. Гарні саджанці відразу висаджую на постійне місце, слабкі саджанці залишаю на дорощування на другий рік», — розповідає Микола Польгуй.
Яка шпалера потрібна для винограду
Для того, щоб виноградник добре розвивався і родив, потрібно йому забезпечити правильну підв'язку. Для цього потрібна хороша шпалера. Ставимо стовпи не менше трьох метрів заввишки, на які натягується через кожні 30 сантиметрів дріт. До першого і другого ряду шпалер виноград підв'язують, а далі він починає сам чіплятися і тягнутися вгору. «Якщо шпалера натягнута правильно, виноград добре обдувається вітром і не хворіє. Урожай винограду на 50% залежить від якості шпалер», — попереджає фахівець.
⌂ Фото: Микола Григорович Польгуй із зразками сортів винограду свого врожаю
Укриття винограду на зиму
Виноград — культура теплолюбна, тому на зиму виноградник рекомендується вкривати. Особливо це актуально для північного виноградарства.
«Найпростіший спосіб укриття лози на зиму – прикопати її землею. Після обрізки винограду, лозу знімають зі шпалер і зв'язують в пучки. Уздовж рядів винограду викопують канавки глибиною 20 см, куди акуратно вкладають зв'язану пучками лозу, зверху виноград присипають пухким помірно вологим ґрунтом. Якщо вкрити занадто вологою землею, то випріють бруньки, сухою землею вкривати виноградник теж не рекомендують - бруньки можуть вимерзнуть. Землю для укриття лози беруть не ближче 50 см від штамба куща », — розповідає Микола Польгуй. При цьому він зазначає, що такий метод укриття винограднику хоч і простий та доступний кожному дачникові, але разом з тим трудомісткий і недостатньо надійний. Головний недолік такого укриття — випрівання під час зимівлі частини бруньок. Виноградар пояснює, що цьому, в першу чергу, сприяють нестабільні погодні умови: чергування відлиг і сильних морозів. «Через таких температурних коливань часто буває, що зверху щільного земляного укриття утворюється крижана кірка, іноді до 10 см завтовшки, яка повністю перекриває доступ повітря до лози, що і призводить до загибелі частини бруньок», — підкреслює Микола Польгуй. Щоб уникнути подібної неприємності, Микола Григорович радить при укритті винограду дно канавок викласти 5-7 сантиметровим шаром соломи, сіна, опалого листя, і вже на таку «рослинну подушку» класти лозу. Зверху лозу знову треба покрити 5-7 сантиметровим шаром соломи або сіна, а далі присипати 15-20 сантиметровим шаром пухкої землі. «Таким чином вкритий виноград прекрасно переносить зиму: і не підмерзає, і не підіпріває», — ділиться досвідом Микола Польгуй.
Спеціально для «СонцеСаду» матеріал підготувала Олена Березкіна
Купити найкращі сорти винограду
