Уперше людство дізналося про малину (нині нею із задоволенням ласують у всьому світі) з античної легенди. Начебто до народження Юпітера на Землі росла тільки біла малина. Німфа Іда, яка доглядала малого Юпітера, намагалася заспокоїти немовля, що несамовито кричало, пригостивши його цими ягодами. Але колючки рослини поранили її. Краплі крові Іди навіки зафарбували ягоди у червоний колір.
Набагато пізніше знахарі стверджували, що ця ягода має магічні властивості та захищає подвір’я і дім від злого ока, а також зміцнює шлюб навіки. Так це чи ні — кожен може перевірити, натомість сучасна наука стверджує, що малина — цінна лікарська харчова і медоносна рослина.
В Україні на 13% площ із ягідними культурами вирощують саме цю рослину. Адже малину легко розмножувати, вона вирізняється високою якістю плодів і щедрою врожайністю.
З давніх-давен її використовували лише як дикорослу рослину і переважно з лікувальною метою. Археологи вивели насіння малини на давніх стоянках людей кам’яного і бронзового віків. Дикорослу малину цінували давні римляни — за допомогою настоянок із сушених плодів лікували застуду. Так само використовували цю ягоду й найдавніші українці. Наші сучасники потроху почали забувати про її цілющі властивості, тож нагадаймо про них. Але передусім освоймо ази вирощування унікальної культури.
Те, який урожай Вам вдасться виростити, залежить не лише від обраного сорту, хоча на це також варто звернути особливу увагу — що далі, то більше селекціонери вдосконалюють нові сорти, підвищуючи врожайність, стійкість до хвороб і витривалість рослин до несприятливих погодних умов. Тому й почнемо з умов вирощування.
Я на сонечку росту
Одразу зауважмо, що малина — світлолюбна культура, але не дуже посухостійка. Значної шкоди їй завдає брак вологи у період цвітіння та плодоношення. Це негативно впливає на продуктивність стебел. Однак листки малини можуть поглинати вологу, якої бракує в ґрунті, з повітря (увечері, вранці й вночі).
Сучасні селекціонери створили сорти, які добре пристосовані до посушливих умов, але умілий господар подбає про достатнє поливання улюбленої ягоди. Найважливіше — не переборщити, оскільки на перезволожених ділянках кореням малини бракує повітря. Якщо в період вегетації зливи тривають понад 7 днів поспіль або якщо ґрунтові води залягають близько до поверхні ґрунту, на стеблах та листках рослини виникають грибкові хвороби, пагони погано ростуть і розвиваються. Тому обирайте ділянку, де ґрунтові води залягають не глибше ніж на 1–1,5 м від поверхні ґрунту.
Не дуй, вітре!
Зима – це також не найкраща пора для ніжної культури. Особливо тоді, коли її висаджено на відкритих ділянках. Мороз і зимовий вітер — вороги малини, передусім у північно-східних районах України. Такі несприятливі умови можуть спричинити відмирання бруньок і стебел зимостійких сортів і цілковите вимерзання менш зимостійких. Однак малина витримає і 30-градусні морози, якщо її добре підготувати до зими.
У всякому разі ягоду треба вирощувати на ділянці, захищеній від вітрів (бодай садом чи будівлею). Це стосується стебел. Корені ж набагато стійкіші. Коренева система малини добре розгалужена, хоча здебільшого розміщена у верхніх шарах ґрунту (завглибшки 30–40 см). На поживних і зволожених ґрунтах вона з кожним роком добре розростається. Якщо кореневища сильні, то й пагони міцні та урожай щедрий. Корені можуть загинути тільки тоді, коли шар ґрунту, в якому вони містяться, промерзає до -21–23°С. Якщо ж ґрунт вкрито шаром снігу, кореневища малини не бояться навіть 32–37-градусних морозів.
⌂ Якщо ж ґрунт вкрито шаром снігу, кореневища малини не бояться навіть 32–37-градусних морозів.
Місце прописки
Важливим є і місце прописки Вашого малинника. У південній частині Лісостепу і Степу цю культуру найкраще висаджувати в низинах, але не в «замкнених», занадто зволожених долинах із масами холодного повітря. Не підходять малині й надмірно підвищені місця, з яких швидко стікає снігова і дощова вода, внаслідок чого ґрунт пересихає. У північних районах найкраще місце для насаджень малини — рівнини або невеликі схили.
Перед висаджуванням культури в ґрунт треба виполоти на ділянці бур’яни, особливо такі, як осот, кропива, польовий хвощ, пирій, берізка. Добре перекопайте ґрунт і подбайте про його удобрення.
Немов пір’їнка
Малина найбільше любить легкі за механічним складом (легкі суглинкові та супіщані), родючі ґрунти, хоча це не означає, що вносити добрива не треба. Кислотність ґрунту для малини не така важлива, однак занадто кислі або занадто лужні ґрунти — не найкращий варіант для неї. Не придатні для малини заболочені, вапнякові, солончакові та сухі піщані ґрунти з глибоким заляганням ґрунтових вод. Зате вона дає щедрий урожай на чорноземах, сірих лісових, дерново-підзолистих ґрунтах, де вдосталь і поживних речовин, і вологи.
Коренева система малини найкраще розвивається в зораному шарі ґрунту. Якщо її висадити в неглибоко оброблений ґрунт, корені не «зануряться» на потрібну глибину і потерпатимуть від посухи. До того ж, добре зораний ґрунт нагромаджує більше поживних речовин і вологи. На ньому менше ростуть бур’яни.
«Військова» муштра
Особливої уваги потребують піщані ґрунти, в яких мало поживних речовин. На них найкраще садити малину в траншеї (глибина і ширина — 40 або й 50 см). Верхній шар ґрунту із траншеї перемішують з органічними й мінеральними добривами і цією сумішшю засипають кореневу систему малини.
Не забудьте на дно траншеї насипати шар глини завтовшки 3–5 см, який затримуватиме вологу, тому рослини добре ростимуть. З обох боків траншею обкладають шифером або іншим подібним матеріалом.
Не забудьте про удобрення
Органічні та мінеральні фосфорно-калійні добрива вносять під зяблевий обробіток ґрунту або парове поле навесні. На Поліссі, в Карпатах і північному Лісостепу на 10 м2 вносять 60–80 кг органічних добрив, а також приблизно 600 г суперфосфату, 300–400 г калійної солі, у південному Лісостепу і Степу — 25–30 кг, 630–660 г, 250–300 г. Збіднені піщані ґрунти Полісся треба щедро збагачувати органічними речовинами, тому навесні по чорному пару висівають сидерати — люпин, гірчицю, горох, фацелію. За 50–60 днів до висаджування малини сидерати заорюють. Дуже кислі ґрунти вапнують, а солонцюваті, з лужною реакцією — гіпсують (2–3 кг гіпсу на 10 м2).
Восени чи навесні?
Перед такою дилемою завжди постають аматори, які сперечаються, коли краще садити малину. Фахівці стверджують, що це найкраще робити у жовтні, особливо в першій половині. Теж добре приживаються рослини, посаджені упродовж жовтня, головне — за 15–20 днів до замерзання ґрунту. Тоді в ньому досить вологи, температура повітря також сприятлива, підземні пагони заміщення встигають прорости на кореневищі ближче до поверхні ґрунту. Щойно припече весняне сонечко, вони дружною сімейкою з’являться на поверхні і сформують міцні стебла.
Якщо не встигли посадити малину восени, можна це зробити принаймні рано навесні, щойно розпочнуться садові роботи.
Правила висаджування
Стебло малини закопують на глибину кореневої шийки, кореневища також не дуже заглиблюють. Висаджені паростки неодмінно поливають (7–8 л води на саджанець). Перед тим, як висадити рослину, вкорочують занадто довгі корені (довжина кореневої системи має бути 12–15 см) і вмочують їх у земляну бовтанку. Відстань між кущами малини має бути 0,2–0,5 м, але це більше залежить від кількості стебел у кущі, сорту та шпалерного формування. Ширина міжрядь — 1–1,5 м.
На присадибних ділянках найкраще розміщувати ряди малини з півночі на південь (якщо, звичайно, є така можливість). Спеціалісти радять садити на одній ділянці два-три сорти малини. Таким чином квітки краще запилюються, врожайність малини підвищується, а плоди стають привабливішими. Надземну частину висаджених рослин зрізують на рівні поверхні ґрунту. Після цього у міжряддях та між кущами треба розпушити ґрунт, але обережно, щоб не пошкодити коріння.
Рано навесні цю процедуру повторіть і впродовж усього періоду вегетації виполюйте бур’яни в міру їх проростання.
⌂ Траншейний спосіб посадки малини
Зручна ковдра
Мульчування ґрунту — запорука щедрого урожаю малини. Адже мульча утримує вологу, стримує розвиток бур’янів, позитивно впливає на температурний режим ґрунту (у спеку він менше прогрівається, ніж на відкритих ділянках), покращує повітряний режим (під шаром мульчі ґрунт менше ущільнюється, коренева система рослин утворює більше розгалужень і всмоктувальних корінців) і сприяє кращому росту та плодоношенню стебел.
Малина добре реагує на мульчування ґрунту особливо в перші 2–3 роки після висаджування. Як мульчу можна використовувати подрібнену солому, перепрілу тирсу, траву, компост, перегній, торф.
⌂ Мульчування малини соломою
Шар мульчі завтовшки приблизно 6 см розміщують у насадженнях малини навесні після внесення мінеральних добрив та рихлення. Восени мульчу загортають у ґрунт, де вона перетворюється на добриво.
