Дедалі більше садівників в Україні вирощують чорниці. Як боротися зі шкідниками чорниці, розповість експерт «СонцеСаду» Наталія НУЖИНА, к. б. н., ст. науковий співробітник ННЦ «Інститут біологи та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Боротьба з ним — чималий клопіт для садівників, однак найбільшої шкоди лохині завдають його личинки: один такий хробак за день може з'їсти до ЗО см кореневої системи молодого саджанця, що призводить до його раптового в'янення та засихання. Найбільше личинки полюбляють багаті перегноєм, чисті від бур'янів ґрунти, що добре прогріваються сонцем.
Увага!
Будьте уважними під час мульчування лохини тирсою, оскільки хрущі часто відкладають яйця у купах тирси!
Личинки першого року харчуються різними рослинними залишками, починаючи з другого року, поїдають коріння рослин.
На відміну від личинок, дорослі хрущі навесні обгризають листя, а також виїдають вміст квіток лохини, що знижує врожайність кущів.
⌂ Фото: Травневий хрущ
Дуже ефективним засобом боротьби з хрущами є інсектициди на основі кількох д іючи речовин: тіаметоксаму та імідаклоприду. Розчинами цих речовин поливають прикореневу зону саджанців.
Важливо!
Обережно перекопуйте пристовбурову ділянку, оскільки коріння лохини поверхневе і його легко пошкодити!
Ці ворсисті гусениці мають жовту голівку та парні сині бородавки на перших п'яти сегментах та парні червоні бородавки на інших сегментах. Приблизно в середині червня гусінь заляльковується, і тоді можна побачити її прикріпленою павутинними нитками до гілок та стебел. Наприкінці червня вилітають метелики. Метелики не живляться і живуть до десяти діб. Самки можуть відкласти до 1000 яєць на нижній частині стовбурів лохини, укриваючи яйця ворсинками зі свого черевця. Тому кладка схожа на буро-сіру подушечку. Так яйця зимують.
⌂ Фото: Гусениця шовкопряда
У квітні відбувається вихід гусениць із яйцевих оболонок та міграція у крону, де вони впродовж 35-50 діб живляться листками, спочатку скелетуючи, а пізніше інтенсивно об'їдаючи їх.
При масовому розмноженні гусениці непарного шовкопряда повністю знищують листя на значних площах насаджень, що часто призводить до засихання кущів.
1. Якщо шкідники уразили лише один кущ, можна зробити клейовий пояс вище від кладок перед виходом личинок із яєць.
2. Найефективнішим заходом захисту лохини від гусені непарного шовкопряда є обробка біопрепаратами або інсектицидами на початку міграції гусениць у крону.
У найбільш розповсюдженого в Україні виду— комоподібноїщитівки — під материнським щитком зимують яйця. Наприкінці травня з яєць виходять рухливі личинки, які розповзаються по гілках і присмоктуються до кори. Після першого линяння личинки припиняють рухатися і зверху на них утворюються опуклі щитки до 4 мм коричневого кольору, що мають форму коми. На початку серпня самка відкладає від 80 до 120 яєць, які зимуватимуть.
Цикл розмноження у різних видів щитівок значно відрізняється. Проте всі вони характеризуються швидким розмноженням і завдають шкоди рослинам: пошкоджують стебла, гілки, пагони, плоди й листки, висмоктуючи з них сік.
⌂ Фото: Щитівка
На уражених кущах розтріскується кора, викривлюються пагони, іноді всихають, на плодах утворюються червоні плями, опадають листки.
Важливо!
Зазвичай щитівка заражує лише ослаблені рослини, що мають надмірний вміст азоту, або ж ті, обмін речовин яких був порушений внаслідок неправильного догляду!
Уражені шкідником стебла зрізують і спалюють, дуже заражений кущ видаляють.
Якщо виникла потреба у застосуванні інсектициду, треба простежити, коли личинки-бродяжки виходять із-під щитка: саме в цей період ці шкідники найбільш вразливі.
Цей метелик схожий на міль із розмахом крил не більше 2,5 см. Самка відкладає яйця на корі пагонів, вони зимують на кущі, у квітні з них з'являються жовтуваті або зеленуваті гусениці до 1,5 см завдовжки з чорною або бурою голівкою без ворсинок. Саме гусінь і завдає непоправної шкоди рослинам. Шкідник значно знижує урожайність насаджень лохини.
Молоді гусениці проникають у бруньки, скелетують молоді листки, виїдаючи в них круглі отвори, проникають у бутони і вигризають їх зсередини, суттєво знижуючи урожайність. Старші гусениці пошкоджують листки, згортаючи їх у трубочки, клубки та заплітаючи павутиною, пошкоджують також зав'язі й плоди, вигризаючи в м'якоті ямки неправильної форми. Через 30-40 діб у згорнених листках гусінь переходить у стадію лялечки. Починаючи від середини червня до кінця липня, можна спостерігати виліт метеликів, які через три-п'ять днів відкладають яйця.
⌂ Фото: Листовійка
Для боротьби з цими шкідниками в домашніх (непромислових) умовах можна використати механічні методи:
1. Зрізайте і знищуйте кладки листовійок разом із тонкими шматочками кори;
2. Зривайте згорнені у трубки листки з личинками.
Також можна спробувати народні засоби, зокрема обприскування рослин концентрованими відварами з полину, тютюну або часнику.
Якщо на кущі оселилося понад п'ять гусениць листовійок, найкраще використовувати інсектициди. Такий метод знищення цієї гусені вважають найефективнішим
Увага!
Слід пам'ятати, що отруйна речовина під час обробки потрапляє на плоди, а з ними — в організм людини, тому вдаватися до хімічного методу при чисельності листовійки до п'яти штук на кущ не варто!
Важливо:
Якщо пізно обробляти, то препарат може не потрапити на гусінь, яка вже встигла загорнутися в листки, тому такі листки треба зривати з дерев і кущів руками!
Не комахи зеленого, сірого, червоного або чорного кольору, завдовжки лише 2-3 мм, найбільше шкодять рослинам у травні-червні. З попелицями боротися дуже складно у зв'язку з надзвичайною плодючістю цих комах. За сезон у деяких видів попелиць розвивається жовтні — яйця з майбутніми безкрилими самками. Вони розміщуються на листках купками (по двоє чи по четверо).
⌂ Фото: Попелиця
На молодих пагонах переважно на зворотному боці листків, з'являються скупчення чорного, зеленого або червоно-коричневого кольорів, листки часто скручуються, на них з'являється липка цукриста рідина — продукт життєдіяльності комах, бутони не розкриваються. Також попелиця є основним переносником збудників вірусних захворювань рослин.
Ці комахи висмоктують величезну кількість соків, гальмуючи розвиток молодих пагонів, а надлишковий цукор виводиться з організму неперетравленим. Солодкі екскременти попелиць, які ще називають медяною росою, дуже полюбляють мурашки. Завдяки цьому між ними еволюційно виробилися певні стосунки: попелиці грають роль «дійних корів», а чорні садові мурашки не тільки захищають попелицю від природних ворогів, а й розносять попелиць на нові місця, створюючи нові кормові бази. Якщо ви побачили мурашок, то це перша ознака появи попелиці. Саме тому одним із методів захисту від попелиць є метод боротьби з мурашками.
Аби позбутися попелиць, висадіть поруч із кущами лохини цибулю, часник, пряні трави, гірчицю, чебрець, мелісу, лаванду, м'яту або чорнобривці, що сприятиме відлякуванню комах. Фітонциди цих рослин не подобаються мурашкам, і вони оминатимуть кущі лохини.
Також можна використовувати клейкі пояси (зокрема й липучки для мух), обгорнені знизу навколо стебел.
Водяні бар'єри менш ефективні, їх складніше створити і треба постійно стежити, щоб у них була вода.
За умов значного ураження рослин попелицями треба проводити обробку кущів. Можна почати з народних методів, які менш ефективні, проте значно безпечніші для рослин і людей.
Найбільш перевірений народний метод боротьби з попелицями — мильний розчин. Для цього в 10 літрах води розводять 300 г натертого господарського або рідкого мила й ретельно обприскують уражені рослини.
Також використовують настої з часнику або цибулі (200 г на 10 л води), тютюну (400 г на 10 л води) з додаванням рідкого мила для кращого прилипання та обволікання комах. Обприскування згаданими препаратами проводять кілька разів з інтервалами чотири-п'ять днів. Краще це робити ввечері, щоб не завдати шкоди корисним комахам-запилювачам.
Важливо!
Обробляючи рослини народними засобами, стежте, аби розчин потрапляв на всі частини рослин і з усіх боків, оскільки на необроблених листках попелиця розмножиться і знову заполонить усю рослину!
За умови неефективності народних методів уражені рослини слід обробити інсектицидами. Першу обробку проводять на початку утворення бутонів. Другу — під час утворення зав'язі, третю — за чотири тижні до збирання урожаю.
Якщо насадження лохини великі, найоптимальнішими будуть інсектициди системної дії, проте уважно читайте інструкцію щодо термінів їх використання (до розпускання бруньок та після збору врожаю). Оскільки ці препарати поглинаються корінням і листками рослин та потрапляють у сік, обробку повторюйте з перервою в кілька днів, інакше личинки шкідників виживуть, пристосуються до дії хімічних препаратів і розмножуватимуться далі.
Важливо!
Якщо дотримуватися усіх правил агротехніки, рослини будуть здоровими, тож і більш стійкими до впливу шкідників!
Рекомендовані товари!
У наявності
Саджанець Чорниця Бонус (ІЛХ-26)
У наявності
Саджанець Лохина Ханна Чойс (ІЛХ-8)
У наявності
Комплект з 3-х саджанців лохин різних сортів (ІЛХ-25)