Лохина — ягода довголіття

22.08.2021

Смачні поживні плоди лохини та декоративність цього куща дедалі частіше привертають увагу садівників. Рослина дуже морозостійка, тому зустрічається в помірних і холодних регіонах усієї Північної півкулі: добре витримує зниження температури до мінус 34. Лохину недарма назвали ягодою довголіття, адже її плоди мають унікальну дію на організм людини, очищаючи й омолоджуючи його. Ягоди багаті на мікроелементи, вітаміни та інші біологічно активні речовини. Крім того, лохина — єдина ягода, яка має протиалергійну дію і сама не спричиняє алергію.

Карлики і гіганти

Кущі лохини дуже різні за розмірами — заввишки від 10 см (низькорослі, їх ще називають дикими), до 4 м (високорослі або сортові), ягоди яких досягають від 10 до 25 г, а за умов нашої широти можна отримати до 7–8 кг з одного куща.

⌂ Лохина низькоросла Норд Кантрі

Дружна сімейка

Для збільшення врожаю рекомендують висадити декілька сортів лохини з одночасним періодом цвітіння (з метою їх перехресного запилення), а також висаджувати поряд рослини, які приваблюють комах-запилювачів. Можна висадити медоносні дерева, які цвітуть одночасно з лохиною у травні-червні: клен, глід, липу. Серед трав'янистих медоносів у цей час зацвітають гречка, дягіль, іван-чай, буркун.

Найкраще оточення

Лохина чудово почуватиметься у вересовому саду. Добрими сусідами для неї можуть бути хвойні рослини, які не дають густу тінь.

Читайти ще:

Тридцять років — на врожай

Кущ може давати урожай до 8 кг ягід, плодоносити починає на третій рік.

Ягоди в гронах достигають неодночасно, тому маєте нагоду насолоджуватися врожаєм упродовж тривалого періоду. А якщо ще й посадите сорти рослини різних термінів достигання — лохина буде на вашому столі впродовж кількох місяців. Адже ранньостиглі сорти дають урожай уже наприкінці червня; середньостиглі — із середини липня; пізньостиглі — з другої–третьої декади серпня до середини вересня. Та й восени поспішати нікуди — ягоди можуть залишатися на гілках до заморозків. Зібрані плоди зберігають за температури від 0 до +2°С до двох тижнів. До речі, лохина дає врожай до 30 років поспіль.

Відео: Лохина в теплиці — ранній врожай!

Розповідає Ельвіра АБСЕЛЯМОВА, агроном компанії «ЮНІК ГАРДЕН»

Де і що садити

У нашій кліматичній зоні рекомендовано вирощувати ранньо- і середньостиглі сорти лохини садової, яка встигає достигнути.

Для успішного її вирощування треба звернути особливу увагу на вибір місця та складу ґрунту. Лохина любить сонячні, захищені від вітру ділянки з добре дренованим торф'яно-піщаним або торф'яно-суглинистим кислим ґрунтом (рН 3,8–4,5).
Найкраще висаджувати лохину восени, однак можна й навесні (до набрякання бруньок).
Бажано купувати саджанці із закритою кореневою системою і висаджувати обережно, аби не пошкодити мікоризу грибів-симбіонтів, яка не тільки сприяє постачанню поживних речовин із ґрунту, а й зміцнює стійкість кущів проти уражень кореневою гниллю.
Якщо у вашому саду нема ділянки з ґрунтом, оптимальним для вирощування лохини, підготуйте суміш для посадкової ями. Для цього візьміть верховий торф, змішаний із перепрілою хвоєю або тирсою хвойних порід і піском, а на дно ями для окислення ґрунту додайте 20-30 г сірки.
Розміри посадкової ями для лохини — 60x60 см, глибина — 0,5 м.
Низькорослі рослини висаджують на відстані 0,5 м одна від одної, високорослі — 1,2 м. Саджанець присипають землею таким чином, щоб коренева шийка заглиблювалася у ґрунт на 3 см. Після висаджування саджанці поливають, а ґрунт навколо них мульчують десятисантиметровим шаром хвойної тирси, кори або торфу.
Якщо висаджуєте лохину восени, після садіння треба видалити в саджанця першого року життя всі слабкі гілки, а розвинені бажано вкоротити наполовину. Якщо саджанцю понад два роки, такого обрізування не проводять.

⌂ Ґрунт можна також насипати поверх непридатного для чорниці ґрунту у вигляді гряд, в тому числі гряд, обмежених каркасом з дощок чи у великих ящиках з дощок

А також можна комбінувати: частина субстрату заглиблена у ґрунті ділянки, а частина насипана зверху у вигляді гряди.

Як доглядати

Під час вирощування лохини основний догляд полягає у контролі за вологістю ґрунту. Рослина витримує посуху легше, ніж надмірне зволоження, тому найкращим варіантом зрошення є крапельне поливання. Субстрат у посадковій ямі треба підтримувати в помірно вологому стані, щоб вода не застоювалася довше, ніж на дві доби,інакше кущ може загинути.

Після висаджування рослину треба поливати щодня впродовж кількох тижнів. Далі, якщо погода суха, робити це слід один-два рази на тиждень (вранці або ввечері), виливаючи по відру води під кожен дорослий кущ. Особливо потребує поливання лохина в липні і серпні, під час плодоношення, а також тоді, коли на кущах закладаються квіткові бруньки майбутнього врожаю. Якщо загалом ділянка має нейтральний або лужний рН, з другого року життя рослини важливо один-два рази за сезон підкислювати воду для поливання (100 мл дев'ятипроцентної оцтової або яблучної кислоти на 10 л води або 1 ч. л. лимонної кислоти на 3 л води).

Важливо знати!

Доглядаючи за лохиною, періодично видаляйте бур'яни, розпушуйте ґрунт не глибше ніж на 10 см, щоб не пошкодити коріння, та раз на два–три роки мульчуйте тирсою або перепрілою хвоєю.

Для кращення росту і збільшення врожаю лохину рекомендовано підживлювати мінеральними добривами, а традиційні органічні добрива тваринного походження, навпаки, їй протипоказані, оскільки вони залужують ґрунт. Натомість дуже корисними для чорниці будуть перекомпостовані тирса і кора хвойних порід дерев.

Однак запам'ятайте:

Щороку лохина потребує різної кількості поживних речовин. Дозу азоту та суперфосфату подвоюють із кожним наступним роком: на дворічний кущ додають 1 ст. л. мінерального добрива; на трирічний — 2 ст. л.; чотирирічний — 4 ст. л.; п'ятирічний і більше — 8 ст. л.
Найкращим азотним добривом для лохини є сульфат амонію: перші 50 г додають на початку вегетації рослини, наступні 20 г — на початку травня, ще 20 г на початку червня.
Починаючи з липня, азотне добриво більше не вносять, щоб не провокувати ріст пагонів і дати рослині підготуватися до морозів.
Суперфосфат вносять улітку й восени з розрахунку 100 г на кущ.
Найкращим калійним добривом є сульфат калію (доза — 40 г на кущ), оскільки він не містить хлоридів. Також раз навесні вносять близько 15 г сульфату магнію та 2 г сульфату цинку на кущ.

Предзімовий інструктаж

Для більшості сортів чорниці межею морозостійкості кущів є температура мінус 25°С, можливе підмерзання рослини, особливо в безсніжну холодну зиму. Тому до таких зим готуйтеся заздалегідь. Як саме?
Перед зимою гілки лохини пригинають до землі, закріплюють кущ на поверхні ділянки і закидають зверху ялиновим гіллям або вкривають агроволокном. З настанням весни укриття знімають, кінчики підмерзлих гілок обрізують.

Обрізування лохини

Обрізування лохини треба проводити рано навесні, до розпускання бруньок.
Перші п'ять років рекомендують здійснювати санітарне обрізування, яке полягає у видаленні слабких, хворих, підмерзлих або пошкоджених пагонів, а також тих гілок, які лежать на землі. Це дасть змогу сформувати міцний скелет рослини, завдяки якому вона витримуватиме вагу щедрого врожаю.
У кущів шестирічного віку і старших, крім слабких і хворих гілок, вирізують також пагони, які мають понад п'ять років, а з однорічних залишають 3-5 найміцніших.

Відео: Чорниця (лохина). Коли проводити обрізку?

Пояснює Дмитро ГОНЧАРУК, співвласник господарства «Фруктовий сад АТ».

Важливо проріджувати середину куща з вертикальними стеблами, а в розлогих кущів вирізати нижні пониклі гілки.
Перші п'ять років рекомендують здійснювати санітарне обрізування, яке полягає у видаленні слабких, хворих, підмерзлих або пошкоджених пагонів, а також тих гілок, які лежать на землі. Це дасть змогу сформувати міцний скелет рослини, завдяки якому вона витримуватиме вагу щедрого врожаю.

⌂ Санітарне обрізування, яке полягає у видаленні слабких, хворих, підмерзлих або пошкоджених пагонів, а також тих гілок, які лежать на землі

Чи ділитися з пташками?

Птахи також люблять ягоди лохини й можуть вам нічого не залишити. Тому щойно чорниця почне достигати, натягніть над чагарником густу сітку. Але перелік шкідників лохини на цьому не вичерпується — там і хрущі, і гусінь непарного шовкопряда, а також щитівки, листовійки та попелиці.

Жуків, їхні личинки та гусінь найкраще збирати вручну, а проти інших шкідників обприскати рослину інсектицидами (до розпускання бруньок або після збирання врожаю).

Якщо рослина захворіла

Через перезволоження рослин і застій води в ґрунті лохина може захворіти на грибкові захворювання: сіра гниль (ботритіс), моніліоз, засихання гілок (фомопсис), фізалспороз, біла плямистість (септоріоз), антракноз і подвійна плямистість. Для профілактики на початку весни і восени рослини обробляють бордоською сумішшю. Якщо ознаки грибкового захворювання вже є, то обов'язково виріжте усі хворі пагони і спаліть, а рослину обробіть фунгіцидами.

Ознаки:

сіра гниль (ботритіс): стебла, листя і ягоди рослини вкриваються сірим грибковим нальотом;
моніліоз: в'янення та раптове побуріння і засихання молодих пагонів;
фомопсис: всихання пагонів без ознак в'янення; листя спочатку жовтіє, потім стає бронзовим, але не опадає; стебла вкриваються брудно-сірими плямами, які перетворюються на виразки;
біла плямистість (септоріоз): дрібні брудно-білі плями з коричневою облямівкою на листі;
антракноз: вдавлені червонуваті з фіолетовою облямівкою плями на листі та стеблах, через які не проходять поживні речовини.

⌂ Антракноз ⌂ Біла плямистість

За умови ураження лохини вірусними хворобами (мозаїка, карликовість, червона кільцева і некротична плямистості), треба викопати і спалити такі рослини, інакше хвороба «поповзе» по всій ділянці. Загалом, якщо дотримуватися правил вирощування лохини, багатьох захворювань можна уникнути і щороку насолоджуватися гарним врожаєм.

⌂ Червона кільцева плямистість

Ознаки:

мозаїка: світло-жовті кільця і зірчасті зеленувато-білі плями, при їх злитті біліє або жовтіє все листя;
червона кільцева плямистість: на листі з'являються дрібні червоні плями, що замикаються кільцем, пагони припиняють ріст;
некротична плямистість: листя покривається коричневими плямами, після чого опадає.