Ольга Кричфалушій разом з чоловіком Василем Берчою заклали ферму еколохини
На Закарпатті лохину плекають у кількох районах, переважно низинних – Берегівському, Виноградівському, Мукачівському, Ужгородському. Два роки тому в останньому з’явилося ще
одне фермерське господарство з екзотичною назвою «Грін», що спеціалізується на вирощуванні лохини. Очолює його Ольга Іванівна Кричфалушій — колишній бухгалтер місцевого управління культури. У всьому допомагає їй чоловік Василь Васильович Берча, теж пенсіонер, який працював у правоохоронних органах. На підмозі й сини Олександр та Василь, які вже мають власну підприємницьку справу. Проте завжди готові підставити плече батькам.
– Як виникла ідея вирощувати саме лохину?
– Коли із чоловіком вийшли на пенсію, довго думали над тим, до чого докласти рук, аби нам було цікаво, людям — корисно, вирощена продукція мала належний попит, ще й, звісно, прибутки отримували б. Гортали фахову літературу, переглядали інтернет, розмовляли з іншими фермерами. Спочатку мали намір вирощувати малину, полуницю, редиску або ж навіть часник, але, зрештою, спинилися на лохині. Заінтригувала її рідкісність та притаманні цілющі власивості, що дарують здоров’я. Адже її плоди лікують від багатьох захворювань, запобігають їм, допомагають підтримувати добру фізичну форму. Знайомлячись із передовим досвідом вирощування цієї рослини в Європі, дійшли висновку, що акцент слід зробити тільки на біоягодах — у цивілізованих країнах сьогодні всі намагаються споживати переважно продукти, що не містять різних хімічних речовин. Вирішили теж пропонувати співвітчизникам якісний біопродукт.
– Як розпочинали власну справу?
– Винайняли в пайовиків три з половиною гектари землі поблизу Ужгорода, недалеко від села Концова. Проживаємо неподалік від ділянки, в селі Сторожниці, за десяток хвилин їзди. Тому вже раненько — на плантації. Лохина — вибаглива рослина, яка потребує значної уваги, а догляд за нею — чіткого дотримання передбаченої технології. В останньому нам допомагає фахівець агроном із Києва Ганна Петрівна Луцько. Два-три рази на місяць вона приїжджає до нас, консультує, як правильно підготувати ґрунт для саджанців, підживлювати гряду, зрошувати, обприскувати, обрізати рослини тощо.
Лохина на фермі росте на гряді
– Чому вибрали саме цю технологію, насамперед вирощування рослин на гряді, а не безпосередньо на землі, як зазвичай?
– Ґрунт у нас досить важкий, землянистий і щільний, а лохина потребує легшого. Тому й вибрали гряду. Формуємо її з тирси та торфу, щодня вимірюємо кислотність суміші, яка має становити від 3,5 до 5 РН. Запровадили систему крапельного зрошення.
– Чим підживлюєте рослини?
– Ганна Петрівна рекомендує спеціальні препарати без жодної хімії. Закуповуємо їх тільки в Україні, хоча є серед них і закордонні. Якщо з’являється якась новинка – теж випробовуємо.
Найпоширеніші, які застосовуємо, — триходермін, сульфат калію та магнію, агріфекс-аміно тощо. Саджанці обприскуємо переважно «Фітодоктором», іншими органічними препаратами. Для кращого утримування крапельок на листках, наносимо на них «Гумісил D» чи «Енпосам». Для цього придбали спеціальний агрегат, який використовуємо лише з тою метою, аби не засмітити його чимось іншим.
– Як обрізуєте кущі?
– Теж тільки за рекомендацією нашого столичного фахівця. Для цієї роботи вибираємо більш менш фахових людей, навчаємо їх, як формувати кущ тощо. Наша плантація поки що не є велика, тому дозволяємо собі таку розкіш, як обривання непридатних листочків уручну. Стежимо за тим, аби ягоди не торкалися землі, бо тоді втрачаються їхні смакові властивості. Після збирання плодів складаємо їх у холодильну камеру — вони так краще зберігаються.
Працівники збирають врожай у спецодязі та рукавичках, щоб не пошкодити ягоди
– Скільки осіб залучаєте до збирання врожаю?
– Це залежить від достигання плодів, адже вони досягають стиглості не всі одразу, а поступово. Тому, залежно від потреби, запрошуємо для збирання ягід від 10 до 15 осіб. Зверніть увагу, що всі вони працюють у халатах і рукавичках, щоб і таким чином захистити плоди від шкідливого впливу.
– Можливо, маєте ще якісь «фірмові секрети»?
– Жодних, — долучається до розмови Василь Васильович. — Треба лише чітко дотримуватися визначеної технології. Ось і все. Щоправда, важливо, щоб людина любила свою роботу, отримувала від неї задоволення, лише так можна розраховувати на результат.
– Як реалізовуєте зібраний урожай?
– Переважно постачаємо до столиці, цим займається наш син Василь. Ягід збираємо не так багато. Наприклад, з гектара раннього сорту Дюк зібрали тонну. Стільки ж розраховуємо одержати з наступних за достиганням — Блюкропа, Нельсона та Елліота.
Після збору лохину сортують і розкладають по бонбоньєрках
– Скільки коштує кілограм лохини?
– Від 200 до 300 гривень. Але стараємося фасувати їх у 300–500-грамові фірмові пакети з логотипом господарства або пластмасові бонбоньєрки, бо так зручніше для покупця.
– Які маєте плани?
– Ми винайняли ще три гектари землі, зорали її й засіяли гірчицею. Так готуємо ґрунт для наступних саджанців лохини. Першу партію — 10 тисяч штук, придбали в Івано-Франківську, тепер хочемо це повторити. Плантацію заклали в 2017 році, а в 2018-му вона вже могла плодоносити, але щоб укріпити кущі, ми зірвали квітки та лише нинішнього сезону збирали перший урожай.
Якщо лохину одразу не відправляють до супермаркету, то її зберігають у холодильних камерах
– Окрім вас, чи стежить ще хтось за якістю плодів?
– Звичайно. Два рази на рік до нас приїжджають фахівці зі столичної інспекції «Органік стандарт», які всебічно досліджують вміст ягід, їхню відповідність визначеним нормам, після чого видають сертифікат якості.
Розмовляв Микола ГОРВАТ
Відео «Чорниця (лохина). Коли проводити обрізку?» Консультує Дмитро Гончарук, співвласник господарства «Фруктовий сад АТ»:
Це відео можете подивитися на YouTube-СонцеСад у гарній якості! Тисніть на відео!
Підпишіться на наш YouTube-СонцеСад! Будьте у курсі наших відео-новин!
Купити саджанці лохини можна тут.
Читати ще:
Як виростити смачну лохину
Як з одного куща лохини отримати 1000 гривень?
Найсолодший сорт лохини... український!!!
Лохина... на чорноземі!
Лохина швидко завойовує світ
Чорниця чи лохина? Чому виникла плутанина в назвах?
