Експерт «СонцеСаду» Василь Тибель із с. Біла Криниця (Рівненська обл.) розповість цікаві факти про дивовижну рослину. Він поділиться досвідом, як виростити стевію, а також розкриє секрети рецептів медової трави.
Стевія — рослина, яку намагалися приховати
Не шукайте цю рослину в довідниках лікарських рослин, виданих до 1990 року. Та й в інших виданнях про лікарські рослини вона трапляється не часто. Її замовчували, ігнорували, хоча водночас нею лікувалися перші особи держави. Чому ж ця цілюща рослина не потрапила в доступні видання, чому препарати з лікарської сировини були дотепер такими недоступними?
Можливо, тому, що не було кому дослідити чудо-рослину, а може, наша фармакологія боялася залишитися без прибутків, бо, якби ця рослина увійшла у культуру вирощування, багато препаратів просто б не знадобилися? Синтетичні замінники цукру, які, крім користі, завдають значної шкоди людям, які хворі на цукровий діабет, довелося б викинути на смітник.
Як сталося, що такі чудодійні лікувальні властивості, про які мріяли перші особи країни, не було використано для лікування простих людей? Може, це пов’язано із побічною дією рослини, може, вона отруйна чи надто гірка? Навпаки, листя й стебла рослини здавна використовували як замінники цукру.
Уявіть собі, що 100 г сушеного листя цієї рослини в десять разів солодші від такої ж кількості цукру. Можливо, про неї ніхто не знав із поважних учених? Та ні, саме препарати із диво-рослини та її сировину використовували тільки для лікування високопосадових партійних працівників і космонавтів.
Отож, доходимо висновку, що професорська і партійна еліта боялася відкривати властивості цієї рослини назагал, аби не втратити прибутків від штучної фармакології, на здоров’я нації їм було начхати. Іншого розумного пояснення я не знаходжу.
З цією рослиною в сім’ї лікувальних може позмагатися лише славетний женьшень — корінь життя. При тому, що цілющий корінь росте тільки на специфічних ґрунтах, і, щоб виростити повноцінну лікувальну сировину, треба багато-багато років. Ця ж рослина виростає за два-три місяці і дає повноцінну сировину на наших помірнокислих ґрунтах. Однак рослина не зимує у відкритому ґрунті. Отже, надіюся, я вас заінтригував.
Тепер знайомтеся з принцесою — стевія медова, або медова трава, латинська назва — Stevia rebaudiana. Багаторічний напівкущ із родини айстрових. Батьківщина цілющої рослини — субтропіки Центральної і Південної Америки, тобто регіон, де колись процвітала славетна імперія інків. Саме вони показали іспанцям цю солодку траву. Коли вперше рослина потрапила в Європу, нема достовірних відомостей, але те, що одразу привернула до себе увагу як лікарів, так і селекціонерів, — це факт.
Стевія: використання
Рослину використовують як замінник цукру і лікарську сировину для хворих на цукровий діабет. У листі стевії медової є унікальний глікозид — стевіозид. Завдяки йому самопочуття хворих на цукровий діабет, людей із порушенням вуглецевого і ліпідного обміну та тих, хто має серцево-судинні захворювання, значно покращується.
Стевіозид перешкоджає утворенню виразок у шлунково-кишковому тракті. Але найбільшою чудодійною властивістю стевії є те, що вона знижує рівень цукру в крові діабетиків й підтримує в нормі в здорових людей. Отже не тільки хворим, а й здоровим для профілактики слід вживати медову траву.
Якщо ви регулярно споживатимете стевію, то будьте певні, рівень цукру у вас у крові значно знизиться, а з часом і нормалізується, при цьому знизиться рівень радіонуклідів в організмі й шкідливого холестерину. Ваші клітини покращать регенерацію, в організмі утвориться завіса для новоутворень, судини стануть більш еластичними, ваша імунна система лише подякує за такий подарунок.
⌂ Фото: Стевію використовують як замінник цукру
Отже, тепер зрозуміло, чому рослина була в меню високопосадовців і космонавтів у далекому СССР. Чому в меню, скажете ви? А тому, що свіже листя можна використовувати як салати, сушені ж — як заварку до лікувальних чаїв. Навіть у косметології застосовують стевію медову для косметичних масок і кремів — покращує тонус шкіри, надає їй еластичності й свіжості. Отже, хочете бути здоровими, підтягнутими, стрункими — відмовтеся від цукру, а щоб підсолодити життя, використовуйте стевію медову.
Стевія: вирощування
Росте стевія при температурному режимі довкілля від 15 до 30 градусів, тому її можна сміливо висаджувати на літо в грядки. Найкращими попередниками для стевії можуть бути бобові культури. Вибираємо сонячне, захищене від холодних вітрів місце.
Пам’ятайте!
Грядки, де плануєте вирощувати цю диво-рослину, не треба вапнувати й сипати кислий торф на них
Спочатку поливати потрібно щоденно прокип’яченою водою, рясно, але тільки під корінці. Найважливіше — мати міру, бо коли вологи забагато — коріння задихнеться. Рослини теж, виявляється, дихають.
Підживлювати треба два рази на місяць органічними добривами. Зрізати починаємо, коли пагони відростуть на 25— 40 см. Ці гілки можна використовувати як розсаду, а крупний лист сушимо.
На зиму, якщо хочемо зберегти рослину, викопуємо з грядки, обрізаємо, садимо в горщик й ставимо в кімнаті на вікно, але не під батарею опалення. Коли листя починає закручуватися й сохнути, його обов’язково зрізають і сушать. Але найбільш солодкими воно стає, коли рослина зацвіте.
Медова трава без освітлення загине. Коли листя починає закручуватися й сохнути, його обов’язково зрізають і сушать. Але найсолодшим воно стає, коли рослина зацвіте.
⌂ Фото: Листя найбільш солодкими стає, коли рослина зацвіте
Лікарську сировину сушать під навісами або в сушарках, але ні в якому разі не під відкритим сонцем. Висушена сировина зберігається кілька років. Протягом вегетації рослини листя можна зривати для вживання свіжим.
Смакові властивості стевії
Для вживання найкраще використовувати свіже молоде листя, якому не більше ніж п’ять місяців. Солодшою буде та сировина, яка зірвана із рослини, що постійно грілася на сонечку. Для чаю найкраще брати листя, якому більше ніж півроку. Запах чаю із листя стевії медової — пряний, смак — солодкий із ледь відчутною гірчинкою.
Стевія: рецепти приготування
Найбільш популярна медова трава в Японії. Вона майже витіснила звичайний цукор і його штучні замінники із японської кулінарії. Нація піклується про своє здоров’я, тому стевію японці зробили стратегічним продуктом.
Для нас ця рослина ще не така відома, тому ми спокійно вирощуємо цукровий буряк, виробляємо цукор, споживаємо його без міри й далі втрачаємо здоров’я. А з медовою травою можна готувати все те ж, що із цукром, при цьому тільки покращуючи стан здоров’я. Стевію використовують для кулінарних випічок, узварів, чаїв, навіть для засолювання. Найбільше таких страв у японській кухні, ми ж тільки вчимося й навчилися гарно заварювати чай.
Я беру по щіпочці чорного чаю, сушеної трави стевії у пропорції 1:1 й трішки м’яти. Заварюю як завше. Спробувавши цей чай, ви про інший забудете. Молоде листя стевії можна додавати до салатів, класти на бутерброди із іншою зеленню.
⌂ Фото: Чай зі стевії
При солінні помідорів, огірків додайте 5-6 листочків стевії на трилітрову банку, й можна обійтися без цукру. Коли варите варення чи узвар, візьміть 6-12 висушених листочків, перетріть на порошок (має бути столова ложка із верхом) й додайте в банки наприкінці варіння. Потім закрийте герметичними кришками. Якщо любите дуже солодке — додайте ще за смаком.
Рослина зробить ваше життя солодким без ризику набрати надлишкову вагу чи захворіти на діабет. А хто вже має ці недуги, може спокійно солодити, не боячись за рівень цукру в крові. Отже, стевія медова має жити як у кожній квартирі, так і на кожному городі, лише тоді ми поступово позбудемося всіх своїх недуг.
Купити насіння стевії
_190x190_c8c.jpeg)
_190x190_c8c.jpeg)
_190x190_c8c.jpeg)