Ця рослина повільно прокладала собі шлях, поки на неї звернули у вагу, і зараз наполегливо пробивається до свого визнання. Ймовірно, настане час, коли її будуть старанно розшукувати і широко використовувати, оскільки вона явно відрізняється від безлічі тих рослин, які раптово спалахували, спритно пробивалися, а пізніше стали непопулярними, зникли з поля зору і були забуті.
Джон Юрі Ллойд (1904)
Коли людина знаходиться в гармонії зі своїм внутрішнім світом і з навколишньою природою — це, напевно, і є здоров’я. Ще прадавні цілителі стверджували, що в самому організмі сховані величезні зцілювальні резерви. Потрібно тільки знати, як їх стимулювати й направляти в потрібне русло. Тому невипадково широкого розмаху набуває практика використання у лікувально-профілактичному харчуванні спеціальних продуктів, виготовлених з рослинної сировини для захисту і активації імунної системи. До таких рослин відноситься ехінацея — «диво-квітка прерій», «американська золота квітка», «вечірнє сонце», «швидкий лікар», яку так називають на її батьківщині індіанці Північної Америки. З незапам’ятних часів вони використовували ехінацею пурпурну (і близький до неї вид ехінацею вузьколисту) у вигляді припарок, полоскань і чаїв для лікування багатьох хвороб, особливо цінуючи її. Для індіанців коріння ехінацеї завжди вважалося кращим засобом при укусах отруйних комах і змій (мовою індіанців ехінацея означає «зміїний корінь»), при опіках, при зараженні крові; ехінацеєю лікували виразки, пухлини, простуду. Абориген північноамериканського континенту, ехінацея поступово стала популярною в різних країнах світу приблизно близько двох століть тому. Уже тоді помітили незвичайну ефективність цієї рослини при лікуванні ангін і інших простудних захворювань, а також її позитивний вплив на швидкість загоєння ран. У XX столітті в багатьох країнах почали вивчати механізм дії ехінацеї на організм людини при інфекційних хворобах для підвищення захисних сил організму.
⌂ Ехінацея пурпурна популярна в різних країнах світу
В наш час накопичено великий клінічний досвід з використання лікарських засобів з вираженою імуномодулюючою активністю, створених на основі рослин роду Ехінацея (Echinacea). Експериментальні та клінічні дані свідчать про низьку токсичність рослин та лікарських засобів, створених на їх основі. Відомо дев’ять видів ехінацеї родини айстрових, або складноцвітих — і всі вони вихідці з Північної Америки. Широке впровадження в медичну практику для масового виробництва імуностимулюючих фітопрепаратів отримала ехінацея пурпурова. Використовуються також ехінацея вузьколиста (E.angustifolia DC), ехінацея бліда (Е.pallida Nutt.), вивчаються і такі маловідомі види, як ехінацея парадоксальна (Е.ра- radoxa (Norton) Britton), тенесійська (E.tennesseensis(Beadle) Small) і темно-червона (E.atroru- bens Nutt).
Ехінацея — багаторічна рослина. На одному місці росте 5–6 років, зацвітає на другий рік життя. Період її цвітіння розтягнутий з червня по серпень, а насіння дозріває в вересні — жовтні. Розростаючись, ехінацея утворює невеликі куртини діаметром близько півметра і прикрашає сад у групових посадках та міксбордерах з липня до морозів. У сприятливих умовах висота стебел ехінацеї досягає півтора метра; розгалужене кореневище має численні корені, які проникають в грунт на 25 см (корені і кореневища дуже пекучі на смак). В Україні добре акліматизувалася ехінацея пурпурна. її культивуть не лише як досить красивий витвір природи, щедрий медонос, а, головним чином, заради її цілющих властивостей. Тим більше, що особливої мороки вона не потребує. Вона може вирощуватися на присадибних ділянках — ехінацея відмінно відчуває себе на сонячних місцях (виносить і півтінь) в добре обробленому і зволоженому грунті. Розмножується насінням (насіння висівають безпосередньо в грунт або вирощують розсаду, яку в травні висаджують в грядки на відстані 40–50 см кущик від кущика) і вегетативно, тобто діленням куща (у вересні або краще в квітні); досить невибаглива, швидко розростається, чудово прикрашає подвір’я і оздоровлює всіх його мешканців. Ехінацея ефектна, вигляд у неї царський: висока і ставна, з «короною» на «голові», обрамленою злегка опущеними вниз шовковистими пелюстками, дуже гарними квітками, що нагадують великі ромашки; в пишному «криноліні» шорстких прикореневих листків. Крім традиційної рожево-малинової гами кольорів, сучасні селекційні ехінацеї бувають жовтими і білими, помаранчевими. Ехінацея дивна — єдина в роду жовта ехінацея, її особливістю є також нижча морозостійкість, ніж у інших ехінацей. Деякі сорти рослини, наприклад, Green Envy, Green Jewel володіють запашними квітками. У палітрі забарвлення квіток ехінацея не має рівних: крім пурпурових, рожевих і білих, існують сорти з оранжево-лососевими і зеленувато-лимонними квітками, при цьому надзвичайно красивий контраст забарвлення пелюсток та центру квітки.
⌂ У палітрі забарвлення квіток ехінацея не має рівних
Сьогодні ехінацея дуже популярна і як високопродуктивний медонос, і як декоративна і цінна лікарська рослина і вже багато десятиліть культивується як у європейських країнах (Німеччині, Франції), так і в багатьох країнах колишнього СРСР. Препаратами з ехінацеї користуються 80% населення Німеччини, трохи менше — в Італії, Югославії. З лікувальною метою використовують корені і квітки, краще свіжі. Травознавці рекомендують заготовляти сировину з трирічного віку рослини. Корінь викопують навесні або восени. Його звільняють від налиплої землі і висушують у тіні. При зборі трави беруть тільки що розквітлі рослини і тут же сушать у тіні. Оптимальний режим сушіння — 40–50°С. Сировину зберігають до 3-х років. Ехінацея є потужним біостимулятором центральної нервової системи, добрим радіопротектором, який за своїми властивостями може замінити славнозвісний женьшень. Вона здатна стимулювати згортання крові, прискорювати загоювання ран, виявляти бактеріостатичну, вірусостатичну, фунгіцидну, протизапальну, антиоксидантну, протиалергійну дію, підвищувати захисні сили організму, імунітет, збільшувати продукування гормонів, підвищувати сексуальну потенцію при фізичному і психічному стомленні. Для лікувальних потреб використовують коріння, заготовлене восени або рано навесні і наземну частину, частіше суцвіття, які збирають під час цвітіння. Рослина містить цілий букет унікальних природних речовин і компонентів різних хімічних класів, що утворюють гармонійне поєднання і взаємно підсилюють лікувальну дію один одного: полісахариди, прості цукри, фенольні сполуки, ефірні масла, корисні смоли, незамінні органічні кислоти, вітаміни, антиоксиданти та ін. Водорозчинний полісахаридний комплекс ехінацеї має вибірковий імунорегулюючий вплив: активізує гістогенні і гематогенні фагоцити, макрофаги, стимулює синтез інтерферону, збільшує кількість та функціональну активність Т-супресорів, лімфоцитів з одночасним пригніченням алергічної реакції на зовнішні подразники. Фенольні сполуки (флавоноїди) ехінацеї представлені апігеніном, ізора- мнетином, кверцетином, кемпфе- рол-3-рутозидом, лютеоліном, рутином та іншими сполуками, які забезпечують антиоксидантну, протизапальну, імуностимулюючу дію. Ця цілюща рослина надзвичайно багата залізом, необхідним для формування червоних кров’яних тілець; кальцієм, що бере участь в зростанні сильних кісток і здорових зубів; селеном, кремнієм. Вітаміни А, С, Е, життєво важливі мікроелементи магній, марганець, калій, натрій доповнюють широкий цілющий ансамбль ехінацеї, підвищуючи імунітет, поліпшуючи обмінні процеси організму. На відміну від синтетичних біостимуляторів ця рослина лікує не наслідки хвороби, а її першопричини. Ехінацея надзвичайно підвищує імунітет, очищаючи всю лімфатичну систему, кров, печінку; бореться проти вірусів, бактерій, грибків; активізує захисні сили організму на боротьбу з недугою, надає позитивний ефект при хворобах бронхіальної і легеневої систем, допомагає при отиті і гаймориті, впливає позитивно на сечостатеву сферу і нирки людини, допомагає усуненню болів в травній системі.
Вона ж сприяє і нормалізації функцій серцево-судинної системи і допомагає при отруєннях. У ехінацеї дуже висока ефективність використання, оскільки її коріння заготовляють після закінчення цвітіння, коли вона втратила свою цінність для бджіл. І ще при всьому цьому, кореневища ехінацеї тільки в трирічному віці набувають всі свої лікувальні властивості. Так що перші три роки, крім бджіл, її квітка нікого не цікавить.
Цілющі властивості ехінацеї воістину безмежні, споконвіку вона славиться, як природний лікар, який рятує людину від багатьох бід швидко і ефективно, без звикання і побічних дій. У народній медицині застосовують відвари, екстракти, чаї, приготовані з квіток ехінацеї, листя і стебел, як в свіжому, так і в сухому вигляді. В домашніх умовах відвар готується також і з сухих коренів ехінацеї.
⌂ З ехінацеї виробляють понад 200 медичних препаратів
✔ Фармацевтична промисловість на основі ехінацеї виробляє ряд лікарських препаратів (у ФРН з ехінацеї виробляють понад 200 медичних препаратів), виготовлених на основі соку або екстракту трави рослини.
✔ Сучасні лікарі рекомендують ехінацею при депресії, перевтомі, простудних, запальних (в т.ч. і внутрішніх органів), гострих і хронічних інфекційних (черевний тиф, дифтерія, остеомієліт, церебральний менінгіт та ін.) захворюваннях, ревматизмі, гепатиті, нефриті, циститі, простатиті, імпотенції, псоріазі, відкритих ранах, виразках, екземах, опіках.
✔ Препарати ехінацеї ефективні в комплексній терапії дітей з харчовою алергією, гострими респіраторними захворюваннями дихальних шляхів, під час щеплення, при лікуванні тонзилітів та міокардіодистрофій. Отримано дані про можливість застосування препаратів ехінацеї в стоматологічній практиці у хворих з алергічними ураженнями слизової оболонки порожнини рота та при пародон- тозах.
✔ Гомеопатичний засіб Echinacea рекомендують при фурункулах і карбункулах, гнійних, виразкових процесах, ранах, що погано гояться, ускладненнях після щеплення віспи та при «пологовій гарячці».
✔ Мешканцям України відомі вітчизняні настойка та рідкий екстракт ехінацеї, що призначають тричі на добу по 20 крапель. Зручною лікарською формою для внутрішнього застосування вважають таблетки «Ехінацея-ратіофарм» по 100 мг, біологічно активною речовиною яких є висушений сік із свіжої трави ехінацеї пурпурової. Цей препарат діє довше, ніж галенові препарати, тому дорослим і дітям старшим за 12 років рекомендують вживати препарат по 1 таблетці двічі на добу, незалежно від приймання їжі. Тривалість лікування в кожному конкретному випадку повинен визначати лікар. Таблетована форма ехінацеї зручна для зберігання та транспортування. Доцільно включати її до складу комбінованої терапії хронічних захворювань спільно з антибіотиками.
✔ Препараті ехінацеї стимулюють неспецифічний імунний захист і підвищують ефективність комбінованої терапії.
⌂ Ехінацея — ще і декоративна рослина
✔ Як декоративну рослину ехінацею можна посадити окремими групами серед газону на дачній ділянці, в поєднанні з низькорослими багаторічниками, близько дерев або в міксбордер, як описувалося вище. Можна використовувати цю рослину для зрізання, суцвіття ехінацеї довго стоять у воді. Одним словом, квітки ехінацеї на дачній ділянці прикрасять будь-який її куточок своїми великими красивими суцвіттями.
✔ Ехінацея має гарні медоносні лікарські показники літнього та осіннього періодів. Так, з одного гектара суцільних посівів ехінацеї можна отримати від 40 до 130 кг меду, а на окремих пасіках — до 600 кг. Як медонос, рослина цінна ще й тим, що цвіте в кінці літа, коли основні медоноси вже відцвіли і бджоли відчувають нестачу корму. Мед з ехінацеї стає фізіологічно зрілим ближче до осені. У нього з’являється неповторний запах, особливий смак і бурштиновий колір, що переливається. Після його вживання у людей поліпшуються показники крові, нормалізується робота печінки, зникають симптоми захворювань бронхів і легенів.
Протипоказання
Встановлено, що препарати ехінацеї взагалі добре поєднуються з іншими медикаментами і, як правило, належить до безпечних препаратів. Спектр застосування препаратів з ехінацеї дуже широкий, безпечний і, як правило, без побічних ефектів. Однак, звертаючись за допомогою до ехінацеї, слід пам’ятати про деякі протипоказання. По-перше, не рекомендується приймати ехінацею більше 10 днів без перерви і дітям до чотирьох років. Не можна приймати препарати з ехінацеї при лейкозах, розсіяному склерозі, ревматизмі, деструктивних сполучно-тканинних процесах в органах, захворюваннях аутоімунного типу. Забороняється вживати препарати ехінацеї алергікам, хворим на туберкульоз, СНІД та на ряд інших захворювань. З обережністю слід застосовувати їх вагітним жінкам і годуючим матерям, діабетикам. Також не рекомендується ехінацея тим пацієнтам, які приймають інші імуномодулятори або мають індивідуальну непереносимість. Тому, перш ніж приступати до лікування екстрактом, настоянкою або аптечними засобами ехінацеї, необхідно обов’язково проконсультуватися з лікарем.
Рецепти лікарських форм вживання ехінацеї пурпурової
✔ Спиртова настоянка — найпоширеніша форма вживання, що має бактеріостатичну, протизапальну дію. Її готують з багаторічних коренів ехінацеї та всіх частин рослини у співвідношенні 1:10 на 70% спирті, зберігаючи в темному теплому місці 30-40 діб. Вживати по 20- 30 крапель за півгодини до їжі не менше двох тижнів. Можливий і аптечний варіант. Спиртову настоянку застосовують у вигляді вологих компресів від запалення і ран, додавши до неї третину води. Настоянкою з коренів ехінацеї роблять зовнішні розтирання при пневмонії, бронхіальній астмі, кашлі.
✔ Олійна настоянка: 200 грамів щойно вимитого коріння залити 1 л олії (кукурудзяної, оливкової тощо), настоювати 40 діб. Приймайте по столовій ложці тричі на добу через годину після їжі. Для лікування від виразкової хвороби шлунка, 12-палої кишки поєднують олійну настоянку ехінацеї з обліпиховою олією у співвідношенні 1:1. Хворі вживають по столові ложки перед сном протягом 7–14 днів підряд.
✔ Чай: для імуностимулюючого ефекту бажано пити всю зиму і весну, заливши всього дві–три квіточки 0,5 л окропу і настоявши 30–40 хвилин. Корисніше взяти ложечку меду і запивати її ехінацеєю. Не розчиняти в чаї, а саме запивати.
✔ Ехінацея входить до складу трав’яних зборів, що використовуються при лікуванні захворювань суглобів, алкоголізму, дисбактеріозу.
✔ Майте на увазі, що чай або збір потрібно використовувати тільки свіжим, не рекомендується заварити на весь день і потім пити. Від цього втрачаються корисні властивості, і ще. Від того, що ви заварите не один листочок, а 10 — швидше не вилікуєтеся (або імунітет краще не буде). Це доведено медициною — ехінацея краще діє в невеликих дозах.
✔ Корисно використовувати молоді листочки у весняний вітамінний салатний збір в суміші з іншими рослинами (кропива, кульбаба, салат, паростки і т.д.) і олією (оливковою, льоновою, розторопшевою).
Ехінацея багатофункціональна. Ця чудодійна рослина оздоровлює і омолоджує наш організм, зміцнює імунітет і виліковує від багатьох захворювань, радує око своєю красою. Ехінацею можна назвати безцінним подарунком природи, свого роду чарівною паличкою, яка швидко відновлює сили, здоров’я і молодість людей. Вона рятує нас від багатьох бід і дозволяє чудово почувати себе круглий рік. Це справжня королева лікарських рослин, дивовижна, незамінна, всемогутня і вічна.
Розповіли ексклюзив для СонцеСад:
Джуренко Надія Іванівна, кандидат біологічних наук, зав. лабораторії медичної ботаніки НБС ім. М.М. Гришка НАН України
Паламарчук Олена Павлівна, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник лабораторії медичної ботаніки НБС ім. М.М. Гришка НАН України
_190x190_c8c.jpeg)
