Цибулькові квіти. Квітковий рай

Особливості вирощування цибулькових квітів

• Більшість цибулинних рослин висаджують на добре освітлених ділянках із легкими, пухкими, во­до- і повітропроникними ґрунтами, багатими на поживні речовини з нейтральною реакцією.
• Весняні цибулинні (що квітнуть навесні) висаджують у відкритий ґрунт переважно у вересні-жовтні, літні (які в наших умовах не зиму­ють) — у квітні-травні.
• Глибина висадження має дорі­внювати потрійній висоті садив­ного матеріалу. Зазвичай відстань між великими цибулинами в ряду становить 10–15 см, дрібні цибули­ни і «діток» висаджують густіше.
• Більшість цибулинних квітів — зимо­стійкі, але нарциси й гіацинти можуть вимерзнути в безсніжні зими, тому на зиму їх слід вкривати мульчею (торфом, соломою, хвоєю або опалим листям). Це роблять у листопаді, коли мінусова темпе­ратура і земля трохи промерзне. Прибирають мульчувальний мате­ріал навесні, коли мине загроза весняних заморозків.
• Після цвітіння рослин потрібно видаляти квітки — вони «крадуть» поживні речовини, необхідні для розвитку цибулин.
• Більшість весняних цибулькових квітів можна залишати без пересадження 4–5 і більше років. Викопують і ділять гнізда зазвичай у червні після засихання листя.
• Літні цибулинні викопують у жо­втні, протягом 2–3 тижнів просушу­ють, потім їх очищають від землі, відокремлюють «діток» і зберіга­ють до висадження.

Мікс із цибулинних квітів

Цибулинні квіти підходять для створення ранньовесняних, літніх і навіть осінніх композицій. Най­більш декоративно виглядають групові висадження (як однорідні, так і змішані, створені з різних сортів чи видів рослин). Напрочуд красивий вигляд мають клумби, де всі рослини цвітуть одночасно й однакові за висотою. Весь квітник має освітлюватися рівномірно, інакше одні квіти зацвітуть раніше, інші — пізніше. Низькорослі росли­ни розміщують у перших рядах композицій, для створення бордю­рів, а високорослі — на відстані або у віддаленому куточку квітника.

Цибулинні квіти в ландшафтному дизайні

При створенні ландшафтних композицій для цибулинних рос­лин треба підібрати вдале тло. Дуже добре вони виглядають гру­пами на газонах, особливо побли­зу невеликих вічнозелених рослин (самшитів, ялівців та ін). Для тако­го тла можна використовувати каміння, корчі.

Весняні цибулинні тішать нас не­довго — їхня надземна частина відмирає до середини або і до по­чатку червня, тому їх бажано ви­саджувати разом з іншими бага­торічними трав’янистими росли­нами (ірисами, хостами, гейхерами, півоніями, баданами, анемона­ми, папоротями, арабісами, очит­ками, лілейниками, гіпсофілами та ін.), які розквітнуть пізніше і закри­ють «порожні місця». З цією ж ме­тою часто застосовують і декора­тивні однорічники (тагетиси, саль­вії, ешольції, апісуми, вербени, пе­тунії, агератуми та ін.), висаджую­чи їх між цибулинними квітами. Іноді у кві­тниках серед багаторічних рослин залишають порожні місця, які що­року восени засаджують цибулинними рослинами, а після відцвітання їх вико­пують. Якщо ж квітник оформле­ний лише цибулинними квітвми, після від­цвітання їх щороку викопують, а на звільнене місце висаджують деко­ративні однорічники. Восени ж, ко­ли відмирають однорічні рослини, знову висаджують цибулинні. Тоді ваш квітник завжди буде буяти.

Купити цибулини квітів