Ялина — рід переважно високих хвойних дерев, який об’єднує до 40 видів у Північній півкулі. В Україні природно росте тільки один, але активно культивуються ще 19 різновидів ялини з усього світу, які мають свої особливості посадки та догляду.
Про це «СонцеСаду» розповів Янош Шляхта, канд. с/г наук, ст. наук. доц. кафедри лісового і садово-паркового господарства Бережанського агротехнічного інституту.
Ялина звичайна: особливості та опис рослини
Ялина — високі вічнозелені хвойні дерева із густою пірамідальною кроною, прямим стовбуром та кільчастим галуженням крони. Наша ялина звичайна, або європейська, з місцевою назвою – смерека, у природі зустрічається від Скандинавії до Балкан.
Це найбільш швидкоросле дерево серед усіх ялин роду. Потужний стовбур вкриває тонка, луската червоно-бура, інколи сірувата кора. Хвоя — чотиригранна, загострена, різних відтінків зеленого кольору, завдовжки 10–25 мм. Шишки — майже циліндричні, світло-коричневі, завдовжки 10–15 см, діаметром 3–4 см, звислі.
Варто знати!
✔ Особливістю ялини є те, що її гілки чутливо реагують на вологість повітря. Коли сухо і ясно, вони стоять похилі, а у вологу погоду розправляються, навіть вигинаються догори.
Смерека віддає перевагу свіжим і вологим, дренованим ґрунтам. Їй властива значна тіньовитривалість, при освітленні ці дерева дають значний приріст як у висоту, так і діаметром.
⌂ Фото: Ялина колюча Костер
У зелених насадженнях у наших містах часто можна побачити ялину колючу, насамперед її високодекоративні блакитні та сріблясті форми, гілки яких не потерпають внаслідок навали мокрого снігу.
Значно рідше зустрічається ялина канадська, або біла, тонкі й короткі шпильки якої щільно обгортають пагони, надаючи їм сизуватого відтінку. У ландшафтному дизайні використовують її оригінальну форму — карликову конічну з надзвичайно щільною конічною кроною. Така «копичка» з дрібними хвоїнками може прикрасити навіть невеличку зелену ділянку під вікном. Обидва ці види — північноамериканські екзоти.
⌂ Фото: Ялина канадська Daisy`s White
Правила посадки ялин та секрети догляду за ними
Усі ялини тіньовитривалі, морозостійкі, порівняно швидкорослі, задовільно витримують техногенне забруднення міст. Тому виростити урочисту красуню біля будинку не так вже й важко.
Однак деякі правила треба знати. Наприклад, блакитні ялини все-таки краще висаджувати на сонячних ділянках — у тіні вони дещо втрачають декоративне забарвлення. Найкраще висаджувати ялину на відстані 2–3 м від інших дерев.
На дно посадкової ями насипте шар дренажу (камені, керамзит і пісок) завтовшки не менше ніж 20 см. Потім на 2/3 заповніть яму поживним субстратом із дернової і листкової землі, торфу та піску (2:2:1:1), додайте 100–150 г нітроамофоски і ретельно перемішайте.
Висаджуйте деревце так, щоб коренева шийка була на рівні землі. Опісля щедро полийте рослину та замульчуйте ділянку торфом. У спекотну погоду молоді ялини потребують щотижневого поливання (10–12 л води на дерево) і дощування крон.
⌂ Фото: Ялина звичайна Нідіформіс
Важливо знати:
✔ Після кожного поливання розрихліть ґрунт біля стовбура і знову його замульчуйте.
Підживлення молодих ялин
Підживлювати деревце одразу після висадження не треба, краще зробіть це рано навесні, використовуючи комплексні добрива для хвойних (100–120 г на дерево). Навесні краще проводити і санітарне обрізування, тобто видалити тільки сухі, зламані гілки або одну з роздвоєних верхівок, інакше крона згодом стане непривабливою.
Пам’ятайте!
✔ Молоді ялинки потребують захисту від сонячних опіків, і, незважаючи на те, що є зимовими красунями, їм можуть дошкулити навіть заморозки. Тому на зиму ґрунт під ними краще замульчувати торфом або компостом, а хвою — прикрити мішковиною. Рекомендують мульчувати торфом або тирсою на зиму в перші два роки після висадження молодих саджанців (шаром 6–8 см). Дорослі рослини досить зимостійкі й додаткового захисту не потребують.
Друге життя ялинки: як сформувати декоративні кущі з пошкоджених хвойних дерев
На жаль, у захопленні «дизайном» дехто часто переходить межу, нещадно обрізаючи хвойні дерева, що дуже їм шкодить. Аби цього уникнути, ознайомлю вас із запатентованим мною (із співавтором) методом формування декоративних кущів із хвойних дерев. Однак його можна застосовувати лише тоді, коли від спиляного деревця залишилося бодай одне нижнє кільце (див. мал. поз. а). Для формування компактного куща (див. мал. поз. б) 1–2 см вище від нижнього кільця слід зробити зріз. Водночас на кільці має бути мінімум три здорові гілки, спрямовані в різні боки.
Згодом (3–5 років) вони набувають вертикального положення, пізніше сходяться ближче до центральної осі над торцем зрізу.
⌂ Фото: Ялиця біла сформована рости кущем, через сім років
Можливо, що від залишку стовбурця виростатимуть нові пагони. Якщо вони надмірно виросли, то їх слід вкорочувати. Таким чином формується приваблива компактна кущоподібна рослина. Приріст у висоту таких рослин незначний; його можна також регулювати обрізуванням. Практичний досвід довів, що таке формування є оптимальним при діаметрі торцевого зрізу від 4 до 8 см. Якщо дерево пошкоджено вище (здоровими залишилися три і більше нижніх кілець), можна сформувати уже не кущ, а невелике деревце. Якщо спиляно (або пошкоджено) дво- чи триметрову вершину більшого дерева, тоді з нього можна формувати багатовершинне дерево. В то же врем треба не допустити, щоб одна з бокових гілок стала лідером.
Формування кущів таким способом доцільно проводити і в розсадниках, де серед саджанців ялини, ялиці, тиса, дугласії завжди є рослини, крона яких має суттєві дефекти (підмерзання, механічні пошкодження, однобокість тощо). Однак таке формування краще починати, коли діаметр біля кореневої шийки ялини перевищує 4 см.
Ексклюзивно для «СонцеСаду» Янош Шляхта, канд. с/г наук, ст. наук. доц. кафедри лісового і садово-паркового господарства Бережанського агротехнічного інституту.
Купити саджанці ялини
