⌂ Фото: Сосна mugo Mughus
Сосни — одні з найдекоративніших дерев у наших парках і скверах. Аромат зеленої хвої, архітектоніка крони, могутня колонада стовбурів завжди приваблювали до себе людей.
✔ Це — великий рід вічнозелених хвойних дерев, рідко — кущів, з кільчастим галуженням. Листя-хвоїнки голчасті та різної довжини, зібрані в пучки, не обпадають протягом кількох років. Шишки теж різної довжини, утворюються на кінцях видовжених пагонів, замість бічних гілок, поодинокі або по 2–5 і більше (рекордсменка в цьому — сосна смолиста). Сосни чутливі до забруднення повітря димом, газами та пилом. Тому їх нечасто побачиш у містах. Щоб дерева тут прижилися, треба ретельно дотримуватися агротехнічних умов вирощування культури. Молоді насадження сосни створюють чудовий дизайн ландшафту, але за кілька десятиліть їх слід змінити. Щоб зберегти красу і життя сосен, дерева треба обрізати і формувати так само, як ялину.
✔ У Північній півкулі відомо близько 100 видів сосни, понад половину випробувано в Україні. Однак панівне місце серед них посідає сосна звичайна. Вона добре росте і на пісках, і на болотах, і на скелях, а бідні ґрунти для неї підходять краще, ніж для інших порід. Її потужна коренева система глибоко дістає вологу. Пересаджування садивного матеріалу цієї сосни краще проводити навесні, перед розпусканням бруньок, або ж восени, щойно мине літо.
Деревину сосни звичайної вважають однією з найцінніших і найпривабливіших серед наших хвойних. Її смола має унікальні бактерицидні властивості, як вважали давні єгиптяни. Та й славнозвісний (а нині дуже сумнозвісний) бурштин також є продуктом живиці, що науково доведено ще Михайлом Ломоносовим. Хвоя сосни є чи не основною сировиною для добування вітаміну С промисловим шляхом. З неї також отримують біологічно активні речовини. Сосняки здавна славилися як комора для білих грибів — боровиків, поряд із якими поселяються маслюки, опеньки, рижики… Сосновий ліс — це ліки, тепло, мед, віск, ягоди, дичина, технічна сировина тощо.
✔ Сосна як санітарно-гігієнічний об’єкт має велике значення. Її фітонциди згубно діють на багатьох збудників хвороб, зокрема і на туберкульозні палички. Лікарі вважають, що оздоровчий клімат Південного берега Криму значно підсилює сосна кримська. Загалом сосна є чутливим індикатором чистоти повітря. Внаслідок впливу великої кількості диму вона чахне, а внаслідок підвищеної радіоактивності хвоя жовтіє, свідченням чого є соснові ліси Чорнобильської АЕС.
✔ З лікувальною метою
- Використовують ще не розкриті весняні бруньки сосни, її хвою та живицю. У них містяться ефірні олії, смоли, дубильні речовини, вітаміни С, В1, К, Р, каротин.
- Ефірну олію (терпентинову), отриману зі смоли сосни звичайної, застосовують при бронхіті та інших легеневих хворобах.
- Живицю сосни в народі використовують при лікуванні грипу, виразки та раку шлунка. Мазями з живиці лікують рани, виразки, фурункули. Саму живицю прикладають як компреси із будь-яким жиром при тромбофлебітах.
- Шляхом сухої перегонки деревини отримують дьоготь, а при перегонці живиці сосни — скипидар. Сосновий дьоготь застосовують зовнішньо для лікування екземи та псоріазу; він входить до складу мазі Вишневського.
- Скипидар із хвої сосни має різноманітне застосування у складі скипидарної мазі при невралгії, подагрі, ревматизмі, корості.
- Соснові бруньки, завдяки протизапальним та антисептичним властивостям, здатності розріджувати мокротиння і прискорювати його виділення, застосовують при запальних захворюваннях верхніх дихальних шляхів. Вони входять до складу грудних та інших зборів (чаїв), інгаляційних сумішей. Настій із бруньок та хвої сосни використовують для інгаляцій при простудах; настоянку зі свіжих бруньок — при бронхіті та туберкульозі легень, а молодих шишок – при гіперацидному гастриті, виразковій хворобі та захворюваннях органів дихання. Відвар із бруньок або хвої у народній медицині радять вживати при ревматизмі, подагрі та нирковокам’яній хворобі.
- Екстракт із хвої рекомендують для лікувальних ванн при неврозах, серцево-судинних захворюваннях, шкірних хворобах і як загальнозміцнювальний засіб.
- Відвар із голок молодої хвої використовують для виведення з організму радіонуклідів, ванн для ніг (при застуді; гарячий відвар із шишок додають до заспокійливих ванн). Запасаються хвоєю при заготівлях лісу.
✔ У субальпійському поясі Карпат зустрічаються зарослі сосни гірської (місцева назва — жереп). Це — розпростертий кущ до 4 м заввишки зі сланкими багатоколінчастими гілками.
⌂ Висаджена сосна гірська цілорічно милуватиме око, не потребуючи жодного обрізування
У культурі є кращі її форми, зокрема і компактні кущі. На жаль, дуже рідко зустрічається в озелененні, хоча напрочуд невибаглива до родючості ґрунту, зимостійка. Завдяки повільному росту жереп вельми бажаний не лише в озелененні, але і в меліорації крутих схилів. Якщо маєте хоча б невеличкий клаптик освітленого місця біля садиби чи дачі, висаджена там сосна гірська цілорічно милуватиме око, не потребуючи жодного обрізування. Крім того, вона має красиву кору стовбура — коричнево-сіру, вкриту темно-коричневими лусочками у верхній частині, завдяки чому вгорі стовбур виглядає темнішим. Хвоя — темно-зелена, до 2,5 см завдовжки. Шишки невеликі (до 5 см завдовжки), однак привабливі — блискучі, сіро-коричневі, на коротких ніжках. Це морозо- і посухостійка, світлолюбна, невибаглива до родючості ґрунту сосна, не дуже вражається шкідниками та хворобами, не боїться снігопадів.
Існує низка різновидів цієї сосни, які можна ефективно використати для створення низькорослих декоративних груп, захисних насаджень на крутих схилах і як закріплювач ґрунту. Добре поєднується з ялинами, модринами, березами. Тому для неї найкраще підійдуть відкриті, добре освітлені ділянки саду. На важких ґрунтах проводять дренаж (пісок або гравій), якщо ж ґрунт піщаний — трішки додайте глини. Висаджуйте дерево на відстані 1,5–4 м від інших дерев.
✔ Протягом перших двох сезонів навесні внесіть під рослину 30–40 г комплексних мінеральних добрив. У тривалі засухи молоді деревця треба поливати (10–20 л води). Молоді саджанці бажано утеплити хвойною лапкою або іншими укривними матеріалами. Аби вберегти молоді деревця від весняних сонячних опіків, доки не розтанув сніг, можна зробити прикриття з мішковини чи картону.
Відео: СОСНА. Секрети вирощування та догляду
Розповідає Ольга ПОХИЛЬЧЕНКО, кандидат біологічних наук, куратор колекції голонасінних у Національному ботанічному саду імені М.М.Гришка.
✔ Ефектною у зеленому дизайні є сосна гімалайська, яка має пухнасту, схожу на ажур широку пірамідальну крону. Її гілки розміщені горизонтально та ростуть у напрямку до землі. Хвоя дуже довга (до 20 см), тонка, на молодих пагонах звисає вниз, зібрана в пучки по п’ять штук, зелена із блакитно-білими смужками. Шишки — довгі (15–25 см), циліндричні, світло-коричневі, у дорослого дерева звисають донизу. Пам’ятайте, що гімалайська сосна не любить заболочених ділянок, хоча загалом невибаглива до ґрунту, але бажано виділяти для неї родючі та добре дреновані ґрунти. Любить світло та затишні куточки саду. Однак у спеку молоде деревце треба поливати. Рослина зимостійка, але має тендітну деревину, тому під навалою снігу гілки можуть поламатися. Рекомендують використовувати для поодиноких та групових насаджень, створення алей.
✔ Зацікавити озеленювачів може і сосна Палласа, або кримська, довжина хвоїнок якої досягає 12–17 см. Подібна до неї сосна чорна, або австрійська, яка вирізняється темно-сірим стовбуром, сосна Веймута — п’ятихвойне дерево, як і кедрові сосни, однак, на відміну від останніх, її хвоїнки м’якші й ніжніші. Найдовші хвоїнки має сосна жовта (до 22 см), яку дуже рідко можна бачити в наших зелених насадженнях. Привертає увагу сосна жорстка, або смолиста, – єдина, яка самовідновлюється від пня та навіть після лісових пожеж.
✔ Найпоширенішою серед хвороб сосни є звичайне шютте. Недуга уражує хвою молодих дерев, однак її інтенсивний розвиток спостерігається на хвоїнках ослаблених рослин. Основними симптомами є побуріння, усихання та опадання хвої деревець до 10 років, внаслідок чого вони часто гинуть. Також характерна ознака – утворення на хвоїнках чорних поперечних ліній. У спеціалізованих магазинах нині пропонують низку препаратів, якими можна лікувати цю недугу сосни, ялини, ялиці тощо.
⌂ Звичайне шютте сосни
⌂ Рак-сірянка сосни
Ще одна хвороба — рак-сірянка сосни. Гриб уражає гілки і стовбури сосни звичайної, рідше чорної та гірської. Найбільше шкоди завдає деревам у віці 13—18 років. Міцелій руйнує луб і смоляні ходи, пригнічує ріст камбію; кора розтріскується та обпадає, оголюючи деревину. Уражені гілки треба обрізати нижче від місця зараження на 5–8 см. При ураженні стовбурців слід видалити з насадження усі рослини з ознаками цієї хвороби.
