Хвойні дерева — не лише перлина дизайну парків і садів, а й жива аптека. Це довели досвід народної медицини і сучасні наукові дослідження. Тож, якщо висадили на присадибній ділянці тую, ялину, ялівець, модрину, кипарисовик тощо, полікуйте душу красою цих рослин, а тіло — їхніми цілющими дарами.

⌂ Туя Холмструп

Туя — дерево життя

Препарати з туї використовують при хворобах печінки та нирок, поліартриті, остеохондрозі, циститі, уретриті, хронічному простатиті, аденомі простати; як глистогінний та протипухлинний засіб; для розсмоктування рубців. За даними фітотерапевтів Зубицьких, сік із хвої туї допомагає при печії.

Препарати з туї вживають всередину при псоріазі, алергічних захворюваннях шкіри, вірусних шкірних хворобах, вуграх. Для цього приготуйте чай (настій) із гілок туї західної: чайна ложка подрібненої сировини (сухої або сирої) на склянку окропу, що є добовою дозою, яку треба вжити за 3-4 рази.

Читайте ще:

• Вічнозелена туя: посадка, догляд та зимівля
• Модрина — хвойний дуб
• Ялівець та його види: застосування у ландшафтному дизайні

Застосовують цей настій і зовнішньо при всіх вищезгаданих станах, а також при корості. Настоєм зі свіжих листків туї виводять бородавки, лікують запалення волосяних мішечків шкіри (використовують зовнішньо). Настій для зовнішнього застосування: 2 столові ложки подрібнених гілок на 0,5 л окропу. Можна приготувати горілчану настоянку: дві частини сировини на 10 частин горілки — для промивання (заздалегідь дві столові ложки настоянки розбавити у склянці води).

⌂ Ялівець китайський Стрікта

Ялівець-санітар 

Ялівець не лише має чудові декоративні властивості, а є ще й відмінним санітаром. За добу 1 га ялівцю виділяє майже 30 кг фітонцидів, котрих достатньо для очищення усього міста від хвороботворних мікроорганізмів у повітрі. Деревина ялівцю має особливий аромат, її не вражають ні шкідники, ні гниль. Тому в ялівцевій тарі довго зберігаються продукти харчування.

Лікувальні властивості мають стиглі та висушені плоди (шишкоягоди) дикорослого куща ялівцю звичайного.

Препарати з рослини:

• покращують апетит,
• сприяють травленню,
• збільшують виділення сечі,
• дезінфікують сечовивідні шляхи,
• розріджують мокротиння,
• полегшують відхаркування,
• мають протимікробну, протизапальну і знеболювальну дію.

Плоди ялівцю — ефективний сечогінний засіб при набряках, пов'язаних із нирковою недостатністю і порушенням кровообігу, а також при хронічних захворюваннях дихальних шляхів (трахеїтах, ларингітах, бронхітах).

Препарати з ялівцю:

• звичайного підвищують утворення та виділення жовчі,
• помічні при застою жовчі,
• схильності до утворення каменів у жовчному міхурі, а також при гастроентеритах.

✔ Важливо!

Зазвичай їх визначають у складі зборів та лікувальних чаїв, оскільки окреме вживання препаратів ялівцю може спричинити подразнення нирок. Курси лікування такими препаратами не мають бути тривалими.

Здавна плоди ялівцю використовували (внутрішньо і зовнішньо — як настої, відвари, екстракти або порошки) при водянці, туберкульозі, нервових розладах, ревматизмі, подагрі, каменях у нирках та печінці.

Настій можна використовувати для полоскання порожнини рота та інгаляцій при захворюваннях верхніх дихальних шляхів. Свіжі плоди корисні при виразці шлунка та кишечника, для виведення глистів, а також як сечогінний засіб. Та й якщо вдихатимете аромати ялівцю у місцях його насадження, Ваш апетит посилюватиметься і поліпшиться загальний стан.

• Настій: столову ложку висушених плодів на склянку води, кип'ятять на слабкому вогні протягом 10 хв, настоюють годину. Вживають по столовій ложці три рази на день як сечогінний засіб.
• Відвар: 1-2 столові ложки плодів заливають двома склянками окропу, варять протягом 3 хв, настоюють упродовж 30 хв, проціджують. Вживають три рази на день по склянці за 15 хв перед споживанням їжі. Курс лікування — 20 днів. Після десятиденної перерви курс можна повторити.
• Відвар для ванн: 20 г плодів на 1 л води або 50 г ягід і стебел на відро окропу.
• Екстракт із ягід: 2 столові ложки подрібнити, залити горілкою, настоювати протягом двох тижнів, процідити, сировину відтиснути. Використовувати при герпесі на губах.

⌂ Ялина — струни для душі

Шишки (заготовлені влітку перед достиганням насіння) і хвою ялини звичайної (смереки) можна використовувати свіжими та висушеними. Кора та хвоя смереки діють як цукрознижувальне. Хвоя та бруньки — чудовий фітонцидний засіб. Ялина теж є чудовим психостимулятором, і хвоя має адаптогенні властивості.

✔ Настій із хвої  при депресії: 30 г хвої залити 0,5 склянки окропу, настояти, процідити. Вживати тричі на день. Настій із хвої також радять вживати, якщо бракує вітаміну С, а також при хворобах нирок і сечовивідних шляхів, хронічних тонзилітах, як відхаркувальний засіб при бронхітах, як знеболювальне при ревматоїдному поліартриті.

✔ Відвар із бруньок помічний при туберкульозі легень. Настоянку з бруньок і шишок вживають при хронічній пневмонії, бронхіальній астмі, тонзиліті, ларингіті, гаймориті. Відвар із бруньок при бронхіті: столову ложку сировини залити склянкою окропу, нагрівати на водяній бані протягом 15-20 хв. Відвар процідити (сировину відтиснути) і вживати по 1/2 склянки 2-3 рази на день після споживання їжі.

✔ Відвар із шишок радять для полоскання горла або закапування в ніс при різних ЛОР-захворюваннях, зокрема гаймориті, і для профілактики дитячих інфекційних захворювань.

✔ Відвар із хвої: 40 г подрібненої сировини залити склянкою окропу, кип'ятити 10 хв, настоювати ще протягом 10 хв, процідити. Вживати по 40 крапель узимку, по 20 — улітку для зміцнення імунітету.

✔ Настій із зелених шишок для зовнішнього застосування: 40 г сировини залити склянкою окропу, настояти. Закапувати у ніс теплим по 3-4 краплі 5-6 разів на день. 

✔ Ванни з верхівок молодих гілок із бруньками вживають при подагрі, ревматичних ураженнях суглобів. Ванни з відвару хвої помічні при радикуліті. Відвар для ванн: 2-3 повні жмені молодих пагонів ялини звичайної варять упродовж 30 хв у 5 літрах води, відціджують, отриманий відвар додають до повної ванни. Такі ванни помічні ще й при нервовому збудженні — приймати двічі на тиждень (температура води 34°С).

✔ Для лікування хворих, які мали мікроінфаркт, страждають на міо- та ревмокардити, рекомендують рано навесні заготовити бруньки ялини (перед розпусканням). Їх тонким шаром закладають у скляний посуд, пересипаючи кожний шар цукром, і настоюють протягом 3-4 тижнів. Отриманий ароматний сироп вживають по чайній ложці три рази на день

⌂ Препарати із сосни мають сечо- та жовчогінну, болезаспокійливу, протизапальну дію

Відео: СОСНА. Секрети вирощування та догляду

Розповідає Ольга ПОХИЛЬЧЕНКО, кандидат біологічних наук, куратор колекції голонасінних у Національному ботанічному саду імені М.М.Гришка.

Сосна: дихайте на здоров'я!

3 лікувальною метою використовують ще не розкриті весняні бруньки (верхівкові пагони) сосни, хвою та живицю. У них містяться ефірна олія, смоли, дубильні речовини, вітаміни С, В1, К, Р, каротин.

Препарати із сосни мають сечо- та жовчогінну, болезаспокійливу, протизапальну дію. Живицю сосни в народі використовують при лікуванні грипу, виразки та раку шлунка. Мазями з неї лікують рани, виразки, фурункули. Живицю прикладають як компреси з будь-яким жиром при тромбофлебітах.

Сосновий дьоготь застосовують зовнішньо для лікування екземи, псоріазу, він входить до складу мазі Вишневського.

Настій із хвої призначають для профілактики та лікування:

• стоматиту,
• пародонтиту,
• кровотеч із ясен,
• бронхіальної астми,
• анемії.

Соснові бруньки, завдяки протизапальним та антисептичним властивостям, здатності розріджувати мокротиння і прискорювати його виділення, застосовують при запальних захворюваннях верхніх дихальних шляхів. Їх додають до грудних та інших зборів (чаїв) та інгаляційних сумішей.

Настій із бруньок та хвої сосни використовують для інгаляцій при застудах; настоянку зі свіжих бруньок — при бронхіті та туберкульозі легень, а молодих шишок — при гіперацидному гастриті, виразковій хворобі і захворюваннях органів дихання.

Відвар із бруньок або хвої у народній медицині радять вживати при ревматизмі, подагрі, нирковокам'яній хворобі. Екстракт із хвої рекомендують для лікувальних ванн при неврозах, серцево- судинних захворюваннях, шкірних хворобах і як загально— зміцнювальний засіб.

Відвар із голочок молодої хвої використовують для виведення з організму радіонуклідів, ванни для ніг — при застуді, гарячий відвар шишок додають до заспокійливих ванн. Фітонциди хвої сосни згубно діють на багатьох збудників хвороб, зокрема на туберкульозну паличку, тому гуляти в сосновому бору рекомендують людям із бронхітами, бронхіальною астмою, легеневими захворюваннями.

• Настій або відвар бруньок сосни — чудовий відхаркувальний засіб: столова ложка бруньок сосни звичайної на склянку води, вживати по столовій ложці через кожні 2— 3 години. Столову ложку бруньок заливають 1,5 склянки окропу і кип'ятять протягом хвилини. Настоюють упродовж 30 хв, проціджений відвар вживають три рази на день по 80 мл для дорослих (40 мл для дітей). Підсолоджують медом або глюкозою.
  • Відвар або настій із хвої: 20 г хвої сосни звичайної заливають склянкою окропу. Вживають по дві столові ложки три рази на день.
  • Настій із хвої для зовнішнього застосування: 10 г хвої залити 0,5 склянки гарячої води, кип'ятити на повільному вогні протягом 30 хв, процідити. Застосовувати як компреси і розтирання при артриті.
  • Для приготування ванн: 3 склянки соснових бруньок на 3 відра в або 50 г бруньок чи хвої на відро води.
  • Проти гаймориту: 100 г подрібненої глиці змішати зі 100 г цукру і мл води, суміш на 2 год. покласти у піч або духовку. Вживати по ложці 4 рази на день; тривалість лікування один місяць.

⌂ Модрину європейську здавна використовують у народній медицині

Модрина звгамує біль

Модрину європейську здавна використовують у народній медицині. Настоянку зі свіжої хвої вживають при тривалому кашлі з в'язким мокротинням, а живиці — ще й як глистогінне. Розведена настоянка знадобиться для розтирань при невралгії та застудах, щоб усунути біль.

Настої з молодих свіжих гілок використовують для приготування ванночок при ревматизмі, подагрі, а відвар із гілок у молоці помічний при хронічному бронхіті, респіраторних інфекціях, сечокам'яній хворобі, метеоризмі, закрепах, гельмінтозах.

Настій і відвар із хвої модрини — чудовий антидепресант і водночас надійний антибактеріальний засіб. Смолу (живицю) в тибетській медицині вживають при захворюваннях лімфатичної системи, інтоксикаціях, діареї.

Кора модрини має кровоспинну дію, з неї готують засоби для зміцнення зубів і дезінфікування порожнина рота. Скипидар у компресах прикладають до болючих місць при радикуліті, ішіасі, зубному болі, а скипидарну мазь — при ревматизмі, подагрі, міальгії, невралгії.

• Настоянка з модрини европейської: 100 г свіжої подрібненої хвої на 500 мл 96% спирту етилового, настоюють протягом 20 діб, проціджують. Вживають по 20 крапель, розведених у 1/2 склянки води, 2-3 рази на день (при тривалому кашлі з в'язким мокротинням).
• Настоянка із живиці: 100 г подрібненої сировини на 600 мл 96% спирту етилового, настоюють протягом 20 діб, проціджують. Уживають по 10 крапель на 1/2 склянки води 2-3 рази на день при тривалому кашлі та як глистогінний засіб. Для розтирання при невралгії і застудах настоянку розводять водою у рівних пропорціях.

Ялиця: рецепти на вибір

У народній медицині молоді хвоїнки і бруньки ялиці білої застосовують проти цинги, для лікування ревматизму, а також як сечогінний засіб.

• Відвар із сушених бруньок (столова ложка сировини на 200 мл окропу) вживають по 1 /2 чи 1/3 склянки внутрішньо 2-3 рази на день після споживання їжі.
• Настій із пагонів (30 г сировини на 1 л окропу, настояти протягом 10 хвилин, процідити) рекомендовано пити по 1,5 склянки три рази на день. Або ж 30 г хвої ялиці промивають холодною кип'яченою водою, заливають склянкою окропу, кип'ятять протягом 20 хвилин, охолоджують, додають меду або цукру і випивають за день.
• Компрес: 50 г хвої ялиці білої на 1 л окропу, кип'ятити протягом 10 хвилин, процідити і прикладати на обморожені ділянки тіла.
• Полоскання: 250 г хвої ялиці кип'ятити протягом 5 хв у 1 л води, настояти протягом двох годин, процідити і полоскати горло.
• 3 відвару хвої приготуйте компрес на шию (тримати протягом шести годин). При розширенні вен прикладіть компрес або натирайте хворі місця таким відваром — 500 г хвої ялиці на 1 л води, кип'ятити протягом 10 хвилин, процідити.

Спеціально для «СонцеСаду» Роман Лисюк, кафедра фармакогнозії і ботаніки Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького

Купити саджанці хвойних тут