Редиска — таємниця з хвостиком

LinkedIn
WhatsApp
Telegram
04.05.2020

Редиска займає особливе місце серед овочевих культур, оскільки є багатим і раннім джерелом вітамінів та цінних мікроелементів. Свіжі коренеплоди редиски містять мінеральні солі калію, кальцію, фосфору, магнію, натрію, заліза, йоду, вітаміни С, В1, В2, РР. Навіть гіркоти редиски роблять свою добру справу. Ніжна соковита клітковина редиски збуджує апетит, поліпшує роботу шлунково-кишкового тракту, виявляє жовчо- і сечогінну дію, а лізоцим, що міститься в олії редиски, пригнічує гнилісну мікрофлору кишечника. Харчові волокна редиски здатні зв’язувати і виводити з організму холестерин та токсичні продукти обміну. 

Наші предки цього, можливо, й не знали, однак широко використовували редиску, помічаючи цілющі властивості ранньовесняного холодника. Втім, різні народи знайшли власні традиційні рішення кулінарної «вітамінізації» редискою. У Франції та Голландії кільця редиски накладають на бутерброди, у Німеччині коренеплід розрізають впоперек, підсолюють і подають як закуску до пива. А китайці ще й не таке утнули — вони готують особливий салат із семидобових паростків редиски! Словом, рецептів і традицій не перелічити, бо у культурі редиска відома вже понад 3 тисячі років.

Що відомо про цю культуру на сьогодні?

Редиска — це холодостійка рослина довгого дня. Її сходи витримують короткочасні зниження температури до +2-3°С. Однак якщо така некомфортна температура триває довго — рослина випускає стебло.

 Оптимальна температура для проростання насіння — +3-4°С, для росту і формування врожаю — +14-18°С. Короткий світловий день і оптимальна температура сприяють наростанню коренеплодів, а не гички.

Важливу роль у формуванні коренеплодів відіграє не тільки кількість вологи, а й те, як саме рослина її отримує. Якщо поливатимете сходи з перебоями, на коренях утворяться нерівномірні потовщення, а коренеплоди стануть малопридатними для споживання (вони розтріскуються, дерев’яніють і стають дуже гіркими).

Як перехитрити невдачу?

Дехто вважає, що вирощування редиски — справа, простіша за парену ріпку. Однак це не зовсім так. Потрібно подбати про кілька важливих речей:

-підібрати захищену від вітру ділянку, яка рано прогрівається сонцем. На затінених площах рослини дуже витягуються, а коренеплоди утворюються повільно;

-підготувати високо родючі грунти — для редиски найбільш придатні пухкі супіщані і суглинисті грунти, чорноземи, а також окультурені торфяні ґрунти;

-виміряти кислотність ґрунту — редиска найкраще ростиме там, де реакція ґрунтового розчину становить рН 5,5-7,4;

-на урожайність редиски впливає не тільки кількість мінеральних добрив, а і їх співвідношення. Збільшення норм азотного і калійного живлення призводить до наростання листя, а не коренеплодів, також на зниження якості врожаю редиски впливає дефіцит бору (рослини добре реагують на передпосівну обробку насіння бором);

-попередниками редиски можуть бути будь-які овочеві культури (крім капустяних), під які вносили великі дози органічних добрив. Але найкращими попередниками є огірки, цибуля, помідори, картопля. Часто редиску використовують як культуру-маяк, висіваючи її у невеликій кількості разом із насінням цибулі, моркви та інших культур, насіння яких починає сходити лише через 15-20 днів.

Сію, сію, висіваю

Хочете мати велику і соковиту редиску без стрілок? Тоді запам’ятайте такі рекомендації:

Відбирайте лише відсортоване і велике насінням (діаметром не менше 2,5 мм).

Сійте редиску з кінця березня, у квітні, щойно «дозріє» ґрунт або навіть по льодовій кірці в підготовлену з осені грядку, але не пізніше 25 травня, оскільки це рослини довгого світлового дня. Якщо вони освітлюватимуться більше 14 годин, відбудеться масове стрілкування. Короткий день (не більше 12 годин) призводить до його затримки і коренеплоди довгий час залишаються соковитими.

Висівайте насіння так, щоб між рядками утримувалася відстань 15, 20 або 30 см. Загущені посіви — шлях до втрати врожаю.

Щоб прискорити появу сходів, насіння перед висіванням на добу замочують у воді, а потім просушують.

Редиска дуже чутлива до глибини загортання насіння. При глибокому посіві утворюються деформовані коренеплоди. Оптимальна глибина загортання насіння, в на легких ґрунтах — 3 см, а на важких — 2 см.

Важливо! Щоб подовжити період надходження товарної продукції, редиску висівають у три-чотири етапи — через 8-10 днів. Влітку посів припиняють, а для осіннього використання редиску висівають у середині серпня.

Без мороки, але з увагою

Догляд за посівами редиски полягає в боротьбі з ґрунтовою кіркою, проріджуванні (у разі необхідності), своєчасних поливах і захисті сходів від хрестоцвітної блішки.

Весняно-літні посіви редиски мають дуже короткий період вегетації, тому їх практично не прополюють, а от для пізньостиглих сортів, які краще вирощувати із широкими міжряддями, рекомендують проводити один-два міжрядних обробітки на глибину 4-6 см.

Дозволених препаратів для боротьби з хворобами і шкідниками редиски не існує. Тому для знищення хрестоцвітих блішок посіви можна обприскувати настоєм тютюнового пилу (настоюють впродовж доби). Щоб відлякати шкідників, можна застосовувати й настоянку з лушпиння цибулі.

Збирають редиску у фазі технічної стиглості (у цей період рослини мають 5-6 листочків), коли коренеплоди досягнуть у діаметрі 1,5 см. Власне період збирання триває не більше 1,5-2 тижні.

Редиска, зібрана з гичкою, швидко в’яне і втрачає товарний вигляд — листя відтягує вологу з коренеплодів для підтримання своєї життєдіяльності. Тому для збереження товарного вигляду коренеплоди необхідно зволожувати.

Тамара БЄЛОВА, канд. с/г наук, професор Полтавської державної аграрної академії

Купити насіння редиски можна тут.

Читати ще:

Сочевиця знову в моді

Помідори з розсади чи напряму в ґрунт?

Як виростити кавуни-гіганти у Вашому регіоні?

LinkedIn
WhatsApp
Telegram