⌂ Фото: Фермер Іван Захаренко
Фермер Іван Захаренко: «Ванга колись сказала: «Поки житимуть бджоли й ростиме часник, доти будуть люди на землі»
Часник Любаша в Україні є доволі популярним сортом. Він має всі найкращі властивості, характерні для цієї сільгоспкультури. Втім однією з основних проблем для тих, хто вирощує часник, є придбання справді високоякісного сортового матеріалу. Про те, звідки з’явився сорт Любаша, чим він відрізняється від інших сортів, як його вирощувати, аби досягти високих результатів, читачам «СонцеСаду» розповів його автор, фермер із Молочанська Запорізької області Іван Захаренко.
— Чи важко було вивести новий сорт часнику?
— Не повірите, але я його не виводив — знайшов. Свого часу батьки моєї дружини купили занедбану ділянку, на якій протягом двадцяти років, а може, й більше, ніхто нічого не садив.
Коли почали її розчищати, знайшли великий і гарний кущ часнику, який ріс там уже багато років. Ми його спробували на смак. Був доволі насиченим. Дружина кинула кілька головок цього часнику в ящик, у якому зберігає різне насіння. На диво, за зиму він не висох. Тоді усією родиною почали його розмножувати. Із двох головок за чотири роки я довів площу до чотирьох гектарів. Зрозумівши, що це новий сорт, розпочали роботу над його реєстрацією. Довго їздили на різні дослідні станції, зверталися до багатьох науковців, аби поділилися знаннями. На честь улюбленої тещі назвали сорт Любаша.
⌂ «На честь улюбленої тещі назвали сорт Любаша»
У 2008 році після довгого ходіння по муках нарешті зареєстрували сорт. І лише майже через десять років я отримав на нього патент. Тоді під брендом «Любаша» продавали всяку всячину. Не лише в нашій країні, а й за кордоном. Пересортиця була просто неймовірних масштабів!
Я один із цим ради не можу дати. Потрібна допомога держави. Наразі хочу очистити сорт і вивести його в лідери. Разом із родиною і партнерами створюємо нове підприємство, що працюватиме з насіннєвим матеріалом. Тому останні два роки ми не продаємо. На наших ділянках висаджуємо й накопичуємо посадковий матеріал, тобто займаємося репродукцією.
— Чим Любаша відрізняється від інших сортів?
— Любаша — озимий стрілкувальний сорт, який має високий імунітет до захворювань, спричинених грибковою мікрофлорою, і найкращі властивості, характерні для цієї культури. Він морозо- і посухостійкий, із сильним запахом і дуже гострим смаком. Вміст сухих речовин у ньому — 43%, тому добре зберігається. Цей часник високоврожайний: наприклад, один молодий фермер із Прибалтики виростив із мого сорту 23 тонни з гектара.
— Що порадите тим, хто хоче вирощувати часник?
— Один рік залишати поле під паром, другий — очищати його сидератами, аж на третій — садити часник. Не починати з великих площ, бо це велика помилка. Треба розуміти, що часник потребує багато ручної роботи. Тому краще спочатку з гектара взяти десять тонн, ніж зі 100 — по тонні. Підживлювати треба мінімально. Обов’язково вносити добрива НПК, сірку, сульфат амонію, інші сірковмісні препарати. Постійно виполювати траву. Однак не можна створити ідеальну технологію на всі роки, вона постійно змінюється.
⌂ «Краще спочатку з гектара взяти десять тонн, ніж зі 100 — по тонні»
Найважливіше у вирощуванні часнику — це зрошення. Його навіть на Поліссі поливають. Тобто ця культура потребує дуже багато вологи й сонця. Загалом часник треба вирощувати тому, що він дуже корисний. Як колись сказала Ванга, поки житимуть бджоли й ростиме часник, доти будуть люди на землі.
— А як щодо нових сортів?
— Син один уже реєструє. Він значно відрізняється від Любаші. Назвемо його на честь тестя — Віктор. І спостерігатимемо. За всю історію вирощування часнику загалом на території Лівобережжя постійно виникають нові сорти часнику. Сама природа цьому сприяє.
Розмовляла Вікторія ВИШНЕВА
