Часник — культура в Україні хоч і гарно усім знайома, але, як це не дивно, малопоширена. Вітчизняного часнику майже не побачиш на полицях магазинів, та й на ринках його рідко зустрінеш — усюди часник китайський. Чому б українським господарствам не зайнятися вирощуванням цієї традиційної для нашої місцевості культури?
Хіба ж ми не можемо самі заробляти на ній? Можемо!
В цьому твердо переконуєшся після бесіди з Василем Гудзовським, заступником керівника ФГ «АгроМайстер».
Часником ФГ «Агро Майстер» займається шість років. Починали з двох гектарів, зараз площі під часник збільшили у понад п'ять разів. Поля господарства розташовані у Вінницькій області біля сіл Козинці й Пеньківка. Але ФГ «Агро Майстер» не тільки вирощує часник, а ще займається його переробленням — роблять пасту і пюре для харчової промисловості, очищені зубчики розфасовують у вакуумне пакування, пропонують зубчики у замороженому вигляді. Сировину додатково купують у населення, чим спонукають вінницьких селян, дачників та дрібних фермерів теж зайнятися вирощуванням часнику.
⌂ Фото: Василь Гудзовський
— Пане Василю, які сорти вирощуєте на своїх полях, у чому їх перевага?
⌂ Фото: Сорт часнику Любаша
— Ми впрошуємо два сорти часнику Любаша і Дюшес, це нові вітчизняні урожайні сорти. Вони морозостійкі, гарні у зберіганні, з підвищеним вмістом ефірних олій та підвищеною цукристістю, мають насичений смак та аромат, велику головку. До речі, Любаша серед вітчизняних сортів часнику на першому місці за розміром головки. Крім того, вони дуже гарні для перероблювання. Для нас це вкрай важливо, бо ми займаємось не тільки вирощуванням часнику, але і його переробкою. Любаша і Дюшес належать до стрілкуючого часнику, тобто такого, що утворює повітряні цибулини. Середня урожайність нашого часнику 3-7 тонн/га.
⌂ Фото: Сорт часнику Дюшес
— Як боретесь з бур'янами, чи використовуєте гербіциди на полях?
— Намагаємося вирощувати максимально екологічну продукцію, гербіциди під часник ми не вносимо, застосовуємо їх тільки під попередники. На мою думку, основний чинник уникнення хвороб, шкідників та зменшення розвитку бур'янів — правильна сівозміна і чорний пар.
— Які у вас основні попередники часнику?
— Гарний попередник для часнику — соя, також ми використовуємо зернові (пшениця, овес, ячмінь). Не можна розміщувати часник після картоплі, томатів, культур сімейства цибулинних, через те, що вони мають спільні хвороби та шкідників. Повторне повернення часнику допускається не раніше, ніж через шість років.
— Розкажіть, будь ласка, про передпосадкову підготовку ґрунту?
— Восени відразу після збирання проводимо лущення поля на 6-8 см. За місяць-півтора до посадки часнику поле оремо на глибину 25-27 см. Під оранку вносимо азотно-фосфорно-калійні добрива, ми використовуємо нітроамофоску. В залежності від ґрунту норма внесення добрива коливається від 250 до 400 кілограмів на гектар. Потім безпосередньо перед садінням озимого часнику поле культивуємо на глибину 8-10 см.
— А як безпосередньо у господарстві відбувається посів часнику? — Для посіву часнику використовуємо спеціальну часникову чотирирядну сівалку.
— У нас є сучасна іспанська сівалка фірми BROCH, хоча є й саморобна, яку ми переробили з вітчизняної сівалки «Полтава». Ми робимо міжряддя 45 см, хоча можна робити й 25 см або 35 см — тут усе залежить від техніки, яку використовуєте. В рядку саджаємо часник на відстані 10 см один від одного на глибину 6-10 см. На легких піщаних ґрунтах глибина посадки збільшується до 10-12 см, на важких зубки висаджують на глибину 6-7 см. Ми використовуємо свій посадковий матеріал — однозубки. Час посадки — друга половина вересня — перша половина жовтня. Але в залежності від погодних умов строки посадки можуть зміщуватися. Оптимальним часом посадки озимого часнику вважається момент, коли температура верхнього шару ґрунту досягає 10-12 °С.
⌂ Фото: Фірма використовує сівалки точного посіву часнику
— Чи укриваєте чимось часник на зиму?
— Часник непогано переносить низькі температури. У нас поля захищені посадками дерев з усіх боків, тож часник має певний захист, і ми його на зиму не мульчуємо. Хоча мульчування робити рекомендують, і багато хто з господарів мульчує посадки часнику соломою, опалим листям, перегноєм, торфом тощо.
— Які роботи проводите навесні?
— Ранньою весною проводимо боронування часникового поля легкими боронами впоперек рядів. Боронування знищує сходи бур'янів, збільшує доступ повітря до коріння, дозволяє зруйнувати ґрунтові капіляри, через які відбувається непродуктивна втрата запасів вологи. Коли з'являються сходи, рядки вже не чіпаємо. У разі утворення ґрунтової кірки й проростання бур'янів культивуємо міжряддя. Протягом вегетативного періоду проводимо кілька таких культивацій. У нас часник росте на богарі, але у південних районах він потребує зрошування.
— Як підживлюєте рослини?
— При появі ознак мінерального голодування рослин разом з культивацією проводимо підживлення добривами, що містять відсутній елемент. Тобто в залежності від стану рослини визначаємо, які добрива (азотні, фосфорні або калійні) та в якій кількості треба вносити. Наприклад, наш часник гарно реагує на підгодівлю комплексними добривами, до складу яких входить сірка. Обов'язково застосовуємо добрива з мікроелементами. Основними мікроелементами, що потрібні у найбільшій кількості для росту часнику, є бор, залізо, цинк. Для підживлення використовуємо добрива як у сухому вигляді, так і у вигляді розчинів. Підгодівлю рослин проводимо з кінця березня до початку травня. Але все це дуже індивідуально, усе залежить від стану рослини, сорту, ґрунту, погодних умов, регіону, обробіток та ще багатьох чинників. Тож тут немає універсальних рецептів.
— Які хвороби та шкідники дошкуляють часнику? Як з ними боретесь?
— Найбільш поширені й шкідливі захворювання часнику — це грибні хвороби: фузаріоз (біла гниль донця), шийкова гниль, сажка, іржа, пероноспороз, а також вірусні хвороби та бактеріози.
Основними шкідниками часнику є стеблова нематода, часниковий кліщ, кореневий цибулевий кліщ, цибулева муха, цибулевий мінер, цибулева міль, трипси. Вони приносять шкоду не тільки під час росту рослин, але і в процесі зберігання товарного і насіннєвого матеріалу.
Головний чинник у запобіганні цих хвороб та шкідників — профілактичні заходи.
✔ Дотримання сівозміни.
✔ Розміщення посадок часнику на відкритих, добре провітрюваних гарно дренованих ділянках.
✔ Систематичне оздоровлення посадкового матеріалу.
✔ Передпосадкове протруювання насіннєвого матеріалу.
✔ Підвищення стійкості рослин (своєчасна підгодівля, знищення бур'янів тощо).
Урожай треба збирати за сухої погоди, вибраковуючи заражені цибулини у процесі збирання. Зберігають врожай часнику у сухому прохолодному приміщенні, яке добре провітрюється. Перед закладанням урожаю необхідно провести дезінфекцію приміщення.
Як правило при здоровому посадковому матеріалі, правильній агротехніці зрощування та зберігання часнику достатньо обробітку посадкового матеріалу протруювачами. Це забезпечує захист часнику від хвороб та шкідників упродовж всього вегетативного сезону. Ми намагаємось не зловживати препаратами захисту рослин і не застосовуємо їх з профілактичною метою. Фунгіцидами обробляємо рослини тільки тоді, коли вже є ознаки грибної хвороби. Найбільш ефективними в боротьбі з грибковими захворюваннями часнику є фунгіциди системно-контактної дії.
Боротьбу з вірусними хворобами на часникових полях зводять до використання оздоровленого посадкового матеріалу та боротьби з переносниками вірусної інфекції (трипсами, кліщами). Специфічних засобів боротьби з бактеріальною гниллю теж не існує. Тут, як і у боротьбі з вірусними інфекціями, визначальним заходом захисту є здоровий посадковий матеріал, ретельний обробіток ґрунту, витримування умов вирощування та зберігання часнику. Інсектициди теж застосовуємо за мірою необхідності.
⌂ Фото: Правильний збір та зберігання часнику – запорука здорового майбутнього врожаю
— Коли і як збираєте урожай?
— Зазвичай ми збираємо часник з 5 до 15 липня, за цей час треба зібрати увесь урожай, щоб він не переріс, та головка не розпалася на зубки, інакше втратимо частину урожаю. Процес збирання урожаю у нас частково механізований. Спочатку ми підриваємо корні спеціальною віброскобою, яка кріпиться до трактора, а потім вже вручну вириваємо рослини. Ми викопуємо часник зі стеблом та повітряними кульками. Викопаний часник лежить 3-4 дні під сонцем.
Потім ми його підвішуємо у прохолодних приміщеннях, які гарно провітрюються. Там він досушується протягом місяця. Після чого ми відокремлюємо головки від стебла з повітряними кульками. Головки ми перебираємо, калібруємо та відправляємо на зберігання та переробку. А стебла з повітряними кульками молотимо й отримуємо гарне безвірусне насіння.
Ми його в осені висіваємо і наступного року отримуємо однозубку — якісний насіннєвий матеріал. Ми використовуємо його для посіву на своїх полях і частково реалізуємо для господарств та населення. Більш того, щоб зацікавити людей у співпраці, забезпечуємо їх насінням за умови, що потім гарантовано закупимо вирощений урожай. Причому укладаємо такі договори як з сільгосппідприємствами, так і з окремими господарями. Бо хочемо, щоб наш вітчизняний часник успішно конкурував з китайським.
Спеціально для «СонцеСаду» матеріал підготувала Олена Березкіна
Купити насіння часнику
