Актинідія любить українські землі (журнал СонцеСад №1/2021)

01.01.1970

Актинідію впевнено можна назвати рослиною майбутнього. Бо її плоди містять унікальний набір суперкорисних для організму речовин, а ще мають протидіабетичну й навіть протипухлинну дію, допомагають схуднути та водночас додають сили. В Україні вже повсюдно вирощують холодостійкий вид актинідії (Actinidia arguta), яка є близькою родичкою добре відомої Actinidia deliciosa (ківі). А ви її маєте? Якщо ні, то дарма, адже позбавляєте себе задоволення скуштувати екзотичних плодів з цілющими властивостями, а також створити справжні шедеври кулінарного мистецтва з їх використанням. Повірте, ця дивовижна рослина стане окрасою вашого саду, а її плоди додадуть вам здоров’я та бадьорість на довгі роки, якщо зважите на поради нашого експерта щодо вирощування актинідії.

⌂ Надія Скрипченко, старший науковий співробітник відділу акліматизації плодових рослин Національного ботанічного саду

П’ять переваг українського ківі

Ця рослина холодостійка, не потребує укриття на зиму, навіть якщо вона дуже люта.
Актинідія не потребує жодного хімічного захисту, оскільки в наших умовах не уражується грибковими захворюваннями й не нажила собі ворогів – шкідників. Тобто її не треба постійно обприскувати, тому щороку збиратимете екологічно чистий і щедрий урожай.
Рослини добре реагують на внесення добрив та підживлення, але на родючих землях навіть без них ці рослини щороку формують щедрий урожай.
Рослина надзвичайно довговічна. Вік деяких актинідій – понад сто років, і вони й далі плодоносять! Можливо, у вашому саду й не буде таких довгожителів, але, як кажуть, на наше життя стане.
Вирощувати актинідію нескладно – істотно легше, ніж, наприклад, виноград.

Живі ліки

Особлива цінність плодів актинідії – у їхніх лікувальних властивостях. Попри неперевершений смак, вони є ще й джерелом вітамінів А, С, К, Е, мікроелементів. Містять речовину актинідаїн, яка розщеплює білки, стимулює роботу шлунково-кишкового тракту.

Учені дійшли висновку, що плоди актинідії мають гепатопротекторну, антибактеріальну й навіть протиракову дію, підтримують імунну систему, відновлюють сили. Ягоди корисні при дисбактеріозі в дітей та людей літнього віку, рекомендовані тим, хто часто хворіє і вживає багато ліків. Ця ягода спроможна виводити шкідливі речовини з нашого організму. Рекомендують вживати актинідію й діабетикам для нормалізації рівня цукру в крові.

Лікувальні властивості мають не лише плоди, а й листки, навіть пагони актинідії. Зокрема, китайські вчені з’ясували, що полісахариди, які містяться у пагонах рослини, також можна використовувати для лікування цукрового діабету. Тому я завжди говорю, що це живі ліки, які можемо вирощувати на своїх ділянках для оздоровлення і задоволення.

⌂ Актинідія фігурна

Вітаміни на весь рік

Плоди актинідії можуть тривалий час після достигання залишатися на пагонах рослин, але після збирання для подальшого зберігання потребують певних умов. Так у холодильнику термін зберігання свіжих ягід можна продовжити до місяця.

Також плоди придатні для різних видів переробки: з них можна приготувати смачну пастилу, компоти, соки тощо, їх сушать, заморожують. Тобто українське ківі може бути на вашому столі увесь рік.

Дренуйте ґрунт!

Переконавшись у доцільності вирощування актинідії у вашому саду, виникне логічне запитання: де і як її садити? Рослини віддають перевагу добре дренованим, родючим ґрунтам, збагаченим органікою, що треба враховувати ще тоді, коли готуємо посадкові ями. Дуже важливо це зробити правильно.

Актинідія не потребує глибокої посадкової ями, оскільки рослина має поверхневу кореневу систему. Достатньо викопати яму завглибшки 60-70 см і діаметром приблизно метр.

Якщо ґрунт у вашому саду важкий, глинистий чи суглинистий, то обов’язково треба закласти дренаж, а посадкову яму засипати легким субстратом з додаванням торфу, перегною, компосту і добре все перемішати. Якщо ж у вашому саду легкі ґрунти, то в посадкові ями треба додати трохи глини, перегною, який забезпечує і родючість ґрунту, і підвищує його здатність утримувати вологу, що особливо важливо на піщаних ґрунтах.

⌂ Актинидія вирощена на шпалері

Дами запрошують кавалера

Перед висаджуванням актинідії зважте на те, що це здебільшого дводомні рослини. Тобто для доброго плодоношення знайдіть місце для однієї чоловічої особини, яка зможе запилювати від п’яти до семи жіночих.

Традиційно садівники висаджують чоловічу рослину між жіночими, сподіваючись на те, що близька відстань між ними сприятиме кращому запиленню. Але це велика помилка! «Джентльмена» розмістіть або в кінці шпалери, або на початку, або й окремо. Пилок із чоловічої рослини неодмінно долетить до квіток жіночих рослин. Між «дамами» також не має бути тисняви: відстань між ними в ряду – не менше трьох-чотирьох метрів.

Звичайно, відстань між рослинами залежить і від того, яку систему вирощування ви обрали, які опори встановили. Якщо вони заввишки до двох із половиною або трьох метрів, то можна висадити рослини ближче одна до одної, але не щільніше ніж за два з половиною метри.

Замість шуби – капелюшок

Після висаджування актинідії замульчуйте ґрунт. Мульчувальним матеріалом може бути й тирса чи солома. Ви запитаєте: навіщо мульча, якщо рослина чудово витримує морози? Мульча актинідії потрібна не як шуба, а як капелюшок від сонця – для захисту кореневої системи від надмірної спеки.

Щоб сонячне проміння не надокучало рослині, посадіть її у південно-західній частині саду, щоб і від сонця приховати, і водночас забезпечити достатню кількість світла, якого особливо потребує надземна частина будь-якої ліани. Адже еволюційно ліани як життєва форма рослин утворилися в дощових тропічних лісах, в умовах глибокого затінення піднімаючись до світла. Це й про нашу актинідію.

⌂ Актинідія Київська крупноплідна

Квітково-ягідні «штори» – модно й надійно

Але не треба створювати актинідії штучний ліс, затінювати деревами, начебто повторюючи природні умови зростання ліан. Сад є сад, і рослині там має бути комфортно. Посадите актинідію під деревом – милуватиметеся листками, але плодів не скуштуєте. Хочете врожаю – забезпечте освітлення з усіх боків.

Пристовбурову зону варто затінити. Наприклад, посадити неподалік кукурудзу (приблизно за метр від актинідій), яка наводитиме тінь не на всю рослину, забезпечить їй розсіяне світло, прикриє кореневу частину. Захисниками можуть бути і квіти, зокрема космея, чи ягідні рослини: малина, смородина, йошта. Найбільше затінку потребують молоді актинідії і особливо в спекотну пору, коли температура повітря підвищується понад + 30°С.

Чи осінь, чи весна – поливати треба!

Після висаджування рослин забезпечте їм кілька поливів, незалежно від пори року. Актинідія потребує ретельного зволоження, хоча може витримати й витримує спеку та брак вологи. Головне – не доводити її до критичного зневоднення, після якого рослині дуже важко буде відновити вегетацію. Тому в спеку й засуху не забувайте поливати свою улюбленицю регулярно.

⌂ Актинідія на Т-подібних опорах утворює арки

Опори – нестандартні

Актинідія – це ліана, тому без опори їй аж ніяк. Вважається, що цю рослину можна висадити на альтаночки або на пласкі шпалери як і для винограду. Але, як засвідчує досвід, на таких опорах актинідія не цілком реалізує свій потенціал і набагато краще почувається на Т- і Г-подібних опорах.

Коли стебло ліани досягає в висоту двох метрів його укорочують, видаляючи верхівку, а з нових пагонів вибирають два найсильніші і спрямовують в різні боки вздовж опори (вони надалі слугуватимуть багаторічними кордонами рослин). За такого формування отримаєте найкращий урожай, з мінімальним обрізування рослин (практикується довга система обрізування). А на пласких шпалерах (як для винограду) застосовується коротка система обрізування рослин - щороку під час обрізування вкорочують ростові пагони до 30-40 см. Це стимулює інтенсивні ростові процеси, що приводить до загущування крони і зменшення урожаю.

Як не розвести джунглі й не довести рослини до сліз?

Уявіть лозу винограду, яку кілька років не обрізували. Така ж картина буде й з актинідією. А може, і сумніша. Адже це ліана, яка не знає меж для росту. Тому за кілька років очікування, бо вам шкода різати, отримаєте суцільні актинідієві джунглі.

Обрізування ліан – обов’язкове та щорічне. Однак робити це треба за правилами, бо актинідія, як і виноград, здатна плакати, якщо обрізування проводити під час інтенсивного сокоруху. Тому раджу обрізувати рослини восени по завершенні листопаду, коли вони переходять у стан спокою. Тоді й плакати ніхто не буде: ні рослина, ні ви, від того що їй зашкодили.

Обрізування актинідії проводять так само, як і винограду: не над самою брунькою, а на кілька сантиметрів вище бруньки, щоб вона не підсихала.

Геометрія в саду

Для актинідії важливо не тільки грамотне обрізування восени, а й підв’язування її пагонів навесні. Актинідія плодоносить на прирості поточного року. Рослини, на відміну від винограду, мають не лише вегетативні та змішані вегетативно-генеративні пагони, а й так звані плодові пагони, на яких закладається значна частина врожаю. Саме в формуванні таких пагонів повинні бути зацікавлені садівники. А для цього необхідно обрізані пагони актинідії під час сухого підв’язування розміщувати в горизонтальному та напівгоризонтальному положенні. Що пологіше укладатимете пагони рослин під час підв’язування, то більше на них пробуджуватиметься бруньок, з яких сформуються плодові гілочки забезпечуючи добре плодоношення рослини. Якщо ж такий пагін залишити у вертикальному положенні, на ньому розвинеться лише кілька верхівкових бруньок з яких здебільшого формуються сильнорослі вегетативні пагони. Тобто ми втратимо в плодоношенні.

Отже, догляд за рослиною мінімальний, його головне правило – не нашкодь!

Акція!. Як виняток ми відкрили Вам доступ до журналу "СонцеСад" і запрошуємо передплатити його тут

Скачати електронний варіант журналу тут