Тадеуш Кусібаб — один із найбільших експертів і популяризаторів жимолості в Європі та за її межами. Його лабораторія мікроклонування — чи не найбільший виробник саджанців жимолості у світі. Пан Тадеуш, невтомний пропагандист цієї відносно нової в Європі культури, заклав великий промисловий експериментальний сад, щоб довести усім, хто ще вагається, що жимолость — це ягідна культура майбутнього.
— Як усе почалося?
— Близько 11 років тому привіз до Польщі з Білорусі російські сорти жимолості. Посадили, згодом з’явилися ягоди, які були смачними. Внуки, як шпаки, пообсідали ті кущі! Усім нам жимолость сподобалася. Ми почали завозити інші сорти й розмножувати їх. З’ясувалося, що ягода не дуже складна у вирощуванні, але має свою специфіку, бо походить із північних регіонів. У жимолості дуже короткий період вегетації. Ми випробовували всі сорти, які змогли дістати. Загалом упродовж 11 останніх років випробовування пройшло приблизно 50— 60 різних сортів: російських, канадських, польських. Деякі виявилися дуже перспективними, а про деякі швидко забули. З’явився попит на жимолость, і у 2015 році ми вирішили закласти плантацію на три гектари. Посадили на ній велику колекцію найцікавіших канадських і російських сортів. Вибрали сорти, найсмачніші для споживання свіжими, найурожайніші та придатні для механічного збирання. Збирання ягід жимолості — це непросте завдання, саме цей фактор найбільше обмежує впровадження масового виробництва ягід. Завдяки сучасним урожайним сортам можна легко зібрати понад 10 тонн із гектара (понад 100 кг із сотки).
Читайте ще:
Уже після першого року нам довелося позбутися сорту Томічка: цей найбільш придатний для механічного збирання ягід сорт із соковитими ягодами був дуже вражений борошнистою росою.
Цього року ми вже збираємо досить великий урожай. Сорти, які торік мали цікавий вигляд, тепер підтвердили свою придатність, а ті, у яких не були впевнені, продемонстрували, що їх треба викорчувати і замість них посадити інші. Раніше такої інформації про сорти ніхто не міг нам надати, довелося самим випробовувати. Вийшов досить дорогий тест (на таких площах!), але хтось мав його зробити.
— І які сорти доведеться викидати?
— Мабуть, легше відповісти, які залишаються. З-поміж російських сортів залишаться Восторг і новий сорт Сіній утьос. Також для подальшого спостереження триматимемо сорт Югана, який у Сибіру мав найвищу врожайність, але в нас це ще не підтвердилося. Однак нам розповідали, що цей сорт добре плодоносить не відразу, а в старшому віці. Сподіваюся, що п’ятий і шостий роки це підтвердять. Зараз, четвертого року, кущі цього сорту вищі за мене, величезні, гарної будови, однак пів кілограма ягід із куща — це замало. Для прикладу, Аврора дала 2,4 кг. Серед канадських сортів Аврора і Ханібі (Honeybee) з перших сортів селекції Боба Борса. Також цінні його пізніші сорти: Бореал Біст, Бореал Бюті, Бореал Блізард. Загалом Бореал — це дуже добрий набір сортів. І хоча кожен має свій мінус, їхня врожайність — надзвичайно висока. З дворічних кущів ми збирали понад кілограм ягід! За смаком Блізард і Біст прекрасні: ягоди величезні, хоча трохи м’які, скоро набувають чудового смаку, їх можна раніше збирати. А сорт Бореал Бюті, хоча й дуже врожайний, трішки гіркуватий. Я поставив би його на третє місце з набору Бореаліс.
Відео: Жимолость Три найкращі канадські сорти!
Ми випробовуємо ще вісім канадських клонів під номерами (ще без назв) і з них ми щось цікаве виберемо. Підсумовуючи, ми вибрали 5-8 найкращих сортів, якими варто закладати плантації. Це немало. Тим більше, що у жимолості немає, як, наприклад, у лохини, великого розриву у часі плодоношення ранніх і пізніх сортів. Коли рослини молоді, вони плодоносять майже одночасно. З часом період плодоношення різних сортів розширюється. З п’ятого — шостого року, коли великі врожаї пригальмовують ріст рослин, розрив між ранніми і пізніми сортами розширюється.
Сіній утьос і Восторг — це найраніші з них, потім ідуть канадські сорти. І в нормальний рік, коли нема дуже великої спеки, період плодоношення може розтягнутись до 3-4 тижнів, але це завжди буде червень. За нашими спостереженнями кількох останніх років, плодоношення завжди поміщалося в цей місяць. Два роки тому це була друга половина червня, рік тому — перша половина червня, у цьому році — середина червня. Однак кожного з останніх років була страшна спека і це ще скорочувало період збору ягід.
— Якщо не брати до уваги затрати на експерименти, вирощувати жимолость комерційно вигідно?
— Жимолость дуже вигідна з економічної точки зору. В тому числі тому, що це перша ягода сезону. Вона плодоносить перед суницею чи одночасно з нею (при вирощуванні суниці під укриттям). Висока ціна ягід забезпечить достойний дохід. На міжнародних ринках неможливий обвал цін навіть на дальшу перспективу, бо її неможливо вирощувати в теплих країнах з дуже дешевою робочою силою.
У цьому році врожай непоганий. Ринок добре зреагував і ми продали або законтрактували всі ягоди. В тому числі у нас купували магазини і мережі супермаркетів. Ціна була непогана — 20 злотих (140 грн) за кілограм. Проблема швидко і якісно зібрати. Одна людина може за день якісно зібрати 20-30 кг десертної ягоди. Поки ще немає комбайну, який міг би збирати ягоди жимолості для свіжого ринку з невеликих плантацій. Хоча роботи в цьому напрямку ведуться.
Можна сказати, що ми готуємо рослини для збору комбайном, а виробники техніки готують комбайни для наших рослин. Є звичайно прості дешеві комбайни для збору ягоди на переробку: вони «молотять» цілком добре, але вони саме «молотять», бо ягоди з такого збору годяться тільки на те, щоб їх заморозити і переробити. Заморожені ягоди продаються по 15-17 злотих (105-120 грн) за кілограм.
— Жимолость лише починає завойовувати ринок. Які її плюси? Чому фермери і звичайні садівники мають звернути свою увагу на цю ягоду?
— Зараз проходить процес популяризації жимолості, бо вона, як жодна інша, надзвичайно цього заслуговує з багатьох причин. Починаючи з того, що це ягода для нашого клімату. Жимолості не страшні наші морози: під час цвітіння вона легко переносить навіть до -7°С! Її не треба, як тропічні плоди транспортувати з-за морів-океанів, а її корисність для здоров’я набагато більша від тропічних фруктів: жимолость містить дуже багато антиоксидантів і вітамінів!
Це виняткова рослина. Такого скарбу серед наших садівничих рослин ми ще не мали! Вона сповільнює старіння, покращує зір. На Курильських островах, де вона поширена в природі, вона є лікарською рослиною. У дикій природі жимолость дуже кисла і гірка — ну справжні «ліки». Однак сучасним сортам вдалося позбутися гіркоти і надмірної кислоти, зберігши однак значну частину корисних властивостей. До речі у жимолості великий вміст цукру — в багатьох сортів вищий ніж у полуниці чи лохини, сягає рівня винограду, тільки у жимолості висока цукристість замаскована кислинкою.
Жимолость — ягода ідеальна для переробки. Її легко заморозити, при роз- морозці вона зберігає свою структуру і корисні властивості, з неї можна робити найрізноманітніші варення, джеми, сиропи, вина, начинки для випічки та кулінарії.
Комбайн для збирання врожаю жимолості
— Які особливості вирощування цієї ягоди? Чи потребує вона багато уваги?
— Загалом жимолость менш вимоглива, ніж багато інших ягідних культур. Вона добре почуває себе на більшості ґрунтів у дуже широкому діапазоні кислотності (pH від 4 до 8), легко витримує не лише зимові морози, але й весняні заморозки. Однак слід обов’язково звернути увагу на такі аспекти вирощування, як полив та запилення.
По-перше, полив. Він є обов’язковим принаймні перших кілька років, поки вона глибоко і надійно не вкорениться. В сухій землі жимолость страждає, погано росте, не дає врожаю, вона потерпатиме від сонячних опіків, на обпеченому листі будуть поширюватись грибкові хвороби.
В природі в регіонах, звідки вона походить, жимолость має 2-3 місяці для росту. У нашому м’якому кліматі, якщо після збору врожаю лишити її без поливу і підживлення, то в липні вона увійде в стан спокою. А відтак восени вона знову може зацвісти, ослабленою ввійде в зиму і врожай наступного року буде менший. Натомість якщо ми будемо її далі поливати і удобрювати, жимолость не увійде в стан спокою, вона виросте ще більша і наступного року дасть більший врожай. У нас на плантації листя жимолості зелене до жовтня. Натомість на плантаціях без поливу листя уже влітку чорне, спалене сонцем, висохле. І коли приходять осінні дощі, кущі оживають і зацвітають. Мені розповідали, що на Уралі жимолость регулярно восени зацвітає, а буває що в окремі роки восени повністю всі гілки всипані квітами і тоді втрачається врожай наступного року. Але в них плантації не зрошуються після збору врожаю не удобрюються і відповідно влітку рослина йде в стан спокою.
По друге, оскільки жимолость — перехреснозапильна рослина, то треба садити мінімум два, а краще більше різних сортів. Ми садимо один ряд або два ряди одного сорту, далі один чи два ряди другого сорту, потім третього сорту і так далі, підбираючи за сусідів сорти, час цвітіння яких повністю чи хоча б частково співпадає.
Садити багато різних сортів важливо як для розширення періоду плодоношення, так і для кращого запилення. Жимолость запиляється комахами і якщо в період цвітіння якогось сорту у зв’язку з природними аномаліями комахи не літають, важливо, щоб запилились інші сорти, які цвістимуть, коли комахи вже літатимуть.
На великих плантаціях ми використовуємо три види комах для запилення жимолості: бджоли з пасіки, осмії і джмелі. Бджоли з пасіки не завжди можуть запилити, бо коли при цвітінні температура нижче 12 градусів, бджоли з вулика не вилітають. Осмії більш морозостійкі і вони запилюють цілу весну, починаючи з початку березня. Джмелі поширені в природі і вони можуть добре запилити, якщо звичайно їх на плантації не вигубили хімією. Для наших плантацій ми додатково закуповуємо вулики з джмелями. На гектар плантації використовуємо 3-4 вулики бджіл, 5000 осмій і 3-4 сім’ї джмелів. Як не одна, то інша комаха запилить. А при сприятливих умовах запилюватимуть усі три види комах і матимемо суперурожай.
На приватних ділянках варто поставити будиночки для диких комах, особливо, коли ділянка віддалена від лісу чи інших осередків природи.
— Ця ягіда — дійсно знахідка: і для агробізнесу, і для здоров’я. Вважаєте, за нею майбутнє?
— Жимолость має небувалий потенціал. Ще один такий штрих: одним з найбільших імпортерів замороженої жимолості є Японія — країна, де жимолость росте в природі і де є багаторічні традиції її споживання. Особливо різко зріст імпорт жимолості після аварії на атомній станції в Фукушімі, бо вона допомагає боротися з наслідками дії радіації. Від усього серця хочу заохотити всіх садити і споживати її. Я вірю в жимолость: в минулому році ми посадили ще понад 10 гектарів цієї диво-ягоди і будемо надалі розширювати її насадження.
Розмовляв Остап Михаць
Купити саджанці найкращих сортів жимолості
