Жимолость протягом багатьох сторіч була відома у садівництві і користувалась заслуженою популярністю як надзвичайно гарний декоративний кущ. Краса жимолості втілилась в її поетичному образі, де вона постає як витончена в'юнка рослина, яка обвиває альтани в садах і прикрашає кам'яні стіни старих замків зеленим кружевним листям, витонченими білими та рожевими квітами з ніжним ароматом. Ми також пропонуємо прикрасити ваш сад жимолостю. Але мова піде зовсім про іншого представника роду жимолость (Lonicera L.), а саме про жимолость блакитну — кущ з їстівними плодами.
В сади України ця нова екзотична рослина потрапила з тайгових лісів Сибіру. Хто хоч раз знайшов невеликий кущ у лісній гущавині і попробував її плоди, з першого разу міг оцінити їх приємний смак. Поза всяких сумнівів, ця рослина зацікавить и приверне увагу своєю незвичністю. Чим же може здивувати ця рослина? Це, насамперед, ранні терміни плодоносіння. Серед всіх ягідних рослин жимолость першою дає ягоди після довгої, затяжної зими. І не має значення, наскільки суворими були весняні заморозки під час її раннього та недовгого цвітіння — врожай гарантований навіть тоді, коли інші ягідні культури — смородина, аґрус, суниця — пошкоджуються або гинуть від весняних заморозків. кожен рік в кінці весни на гілках жимолості дозрівають плоди. Невисокі, акуратні та доглянуті кущі, прикрашені плодами темно— синього кольору, іноді з блакитним відтінком від густого воскового нальоту, нікого не залишає байдужим. Тому жимолость, як нова і перспективна ягідна рослина, має всі шанси зайняти достойне місце в саду, на присадибній ділянці кожного садовода — любителя і професіонала.
В одному із ботанічних назв цієї рослини також підкреслюється її цінність як плодової рослини. Це — жимолость їстівна. У науковій і науково— популярній літературі зустрічаються також інші видові назви, такі як жимолость блакитна або жимолость синьоплідна, перераховуються чисельні назви, що вказують на місце проростання того чи іншого зразка — жимолость алтайська, камчатська, балтійська. Згідно з останніми ботанічними дослідженнями, встановлено, що група блакитних жимолостей (лат.: subsect. Caeruleae Rehd.) подана лише двома видами. Це — жимолость блакитна (Lonicera caerulea L.) і жимолость ілійська (Lonicera iliensis Pojark.).
Жимолость ілійська — це географічно і екологічно відокремлений вид, який зустрічається в долині ріки Ілі на території Казахстану та Китаю. Жимолость блакитна поширена в Європі і Азії. Жимолость зустрічається на території Росії (Камчатка, Далекий Схід, Сибір, Алтай та ін.), в Монголії, Китаї, в державах Середньої Азії, в країнах Східної та Центральної Європи, переважно в гірських районах (Карпати, Альпи). Рослини ростуть в підліску темнохвойних та змішаних лісів, зустрічаються в березняках та осичниках, входять у склад кущової рослинності або утворюють самостійні зарослі вздовж рік або на заболочених ділянках.
Читайте ще:
Останнім часом жимолость, завдяки широкому використанню в садівництві і швидкозростаючій популярності, значно вийшла за межі свого природного ареалу, розширивши його границі в південному напрямку. Це стало можливим завдяки високій стійкості та пристосовуваності рослини, а також її здатності зберігати корисні біогосподарські якості при вирощуванні в будь— яких ґрунтово-кліматичних умовах.
Жимолость використовують я харчову та лікарську рослину із самим раннім терміном достигання плодів — в травні-червні, на 7-10 днів раніше суниці. В плодах жимолості міститься 12,4-17,3% сухої речовини, в т.ч. 0,5-1,0% цукрів (глюкоза, фpуктоза, галактоза, сахароза), 1,5— 4,5% органічних кислот (лимонна, яблучна, янтаpна, щавелева). Среди вітамінів знайдені аскорбінова кислота (20-170 мг/100 г), провітамін А (0,32 мг/100 г), B1 (0,04мг/100 г), В2 (0,04 мг/100 г), В9 (0,9 мг/100 г), комплекс Р-активных поліфенолів (до 2800 мг/100 г). В плодах присутні необхідні для нормальної діяльності людини мікроелементи (калій, фосфор, кальцій, натрій, магній, залізо, кремній та ін.) і мікроелементи (мідь, цинк, йод та ін.). Смак плодів дуже різноманітний — солодкий, кисло-солодкий з більш-менш вираженою пікантною гірчинкою, яку придає глюкозид лоніцерин. Плоди вживають в їжу в свіжому вигляді, переробляють на варення, желе, сирий джем, компот, сік, вино, їх сушать для компотів та киселів. В народній медицині свіжі та перероблені плоди використовують з лікувально-профілактичною метою як ефективний полівітамінний, жаропонижуючий та капілярозміцнюючий (при серцево-судинних захворюваннях, гіпертонії) засіб, відвар гілок застосовують як сечогінне, настій квітів та листків — як в'яжучий, антисептичний (при ангінах, тонзилітах) засіб.
Відео: Про посадку та вирощування жимолості розповідає досвідчена фахівчиня Анна Домбровська
Жимолость блакитна привертає увагу як нова перспективна ягідна культура і багато хто із садівників— любителів із задоволенням знаходять місце в своїх садах для цієї північної рослини. Хоча сортове розмаїття жимолості невелике і зараз ведуться активні селекційні роботи по виведенню вітчизняних сортів, ви можете вирощувати кращі сорти Російської селекції — Берель, Галочка, Блакитне веретено, Синя птиця та інші, але варто звернути увагу на те, що при переносі в засушливі південні райони вони значно знижують врожайність, смакові властивості та вміст вітамінів. Тому в Степовій та Лісостеповій зоні України ми рекомендуємо культивувати районовані сорти жимолості селекції Донецького ботанічного саду — Дончанка, Скіфська, Степова, Українка.
По результатах селекційного випробування на державних сортоділянках та по перших відгуках захоплених садоводів— ентузіастів, що виростили жимолость в своїх садах, рослини проявляють свої кращі якості:
✔ зимостійкість;
✔ здатність не виходити із стану зимового спокою під час зимових відлиг;
✔ відсутність вторинного осіннього цвітіння;
✔ висока посухостійкість;
✔ ранні терміни достигання — травень— початок червня;
✔ відмінні смакові та технологічні якості плодів;
✔ високий вміст вітаміну C та P— активних речовин.
Відео «Жимолость — молодильна ягода». Розповідає Любов МИХАЦЬ, співвласник журналу «СонцеСад»:
Підпишіться на наш YouTube— СонцеСад! Будьте у курсі наших відео— новин!
Кущ прямостоячий, середньо-загущений, до 1.1 м висотою і близько 1.0 м у діаметрі.
Плоди: Прикріплення плодів середнє, осиплюваність не перевищує 15%. Плоди темно-сині з восковим нальотом, округлояйцеподібні, з тупуватою верхівкою та округлою основою, м'якуш середьої густини, шкірка тонка, сік темно-вишневого кольору. Смак плодів десертний, солодкий, без гіркоти, з приємним ароматом. Довжина плодів 15-17 см, ширина 9-11 см, середня маса 0.8-1.0 г. Плоди містять до 20 дуже дрібних насінин, які не відчуваються в сирому та не переробленому вигляді.
Термін дозрівання — початок червня. Врожай з одного куща у 8-річному віці — 0.8-0.9 кг.
Вміст хімічних речовин: суха речовина — 11% попіл — 3.2% цукри — 7.8% кислоти — 3.4% каротин — 5.0 мкг/г вітамин C — 60.4 мг/%
Розповідає Любов МИХАЦЬ, співвласник журналу «СонцеСад»
Сорт відібрано у 1991 р. та внесено до Реєстру культивованих рослин України у 2001 р.
Кущ злегка розлогий, округлої форми, висотою до 1.1-1.2 м і до 1.3 м у діаметрі. Плоди темно-сині з восковим нальотом, подовжені, з увігнутою верхівкою, обмеженою валиком; м'якуш середньої щільності, шкірка тонка, колір соку темно— вишневий. Плоди відрізняються десертним смаком — кислувато-солодкі, з легкою гіркуватістю та приємним ароматом. Довжина плодів 2.0-2.3 см, ширина 0.8-0.1 см, середня маса 0.9-1.1 г. Плоди містять близько 20 дуже дрібних насінь. Прикріплення плодів середнє, обсипаність — 10-15%. Терміни дозрівання — третя декада травня. Урожай з одного куща у 8— річному віці — 2.6-3.3 кг. Вміст хімічних речовин: суха речовина — 13% зола — 3.3% цукру — 5.6% кислоти — 3.5% каротин — 2.5 мкг/г вітамін з — 96.6 мг/%.
Кущ компактний, середньозагущений, висотою до 1.5 і 1.2 м у діаметрі, з прямостоячими скелетними гілками.
Плоди по 10-12 штук, внаслідок сильно укорочених міжвузлів розташовуються мутовчато біля основи однорічних пагонів. Плоди темно— сині з восковим нальотом, еліптично подовжені, часто із загостреною верхівкою та основою, із щільною консистенцією м'якоті, тонкою шкіркою та темно-вишневим кольором соку.
Смак кисло-солодкуватий, без гіркоти, з приємним ароматом. Довжина плоду 17-20 мм, ширина 8-10 мм, середня маса 0.7-0.9 г. Плоди містять 18-20 дуже дрібних насіння, які майже не відчуваються в сирому і переробленому вигляді. Прикріплення плодів середнє, що призводить до їх незначного обсипання — близько 10-15%.
Плоди легко відокремлюються від плодоніжки при збиранні. Терміни дозрівання — остання декада травня — початок червня. Урожай із куща у 6-8-річному віці — близько 1.1-1.5 кг. Вміст хімічних речовин: суха речовина — 17.3%, зола — 4.3%, цукру — 6.1%, кислоти — 3.0%, каротин — 5.8мкг/г, вітамін С — 40.0 мг/%.
Сорт відібрано у 1991 р. та внесено до Реєстру культивованих рослин України у 2001 р.
Кущ компактний, схильний до швидкого загущення, потужний і високорослий (до 1.5 м), з міцними прямостоячими гілками. Плоди по 10— 15 штук розташовуються мутовчато в основі пагонів поточного року, що значно полегшує і прискорює їх збирання.
Плоди темно-сині з восковим нальотом, слабобугристою поверхнею, бочкоподібні, з притупленою верхівкою та округлою основою, із щільною консистенцією м'якоті, тонкою шкіркою та темно-вишневим кольором соку.
Смак кисло-солодкий, без гіркоти, із приємним ароматом; довжина плодів близько 13-15 мм, ширина — 10-11 мм, середня маса 0.6-1.0 г; містять 18-20 дуже дрібних насінь.
Терміни дозрівання — червень. Прикріплення плодів міцне, обсипаність становить до 5%. Врожайність 1.3-1.5 кг з одного куща у 8-річному віці.
Вміст хімічних речовин: суха речовина — 12.6%, зола — 8.5%, цукру — 6.0%, кислоти — 3.2%, каротин — 6.0 мкг/г, вітамін С — 122.1 мг/%. Ліцензію на розмноження районованих сортів жимолості селекції Донецького ботанічного саду має розсадник садових рослин «СонцеСад».