— У яких країнах найбільше люблять цю ягоду?

— Найрозвиненіша і найдавніша культура споживання жимолості — у Японії. В інших країнах світу це відносно новий продукт. Проте Канада та Польща також виходять на рівень лідерів у закладанні її насаджень. Лідером із вирощування жимолості завжди вважали Китай, де площі під цією ягодою становлять дві тисячі гектарів (для порівняння: у Японії — лише 160 гектарів, тож там продукт переважно імпортують). Другими з вирощування жимолості були поляки. Хоча за останні п'ять-шість років вони збільшили виробничі площі під цю культуру майже три тисячі гектарів, перейнявши пальму світового лідерства. На третьому місці - Канада з площами для жимолості приблизно 1000 га. Там цю ягоду вирощують переважно дрібні фермери — плантацію площею 10–12 га вже вважають за велику. Фермери об'єднуються у кооперативи, спільно купують комбайни для збирання врожаю. Також у Канаді створено галузеву асоціацію з вирощування жимолості, діють програми просування ягоди, функціонує потужний центр селекції жимолості (у Саскачеванському університеті). До речі, у Канаді цей продукт дуже активно популяризують – щороку там влаштовують Дні жимолості. Останнім часом значні обсяги вирощування цієї ягоди збільшує і КНДР, промислові плантації культури з'явилися в США (штат Орегон). — Думаю, що досягнення України у цій сфері більш ніж скромні...

— За оцінками фахівців нашого інституту, в Україні за останні три-чотири роки висаджено близько 150 га жимолості. Досі ця культура у нашій країні залишається нішевою. Хоча жимолость добре інтегрується у вже існуючу схему ягідного господарства. Наприклад, у Польщі її почали вирощувати замість смородини, адже технології догляду та збирання врожаю цих двох культур дуже схожі, наприклад, підходять ті ж таки комбайни для збирання врожаю. Тому поляки почали викорчовувати насадження смородини, яка ставала все менш прибутковою, і засаджували ці площі жимолостю. Вірячи, що однозначно виграють. До того ж кущі жимолості можна успішно експлуатувати понад 20 років, чого не скажеш про інші ягідні культури.

Вигідними є сучасні сорти жимолості, майже не хворіють, добре пристосовані для механічного збирання врожаю, напрочуд морозостійкі (взимку витримують до мінус 45 ° С, а навесні, під час цвітіння — до мінус 8 ° С)! Також вони не дають вегетації куща в зимові відлиги або восени, на них не обсипаються ягоди, до того ж вони дуже смачні.

— Тобто клімат України є цілком придатним для вирощування цієї ягоди?

— Так, певні перестороги існують лише для південних регіонів. Адже ця культура страждає від сонячних опіків (якщо немає притінення), не любить посухи (хоча витримує її краще, ніж смородина, проте вимагає зрошення), а особливо від дуже теплих зим з частими відлигами, тому що це провокує її передчасне цвітіння, оскільки, як і всі північні культури, має короткий період спокою. Перший урожай жимолості очікується вже наступного року після висадки (але це приблизно 20–30 ягід з куща), проте повне плодоношення починається з п'ятого-шостого сезону. Тобто, якщо наступного року після висадки отримаєте врожай приблизно 0,1 тонни з гектара, то з шостого-сьомого року експлуатації досягнете високої врожайності — восьми тонн з гектара (80 кг із сотки). Тому знову ж таки раджу купувати сучасні сорти жимолості, які швидше ростуть і нарощують свою продуктивність. Найкраще купувати дворічні саджанці у контейнерах.

— Які основні рекомендації щодо висадження жимолості та догляду за нею?

— Найкраще висаджувати її восени, оскільки період вегетації цієї культури настає дуже рано. Якщо висадити рослину пізніше, на початку березня, вона не встигає зміцнитися (особливо якщо рання весна). Це великий стрес для рослини, і вона дуже сповільнює приріст. Наступне правило: треба обов'язково забезпечити перехресне запилення. Для цього висадіть поряд щонайменше три або більше перевірених сортів-запилювачів жимолості, що забезпечить щедрий урожай.