Смородина — королева кожного саду за кількістю вітамінів у ягодах. Ця невибаглива культура потребує мінімум догляду. «СонцеСад» підготував найкращі поради для господарів щодо вирощування смородини.
Вибираючи місце для смородини, насамперед враховують вибагливість до вологості ґрунту і повітря. Через нестачу вологи у ґрунті та значну сухість повітря ріст кущів смородини пригнічується. За таких умов листки передчасно жовтіють і осипаються, що спричиняє зменшення врожаю і зниження якості ягід — вони дрібнішають.
Тому для посадки смородини вибирають більш знижені місця, але без блюдець, де застоюється вода. Перезволоження також негативно впливає на розвиток рослини. Хоча смородина задовільно витримує тимчасове поверхневе затоплення до 14 днів, за надмірної вологи з ґрунту витискується повітря, від чого погіршується газообмін у кореневій системі і рослини погано розвиваються.
При виборі місця враховують світлолюбність культури. Найвищі врожаї одержують на добре освітлених ділянках у чистих насадженнях. В тіні достигання ягід затримується, рослини більше уражуються хворобами та пошкоджуються шкідниками, а відтак знижується врожай і погіршується якість плодів.
Крім того, у затінку швидко оголюються скелетні гілки і плодоношення переміщується на верхівки гілок, внаслідок чого зав’язується менша кількість ягід. Слід також уникати глибоких западин, де немає достатнього руху повітря. В разі застою холодного повітря під час цвітіння квітки і навіть зав’язь можуть пошкодитися весняними заморозками.
⌂ Фото: Найвищі врожаї одержують на добре освітлених ділянках у чистих насадженнях
Кращими ґрунтами для смородини є чорноземні й суглинкові, які добре забезпечені вологою. У передгірних і гірських районах у першу чергу слід відводити сірі лісові ґрунти. Придатними там вважаються дерново- підзолисті та буроземно-підзолисті.
В умовах Полісся смородина добре розвивається і плодоносить на темно- сірих і сірих опідзолених та задовільно на дерново— слабопідзолистих піщаних і глинисто-піщаних ґрунтах, а також на меліорованих торф’яниках.
Вона може рости на важких глинистих ґрунтах за умови забезпечення їх достатньою кількістю органічних добрив і дренажування.
Передсадивна підготовка ґрунту відіграє важливу роль у забезпеченні доброго росту, плодоношення і тривалості продуктивного використання насаджень. Під час підготовки ґрунту в ньому необхідно знищити всі небезпечні бур’яни, нагромадити достатню кількість вологи і поживних речовин, а також розпушити орний шар.
На ріст кореневої системи і надземної частини позитивно впливає глибока оранка, бо основна маса активних коренів розміщується на глибині до 30–40 см. Щоб забезпечити кущі поживними речовинами, під оранку (перекопування) ґрунту на площу 10 м² вносять від 30 до 60 кг (залежно від вмісту поживних речовин) гною (компосту) і по 400–600 г суперфосфату та калійної солі чи хлористого калію.
Краще вносити добрива безпосередньо у посадочні ями глибиною від 30 до 40 і шириною в межах 40–50 см. У кожну яму вносять 3–6 кг перегною, 10–15 г аміачної селітри, 20–30 г суперфосфату і 10–15 г хлористого калію. У випадку, коли органічних добрив немає, у посадочні ями вносять лише мінеральні добрива з такого розрахунку: аміачної селітри 20–30 г, суперфосфату 40–60 г, хлористого калію 15–25 г.
⌂ Фото: Краще вносити добрива безпосередньо у посадочні ями
Смородина починає розвиток навесні, відбувається це надзвичайно рано, задовго до готовності ґрунту. Тому смородину краще садити восени, коли рослини перебувають у стані відносного спокою, однак не пізніше, ніж за тиждень–два до замерзання ґрунту. Пізніше садіння може стати причиною масового витіснення саджанців з ґрунту під час його замерзання наприкінці зими і розмерзання рано навесні. Внаслідок цього оголена коренева система пошкоджується морозами і рослини гинуть.
Глибина посадки відіграє неабияке значення, адже посадивши смородину досить глибоко, можна спричинити шкоду рослині — кореням смородини може не вистачити повітря. Глибоко висаджені рослини відзначаються сповільненим ростом, недорозвиненістю листків і пагонів, недостатнім формуванням генеративних бруньок, що й знижує урожай кущів.
Однак восени смородину завжди садять дещо глибше, ніж навесні, щоб запобігти випиранню рослин під час замерзання і розмерзання ґрунту. Наслідки випирання чітко видно ранньої весняної пори, коли корені верхніх шарів оголюються і підсихають від суховіїв чи підмерзають з настанням після розмерзання ґрунту низьких мінусових температур.
Саджанці смородини розміщують у посадкових лунках вертикально або під кутом 45°. Ямки копають завглибшки і завширшки приблизно 40 см. Таке розміщення саджанця допоможе смородині вже на першому році росту створити більше пагонів з бруньок біля стебел.
Під час осінньої посадки надземна частина з кущів смородини не видаляється, а зрізаються тільки гілки на яких залишили пару бруньок лише навесні наступного року.
За весняної посадки стебла видаляють, так само залишають на кожному з них 2–3 нижніх бруньки. Садіння супроводжується поливом саджанців у ямах з розрахунку 6–8 л води на один кущ.
⌂ Схема посадки смородини навесні. Можна садити під кутом 45°
Догляд за ґрунтом полягає в утриманні його в чистому від бур’янів і розпушеному стані, а також у забезпеченні вологою та поживними речовинами. В умовах такого догляду за ґрунтом до коренів рослин постійно надходить повітря і створюються сприятливі умови для життєдіяльності корисних мікроорганізмів.
За несвоєчасного і недоброякісного обробітку ґрунту розмножуються злісні бур’яни, які негативно впливають на ріст і плодоношення кущів. У дощове літо і на молодих плантаціях кількість бур’янів збільшується, а тому потреба в культиваціях і прополюваннях зростає.
Протягом вегетації ґрунт розпушують не менше 5–7 разів. Кількість обробітків залежить від зони вирощування, родючості ґрунту та якості його підготовки перед садінням, віку й розвитку рослин, кількості опадів і наявності бур’янів, якості виконуваних робіт.
У районах недостатнього і нестійкого зволоження, аби запобігти втратам вологи, ґрунт мульчують. На замульчованих ділянках урожай смородини зростає на 60–80% порівняно з незамульчованим.
Ґрунт мульчують відразу ж після першого розпушування міжрядь. Мульчу з соломи восени збирають, а гній заорюють (закопують) під час зяблевого обробітку ґрунту.
⌂ Фото: Товщина мульчованого шару 6–8 см. З-під такого шару бур’яни не проростають, хіба що лише поодинокі можуть пробитися на поверхню
Для доброго росту й плодоношення смородина потребує родючого ґрунту, оскільки вона поглинає багато поживних речовин. Відтак ґрунт потребує достатньої кількості добрив або використання сидеральних культур.
Напередодні внесення добрив потрібно видалити всі бур’яни, щоб елементами мінерального живлення скористалися лише кущі смородини. На молодих плантаціях добрива вносять уздовж рядів у смуги шириною 1 м, які потім розширюють до 1,5 м. У плодоносних насадженнях удобрюють усю площу.
Підживлюють кущі на третій рік після посадки. Надалі добрива слід вносити щороку або через рік. Органічні й фосфорно-калійні додають під час перекопування, азотні — в процесі підгортання весною. Якщо восени добрива не внесені, то їх застосовують навесні.
У молодих насадженнях добрива вносять уздовж рядів у смуги шириною 1 м, які в наступні 2–3 роки розширюють до 1,5 м. При розміщенні кущів в один ряд смугу уздовж ряду розширюють до 2 м. Можна вносити добрива у борозни глибиною 10–12 см.
Орієнтовні норми внесення добрив під смородину в зонах Полісся, Лісостепу й Степу наведено в таблиці.
Ґрунтово-кліматична зона |
Ґрунти |
кг/м2 |
Аміачна селітра |
Суперфосфат |
Мінеральні, г/10 м2 |
Калійна сіль або хлористий калій |
Полісся |
Дерново-підзолисті та ясно-сірі опідзолені |
30 |
250 |
450 |
230 |
160 |
Лісостеп |
Сірі й темно-сірі опідзолені, чорноземи опідзолені та вилугувані |
25 |
250 |
230 |
330 |
230 |
Степ |
Чорноземи звичайні та південні, каштанові ґрунти (при зрошенні) |
20 |
250 |
450 |
150 |
100 |
✔ Важливо!
Якщо посадочні ями чи траншеї були добре підживлені під час посадки смородини, добрива починають вносити тільки на четвертий рік після садіння.
Якщо весна і початок літа видались посушливими, смородину починають поливати під час цвітіння, вдруге коли достигають ягоди, втретє під час або після збору врожаю.
Аби вода краще проникала до коренів, уздовж рядків або навколо окремих кущів нарізують борозенки глибиною 10–12 см. При кожному поливі на 1 м² площі дають в середньому 30–40 л води. Щойно вода просочиться у ґрунт, борозенки загортають вийнятою з них землею, потім мульчують политу ділянку перегноєм, торфом або сухим ґрунтом.
У південних посушливих районах насадження поливають 4–5 разів. Там корисно проводити осінній вологозарядковий полив за 10–12 днів до замерзання ґрунту.
⌂ Фото: У південних посушливих районах насадження поливають навіть за 10–12 днів до замерзання ґрунту
Підвищити врожайність та отримати високоякісні плоди смородини допоможе правильне формування кущів. Найкращі крона смородина формує на бокових приростах, що ростуть на дворічних чи трирічних гілочках галуження першого порядку та другого. Нижча продуктивність на розгалуженнях третього та вищих порядків.
Чим старіші гілки, тим дрібніші ягоди на них виростуть. Відтак формування кущів смородини — це систематична заміна застарілих гілочок молодими плодоносними пагонами. Також потрібно видаляти гілки, які полягли на землю, гілки зі слабими приростами та здрібнілим листям.
Сухі верхівки, що підмерзли, або уражені грибковими хворобами, зрізують до живої частини. Обрізувати кущі краще пізно восени, чи взимку, до першого снігу.
⌂ Фото: Потрібно видаляти гілки, які зі слабими приростами та здрібнілим листям
Урожай смородини збирають під час повного достигання ягід. У першу чергу зривають грона з тих сортів, де ягоди осипаються. Тарою можуть бути кошики та ящики місткістю до 10 кг.
В умовах центрального Лісостепу України початок достигання ягід різних сортів може настати 4, 7, 8, 9 чи 15 червня. Кінець достигання 20–22 червня і до 2–4 липня.