Древні літописи свідчать про те, що на території України смородину вирощували ще в XI столітті. Її насадження створювали при монастирях, на земельних наділах князів та заможних людей. У ті часи про смородину не знали ані греки, ані римляни з доволі високим рівнем землеробства.
Однак в давнину наші предки не звертали особливої уваги на смородину, тоді ягоди смородини були дрібні та кислі. Сьогодні ж смородина росте в садах чи не кожного українського господаря. «СонцеСад» розповість про користь цієї ягоди та оптимальні умови для кращого вирощування.
ПОЖИВНА ЦІННІСТЬ І ЛІКУВАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ
Смородина — одна з найцінніших вітаміноносних ягідних культур. Вона містить важливі для людини вітаміни, органічні кислоти, цукри, дубильні, ароматичні та інші корисні речовини. Смородина - лідер серед всіх плодів та ягід за вмістом вітаміну С.
Ягоди смородини не тільки споживають у свіжому вигляді. З них варять варення, джеми, зокрема сирі джеми та компоти. З смородини виготовляють соки, вітамінні сиропи, желе та інші смаколики.
Доведена важлива роль ягід як носіїв незамінних вітамінів у профілактиці різних захворювань, а також у забезпеченні нормальної тривалості повноцінного життя людини. У плодах виявлено цінні речовини, які зв’язують радіоактивні речовини і сприяють виведенню їх з організму.
У народній медицині здавна застосовують настої з бруньок і листків як послаблюваний засіб, при захворюваннях сечового міхура, печінки та для стимулювання дії надниркової залози. Ягоди і листки використовують для профілактики й лікування атеросклерозу, гіпертонії, ревматизму, недокрів’я, нирковокам’яної хвороби, кровотеч тощо.
Сушені плоди вживають при проносах, їх використовують при кровотечах ясен, виразці шлунку. Для дієтичного харчування при шлунково-кишкових захворюваннях з ягід готують компоти, відвари, настоянки та соки.
ВІДНОШЕННЯ СМОРОДИНИ ДО ПРИРОДНИХ УМОВ
Ґрунти
Ґрунти Полісся. Ґрунтовий покрив Полісся представлений переважно кислими дерново-підзолистими ґрунтами легкого механічного складу — це піщані, глинисто-піщані, супіщані та суглинкові. Вони бідні на поживні речовини та кислі. Високі врожаї смородини та інших кущових ягідників можна вирощувати на таких ґрунтах лише при постійному їх окультуренні як перед садінням, так і в період росту рослин.
В умовах окультурених дерново-середньопідзолистих глинисто-піщаних ґрунтів смородина розвиває доволі розгалужену кореневу систему. Основна маса кореневої системи зосереджена у поверхневих шарах. Окремі корені (2–5%) проникають у зону кращого зволоження — до глибини 100–120 см.
Загалом, на дерново-підзолистих глинисто-піщаних ґрунтах смородина не відзначається високою продуктивністю. Однак за належної підготовки і покращання поживного режиму цих ґрунтів урожайність культури перевищує 1 кг/м2 (109,8 ц/га), тобто більше від контролю відповідно на 0,8 кг та 27,4 ц.
Ґрунти Лісостепу. Найпоширенішими ґрунтами, що забезпечують належний ріст і плодоношення плодових культур, є група чорноземів глибоких і неглибоких слабогумусованих, малогумусних, а також реградованих. Площа їх становить більше 64%.
Кущові ягідні культури формувалися в лісових умовах, де реакція ґрунтового розчину слабокисла і близька до нейтральної з достатнім забезпеченням вологою. Тому вони вибагливіші до вологи і погано витримують кислу реакцію ґрунту.
Зважаючи на це, смородину в лісостеповій зоні доцільно розміщувати на опідзолених і чорноземних ґрунтах. Сірі та ясно-сірі опідзолені ґрунти зі слабокислою реакцією ґрунтового розчину належать до категорії добрих для ягідних культур.
⌂ Сорт смородини Краса Львова добре зростає у Лісостепу
У східній частині Лісостепу умови для вирощування кущових ягідників, зокрема смородини, мало сприятливі у зв’язку з суворим континентальним кліматом і недостатнім зволоженням.
Ґрунти Степу. За ґрунтовими умовами, тепловим та водним режимами зона Степу мало придатна для вирощування високих і сталих врожаїв смородини. Ґрунти степової зони сформовані в умовах недостатнього зволоження.
У різних місцях зони випаровування удвічі-втричі перевищує кількість опадів, що дуже негативно впливає на розвиток плодових культур. Великої шкоди насадженням смородини під час вегетації завдає повітряна посуха.
У зоні сухого Степу для ягідних культур найкращими є лучно-чорноземні, лучно-каштанові й лучні. Вони поширені по долинах річок та в районах великих зрошувальних систем. Темно-каштанові ґрунти значно бідніші від чорноземів південних. Лише після всебічного окультурення їх можна використовувати під ягідні насадження.
Режим зволоження
Протягом вегетаційного періоду вологість змінюється залежно від кількості опадів, у тому числі й від наявного снігового покриву, поливів та інтенсивності випаровування з поверхні. Від цих та інших чинників залежить і вологість повітря у приземному шарі.
За перезволоження у ґрунті зменшується кількість повітря і погіршується засвоюваність рослинами елементів живлення, знижується температура ґрунту, від чого погіршується діяльність аеробних бактерій і затримується розкладання (перегнивання) органічної речовини. За таких умов необхідно відвести надлишок води, часто розпушувати ґрунт і вносити в оптимальній кількості органічні добрива.
Недостатня зволоженість ґрунту спричинює підвищення концентрації ґрунтових розчинів і температури ґрунту. Зусилля садівників повинні спрямовувалися на поповнення вологи, зниження випаровування і температури ґрунту додатковими поливами, мульчуванням, що сприяє поліпшенню мікроклімату приземного шару повітря.
⌂ Мульчування сприяють поліпшенню мікроклімату приземного шару повітря
Нестача чи надлишок вологи негативно впливають на ріст і розвиток ягідних культур. Найсприятливіший режим вологості ґрунту для вирощування високих і сталих урожаїв смородини та інших кущових ягідників створюється ефективними технологічними засобами вирощування.
На розвиток ягідних культур та родючість ґрунту впливає і якість поливної води. Допустимий для рослин і ґрунту вміст розчинних солей у зрошувальній воді від 0,10 до 0,15%, тобто від 1 до 1,5 г/л. Можливі випадки, коли концентрація солей у воді є вищою, а її потрібно використовувати на зрошення, це допускається, коли:
- проникність ґрунту добра і немає близько до поверхні водотривкого шару;
- застосовувати невелику кількість води на кожен полив, щоб не вносити у ґрунт багато солей;
- у ґрунт вноситься гній чи зелене добриво;
- у даній зоні після закінчення поливів випадає достатня кількість опадів, яка промиває наявні у ґрунті солі.
За дотримування таких умов, як виняток, допускаються поливи з вмістом солей у воді до 0,5–0,6%. Засолені підґрунтові води бажано розводити прісною річковою або дощовою водою.
Зимостійкість
Смородина в цілому не відзначається високою польовою зимостійкістю у всіх зонах плодівництва. Сорти європейського походження і гібридне потомство з ними формувалися в умовах м’якого клімату і не успадковували властивостей витримувати низькі негативні температури і морозне сухе повітря.
Якщо ростові процеси в другій половині вегетації затягуються надовго внаслідок створюваних небажаних для культури умов живлення і зволоження ґрунту, тоді деревина не визріває. І навіть при морозах до мінус 2°С, а частіше за різких перепадів температур кущі можуть підмерзнути і не плодоносити.
Несприятливі умови перезимівлі краще переносять рослини, які до пізньої осені зберігають життєдіяльне листя і вчасно закінчують ростові процеси. Якщо ж пагони і листки уражені антракнозом, іржею, борошнистою росою та пошкоджені склівкою чи златкою, листовійками, павутинним чи бруньковим кліщем, то такі рослини піддаються згубній дії низьких температур.
Квітки смородини можуть уражуватися весняними заморозками, хоча це буває надзвичайно рідко. Ймовірність такої загрози незначна, бо на час цвітіння заморозки, як правило, відсутні.
⌂ Здорові кущі смородини зазвичай добре переносять зиму
Посухостійкість
Смородина гірше реагує на сухість ґрунту і повітря, ніж інші кущові ягідні культури. У посушливих південних районах від спеки та сухості повітря загальна продуктивність кущів смородини різко знижується. Наслідком такої дії є зменшення плодів, їх передчасне осипання, шкірочка ягід стає твердою, а смак — погіршується.
У період сильної спеки навіть листки передчасно опадають, що негативно впливає на формування генеративних бруньок під урожай наступного року. Часто навіть в умовах зрошення негативні процеси сухості повітря переважають.
⌂ У посушливий період потрібно рясно поливати кущі смородини
Освітлення
Смородина добре росте і плодоносить лише за достатньої кількості освітлення кущів. Розлога форма кущів, швидке оголення нижніх частин гілок свідчить про те, що культура досить вибаглива до світла. Однак в умовах присадибного садівництва росте і плодоносить навіть за незначного затінення молодими плодовими деревами. Достигання ягід при цьому запізнюється.
За таких умов освітлення кущам необхідно давати досить велику площу живлення, тобто розміщувати їх на відстані 1,5-2 м один від одного, щоб вони самі себе додатково не затінювали. Кущі потрібно своєчасно проріджувати, особливо в центрі, видаляти густо розміщені гілки та нормувати зменшену їх кількість.
⌂ Смородина добре росте і плодоносить лише за достатньої кількості освітлення кущів
