Порічка і смородина, як і інші ку­щові ягідні культури, світлолюбні. Будь-яке затінення кущів (тінь від крони дерев, будинку і т.п.) буде призводити до зниження врожаю, погіршення якості ягід і сприяти розвитку грибкових хвороб. Уро­жай у цих культур закладається на однорічних пагонах і на плодових утвореннях старших гілок (кільчатках), тому важливо забезпе­чити рослині умови для гарного росту і розвитку. Для цього слід проводити своєчасні поливи та підживлення. Особливо важливий полив у період формування та активного росту зав’язі (в умовах Києва — друга декада травня — перша декада червня), коли через нестачу вологи в грунті частина зав’язі обсипається, а з решти формуються дрібні ягоди.

Посадка

При посадці вручну ямки ко­пають такого розміру, щоб можна було вільно розмістити корені ро­слини, висаджуючи їх глибше на 5–10 см, ніж вони росли в розсад­нику. Саджанці ставлять у ямки вертикально або похило, під кутом 45°. При похилому садінні коре­нева система опиняється у кра­щих умовах теплового режиму й аерації, що сприяє уже в перший рік вегетації утворенню з ростових бруньок більшої кількості одноріч­них пагонів.

Відразу після посадки рослини зрізують, залишаючи нею ґрунту не більше двох–трьох бруньок, далі поливають, мульчують (засипають перегноєм, компостом чи торфом) шаром 5–8 см.

Формування кущів

Перший рік — наприкінці вегетації (пізно восени або на початку зими до випадання снігу) в кожном кущі вирізують при землі недорозвинені, пошкоджені та уражені однорічні гілочки. Для формувг ння його залишають 3–4 найбільшї сильні гілки.

Другий рік — повторюють ту операцію, для створення нових скелетних гілок молодшого віку залишають 2–3 найсильніші однорічні прикореневі пагони.

Третій рік — знову повторюют вирізування слабких чи уражених пагонів та нормують добре розвінені, щоб восени сформований кущ складався з 2–4 розгалужених трирічних гілок, 2–3 (і більше) дворічних з плодовими утворенням та 3–4 (і більше) однорічних прикореневих пагонів.

Захист від грибкових хвороб та шкідників

Більшість нових сортів мають високу стійкість до грибкових хвороб, серед яких найбільш шкідливими є борошниста роса та листові плямис­тості (антракноз і септоріоз).

Серед шкідників порічки і смородини найбільш «по­пулярна» по­пелиця, якої існує багато видів але частіше зустрічається галова попелиця, яка поселяється з нижньої сторони листків на молодих приростах і, харчуючись соком, утворює здуття (гали) червоного кольору. Такі листки добре помітні сильному пошкодженні заси­лають і обсипаються.

У боротьбі з шкідниками та хворобами непоганий ефект дає об­прискування кущів концентрова­ним розчином мінеральних доб­рив (500 г нітроамофоски, 400 г хлористого калію, 500 г сечовинина, 10 л води) ранньою весною (до розпускання бруньок) для знище­ння зимуючих яєць і спор. Слід об­прискувати кущі, а не поливати! Цей прийом дійсно ефективний, на відміну від поширеного народ­ного способу обливання кущів окропом.

Протягом вегетації проводити боротьбу з шкідниками та хворо­бами на присадибній ділянці бажа­но за допомогою біологічних пре­паратів (Актофіт, Лепідоцид, Гаупсин тощо), які при правильному застосуванні мало чим поступа­ються хімічним, але незрівнянно безпечніші для здоров’я людини.

Багаторічними дослідженнями Інституту садівництва НААН по ви­вченню сортів смородини та порі­чок червоних і білих було дове­дено, що більшість вітчизняних со­ртів не поступається перед кра­щими зарубіжними аналогами, а окремі перевершують їх, особли­во за стійкістю до грибкових хво­роб та споживчими якостями ягід.

О.М. Ярещенко, кандидат с.-г. наук, Я.Ю. Терещенко, мол. науковий співробітник, Інститут садівництва НААН

Купити саджанці порічки

Купити саджанці смородини