Малина — звична гостя кожного саду чи городу. Її ріст і розвиток значною мірою залежить від умов вирощування. «СонцеСад» підготував для вас найкорисніші поради щодо вирощування звичайної малини.

Вибір місця

Від умов вирощування залежить ріст і розвиток малини. Малина не належить до зимостійких та посухостійких культур, а ще вона полюбляє багато світла. Недостатня кількість вологи в період цвітіння та плодоношення малини може спричинити зменшення росту пагонів,  та й на продуктивність плодоносних стебел це може неабияк вплинути.

⌂ Ділянка для посадки малини повинна добре освітлюватися та затримувати воду

Стебла малини взимку потерпають від вітрів та морозу, тому на відкритих ділянках її краще не висаджувати. Під час лютої холоднечі у сортів морозостійких можуть відмирати бруньки і верхня частина стебла, менш зимостійкі сорти можуть втратити все стебло повністю.

Рятує малину достатньо зимостійка коренева система. Під снігом вона може витримати морози навіть до мінус 37°С.

Не варто садити малину на підвищеннях — там вода швидко стікає і ґрунт пересихає. З таких ділянок взимку часто здувається сніг, і пагони починають підмерзати.

Вологість ґрунту

Родом малина з лісових країв з помірним кліматом, там вона з давніх— давен росла на родючих і вологих ґрунтах. Сучасні сорти малини зберегли цю звичку, і у посушливих районах України можуть втратити не тільки врожай, а й  здатність утворювати нові пагони.

Однак на перезволожених ділянках малині також живеться не солодко. Підземні стебла й корені рослини через надмірну вологу можуть передчасно відмирати — їм невистачить повітря в ґрунті.

Висока вологість повітря і ґрунту, особливо в низинах, може спричинити поширення на стеблах і листках багатьох грибкових захворювань. Через вологість пригальмовуватиме ріст стебла, а його підмерзання, навпаки, пришвидшиться.

Ґрунти

Найкраще малину садити на легких родючих ґрунтах, недостатню родючість можна компенсувати внесенням добрив. Однак погано малина росте на занадто кислих чи лужних ґрунтах. Малину можна вирощувати майже на всіх ґрунтах. Найгірше вона росте і плодоносить хіба що на важких глинистих ґрунтах.

Підготовка ґрунту

Добра забезпеченість ґрунту поживними речовинами сприяє збільшенню кількості однорічних пагонів, їх росту та плодоношенню і довговічності насаджень. Поряд з цим велике значення має знищення багаторічних бур’янів, таких як осот, пирій, березка польова, хвощ польовий тощо, ґрунтових шкідників та забезпечення ґрунту вологою.

Тому ґрунти з глибоким гумусовим горизонтом орють (копають) на глибину 30–40 см, а з неглибоким — на всю глибину орного шару, тобто до 20–25 см. На бідних піщаних ґрунтах під малину копають траншеї глибиною і шириною 40 см або навіть 50 х 50 см та заправляють їх добривами.

Удобрення

✔ Органічні та мінеральні фосфорно-калійні добрива вносять під зяблевий обробіток ґрунту або в парове поле навесні. Ефективно використовують добрива тільки здорові рослини (без наявності хвороб і шкідників) і лише на чистих від бур’янів ділянках, що забезпечені вологою.

✔ Солонцюваті ґрунти з лужною реакцією ґрунтового розчину перед садінням малини гіпсують. Норма гіпсу, яку встановлюють у лабораторії за увібраним натрієм, у середньому становить 2–3 кг на 10 м2 (2–3 т/га).

⌂ Якщо малину висаджують у підготовлені траншеї, з верхнім вийнятим з траншеї шаром ґрунту перемішують органічні й мінеральні добрива

✔ На бідних піщаних ґрунтах, де малину висаджують у підготовлені траншеї, з верхнім вийнятим з траншеї шаром ґрунту перемішують органічні й мінеральні добрива, а потім цією сумішшю у траншеях засипають кореневу систему висаджуваних паростків. Дози добрива такі самі, що й під зяблевий обробіток.

✔ На піщаних ґрунтах дно траншеї вистилають глиною шаром 3–5 см, яка затримує вологу, поліпшуючи водний режим ґрунтосуміші. За такого способу готування ґрунту рослини добре ростуть і плодоносять 6–7 років. Такі траншеї з обох боків обрамляють шифером чи іншим непроникним для коріння матеріалом.

Садіння. Час садіння 

Паростки малини найкраще висаджувати восени у першій половині жовтня. Добре приживаються рослини, які садять упродовж усього жовтня. Осіннє садіння забезпечує добру приживлюваність та відновлення росту підземних стебел, тому що в ґрунті є достатня кількість вологи, сприяють цьому й температурні умови.

Використовуючи протягом тривалого осіннього часу ґрунтову вологу і тепло, підземні пагони заміщення встигають прорости на кореневищі близько до поверхні ґрунту. Навесні наступного року, коли ґрунт добре прогріється, вони дружно виходять на поверхню і формують міцні стебла та кореневу систему. Закінчують осіннє садіння за 15–20 днів до постійного замерзання ґрунту в усіх ґрунтово-кліматичних зонах.

Паростки висаджують і навесні. Весняне закладання малинника потрібно вважати вимушеним. Воно обмежується дуже раннім проростанням бруньок на кореневищах. Весняне садіння потрібно провести в якомога стислі таранні строки, коли тільки-но починаються польові роботи. В цей час необхідно стежити, щоб під час висаджування етіоловані паростки на кореневищі не обламалися.

Техніка садіння

Садять паростки на глибину умовної кореневої шийки, не дуже заглиблюючи кореневища. Висаджені рослини обов’язково поливають з розрахунку 7–8 л води на кожен саджанець.

⌂ Кожен саджанець обов’язково поливають

Перед садінням на коренях поновлюють зрізи, вкорочуючи надто довгі, і вмочують кореневу систему в земляну бовтанку. Довжина кореневої системи повинна становити 12–15 см.

Розміщення рослин

Ряди краще розміщувати з півночі на південь, хоча принципового значення це не має, особливо на обмеженій присадибній ділянці з відстанню між рядами від 1 до 1,5 м, між висаджуваними кущами — від 0,2 до 0,5 м. Щільність стебел залежить від кількості вирощуваних пагонів у кущі та шпалерного формування насадження.

У висаджених рослин надземну частину зрізують на рівні поверхні ґрунту. Зрізані стебла виносять за межі насадження і закопують у ґрунт на глибину не менше 50 см, щоб знищити на них інфекцію небезпечних стеблових хвороб: антракнозу, пурпурової плямистості та інших.

Підживлення

Для нормального росту й плодоношення малина використовує велику кількість поживних речовин. Вона позитивно реагує на внесення органічних та мінеральних добрив у різних ґрунтово-кліматичних умовах.

За доброї передсадивної підготовки ґрунту насадження малини починають підживлювати тільки після третього року росту. 

На бідних малоокультурених ґрунтах зазвичай вносять підвищену кількість органічних добрив. Однак внесення надто великої їх кількості призводить до посилення росту пагонів, і всі поживні речовини використовуються саме на ріст, а це згубно впливає на продуктивність малини.  

Зрошення

Для доброго розвитку і регулярного плодоношення малини ґрунт слід забезпечувати оптимальною кількістю вологи. За недостатньої кількості дощів у вегетаційному періоді, потрібно використовувати зрошенням. Найбільше вологи рослині потрібно саме у період формування і достигання ягід.

⌂ Полив малини припиняють у другій половині серпня

За відсутності опадів під час вегетації поливають у такі періоди: перед цвітінням, на початку формування й достигання ягід, під час їх збирання, а за необхідності — також і після збирання врожаю. Поливи припиняють у другій половині серпня, аби не допустити затягування росту пагонів, які повинні добре підготуватися до перезимівлі.

Збирання врожаю

Ягоди малини дуже ніжні, вони вимагають своєчасного збирання. Ранні сорти починають достигати наприкінці червня. Залежно від сортового складу насадження та погодних умов року збирання ягід може тривати від 21 до 42 днів. У сонячну погоду вони достигають швидше, а в похмуру й холодну — повільніше. Масове достигання настає через 7–8 днів після початку вистигання перших ягід.

⌂ Під час масового достигання плодів

Під час масового достигання плоди збирають через кожні два, а в кінці плодоношення — через 3–4 дні. У середньому врожай на ділянці збирають 5–8 разів і це залежить також від кількості вирощуваних сортів та погодних умов.  

Більше про вирощування малини та інших ягід читайте у книжці: «ЯГІДНІ КУЛЬТУРИ В УКРАЇНІ». Автори: Марковський В.С., Бахмат М.І.