⌂ Ремонтантна малина Жовтий гігант
Чимало українських господарів вирощують на своїй землі солодку і корисну малину. Сортів цих диво-ягід сьогодні існує чимало, однак є два основні різновиди: малина ремонтантна і малина звичайна. Як навчитися їх відрізняти, «СонцеСад» розбирався для вас.
Для початку варто знати, що звичайна малина плодоносить тільки один раз на рік, якщо її не зрізати. Ремонтантна малина може потішити гарним врожаєм двічі за сезон. До того ж врожайність ремонтантної малини більша, ніж у звичайної.
Відрізняються і строки плодоношення — за сприятливих погодних умов навіть при єдиному врожаї ремонтантна малина плодоноситиме майже два місяці, тоді, як звичайна — тільки 2-3 тижні.
Біологічні особливості ремонтантної малини
Малина ремонтантна здатна до багаторазового цвітіння й плодоношення протягом одного вегетаційного періоду.
Біологічна особливість ремонтантної малини полягає в тому, що вона може плодоносити влітку на минулорічних стеблах. Наприкінці літа і восени на верхній частині пагонів поточного року виростають плодові гілочки та формуються ягоди для осіннього плодоношення.
Наступного року влітку на цих же минулорічних стеблах формується літній урожай, так само як і в малини звичайної неремонтантної. Таким чином ремонтантні сорти плодоносять двічі — у першій і другій половині вегетації.
Однак ягоди другого, осіннього урожаю, мають розтягнутий період достигання. Значна частина нестиглих плодів потрапляє під осінні приморозки, внаслідок чого урожай знижується.
⌂ Малина ремонтантна Зева
Читайте ще:
Складові високої продуктивності насаджень
✔ Основним напрямком у досягненні високих осінніх врожаїв малини є добір сортів, які б забезпечували високий урожай раннього строку достигання ягід на однорічних пагонах.
✔ На величину осіннього врожаю ремонтантної малини впливають умови вегетаційного періоду, що характеризується таким показником, як сума активних температур вище 10°С.
✔ Якщо дощів щомісячно випадає близько норми (50-70 мм), то кількість і величина ягід буде відповідати середнім показникам для кожного сорту, тобто продуктивність насаджень буде задовільною.
✔ Компонентами врожайності ремонтантної малини є й такі показники: висота пагонів, кількість їх на 1 м ряду, кількість зав’язі на кожному пагоні, середня маса ягоди, а також темпи достигання ягід і тривалість без морозного осіннього періоду.
ДОГЛЯД ЗА РОСЛИНАМИ
Обробіток ґрунту
Після садіння у міжряддях та навколо кущів грунт добре розпушують, оберігаючи коріння від пошкоджень. Таке ж розпушення про-водять рано навесні, щоб зберегти нагромаджену вологу і поліпшити повітряний та тепловий режим ґрунту.
Протягом вегетації виполюють бур’яни в міру їх проростання. Залежно від забур’яненості ґрунту, поживного та водного режимів за вегетацію таких прополювань може бути 8-10 і більше.
Малина позитивно реагує на мульчування ґрунту, особливо коли її вирощують без зрошення. Шар мульчі товщиною 4-6 см із соломи, перегною, торфу, компосту чи соломистого гною запобігає пересушуванню ґрунту, розвитку бур’янів, сприяє кращому росту й плодоношенню стебел.
Мульчують сформовані плодоносні насадження після весняного обробітку ґрунту. Мульчувальний матеріал розстеляють усередині смуги або по всій площі з розрахунку 20–40 кг на 10 м² насаджень. Під час осіннього обробітку мульчу загортають у ґрунт і вона слугує добривом.
⌂ Малина позитивно реагує на мульчування ґрунту
Розповідає Василь БОНДАРЧУК, представник компанії «Бадваси»
Створення плодоносних смуг
У перші 2-3 роки після садіння важливим завданням догляду є створення добре виповненої смуги пагонів у ряду. Якщо ширина міжрядь 1,5 м, то плодоносна смуга в основі ряду формується шириною 30 см. Тобто, від основи кожного ряду в бік міжрядь сильними кореневими паростками заповнюється смуга шириною 15 см.
В такому разі від встановленого міжряддя (1,5 м) для смуги двох суміжних рядів залишаються 1,2 м з вирахуванням двох відрізків по 15 см. Таким чином, 150 см мінус 30 см (15+15) дає 120-сантиметрове міжряддя.
Якщо схема садіння передбачає міжряддя 1 м, то з сильних пагонів заміщення та з найкраще розвинутих паростків формується вузький ряд шириною 10-12 см. При цьому стебла обов’язково підв’язують до шпалерного дроту.
Навесні кожного наступного року (або восени минулого) слабкі паростки-недогони зрізують на рівні поверхні ґрунту. У залишених для плодоношення стебел на висоті 160-170 см навесні зрізують верхівки до живої деревини з добре розвинутою брунькою. Вкорочують високорослі стебла лише тоді, коли довжина їх над верхньою ниткою дроту перевищує 25-30 см. Необхідно зауважити, що з укорочуванням верхівок видаляється частина урожаю.
Важливим заходом є своєчасне видалення стебел, що відплодоносили у поточному році. їх вирізують секаторами зразу ж після закінчення збирання врожаю. Одночасно видаляють недогони.
Вчасне видалення таких стебел після закінчення плодоношення, які використовують багато вологи і поживних речовин з ґрунту, сприяє кращому розвитку і вистиганню залишених на плодоношення молодих кореневих паростків та пагонів заміщення, загартовуванню їхньої деревини, формуванню плодових бруньок, а також стійкості пагонів до грибкових хвороб.
З видаленими старими стеблами знищується значна кількість шкідників і збудників хвороб. Одночасно зі старими стеблами у смугах вирізують і слабкі паростки, які не можуть бути використані для плодоношення у наступному році. У сформованих смугах залишають найсильніші стебла, котрі підв’язують до шпалерного дроту.
⌂ З видаленими старими стеблами знищується значна кількість шкідників і збудників хвороб
Зимові пошкодження стебел
Загартовування пагонів у другій половині вегетації проріджуванням з повним освітлюванням і провітрюванням насаджень сприяє підвищенню стійкості їх до ранніх осінніх морозів.
Однак морозостійкість культури знижується за настання відлиг з наступними морозами. Підвищення температури повітря в грудні та січні вище 0°С протягом 10–15 днів призводить до виходу зі стану спокою стеблових бруньок. А з настанням у лютому різкого зниження, коли абсолютний мінімум досягав 29°С морозу, а середньомісячна температура становила мінус 7,8°С, відбувається зимове висушування плодоносних стебел, особливо з посиленням вітрів.
⌂ У районах із холодними зимами малину краще вкривати
Наслідком цього є засихання на стеблах відрослих плодових гілочок, яке може досягати в залежності від сорту до 93%.
Значних втрат урожаю завдає і зниження температури до мінус 4°С навесні, коли на стеблах починають відростати плодові гілочки. Такі весняні заморозки спричинюють підмерзання кори та деревини трав’янистих органів малини і загибель 32% генеративних органів.
Підживлення
За час вегетації малині потрібно чимало поживних речовин. Час від часу її потрібно підживлювати органічними, органо-мінеральними і мінеральними добривами. Різні ґрунтово-кліматичні умови вимагають різних добрив.
З ранньої весни і до кінця літа малина починає доволі активно споживати азот, фосфор та калій. Це потрібно для якісного формування ягід.
Не варто забувати і про те, що багато паростків, що проростають на поверхню практично протягом усього вегетаційного періоду, постійно використовують з ґрунту мінеральні елементи живлення, в першу чергу азот і калій. За доброї передсадивної підготовки ґрунту плодоносні насадження починають підживлювати на третій і в наступні роки після садіння.
Зрошення
Малина досить вибаглива до вологості ґрунту. У зв’язку з відносно поверхневим розміщенням кореневої системи і значною транспірацією вона важко витримує нестачу вологи в ґрунті. Водночас на перезволожених ділянках корені й кореневища терплять від нестачі кисню і погано розвиваються.
Для доброго розвитку і регулярного плодоношення ґрунт слід забезпечувати оптимальною кількістю вологи, що досягається зрошенням за недостатньої кількості дощів у вегетаційному періоді.
⌂ У посушливий сезон необхідно забезпечити рослину системою зрошення
Найбільше вологи рослини використовують у період формування і достигання ягід. Під час цвітіння і плодоношення вологість ґрунту на глибині до 20 см підтримують у межах 70-80% найменшої вологоємкості (НВ), після збору ягід — 50–60% НВ.
Збирання врожаю
⌂ Збирати малину потрібно вчасно і обережно — її ягоди надзвичайно ніжні
У дощ малину збирати не варто — мокрі ягоди будуть швидко псуватися.
Ранні сорти малини дозрівають вже у червні. Пік масового достигання настає через тиждень після появи перших ягід. Триває період плодоношення більше 40 днів. Все залежить від сорту та погоди. У суху та сонячну погоду малина дозріває швидше, у хмарну — не так швидко. Однак за несвоєчасного збирання (зволікання зі збиранням стиглих ягід) ягоди загнивають і осипаються.
