Борошниста роса — найнебезпечніша хвороба аґрусу. Упродовж багатьох років садівники боролися з цим захворюванням, проте, попри зусилля, зазнавали невдач. Єдиним вирішенням проблеми було лише знищення культури. Щоправда, е можливість щорічно вирощувати чудовий урожай аґрусу. Для цього, насамперед, слід знайти слабкі місця, коли хвороба найбільш вразлива. Експерт «СонцеСаду» Моторний О. В., фітосанітарний інспектор Державної інспекції в Миколаївській області, розповість про про це детальніше.
Борошниста роса — це хвороба, поширена в усіх областях України. Борошниста роса, американська борошниста роса, сферотека (збудник — Sphaerotheka mors uvae Berk et Curt, клас — Ascomycètes, порядок — Erysipha— les), крім аґрусу, пошкоджує також чорну, червону смородину та порічки.
⌂ Фото: Смородина та аґрус однаково уражуються борошнистою росою
Можливість переходу хвороби з аґрусу на смородину та з смородини на аґрус доведена експериментально. Мікроскопічна будова гриба та цикл її розвитку на обох культурах однакові.
Збудник хвороби спеціалізований на молодих тканинах, уражує ділянки росту, черенки листя, саме листя, бруньки, пагони і плоди. Навесні на початку росту аґрусу та розвитку хвороби (в період проростання спор та утворення міцелію) обидва організми є найбільш вразливими. На цю особливість треба звернути особливу увагу.
Спочатку на уражених органах з’являється ніжний, білий чи сріблястий борошнистий наліт, що складається з міцелію та конідіального спороношення. Пізніше міцелій ущільнюється, стає темно-бурим, в ньому утворюються темні плодові тіла — клейстотеції.
При ураженні ділянок росту пагони припиняють рости, викривляються, міжвузля вкорочуються, листя дрібнішає, знебарвлюється, набуває гофрованої форми. Плоди аґрусу від сильного ураження втрачають товарний вигляд, стають непридатними для споживання. Дуже уражені верхівки пагонів засихають, листя та плоди опадають, кущі ослаблюються і за 2-3 роки гинуть. Великої шкоди хвороба завдає саджанцям.
⌂ Фото: Борошниста роса вражає всю рослину
Спекотна суха погода і недостатня вологість ґрунту уповільнюють розвиток хвороби. Дозрівання плодових тіл і формування в них спор починаються з липня і тривають до пізньої осені, однак визрівають вони навесні (у квітні наступного року).
Масово спори розсіваються в травні, нерідко під час масового цвітіння смородини. До цього часу вони перебували в стані глибокого спокою і пошкодити їх неможливо ніякими фунгіцидами та коливанням температури.
✔ Увага!
Максимального розвитку хвороба досягає в липні-серпні.
Слід зазначити, що є сорти аґрусу та смородини, які стійкіші до ураження. Але, у зв’язку з виникненням нових біотипів гриба, сорти, що були раніше стійкі проти хвороби, стають сприйнятливими. Слід зазначити, що найвразливіші сорти мають часто ягоди найкращих смакових властивостей.
Хотілося б вірити, що старовинні рецепти дієвіші, ніж хімічні. Прикро, але в цьому випадку більшість із них мають мізерний позитивний ефект, а за витратами часу і сил перевершують оброблення пестицидами. Але все ж наведемо приклади найбільш рекламованих оброблень.
1. Ранньою весною, до розпускання бруньок, щедро облити кущі кип’ятком. У цей час хвороба перебуває в стадії спори, і екстремальна температура не пошкодить їх.
2. Сіно перепріле. Настій готують із розрахунку: на 3 л води беруть 1 кг сіна і настоюють упродовж трьох діб. Після цього настій проціджують, доливаючи на 1 л настою 3 л води. Обробляють до появи симптомів хвороби і повторюють за кожні 7 днів. Вважаю, що кількість оброблень слід збільшити через нестійкість розчину. Навіть якщо в суміші є речовини, які пригнічують розвиток хвороби, вони швидко змиваються з рослини. Кардинальних змін від застосування розчину перепрілого сіна нема.
⌂ Фото: Деревний попіл — ефективний метод профілактики проти борошнистої роси аґрусу
3. Попіл із деревини. З кг попелу з деревини залити 10 л кип’яченої води. Розчин настоюють на свіжому повітрі не менше ніж одну добу. Обробляти рекомендують не менше ніж три рази з перервою 1— 2 дні. Наявність у розчині мінеральних елементів вказує на можливість позитивної дії внаслідок потрапляння в рослину калію, який забезпечує стійкість рослини до різних умов середовища.
1. Вирощують стійкі сорти. Помірно обрізують і знищують уражені пагони.
2. Значно знижує розвиток хвороби позакореневе обприскування калійними добривами за 10 і 20 днів після цвітіння, після збирання ягід і ще раз за 10 днів.
3. Найважливішим методом запобігання та знищення хвороби є обприскування фунгіцидами перед та після цвітіння і ще за 10-12 днів. Обробляють одновідсотковою колоїдною сіркою та її аналогами. Препарати — надзвичайно дієві, але мають особливість. Усі препарати сірки починають діяти при температурі, вищій ніж 18-20°С. У весняно-літній період температура повітря упродовж доби нижча, що призводить до зараження рослини, незважаючи на всі старання.
⌂ Фото: Найважливішим методом запобігання та знищення хвороби є обприскування фунгіцидами
Ідеальний результат маємо, коли використовуємо фунгіцид «Тілт» та його аналоги з діючою речовиною пропіконазол. Ці препарати дають можливість не тільки захистити ягоди від пошкодження, а й відновити пошкоджені кущі. Досить навіть двох перших оброблень. Препарат — нешкідливий для бджіл, але є також інгібітором (затримує) росту пагонів.
4. Восени найдієвішим та нешкідливим є оброблення кущів і ґрунту карбамідом із розрахунку 700 г на 10 л води. Дія розчину карбаміду полягає в тому, що листя на кущах швидше опадає і розкладається. При цьому спори потрапляють у більш несприятливі умови для подальшого проростання.
Рекомендовані товари!
У наявності
Саджанець Аґрус Смарагдовий (ОКН-3369(2-4л))
У наявності
Саджанець Аґрус Шалун (ОКН-3517)
У наявності
Саджанець Аґрус Рожевий-2 (ОКН-617)