Персики взимку лишають по собі лише солодку згадку, яскравий згусток кольору та неймовірного аромату, що зберігся в мозку на згадку від наших сенсорних клітин. Бліду тінь величі цього фрукту можна зберегти в консервованому, замороженому чи сушеному вигляді, але всі ми знаємо, що головна зустріч з цим неймовірним фруктом попереду — наступного сезону.
⌂ Фото: Олексій Коваленко, кандидат біологічних наук, науковий співробітник Національного науково-природничого музею НАН України
Також слухайте цю статтю в аудіоформаті:
Нектарини — це ті ж персики, але які не мають фірмового пушку десятикласника на поверхні свого плоду.
Хоч персики та нектарини і маркують, як різні фрукти, але належать вони до одного виду. Коли я вперше побачив цей плід у сиву давнину на базарі, то чув неймовірні історії про те, що нектарин — це гібрид персика та сливи, але ці магічні уявлення давно перестали бути актуальними навіть у таких місцях.
Голий різновид персика позначають як Prunus persica var. nucipersica (або var. nectarina).
Яка в них генетична різниця? За опушення відповідає домінантний стан одного гена, а за «поголений» рецесивний. Тому якщо схрестити "чистий" персик та нектарин, то їхні нащадки всі будуть персиками. Якщо ці гібриди уже перезапилити між собою, то будуть утворюватися персики та нектарини в концентрації 3 : 1. Все для вивчення законів пана Менделя.
⌂ Фото: У нектаринах більше вітаміну C, калію, фосфору і вітаміну А, ніж звичайних персиках
Нектарини справді не мають на поверхні волосків або ж трихом. І, можливо, саме через це такі плоди відіграють важливу роль на нинішньому ринку. В Італії їхня частка становить близько 30 % з-поміж усіх персиків. Як вважають науковці, одна з можливих причин їхньої популярності полягає в тому, що вони не так часто спричиняють алергію, як їхні опушені колеги.
Два основних алергени персика — Pru p 1 і Pru p 3. Вони можуть запускати чарівне явище — синдром оральної алергії з свербінням рота та горла, опуханням губ та язика.
Для деяких сортів нектаринів точна відома відсутність протеїна Pru p (наприклад, це точно підтверджено для «Rita Star»).
Цікаві факти про персики
1. Батьківщиною персиків є Південна Америка. Європейців з цими фруктами вперше познайомив Христофор Колумб, який привіз ці рослини зі своєї знаменитої експедиції.
2.Вперше в Україні персики стали вирощувати в XVI столітті
3. У Китаї гілочкою персикового дерева прикрашають багато будинків в період китайського Нового року. Там рослину вважають символом безсмертя і довголіття.
4. Угорці називають персики «фруктами спокою», оскільки в цій країні вважається, що вони допомагають позбутися відчуття тривоги і занепокоєння.
5. У Європі персики вирощуються дуже активно. Вони посідають третє місце за площею насаджень серед всіх плодових, поступаючись тільки яблукам і грушам.
6. Під час однієї з висадок американських астронавтів на Місяць на поверхні супутника Землі був з'їдений персик. Таким чином, він став першим фруктом, з'їденим на Місяці.
7. Фахівці з ароматерапії стверджують, що аромат персиків здатний діяти як антидепресант. Вони сприяють покращенню діяльності мозку, пам’яті, підвищують концентрацію уваги.
8. Персики багаті на вітаміни: A, C і B. Тому фрукти рекомендують вживати після тривалої хвороби. Один персик дає 3/4 необхідного людині вітаміну С.
9. Персиковий сік варто вживати при шлункових хворобах, зокрема при зниженій кислотності шлункового соку. Плоди мають сечогінну дію та сприяють виведенню піску з нирок.
10. Фрукти рекомендують також їсти при серцевих захворюваннях через солі калію, які позитивно впливають на серце.
11. Персики можна додавати до десертів, освіжаючих напоїв, морозива та випічки.
Навіщо взагалі опушення на плодах у персиків?
Трихоми — це волоскоподібні придатки, які утворюються в результаті видозміни епідермальних клітин. Вони можуть бути одноклітинні або багатоклітинні, можуть як утворювати та виділяти певні речовини (секреторні), так і не робити цього (незалозисті).
Трихоми можуть розвиватися на листках, плодах, насінні тощо. Вони відіграють важливу роль у захисті рослин від біотичного та абіотичного стресу.
У плодах персика трихоми одноклітинні та незалозисті. Вони виникають на зав’язі ще за чотири тижні до цвітіння.
До моменту фізіологічного дозрівання більшість трихом шкірки плоду є мертвими клітинами. Тому якщо раніше було модно говорити про мертвих всередині людей, то персики навпаки — мертві назовні.
Нектарини, як і персики, можуть формувати білу та жовту м’якоть, кісточку, яка з нею збирається і вільну кісточку.
⌂ Фото: Волохаті персики надовго дозволяють відчути себе ситим, незважаючи що є дієтичним продуктом — в середньостатистичному фрукті міститься всього лише близько 440 ккал
Часто через відсутність пуху на поверхні плоду нектарин є візуально червонішим за персик. Відсутність додаткових покривів часто робить шкірку плодів вразливішою до штурхання під час перевезень і до мацання покупців у магазинах.
Поряд з нектаринами в магазинах і інше химерне персикове утворення, у нас такі фрукти найчастіше називають інжирними персиками, а в англомовниму світі їх ще можуть кликати і персиками-пончиками (ну, тобто донатами) та навіть Сатурновими персиками, настільки космічно вони виглядають.
Якщо раптом ви в пошуках матеріалу для укладання словника синонімів цього чудернацького плоду, то ось ще кілька відповідників — блюдечковий персик, НЛО-персик, капелюховий персик, животиковий персик, кремовий персик, гарбузовий персик, приплюснутий персик, персик-бублик та навіть персик-піта. Вибирайте, що вам до смаку.
⌂ Фото: Інжирні персики здатні позбавити від дратівливості, покращують роботу серця, печінки, нирок і жовчного міхура
З ботанічної точки зору — це, звісно, не гібрид персика та інжира, а лишень різновид звичайного персика, який ботаніки називають Prunus persica var. platycarpa, тобто плоскоплодий різновид персика.
Часто такі персики солодші за звичайні, однак ця ознака досить мінлива. Заморочені гурмани вирізняють мигдалеві обертони у м’якоті плода. Зазвичай ці фрукти менш кислі, а їхня кісточка не прилипає до м’якоті. До чеснот інжирних персиків відносять також «пушок» на поверхні плоду, а точніше його помірність. Тому, якщо «рослинність» на шкірці звичайного персика викликає у вас бажання бігти за бритвою та помазком для гоління, то це солодке пласке утворення може вам підійти.
Плаский персик походить з Китаю, де він відомий як pántáo. Довгий час ці різновиди були ексклюзивом цієї країни. Однак уже з 1870-их років ці рослини починають активні мандри іншими країнами.
Тепер все це різноманіття генетичних варіантів цього виду можна купити та й виростити на теренах України. І від попри те, що історії про нектарини та пласкі персики як наслідки схрещувань — це лише красиві міфи, їхні плоди від цього менш смачними не стають.
В ексклюзивному інтерв’ю для «СонцеСаду» розповів Олексій Коваленко, кандидат біологічних наук, науковий співробітник Національного науково-природничого музею НАН України
Переглянути повний зміст статей журналу «СонцеСад» 1/2023
Купити саджанці персика
