Груші здавна цінували за їхні високі смакові та цілющі властивості. Але сьогодні з’явилися сорти, які можуть задовольняти найвибагливіших гурманів свіжими плодами й улітку, й восени, й навіть довго взимку, якщо правильно їх зберігати. Що потрібно знати, аби правильно доглядати за грушевим садом? Про це — наша розмова з Богданом Гульком, доцентом Львівського національного аграрного університету, кандидатом с/г наук.
⌂ Фото: Богдан Гулько
– Де краще приживеться саджанець груші?
– Найперше правило: ніколи не висаджуйте деревце в низинах, тільки на схилах і підвищених ділянках. Низини й долини — не для саду, краще зробіть там грядки для певних овочевих культур. Бо цвіт дерев у цих місцях дуже підмерзає, а надмірна волога спричиняє інтенсивний розвиток грибкових хвороб. Зверніть увагу на склад ґрунту. Вміст карбонатів у ньому не має перевищувати 5–7%.
Можна зробити аналіз ґрунту, але цілком можливо визначити, чи багато карбонатів, на око: якщо копаєте ґрунт, а в ньому трапляються білі камінчики. Їх не має бути взагалі, бо тоді дерева хворітимуть на хлороз. Навіть якщо цих камінчиків у ґрунті мінімальна кількість, листя груші жовтітиме, буде дрібне, дерево не ростиме і щедро не плодоноситиме.
Відео: Як посадити грушу та айву
Розповідає Олена Кіщак, доктор сільськогосподарських наук, завідувач селекційно-технологічним відділом Інституту садівництва НААН України.
– А якщо це глинисті ґрунти?
– Глина для садів — не найгірший варіант, бо вона утримує воду, містить мікроелементи. Це набагато краще, ніж торф’яні чи піщані ґрунти. Якщо є можливість завозити родючий чорнозем і засипати його в посадкові ями – будь ласка, якщо ні, не переймайтеся. Натомість не забувайте про низку заходів, особливо якщо для саду виділили великі площі. Загальна підготовка такої площі передбачає додавання 50 тонн органіки чи 12 тонн курячого посліду на гектар.
Можна висівати сидерати, наприклад гірчицю, це буде альтернативою внесенню 20 т органіки на гектар. Обов’язково треба вносити фосфорно-калійні добрива з розрахунку 200–250 кг діючої речовини на гектар. Якщо всі ці заходи посилити операцією ґрунтопоглиблення на 60 см (що це за операція, розказати трохи докладніше?), тоді глинистий ґрунт буде цілком придатний для вирощування садів.
⌂ Фото: Молодий сад груш
– Отож, традиція занурювати коріння саджанця груші в глиняний розчин цілком виправдана?
– Так, потрібно приготувати так звану глиняно-органічну бовтанку. Це дуже добрий засіб, який захищає коріння від пересихання під час садіння. Адже навіть під час ідеального садіння дерева в яму, неможливо забезпечити 100% контакту коріння саджанця з ґрунтом — між мікрогрудочками воно «висітиме» в повітряних «нішах», доки ґрунт не осяде протягом двох тижнів. Коли ж на корінні глиняна бовтанка, вона не дає йому висихати.
– Як доглядати за саджанцями груш у перший рік після посадки?
– Обов’язково встановіть біля саджанця груші кілок (з підвітряного боку), хоча б 1–1,2 м заввишки, і підв’яжіть саджанець, щоб вітер не хитав деревце й не ворушився корінь. Після садіння поливання саджанця має бути систематичним, але не наливайте багато води, щоб у ямці не утворювалася «жижа». Достатньо поливати 3–4 літрами води два-три рази на тиждень.
Не забувайте про азотні добрива, найкраще їх додати у квітні, травні та червні (по півжмені під дерево під час або одразу після дощу). І захищайте грушку від медяниці, щоб шкідники не знищили точку росту, бо внаслідок цього дерево дуже постраждає й не ростиме як слід. Знищувати медяниць найкраще системними препаратами (Моспілан).
– Як правильно обробляти навколостовбурове коло біля саджанця груші?
– Можна прокопувати, тільки не глибоко (максимум на 5–7 см), щоб не підрізати корінь. Обов’язково просапувати бур’яни, особливо ретельно, коли саджанець молодий, або ж вносити гербіциди. Тільки не використовуйте для цього препарат Раундап (гліфосат).
Нині з’явилися ефективні й абсолютно не шкідливі гербіциди, які можна використовувати для знищення бур’янів не тільки біля груші, а й інших культур (Реглон, Альфа-Дикват). Якщо ж однорічний саджанець заросте бур’яном, він не ростиме або ріст буде таким повільним, що дерево швидше постаріє, ніж на ньому дочекаєтеся плодів.
– Коли і як краще обрізати груші?
– Назву основні правила, які варто запам’ятати й використовувати їх для всіх дерев (крім персика, для якого є своя специфіка). У всіх інших плодових культур першого року росте гілка, але не плодоносить, другого — на ній закладаються плодові утворення — кільчатки або букетні гілочки. Третього року вона дає врожай, четвертого-п’ятого — врожайність підвищується, а ось шостого — уже знижується. Тому рекомендовано шостого року таку гілку на дереві обрізати на пеньок (завдовжки 5–9 см), з якого знову росте однорічна гілка. І так цикл повторюється.
Відео: Післясадивне обрізання груші та айви
Розповідає Олена Кіщак, доктор сільськогосподарських наук, завідувач селекційно-технологічним відділом Інституту садівництва НААН України.
Таке циклічне обрізування найдоцільніше. Щорічно таким чином слід омолоджувати 2 гілки на дереві. Формуючи дерева, намагаємося перші два-три роки сформувати один потужний центральний провідник заввишки до 3 м. Усі бічні гілки не мають бути товщими від половини діаметра провідника — якщо такі є, їх зрізують на пеньок завдовжки 5–7 см.
⌂ Фото: Груша сорту Абат Фетель
– Які сорти груш ви порадите висаджувати, які груші сьогодні цінують найбільше?
– Одним із найкращих літніх сортів груші є Талгарська красуня — невибагливий сорт, який мало уражується шкідниками і хворобами та щедро родить смачні плоди, які можна споживати від серпня до вересня.
Серед осінніх сортів варто згадати Абат Фетель — теж невибагливий сорт із великими й дуже смачними плодами. Приємним смаком і урожайністю відзначається і сорт Хотинчанка.
Щодо зимових сортів груші, то вирощувати можна Конференцію, Ксену (Ноябрьську), Стрийську, Яблунівську, які відрізняються стійкістю до хвороб, високою урожайністю та смаком плодів.
⌂ Фото: Груша сорту Конференція
Важливо знати!
Груша щедро плодоносить і помірно росте тільки на підщепі айви сортів Сідо, ВА-29, ІС 2-10 тощо.
На замітку:
Щоб максимально продовжити споживання плодів груші свіжими, їх слід зберігати у холодильнику при температурі -0,5 0С.
Поради від «СонцеСаду»:
На відміну від яблуні, на якій можна щепити тільки різні сорти цієї культури, грушеве дерево може прихистити ще й айву великоплідну. На черешні можна щепити вишню, а на вишні — черешню. А решта кісточкових культур ще гостинніша — на одному дереві виростите усі чотири культури: персик, абрикос, сливу й аличу великоплідну в довільних комбінаціях, оскільки вони добре сумісні між собою.
Для того, аби провести ефективну профілактику грибкових хвороб у своєму саду, яблуні, груші, всі дерева кісточкових культур потрібно мінімум двічі на рік обприскувати мідевмісними препаратами (наприклад, 0,5–1% розчином препарату Медян-Екстра). Виконати це слід восени після опадання листя і обов’язково повторити процедуру навесні, до розпускання листя. Якщо є можливість у січні-лютому, коли настають «теплі кліматичні вікна» (температура повітря досягає +7... + 8°С, світить сонце, тож грибкові хвороби «піднімають голову»), також бажано провести таке обприскування. Як свідчить досвід Європи, у садах, які тричі обприскують мідевмісними препаратами, грибкові хвороби вдається звести до мінімуму.
Важлива порада для садівників: групуйте насадження в саду за сортами стиглості різних культур: ранні з ранніми, середні із середніми, пізні з пізніми. Це дуже зручно для обробітку саду проти шкідників та хвороб. Бо якщо поряд ростиме пізня яблуня і рання черешня, то, обприскуючи першу інсектицидом, ви ризикуєте забруднити вже стиглі ягоди черешні й не зможете їх споживати. Це ж стосується і сортів різної стиглості однієї й тієї самої культури.
Купити саджанці груші
-3_1170x450_139.jpeg)
-титул_370x230_6dc.jpeg)
