Виростили м'яту у себе в саду? А ми поділимося, як застосувати м'яту перцеву при різних хворобах. Читайте рецепти від експерта «СонцеСаду», кандидата біологічних наук Любов Дудченко.
Корисні властивості м'яти перцевої
М’ята перцева — одна з найулюбленіших рослин українців, хоча «народилася» вона в далекій Англії. Зрештою, ця рослина давно підкорила світ. У Середньовіччі нею натирали столи перед прийомом гостей, щоб настрій у всіх був гарний.Студентам радили носити вінки з м’яти, щоб науки добре вивчали.
В чому ж секрет цієї рослини? Вона містить багато біологічно активних речовин (флавоноїди, органічні кислоти, дубильні речовини, мікроелементи — мідь, марганець, пектинові речовини), серед яких особливу ароматичну привабливість і цінність має ефірна олія, основним компонентом якої є ментол.
Найбільше ефірної олії у квітках, менше — у листі, а найменше — у стеблах. Здавна у народній медицині м’яту використовують при гіпертонічній хворобі, атеросклерозі, захворюванні нирок, ревматизмі, головних болях, мігренях, епілепсії, невралгії, тахікардії, проносах, геморої, жовтусі, застудах.
Як застосовувати м'яту перцеву
⇔ М’ята — анальгетик. Спочатку охолоджує, звужує судини, потім дарує відчуття тепла, а опісля діє як анестезія. Тому свіже листя прикладають до чола при сильному головному болю. При мігрені можна натирати скроні зім’ятим листям м’яти.
⇔ Настойка на 70% спирті — свіже листя січуть та заливають 70% спиртом у пропорції 1:12, настоюють при кімнатній температурі в темному місці 10 днів. Проціджують та вживають по 20 крапель із чаєм, напоями або змочують скроні при головному болю, крапають на цукор і кладуть під язик при болях у серці та безсонні.
⇔ Спати чи не спати? М’ята входить до багатьох заспокійливих зборів, які вживають при нервовому збудженні, безсонні, різних невротичних станах. Однак пам’ятайте, що ввечері не можна пити м’ятні настої — у цей період вони, навпаки, тонізують організм.
⇔ М’ятний чай1 ст. л. листя на 1 склянку окропу, пити по півсклянки 4 рази на день. Такий чай підсилює секрецію травних залоз, покращує апетит, прискорює перистальтику шлунково-кишкового тракту, зменшує напади печії, допомагає при спазмах, кольках у шлунку, кишечнику. Знеболює серцеві стенокардичні, невротичні та м’язові болі.
⇔ Сік для шкіри. Сік зі свіжого листя м’яти використовують для змащування ділянок шкіри, уражених неускладненими грибковими захворюваннями. Зовнішньо настій із листя використовують для полоскання ротової порожнини (свіжий подих гарантовано!), для компресів при сверблячці, нейродерміті та екземі. Для полоскання можна приготувати листя м’яти на червоному вині у пропорції 1:10. Настій для обмивання: 1 ст. л. сировини на 0,5 л окропу, настоюють 1 годину.
⇔ Ліки для шлунка і печінки. Препарати з м’яти пригнічують процеси гниття та бродіння в травному каналі. Вони мають вітрогінну дію, посилюють жовчоутворювальну функцію печінки, сприяють виділенню жовчі. Це — відмінний засіб проти нудоти (навіть при токсикозі у вагітних), при катаральних станах травного каналу, нетравленні жирів, гепатиті, холангіті, жовчнокам’яній хворобі. Настій із листя — 5 г або 1/2 ст. л. сировини на 1 склянку окропу, настояти 15-20 хв., пити по півсклянки чи третину склянки 2-3 рази на день за 15 хв. до їжі.
⇔ На зміну погоди. М’ята є одним із найкращих засобів при метеопатії (чутливість до коливань атмосферного тиску, зміни погоди). Пийте чай із м’ятою та потіште себе ваннами — 50 г м’яти на відро води, довести до кипіння, не кип’ятити (або просто залити окропом).
⇔ Жіноча магія. При рясних менструаціях п’ють настій із листя м’яти з медом — десертну ложку сирого або чайну ложку сухого листя на склянку окропу, настояти 30 хв., пити по півсклянки 2-3 рази на день за 15 хв. до їжі. З метою омолодження шкіри можна вмиватися настоєм із м’яти, а можна зробити і з запареної біомаси маску на обличчя. В давнину ж узагалі м’яту вважали жіночою травою і не рекомендували вживати її молодим чоловікам, щоб не зменшувалися сексуальні сили.
⇔ При наривах, забиттях, опіках накладають (через марлю) запарену біомасу або пом’яте листя м’яти. Настойку із сирого або сухого листя на олії також використовують зовнішньо — при екземі та виразках. Її готують так: подрібнене листя настоюють на 96% спирті у пропорції 1:5 впродовж 5 діб, потім проціджують, змішують в однакових пропорціях із рослинною олією, випаровують на водяній бані.
⇔ При грибкових ураженнях шкіри у хворих на цукровий діабет використовують аплікації із соку і кашки м’яти на уражені ділянки.
