«Традиційний спосіб садіння картоплі, який споконвіку використовували наші бабусі з дідусями, відходить у минуле. До цієї справи треба братися з усмішкою та запалом, а не йти як на муки», — вважає господиня Тома Лендел. Жінка вирощує різні культури, тому й не має часу клопотатися біля картоплі.
Вона разом із чоловіком перепробувала різні технології, щоб отримати рясний урожай. Однак на Закарпатті неродючі чорноземи на городах, тому картопля зазвичай або не родила, або виростала дрібною. І ось у 1999 році сім’я вирішила піти напролом — посадити бульбу під соломою. Сприйнявши цей метод скептично, вони й гадки не мали, що зовсім скоро радитимуть його й сусідам.
«Дуже сміялися, коли в серпні взяли відеокамеру та зняли, як чоловік розгрібав граблями солому й діставав звідти картоплю. Не вірили!» — згадує Тома Лендел.
Слухайте наш подкаст про найкращий метод вирощуванні картоплі в неродючих ґрунтах. Це — посадка її під соломою. У цьому переконалася сім’я Томи Лендел із Закарпаття:
⌂ Фото: Тома Лендел на своїй незвичайній грядці
Жінка ділиться тонкощами такого садіння: «Навесні (у квітні) на некопану невисоку грядку, огороджену шифером (щоб солома не розліталась), треба розкласти картоплю. Ширина — 1,10 м, довжина — 12 м. Робимо таких грядочок, скільки забажаємо. Товстим шаром соломи накриваємо. Поливаємо лише тоді, коли дуже спекотне літо, відразу зі шланга. Картопля сходить на десять днів пізніше, ніж за традиційного способу, тому висаджувати рано — невигідно, краще — в теплиці. Сходить такими тоненькими паростками, як павутиночки».
⌂ Фото: Садіння картоплі під сіном
«Розкрили солому — вибрали більші картоплинки, знову прикрили соломою. Ми вибираємо її на Свято Іллі (2 серпня) або після Петра (12 липня). А потім заглядаємо ще 3— 4 серпня та наприкінці жовтня вибираємо молоду картопельку, вже менший урожай, але є.
Ми помітили, коли молода картопля починає рости, то може наполовину заглибитися в ґрунт. Збирали, як поросятка, велику. Але рік на рік не випадає.
Одного разу вже восени вирішили посадити часник. Хотіли викинути солому та взятися до висаджування. То вже було 1 грудня, сніг залітав. Чоловік згріб солому, й пощастило зібрати ще ящик картоплі. Не знаємо, як так вродила!» — розповідає жінка.
⌂ Фото: Збір врожаю картоплі
Цю культуру нічим не обробляють. Прогрівають із кінця січня та весь лютий: ставлять ящики на два поверхи в літній кухні на освітлене місце. Картоплини пускають відростки та набираються світлової температури краще на підвіконні, ніж лежачи в землі схованими.
«Колорадського жука нема масово. Це однозначно. Я вважаю: так є тому, що солома підпріває, а шкідникам цей запах не до вподоби. У нас торік була грядка з редькою, дайконом. Щось посходило, щось — ні. Ми тієї весни на грядку з редькою розклали картоплю. І уявіть: жодного колорадського жука на всю картоплю! Наступного року повторили (сіють зазвичай від 15 липня до 1 серпня). Жодного! Цікаво, що під цією соломою редька вилізла. Редька цвіте, жук не лазить!» — вражено розповідає господиня.
⌂ Фото: Картопля під соломою — для лінивих
Господиня жартує: «Цей метод для лінивих. До таких належу і я. Страшенно не люблю працювати, тільки насолоджувалася б!
Завдяки соломі ми картоплю не полемо та не підгортаємо. Це було б цікаво й для східних регіонів, де cпекотно».
Пані Тома радить усім спробувати посадити нетрадиційним методом, бо тоді можна смакувати молодою картоплею навіть у жовтні, коли інші про неї можуть уже забути!
Рекомендовані товари!