Цибуля – дво- або багаторічна культура, яка здавна відома цінними поживними та смаковими властивостями як у харчовій промисловості, так і в медицині. Є дика, декоративна, їстівна. Зазвичай великий попит мають різні види їстівної цибулі: цибуля-слизун, цибуля-батун, цибуля-рязанець, або шніт, цибуля-шалот, ріпчаста цибуля.
⌂ Фото: Єва Тернова, зав. лабораторії Сквирської дослідної станції органічного виробництва
Цибуля-слизун морозостійка, рано навесні відростає. Через місяць її зрізають, за 10–15 днів – повторно. Урожай листя можна збирати від травня до серпня. На одному місці росте п’ять або шість років. Розмножують насінням, розсадою та поділом кущів.
Висівають у весняно-літні терміни широкорядним або стрічковим способом. Сіють на глибину 1,5 см, відстань між рядками 30 см. Щоб отримати насіння третього року для продовольчих цілей, продукцію не збирають, а тричі розпушують ґрунт і підживлюють рослини. У липні вони цвітуть і дають насінини.
Листки цибулі-слизуна й несправжня цибулина дуже багаті на солі (особливо заліза), ефірну олію та вітаміни. Споживаючи їх, поліпшите імунітет. Молоде листя використовують як приправу для різних салатів, маринадів. Слизун належить до салатних цибуль.
Цибуля-батун – холодостійка багаторічна культура, на одному місці може рости три або чотири роки. Вона не утворює звичайної ріпчастої цибулини, а має несправжнє стебло, трохи потовщене. Цибуля-батун швидко формує бічні стебла й набуває форми куща.
Сіють рано навесні на глибину 1–2 см, з міжряддям 30–45 см, відстань між кущами 20 см. Приморозки цибулинам не страшні. Урожай можна збирати наприкінці літа.
Пізно восени в міжряддя додають перегною або мінеральних добрив, добре розпушують ґрунт і залишають його таким на зиму.
Улітку батун сіють наприкінці липня або в серпні таким самим способом, як і навесні. Цибуля до кінця вегетаційного періоду добре розвивається, укорінюється та утворює бічні стебла. Навесні вона швидко відростає і дає товарну продукцію.
У листі й стеблах цього виду цибулі міститься аскорбінова кислота, каротин, вітаміни групи В, РР, ефірна олія, амінокислоти, цукор. Батун використовують у кулінарії для приготування та оформлення різних страв.
Цибуля-шніт – багаторічна культура, яка довго росте на одному місці, але в культурних умовах через чотири або п’ять років кущі дуже розростаються, старіють і якість листя погіршується. Висівають рано навесні, насіння заглиблюють на 1–2 см, ширина міжряддя 20 см. На бідних ґрунтах підживлюють один раз комплексним добривом. Цибуля не вибаглива до умов вирощування, коріння у ґрунті добре перезимовує, а навесні, як тільки розтане сніг, починають відростати листки.
Найкращі терміни сівби – весняний і літній. Якщо висівати навесні – урожай збирають восени. Наступного року цибуля відростає. Збирають її до цвітіння – у середині квітня і на початку травня. Потім скошують листки та квітконоси, що залишилися, розпушують міжряддя і підживлюють. Через два чи три тижні знову відростають нові ніжні листочки.
Шніт вирощують також як квіткову культуру завдяки яскравому фіолетовому забарвленню. Поживна цінність свіжої продукції майже така, як цибулі-батуна. Вживають її свіжою. Має солодкувато-гоструватий смак, приємний запах. Використовують для приготування різних салатів, супів, соусів, як гарнір до м’ясних страв.
Цибуля-шалот – дворічна рослина, яка утворює так звані гнізда, інші назви – сімейна, кущова. Її використовують для отримання цибулин і вигонки на перо.
Садять цибулю рано навесні – у березні-квітні. Рости починає за середньодобової температури +2°С, оскільки належить до холодостійких культур. Товарну продукцію (зелень) отримуємо в травні, а цибулини – у червні. Хочете мати зелень навесні, але набагато раніше, тоді садіть цибулини в жовтні, щоб добре укорінилися, однак стежте, аби не проросли.
Розмножується цибуля переважно вегетативним способом. Якщо вирощувати тривалий період, це може призвести до зменшення розміру цибулин, розвитку хвороб, зниження врожайності. Тому посадковий матеріал треба оновлювати з насіння що 5–10 років. Висаджують цибулини в борозенки з міжряддям 20–30 см, на відстані одна від одної 10 см. Глибше не садіть, бо це затримає ріст зелені й знизить урожайність. На зиму цибулини садимо трохи глибше, щоб не промерзли.
Цибулини щільні, мають фіолетовий, жовтий або білий колір, залежно від сорту. Забарвлення пір’я може бути від світлих до темних тонів, конусоподібне, тонке, ніжне, довго не грубіє.
Цибуля-шалот багата на вітаміни, мінеральні солі калію, кальцію, заліза, фосфору, має багато мікроелементів, ефірної олії, відзначається протизапальним і противірусним ефектом. Сприяє обміну речовин і циркуляції крові, поліпшує імунітет. Використовують у кулінарії та народній медицині.
Цибуля ріпчаста належить до холодостійких рослин. Висаджують цибулини рано навесні. Рослини витримують приморозки до мінус 5°С. Цибулини висаджують у ґрунт широкорядним способом, у борозенки завглибшки 3–5 см, залежно від розміру цибулини, ширина міжрядь 35–45 см, відстань цибулин у рядку одна від одної 5–7 см. Цибуля у першій половині вегетаційного періоду вибаглива до вологи, у другій половині внаслідок перезволоження може довго достигати. Вона належить до цінних продуктів харчування.
Цибуля ріпчаста має гострий, різкий запах. Їй притаманні противірусні, антисептичні, антимікробні властивості. Цибуля містить комплекс вітамінів та мінеральних солей. Використовують її для лікування організму: фітонциди, які містяться в цибулині, вбивають туберкульозну й дизентерійну палички. Має антисептичну, протицингову властивість. Завдяки тривалому зберіганню її можна використовувати весь рік. За смаком цибулю ріпчасту поділяють на гостру, напівгостру, солодку. Використовують у широкому асортименті в харчовій кулінарії.
Цю статтю можете прослухати у нашому аудіозаписі:
Спеціально для «СонцеСаду» — Єва Тернова, зав. лабораторії Сквирської дослідної станції органічного виробництва
Переглянути повний зміст статей журналу «СонцеСад» 4/2022
Купити насіння цибулі
_190x190_c8c.jpeg)
