Цибуля – найкращий лікар від багатьох хвороб, тому й сама хворіє не дуже часто. Однак таке трапляється. Які хвороби в цибулі й чому?
Захворювання є найбільш поширеним і шкідливим для цибулі, насамперед тоді, коли добряче дощить. Дифузна форма хвороби виникає у разі висаджування уражених цибулин – уже після появи сходів листки стають ланцетними, сплющеними і гофрованими, набувають жовтувато-зеленого забарвлення, зазвичай лежать на поверхні грунту, у вологу погоду вкриваються густим сіро-фіолетовим нальотом.
⌂ Фото: Несправжня борошниста роса цибулі (ознаки проявлення на стрілках рослин)
У разі місцевого ураження на листках і квіткових стрілках з’являються блідо-зелені або жовтувато-брудні розпливчасті овальні плями, які пізніше вкриваються сіро-фіолетовим нальотом. У місцях ураження листки загинаються, жовтіють і відмирають, а стрілки ламаються. Пізніше уражена тканина вкривається чорною пліснявою.
⌂ Фото: Несправжня роса цибулі (уражені рослини)
Гриб з уражених надземних органів рослини проникає в цибулину, де зосереджується переважно у верхній частині. У цибулинах патоген зимує у вигляді грибниці. Основне джерело інфекції – уражені цибулини, в шийці яких зберігається грибниця, і уражені рослини багаторічної цибулі. Інколи від хвороби гине до 15–20% і більше рослин. Насіння чорнушки з уражених рослин щупле або зовсім не утворюється.
⌂ Фото: Шийкова гниль цибулі (поздовжній зріз через уражену цибулину)
Хвороба виявляється переважно під час зберігання цибулин, але може бути шкідливою і в період вегетації рослин. Її перші ознаки виявляються біля шийки цибулини як розм’якшення тканини й утворення вм’ятини.
Згодом розм’якшення і побуріння тканини поширюється вглиб цибулини. Якщо зняти сухі лусочки, помітите у місцях плям або на розрізі цибулини уражену тканину – водянисту, буро-жовтувату, неначе варену. За підвищеної вологості поверхня цибулини спочатку вкривається сірим пліснявим нальотом, пізніше на ньому утворюються дрібні, чорні склероції, які іноді зливаються в суцільну чорну кірку. Сірий наліт з’являється і в інших місцях цибулини, де завдано механічних пошкоджень.
Значну роль у поширенні інфекції відіграють кліщі, які пошкоджують цибулю. Під час зберігання цибулі хвороба поширюється контактним способом – від хворої цибулини до здорової. За півтора-два місяці уражені цибулини всихають.
⌂ Фото: Шийкова гниль цибулі (уражена поверхня вкрита склероціями)
У разі висаджування уражених цибулин у ґрунт листки набувають жовтого забарвлення, вони в’януть, гниють і засихають. На насінниках стрілки надломлюються, а насіння недорозвивається і має низьку схожість.
⌂ Фото: Шийкова гниль цибулі (сірий наліт конідіального спороношення)
За несприятливих умов зберігання втрати цибулі від хвороби сягають 50% і більше. Більше уражується цибуля, вирощена на заплаві, менше – на супіщаному ґрунті. Сорти з темнозабарвленими лусочками більш стійкі проти шийкової гнилі, ніж сорти, які мають білі лусочки.
Захворювання поширене в зоні Полісся і північній частині Лісостепу України. В останні роки хвороба інтенсивно розвивається на рослинах у разі вирощування цибулі-ріпки з насіння чорнушки. На листках, піхвах і лусках під епідермісом, що роздувся, з’являються поздовжні вузькі свинцево-сірі смуги. Уражена тканина підсихає, темніє, епідерміс розривається, з повздовжніх тріщин висипається чорна маса. Верхівка листка скривлюється і відмирає. Сходи чорнушки найсприйнятливіші до сажки впродовж 12–15 днів, починаючи з другого дня після проростання насіння і закінчуючи формуванням першого листка.
Більшість уражених сходів гинуть у віці 3–4 тижнів, але деякі утворюють цибулини, на поверхні яких є ділянки лусочок, уражених сажкою. Іноді уражуються і більш дорослі рослини, на яких хвороба виявляється тільки на поверхневих м’ясистих лусочках або між сухими поверхневими лусочками цибулини. Хворі рослини часто гинуть, частина залишається спотвореною.
Розвиток хвороби підсилюється за умов глибокого загортання насіння в ґрунт.
⌂ Фото: Біла гниль денця цибулі
Ознаки хвороби проявляються на цибулі під час вегетації і зберігання. Кінчики листків стають жовтими, забарвлення поступово поширюється донизу. Листки жовтіють і пізніше відмирають. Хворі рослини швидко в’януть і гинуть. На коренях і лусочках молодих цибулин утворюється білий пухкий наліт, який пізніше покривається дуже дрібними склероціями у вигляді чорних дернинок. Уражені цибулини стають водянистими і загнивають.
Під час зберігання цибулі хвороба проявляється на окремих цибулинах у вигляді обводнення й загнивання денця, на якому також з‘являється білий пухкий наліт з чорними склероціями гриба. Особливо інтенсивно біла гниль денця розвивається під час зберігання цибулі у вологому приміщенні. Гниль цибулин завжди розпочинається з денця. Згодом хворі цибулини повністю згнивають.
⌂ Фузаріозна гниль денця цибулі
Джерелом інфекції є склероції гриба на уражених рештках, насіннєвих цибулинах, заражене насіння. Шкідливість хвороби полягає в зрідженні посівів сіянки, цибулі-ріпки, насінників, інтенсивному загниванні цибулин під час зберігання, що призводить до значних втрат вирощеної продукції.
Дуже поширена хвороба на всіх видах цибулі. Симптоми прояву хвороби різні – залежно від збудника. Іноді на листках цибулі утворюються округлі плями, уражені листки жовтіють, некротизуються і повністю відмирають.
Основне джерело інфекції – уражені рештки і багаторічні цибулі, на яких зберігаються теліоспори грибів. Весною вони проростають і уражують цибулю і часник.
Шкідливість хвороби полягає в погіршенні товарних властивостей зеленої цибулі. Крім того, передчасне відмирання листків зменшує нагромадження пластичних речовин, внаслідок чого цибулини недорозвиваються.
⌂ Фото: Мокра бактеріальна гниль цибулі (діагностичні ознаки на початку розвитку хвороби)
Хвороба найбільш шкідлива під час зберігання цибулин. Зараження цибулин відбувається ще в полі. Навколо стеблового кінця ураженої цибулини утворюється велика, світла або трохи рожевувата пляма. Тканина на її місці розм'якшується, стає водянистою. Уражені лусочки набувають жовто-бурого забарвлення, ослизнюються, водяниста гнила маса має неприємний запах.
Під час зберігання уражених цибулин мокра гниль поширюється на сусідні цибулини і викликає їх загнивання. Осередки бактеріальної гнилі можуть швидко розростатися і викликати загнивання майже всієї партії цибулин, що зберігаються.
⌂ Фото: Мокра бактеріальна гниль цибулі (діагностичні ознаки наприкінці розвитку хвороби)
Джерелом інфекції є неперегнилі уражені решки, закладені на зберігання заражені ще в полі цибулини. Шкідливість хвороби полягає у загниванні цибулин і значних втратах врожаю.
1. У разі поширення сажки повертати цибулю на одне й те саме місце не рекомендовано раніше ніж через 5–6 років, в інших випадках – через 2–3 роки.
2. Внесення збалансованих доз мінеральних добрив (з переважанням фосфорних – на 15–20%) істотно підвищує стійкість рослин проти хвороб. Свіжий гній під цибулю вносити не рекомендують, оскільки продукти його окислення сприяють розвитку шийкової гнилі та інших хвороб.
3. Чорнушку треба знезаражувати від несправжньої борошнистої роси та інших хвороб – насіння протягом доби витримують у теплій воді (+18–20°С) або ж розстеляють його на вологій мішковині шаром завтовшки до 10 см і також вкривають вологою мішковиною, витримують за кімнатної температури до проростання 3–5% насіння. Після цього насіння підсушують до сипучого стану, обробляють одним із рекомендованих протруйників: Іншур Профі, тн (1-2 мл/1 кг насіння), Апрон XL 359 ES, тн (1 мл/1 кг насіння) або Максим 480 FS, тн (1 мл/1 кг насіння). Для знезараження насіння цибулі від зовнішньої інфекції можна використати біопрепарати: Агат-25-К, па. (7-9 г/кг); Псевдобактерін – 2 (Респекта), в.р. (0,1 л/кг); Фітоцид, р. (2,5 л/т). За такої технології дружні сходи сіянки з’являються на 5–7 днів раніше, а ризик ураження хворобами, навпаки, віддаляється у часі.
4. Проти несправжньої борошнистої роси застосовують термічне знезараження насіннєвої цибулі-сіянки і цибулі-ріпки. Для цього прогрівають насіннєві цибулини за температури +42–45°С протягом 10–12 год. Що більша партія цибулі, тим більше часу треба для її прогрівання. Висока тривала температура вбиває грибницю збудника хвороби, не завдаючи жодної шкоди самій цибулині.
5. Насіння чорнушки висівають, а сіянку висаджують рано, що суттєво знижує ураженість рослин різними хворобами. Часто цибулю висаджують восени, за 30–40 днів до настання стійких морозів, – тоді навесні сходи з’являться на 15 діб раніше, цибулини достигають на 2–3 тижні раніше, підвищують врожайність на 10–20% і менше уражуються хворобами.
6. У фазу сходів та в період вегетації на насінниках проводять 2-3 фітопрочищення, за яких всі дифузно уражені рослини несправжньою борошнистою росою та вірусними хворобами видаляють з поля, після чого посіви цибулі обробляють одним з рекомендованих фунгіцидів Квадріс 250 SC, к.с. (6 мл/5 л води/сотку), Ридоміл Голд МЦ 68 WG, в.г. (25 г/5 л води/сотку), Фитал, р.к. (20 мл/5 л води/сотку). У робочу суспензію фунгіцидів, які виготовлені на основі водорозчиних гранулів чи змочувальних порошків додають один із прилипачів: Агра 90, Тритон ЦС- 7 або NaКМЦ, ПВС та ін. За прогнозу інтенсивного розвитку несправжньої борошнистої роси товарну цибулю (крім на перо!) слід також обробити цими фунгіцидами.
7. Збирати цибулю слід у період масового пожовтіння листків і в суху погоду. Обрізати листки цибулин можна за умови повного їх визрівання, оскільки передчасне видалення спричиняє проникнення інфекції шийкової гнилі через свіжу рану в цибулину, призводить до її загнивання в період зберігання.
8. Для зберігання відбирають добре просушені цибулини з тонкою шийкою, довжина якої має бути не менше ніж 3–5 см для продовольчої цибулі і 5–6 см для ріпи-матки. Зберігати цибулю треба в очищених дезінфікованих сховищах за температури від 0 до плюс 2С° і відносній вологості повітря 70–75%. У разі появи в сховищах шийкової гнилі слід негайно перебрати цибулю і видалити уражені цибулини.
Рекомендовані товари!
У наявності
Цибуля саджанка Сноубол (ЕЦБ-6)
79грн.
У наявності
Цибуля саджанка Сеншуй (ЕЦБ-15)
79грн.
У наявності
Цибуля саджанка Радар (ЕЦБ-16)
79грн.
У наявності
Цибуля саджанка Геркулес (ЕЦБ-61)
79грн.
У наявності
Цибуля саджанка Стурон (ЕЦБ-60)
79грн.